Стислий звіт за результатами моніторингу змін законодавства та підготовки до виборів: діяльність влади та суб’єктів виборчого процесу,
на аналізі відкритих джерелах.
(01.03.2025 – 31.05.2025)
1. Геополітичний та внутрішньополітичний контекст
Геополітичні наративи
- США: Американські посадовці наголошують на важливості забезпечення демократичних процедур в Україні попри воєнний стан. У виступах підкреслюється, що проведення виборів не має відбуватись за рахунок безпеки громадян або зниження довіри до інституцій.
США. Американська адміністрація публічно не тисне на Київ щодо термінового проведення виборів, але закликає до прозорості у прийнятті рішень. У заяві посла США в Україні Бріджит Брінк від 12 березня 2025 року, оприлюдненій через «Радіо Свобода», зазначалося:
"Ми поважаємо рішення України щодо часу проведення виборів. Водночас важливо, щоб український народ мав довіру до виборчої системи, яка працює навіть в умовах війни".
США. У травні Держдепартамент США вдруге за весну підкреслив, що проведення виборів в Україні має відбуватись не під міжнародним тиском, а в рамках внутрішнього консенсусу. Під час брифінгу 16 травня речник Метью Міллер заявив:
"Ми не диктуємо Києву дату виборів. Але ми продовжуємо підтримувати Україну в підготовці до майбутнього, в якому демократичні процеси будуть знову активно функціонувати".
- ЄС: Представники Європейського парламенту та Єврокомісії підкреслюють, що будь-які вибори в умовах війни можливі лише за дотримання ключових принципів: інклюзивність, безпека, участь внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і військовослужбовців. Євродепутати закликають до обережного підходу і посиленої підготовки виборчої інфраструктури.
ЄС. Єврокомісар з питань розширення Олівер Варгеї у квітні 2025 року підкреслив, що Україна має сама вирішити питання виборів, але закликав забезпечити їх інклюзивність:
"Участь внутрішньо переміщених осіб, військових, громадян за кордоном — це питання, яке повинно бути вирішене до початку кампанії. Європа готова допомагати технічно і спостережно" (джерело: "Європейська правда").
ЄС. 22 травня Європейський парламент ухвалив резолюцію, де прямо зазначено важливість підтримки демократичної тяглості в Україні, включно з підготовкою до виборів. У документі наголошено, що:
"Вибори можуть бути доречними лише після деескалації бойових дій, але правова і логістична база для цього має бути закладена вже зараз" (джерело: сайт ЄП).
Крім того, у травні Європейська служба зовнішньої дії (EEAS) оголосила старт консультацій з українськими інституціями щодо технічної підтримки виборчої реформи, зокрема в частині дистанційного голосування для ВПО.
Наративи міжнародних партнерів зводяться до кількох ключових тез:
- безпека виборців і кандидатів;
- збереження довіри до інституцій;
- участь широкого кола громадян, зокрема ВПО та військових;
- запобігання впливу російської пропаганди під час виборчого процесу.
Внутрішньополітична ситуація
- Внутрішній дискурс залишається розділеним: частина політичного спектру (зокрема, представники парламентської опозиції) вимагає оголошення дати парламентських виборів, вважаючи, що затягування процесу шкодить легітимності держави.
- Офіс Президента та більшість у Верховній Раді не декларують чітких намірів проводити вибори до завершення бойових дій, посилаючись на Конституцію і питання безпеки.
В Україні немає єдиного політичного консенсусу щодо термінів проведення виборів. Представники опозиції (зокрема "ЄС" та частково "Батьківщина") вимагають дотримання виборчого календаря, наголошуючи, що легітимність влади потребує оновлення через вибори. Народна депутатка Ірина Геращенко (ЄС) заявила в інтерв'ю Еспресо:
"У час війни ми повинні не забувати про демократію. Вибори — це не забаганка, а зобов'язання перед народом."
Представники більшості ("Слуга народу") та Офіс Президента вказують на обмеження, які накладає воєнний стан. Михайло Подоляк у коментарі "Українській правді" зазначив:
"Жодна країна не проводить вибори під час активної фази війни. Це питання безпеки, довіри й технічної реалізації. Ми не готові наразі наражати людей на ризики".
У травні триває дискусія про вибори як символ легітимності чи загрози стабільності.
Тривають дії влади, щодо утисків колишнього президента Порошенка П.О. і його політичної сили «ЄС», які можна кваліфікувати, як переслідування опозиції.
- Опозиція нарощує публічний тиск: партія "Європейська солідарність" ініціювала в комітеті ВРУ з питань правової політики слухання щодо можливості внесення змін до законодавства про вибори в умовах воєнного стану.
- Представники "Батьківщини" на чолі з Юлією Тимошенко ініціювали 23 травня круглий стіл за участі експертів щодо прав виборців у період надзвичайного стану.
Водночас влада продовжує стриману позицію. У великому інтерв’ю "The Guardian" від 27 травня голова Офісу Президента Андрій Єрмак наголосив:
"Ми готові до будь-якого сценарію, але безпека українців — ключовий фактор. Прийде час, і ми повернемося до виборчого процесу. Але не тоді, коли на міста щодня летять ракети."
