20 травня у Києві відбувся фінальний круглий стіл КВУ: «Люстрація як вона є».
Зі вступним словом виступив генеральний директор КВУ Олексій Кошель. Він вказав на низку проблем, що супроводжують проведення люстрації в Україні. Це, по-перше, недостатньо якісна законодавча база і не готовність народних депутатів вносити зміни до закону, які б покращили механізми люстраційної перевірки; по-друге, серйозний опір люстрації з боку представників влади на місцях та, по-третє, корумпована судова система, яка часто нівелює результати люстрації. Олексій Кошель підкреслив, що люстрація – це не просто механізм очищення влади, а один із базових елементів для проведення реформ в Україні. Крім того, вказав на те, що проведенню виборів на Донбасі обов’язково повинна передувати люстрація. Кожен кандидат, від голови сільської ради до обласного центру, повинен пройти люстраційну перевірку, засвідчивши, що він не тримав в руках зброю і не закликав до сепаратизму.
Тетяна Козаченко, директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України, подякувала громадськості за роботу щодо висвітлення люстраційної проблематики в Україні і розповіла про особливості проведення люстрації. Зокрема, пані Козаченко зазначила, що очищення влади відбувається надто повільно через спротив з боку державних органів. Фактично державний апарат робить все можливе, щоб ЗУ «Про очищення влади» не працював належним чином. Попри критику цього закону, пані Козаченко підкреслила його стратегічне значення і вказала на те, що проблема неякісного закону є більше штучною, аніж реальною. Так, закон встановив чіткі критерії для люстрації і вузьке коло осіб, хто під них підпадає. У той же час підкреслила, що очищення влади не обмежується лише ЗУ «Про очищення влади». Є й інші, а саме ЗУ «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» та низка антикорупційних законів. Усі ці закони пропонують різні механізми, що повинні спільно сприяти очищенню влади в Україні. Коментуючи очищення влади у судовій системі, пані Козаченко вказала на складнощі у роботі Вищої ради юстиції. Так, цей орган запрацював лише нещодавно і фізично не може опрацювати всіх тих заяв, що подавались до нього роками.
Продовжуючи тему очищення судової системи, зі словом виступив секретар секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад Олексій Маловацький. Він погодився із тезою про те, що Вища Рада Юстиції має занадто багато нерозглянутих справ, що заважає нормальній роботі. Так, деякі справи лежать із 1998 року. Пан Маловацький підкреслив, що Вища рада юстиції у своїх рішення повинна забезпечити право особи на справедливий розгляд справи, а не займатись засудженням суддів. При цьому частина справ є неоднозначними. До прикладу, ті справи, що стосуються суддів із Донецької та Луганської областей. Щодо частини із них вже були подані заяви про звільнення, але самі судді пояснюють, що фізично, внаслідок перебування на окупованій території, не мали можливості подати заяву щодо проведення люстраційної перевірки. Пан Маловацький зазначив, що люстрація не самий найкращий спосіб очищення судової влади. Є більш ефективні та менш затратні ресурси. До прикладу, переатестація суддів. Також частину суддів (близько 17%) на теперішній час можна звільнити природним шляхом без застосування спеціальних процедур. Але при цьому треба не забувати і про те, що цих людей буде потрібно замінити.
Від імені суддівського корпусу виступив заступник Голови Ради суддів України, суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду Богдан Моніч. Він вказав на те, що суддівський корпус розуміє прагнення суспільства якомога швидше очистити владу і запевнив, що таким же є і бажання самих суддів. Проте процес очищення повинен відбуватись відповідно до принципу верховенства права. Пан Моніч також розкритикував ЗУ «Про очищення влади» з огляду на те, що він містить ряд суттєвих недоліків. Нагадав, що про них вказувала Венеціанська комісія при першому розгляду закону. Проте, на жаль, тоді ця інформація у повному обсязі сприйнята не була і закон по великому рахунку залишається неякісним і потребує внесення змін.
Опонентом пана Моніча виступила Олександра Дрік, голова Ради ГО «Громадській люстраційний комітет», яка вказала, що попри певні недоліки, ЗУ «Про очищення влади» дозволяє належним чином провести люстрацію в Україні. Проте його застосування блокується самими представниками влади. І навіть ті результати люстрації, які вже є зараз, - це більше заслуга самого суспільства, а не владних структур. Серед перемог у напрямку люстрації пані Дрік зазначила прийняття та відстоювання ЗУ «Про очищення влади» (захист закону в Конституційному Суді та досягнення консенсусу із Венеціанською комісією щодо внесення до закону змін), а також ведення громадського контролю за ходом люстрації в Україні, в тому числі, шляхом створення відповідного реєстру.
