Відбулася конференція КВУ: «Місцеві вибори 2020: законодавчі новели та регіональний вимір». Захід організовано за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.
Нижче наведено основні тези учасників заходу.
Тім Б. Петерс, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, привітав учасників заходу і побажав плідної дискусії під час обговорення. Він відзначив, що в 2019 році в Україні вже відбулися парламентські і президентські вибори і на черзі місцеви вибори 2020 року, які також є важливим елементом.
Голова КВУ Олексій Кошель зазначив, що, за оцінкою КВУ, де факто кампанія із місцевих виборів вже розпочалася. Зокрема, про це свідчить активне розміщення рекламних матеріалів у регіональних ЗМІ та активне створення нових політичних проектів на місцях. Також О. Кошель вказав на основні недоліки Виборчого кодексу в частині місцевих виборів. Зокрема, високий розмір виборчої застави, недосконалу форму бюлетеня та ін. З огляду на повну зміну виборчих систем держава варто провести широку інформаційно-роз’яснювальну робоут в цьому напрямку.
Сергій Дубовик, заступник голови ЦВК, наголосив, що Центральна виборча комісія готова реалізувати положення Виборчого кодексу, хоч документ містить низку технічних проблем, які варто було б вирішити. С. Дубовик нагадав, що ЦВК є правозастосовчим органом, а тому не має привілегій визначати, якою буде виборча система, який буде розмір грошової застави тощо. При цьому ЦВК готове адмініструвати виборчий процес, однак відзначає низку технічних проблем, які виникли у зв’язку з недостатнім чи некоректним врегулюванням певних виборчих процесів після прийняття Виборчого кодексу. Серед проблемних питань – можливі зміни в адміністративно-територіальної устрої України і їх вплив на виборчий процес, зокрема, щодо діяльності районних рад. Також за словами С. Дубовика варто звернути увагу на питання голосування в прикордонних районах Донецької і Луганської областей задля того, щоб не допустити проявів так званого виборчого туризму.
Сергій Рудик, народний депутат України, позафракційний, вказав на проблему високого бар’єру на місцевих виборах, встановленого Виборчим кодексом. На думку депутата на місцевих виборах роль партій є не такою важливою, аніж на всеукраїнському рівні. Тому той факт, що у великих містах лише партії зможуть делегувати кандидатів є некоректним підходом. Щодо виборів в ОРДЛО вже в жовтні 2020 року, депутат вказав на нереалістичність цієї ідеї. Також запропонував не відкладати зміни до Виборчого Кодексу і зайнятися цим питанням якогось швидше.
Максим Саврасов, народний депутат України, фракція «Європейська солідарність», виступив за поширення пропорційної виборчої системи на вибори нижчого рівня (не лише щодо міст із кількістю виборців понад 90 тис., але й нижче, можливо 20-50 тис.). Також за словами М. Саврасова потрібно надати можливість центральному апарату партії погоджувати кандидатів, яких висувають місцеві осередки. Також станом на зараз у партій немає розуміння як саме платити грошову заставу, оскільки кодекс вимагає, щоб місцеві осередки робили це самостійно.
Інна Совсун, народна депутатка України, фракція «Голос» зазначила, що надмірно високий розмір застави фактично унеможливлює участь партій у виборах в усіх громадах. Підкреслила, що вибори будуть відбуватися в контексті незавершеної реформи децентралізації, що також впливатиме на їх перебіг. Наприклад, якщо залишаться районні ради, то не буде зрозуміло їх повноваження і чим саме займатимуться депутати, які в них балотуватимуться. Також, за словами І. Совсун, необхідно роз’яснити громадянам особливості нових виборчих систем і як саме будуть враховуватися їх голоси. Насамкінець пані Інна акцентувала на проблемних питаннях, пов’язаних із дотримання гендерних квот на місцевих виборах. Зокрема, питання буде в тому, яким чином мотивувати достатню кількість жінок взяти участь у виборах, щоб заповнити гендерну квоту і забезпечити їм рівні права.
Олександр Черненко, народний депутат України VIII скликання, підкреслив, що вибори будуть відбуватися в умовах незавершеної децентралізації. При цьому зміни до Конституції народні депутати вже прийняти не зможуть з огляду на вимоги Регламенту Верховної Ради. О. Черненко додав, що на разі в потенційних кандидатів немає розуміння куди і як вони можуть обиратися і на які повноваження претендувати. При цьому за словами експерта найбільша конкуренція буде за посади міських голів великих міст.
Андрій Магера, колишній заступник голова ЦВК, підкреслив, що традиційно українці розглядають місцеві вибори як менш важливі у порівнянні із вибори Президента чи парламенту. Хоч, до прикладу, в державах Європи – ситуація протилежна. Щодо Виборчого кодексу, то експерт не вважає його повноцінним кодексом за своєю суттю, оскільки в ньому відсутність закони про Центральну виборчу комісію, про Державний реєстр виборців, про всеукраїнський та місцевий референдуми. На думку А. Магера в додатки до кодексу було б варто додати зразки документів, які є обов’язковими на місцевих виборах. Це б спростило життя для суб’єктів виборчого процесу. Щодо змін виборчих систем пан Магера наголосив, що не вважає за потрібне політизувати роботу місцевих рад і загалом вважає мажоритарну систему найбільш вдалою саме для місцевих виборів. При цьому додав, що система, запропонована кодексом, для малих міст і сільських, селищних рад – це не багатомандатна мажоритарка, як її помилково називають, а це система єдиного неперехідного голосу. Також експерт вказав на певні вади кодексу, зокрема, щодо визнання бюлетенів недійсними. За словами А. Магери бюлетень можна буде визнати недійсним, якщо виборець вкаже не існуючий номер кандидата у списку партії, хоч при цьому сам номер партії буде вказано правильно.
Ігор Попов, експерт «Інституту майбутнього», погодився із думкою, що Конституція через технічні причини не зможе бути змінена до місцевих виборів. Щодо застави, то, на його думку, знижувати її розмір варто, але не більше, ніж вдвічі. І це потрібно, щоб обмежити участь у виборах технічних кандидатів і партій. На рахунок відкритих списків експерт висловився, що де факто списки будуть все одно закриті через особливості виборчої системи. Він також проти того, щоб центральна партія отримала монополію на призначення всіх кандидатів на місцях і нівелювала роль місцевих осередків. Також І. Попов вважає, що місцеві вибори стануть проривом для діджитал технологій на місцях, зокрема, підвищиться роль Інтернету та використання соціальних мереж на місцевому рівні.
Володимир Цибулько, політичний експерт, підкреслив, що парламентські партії знаходяться в більш виграшних позиціях щодо боротьби за мандати на місцях, ніж позапарламентські політичні сили. На його думку зараз спостерігається ситуація, коли нове покоління політиків намагається тиснути на місцевого самоврядування, відтворюючи старі підходи. Також зазначив, що у влади зараз немає достатньо ресурсів, щоб заходити на рівень малих міст і важливо не допустити перетворення місцевих виборів у персоналістські конфлікти.
Олексій Буряченко, політичний аналітик, голова правління "Всеукраїнська експертно-юридична асоціація впливу"(RELAI), зазначив, що Виборчий кодекс є сирим документом, який містить суттєві недоліки. В результаті місцеві вибори перетворяться в змагання юристів і політтехнологів, які зможуть краще скористатися вадами документу. За словами експерта станом на зараз партійне будівництво в Україні знаходиться на низькому рівні і політичні партії слабо представлені на місцях. Щодо безпосередніх проблем виборчого процесу, О. Буряченко наголосив на проблемі легальної оплати праці агітаторів та вирішення низки техніко-юридичних недоопрацювань у Виборчому кодексі.