Маркіян Галабала, заступник Голови Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, повертаючись до теми люстрації судової гілки влади, зауважив на тому, що на разі люстрацію суддів регулюють відразу два закони, що не сприяє нормальному процесу очищення влади. Також пан Галабала розповів про окремі законопроекти, які зареєстровані у Верховній Раді і передбачають внесення змін до законів щодо очищення судової гілки влади. Зокрема, про проект закону №1881, що вже пройшов розгляд у профільному комітету та був включений до порядку денного сесії, але на разі депутати його не розглянули. Крім того, у Верховній Раді є й законопроекти, що містять спроби саботажу досягнень у напрямку очищення судової влади. Зокрема, законопроект №3407, який пропонує скасувати ЗУ «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Наталія Линник, заступник генерального директора ВГО КВУ, керівник проекту, розповіла про основні досягнення проекту «Розбудова спроможності громадських організацій для здійснення моніторингу процесів перевірки люстрації та інформаційно-просвітницька кампанія з питань перевірки та люстрації державних службовців та суддів» , в рамках якого відбувалось обговорення. Так, пані Линник підкреслила, що метою проекту було підвищення спроможності, обізнаності та навичок громадських організацій для здійснення моніторингу процесів перевірки люстрації. Для виконання цієї мети було: по-перше, розроблено методологічно-аналітичні матеріали; по-друге, сформовано команду тренерів; по-третє, проведено тренінгові сесії у всіх областях України; по-четверте, створено умови для обміну інформацією між учасниками проекту (зокрема, через профільну сторінку в мережі facebook); по-п’яте, проведено оцінку результатів моніторингу та здійснено відповідну інформаційно-просвітницьку кампанію.
Мілена Горячковська, експерт ВГО КВУ, представила фінальний аналітичний звіт за результатами проекту. Наголосила, що при підготовці публікації було використано 53 звіти, підготовлені волонтерами-громадськими активістами з усіх областей України. Пані Горячковська наголосила, що серйозною проблемою залишається недостатня прозорість з боку влади у проведенні люстрації. Так, чимало органів не оприлюднювали вчасно рішення про початок перевірок та розміщували на веб-сайтах неповну або неточну інформацію щодо перевірок конкретних осіб. Значна частина осіб звернулися до суду щодо поновлення їх на посадах. Найчастіше до суду звертались особи, що були звільнені на підставі критеріїв, визначених ч. 1 та 2 ст. 3 ЗУ «Про очищення влади», а саме особи, які:
- обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року;
- обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад).
У той же час суди не виносили рішення щодо цих справ, оскільки чекають на рішення Конституційного Суду України, до якого надійшло подання народних депутатів про неконституційність ч. 1 та 2 ст. 3 ЗУ «Про очищення влади».
Денис Рибачок, аналітик ВГО КВУ, більш детально розповів про інформаційно-просвітницьку кампанію із питань люстрації. Зокрема, вказав, що інформаційно-просвітницька кампанія мала на меті підвищення обізнаності широкого кола громадськості щодо проведення процесів перевірки та люстрації в Україні. З цією метою було проведено наступну діяльність: виготовлено та розповсюджено плакати (20 тис.) та листівки (200 тис.) на люстраційну тематику; виготовлено блоки соціальної реклами для друкованих ЗМІ (поширили 26 регіональних видань); створено аудіо та відео-ролики, а також проведено 24 прес-конференції за результатами громадського моніторингу процесів люстрації.
Сергій Савелій, керівник юридичного відділу ВГО КВУ, представив узагальнення висновків щодо стану нормативно-правової бази, яка наразі регулює процес люстрації в Україні.
Зробив акцент на нових законопроектах, що були зареєстровані у Верховній Раді та які передбачають внесення змін до ЗУ «Про очищення влади». Загалом виділив 25 відповідних нормативно-правових актів. Узагальнюючи, підкреслив, що багато законопроектів про внесення змін є ситуативними, розробленими під конкретних людей та не передбачають комплексного вирішення проблем задля підвищення якості люстраційного законодавства.
Станіслав Жолудєв, голова правління ВГО КВУ, голова Дніпропетровського осередку КВУ, розповів про хід люстрації в Дніпропетровській області. Вказав на те, що станом на початок березня було люстровано лише 36 осіб, що є дуже низьким показником. Найбільше серед люстрованих представників МВС та Прокуратури. При цьому усі 36 осіб, за виключенням однієї, займали керівні посади у своїх органах. Пан Жолудєв підкреслив, що із п’яти критерії люстрації два жодного разу не застосовувалися. Це так званий майновий критерій та робота в колишніх органах СРСР.
Микола Глотов, керівник юридичного відділу Рівненського КВУ, аналізуючи хід люстрації у Рівненській області, зазначив, що більшість осіб, які підпадали під критерії люстрації, її уникнули. Так, керівники прокуратури у момент, коли проходила перевірка, звільнялися із роботи. У той же час люстрація по трудових книжках не є можливою, адже дані про те, в яких органах і коли працювала особа, можна легко приховати від Міністерства юстиції. Достатньо щоб керівник не подав таку інформацію. Тому фактично були люстровані лише ті особи, щодо яких було публічно відомо, де і коли вони працювали. Щоправда, щодо частини осіб із веб-сайтів органів така інформація зникла, хоч і була там раніше.
Владислав Телень, голова Вінницького осередку ВГО КВУ, позитивно оцінив те, що громадяни перестали використовувати методи так званою сміттєвої люстрації і зосередили увагу на більш конструктивних формах. Частково це вдалось реалізувати завдяки цьому проекту. Так, у Вінниці КВУ став координаційним центром для організацій, що прагнули займатись люстрацією у дозволених законом формах.
Ірина Чорнобай, експерт Луганського обласного осередку ВГО КВУ, вказала, що Луганська область є аутсайдером в частині проведення люстрації. Це є негативним явищем, оскільки у громадян є сильний запит до змін. Державні органи повинні більш відповідально ставитися до проведення люстрації задля уникнення потенційних конфліктів. Показовим є те, що навіть зараз частина новопризначених чиновників – це особи, які мали бути звільнені, проте цього зроблено так і не було. Серед органів, що найактивніше провели люстрацію в Луганській області пані Чорнобай виділила Управління юстиції.