Олександр Ухмановський, керівник Миколаївського відділення ВГО КВУ, Директор Consulting Agency F5 заявив, що партії на Миколаївщині не мають якогось сталого іміджу чи репутації. Тому зміна депутатів залежить скоріше від договірних відносин та фінансових можливостей, імені лідера та самого кандидата, аніж від партії. Додав, що нерозвинута система партійних організацій перетворює вибори в ОТГ фактично в чисто мажоритарну боротьбу. Крім того, спостерігається падіння цікавості жителів сіл до депутатства, а в багатьох ОТГ громадяни не бажають були депутатами рад рівня сільських ОТГ.
Михайло Камчатний, голова відділення КВУ в Харківській області, директор ГО «Інститут свободи і конкуренції», заявив, що місцеві еліти, фінансові групи і політичний актив Харківської області чекають на внесення змін до Виборчого кодексу аби розуміти правила гри за якими відбудуться вибори восени. Майже всі чекають, хто саме очолить партію «Слуга Народу» в області, щоб зрозуміти, яка саме місцева фінансова група буде на чолі фаворита майбутньої кампанії. За його словами головна увага сьогодні прикута до виборів народного депутата у 179 в.о. Головними претендентами на перемогу є висуванець від «Слуги Народу» Вікторія Олексійчук та колишній губернатор області Юлія Світлична. Інші кандидати за словами М. Камчатного загалом виконують роль статистів або «олімпійців».
Владислав Телень, голова правління Вінницького обласного осередку КВУ, зазаначив, що наразі в області відсутнє легітимне керівництво в більшості РДА, на які саме й покладено контроль за матеріально – технічним забезпеченням виборів. Через невизначеність із адміністративно – територіальним устроєм спостерігається відтік кваліфікованих кадрів з місцевих органів влади і, що особливо суттєво напередодні виборів, з відділів веденні Державного реєстру виборців. Також Через значне скорочення кадрів у місцевих підрозділах Національної поліції виникають питання щодо спроможності забезпечити охорону виборчих дільниць та громадського порядку навколо них під час проведення чергових загальнодержавних місцевих виборів. Відсутність судів в деяких районних судах унеможливлює оперативне вирішення питань, які виникають під час підготовки та проведення виборів. Наприклад, питання пов’язані із списками виборців.
Володимир Андрійченко, голова Чернігівського осередку КВУ, заявив, що станом на середину лютого в Чернігівській області підготовку до місцевих виборів розпочав діючий міський голова з проектом «Рідний дім» (політична партія переєстрована на прикінці 2019 р., до керуючих органів увійшли люди, наближені до мера Владислава Атрошенка). «Слуга народу» як партія не проводить ативної кампанії, втім голова ОДА Андрій Прокопенко розпочав власну кампанію і публічно заявляє, що буде локомотивом, який вестиме список до облради. ВО «Батьківщина» має розгалужену партструктуру і протягом тижня зможе її розгорнути, але зараз активності не спостерігається. ОПЗЖ і ЄС — помітної активності не проявляють.
Дементій Бєлий, голова Херсонського осередку КВУ, заявив, що в політичному житті Херсонщині спостерігаються всі головні тенденції, які характерні для передвиборчої ситуації в країні в цілому. Зокрема, криза партійної системи, яка характеризується зменшенням активності абсолютної більшості партійних осередків, припинення діяльності партійних осередків вже існуючих партій, в тому числі тих, які мають державне фінансування, відсутність зв’язку між партійними осередками та депутатами, які були обрані від тих партій, між виборцями та партіями; відсутність дискусії по суспільно значущим місцевим проблемам серед партійців; поява нових регіональних партійних проектів; зменшення активності депутатів місцевих рад, які чекають на перезавантаження; поява різноманітних анонімних телеграм-каналів, які впливають на формування громадської думки через маніпулювання, вкидування інформації тощо.