21 травня 2025 в Мадриді було вбито колишнього заступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Портнова, як свідчать громадські активісти і незалежні медіа, покійний мав тісні контакти з чинною владною верхівкою ще з 2019 року. Експерти висловлюють припущення, що саме під кураторством Портнова готувались зміни для виборчого законодавства з повоєнних виборів.
2. Підготовка органів центральної та місцевої влади
Центральна виборча комісія (ЦВК)
У березні-квітні ЦВК оприлюднила кілька ініціатив і технічних документів, що демонструють готовність до виборчого процесу після припинення воєнного стану.
- На офіційному сайті ЦВК (cvk.gov.ua) оприлюднено звіт про потребу змін у процедурі реєстрації виборців за кордоном. Пропонується механізм "активної реєстрації" для українців у діаспорі, який дозволить уникнути черг та обмеження в кількості дільниць.
- Голова ЦВК Олег Діденко у виступі на каналі ТК "Прямий" заявив: "Після завершення воєнного стану вибори будуть можливі щонайменше через 3-4 місяці після відповідного указу. Ми потребуємо оновлення реєстрів, логістики і змін у законодавстві."
- У співпраці з Мінцифри ЦВК працює над інтеграцією "Дії" для голосування в тестовому режимі ВПО. Пілотні симуляції відбулися в Івано-Франківській та Чернівецькій областях (джерело: Говорить Львів).
!4 травня 2025 р, Уряд України підписали три дорожні карти, таким чином виконуючи вимоги для початку переговорів про вступ до ЄС, А саме “дорожні карти” – з питань верховенства права, функціонування демократичних інституцій та реформи державного управління. Саме ці документи визначають основні трансформації за відповідними сферами, які Україна має здійснити на шляху до повноправного членства в ЄС.
Виконання положень цих дорожніх карт буде одним з критеріїв для просування у переговорах. Без прогресу у кластері “Основи” остаточний успіх неможливий, а для втілення цих реформ необхідні узгоджені дії уряду, парламенту, інших державних інституцій.
Ще на етапі узгодження двох дорожніх карт у цій роботі брала участь і ЦВК. Адже виборча сфера – одна з ключових, які охоплюють ухвалені документи.
У травні 2025 року ЦВК:
- Публічно презентувала дорожню карту функціонування демократичних інституцій, де вперше окреслено 5 ключових кроків, які повинні передувати оголошенню виборів:
- Завершення дії воєнного стану;
- Оновлення реєстру виборців, включно з ВПО;
- Адаптація законодавства для умов війни;
- Підготовка дільниць з урахуванням безпеки;
- Інформування громадян через державні канали.
- Вперше було представлено попередній варіант законопроєкту про "електронну ідентифікацію виборців через Дію", що може лягти в основу майбутньої дистанційної участі у голосуванні (джерело: ЦВК, 20.05.2025).
Місцева влада
- У Львівській, Івано-Франківській, Київській та Вінницькій областях обласні адміністрації сформували робочі групи з підготовки виборчої інфраструктури. Зокрема, у Львові створено міжвідомчу комісію з оновлення адрес дільниць, які втратили приміщення через релокацію установ.
- У Дніпрі, Запоріжжі та Полтаві активно обговорюється потреба в адаптації укриттів до потреб виборчих дільниць.
- У Харкові та Миколаєві підготовка обмежена – місцева влада не має гарантій безпеки. Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім зазначив (в ефірі "НВ"): "Ми не можемо наразі обіцяти організацію виборчих дільниць без чіткої безпекової стратегії."
- У Вінницькій, Тернопільській і Черкаській ОВА створені окремі виборчі координаційні ради за участі ЦНАПів, ДСНС та поліції — вперше з чітким безпековим плануванням укриттів біля потенційних дільниць.
- У Харкові, Миколаєві та частково в Сумах влада офіційно призупинила будь-яку підготовку, з огляду на обстріли. В ефірі "Суспільне" голова Харківської ОВА Синєгубов заявив: "Ми не можемо забезпечити навіть безпеку шкіл, не кажучи про дільниці. Це буде безвідповідально".
3. Діяльність партійних осередків на місцях
Формальна активність
- За даними представників регіональних представництв ВГО КВУ у квітні 2025, у 13 областях активізувалися осередки 5 основних парламентських партій. Основними форматами є:
- волонтерська діяльність;
- медична допомога;
- ремонти закладів;
- неформальні зустрічі з громадами.
Медіакампанії та "м’яка передвиборча мобілізація"
- У березні-квітні-травні 2025 помічено зростання кількості білбордів без прямої політичної агітації, з меседжами на кшталт "Разом відбудуємо" або "Нас не зламати", білборди рекрутингу для військових бригад (часто іменні, що сприяє впізнаваності командирів, як потенційних представників політичних сил) У Дніпрі, Києві та Львові такі кампанії проводять близькі до провладної більшості партії.
Експерти з Центру політико-правових реформ (цитата на "ЗТ") вказують: "Ці меседжі формують приховане поле лояльності — без відкритого згадування партії, але з чітким ідентифікатором для цільової аудиторії."
- У травні помітно зросла кількість відеоконтенту та нативної реклами в YouTube з регіональними політиками — особливо в Київській, Черкаській і Волинській областях.
- Партія "Слуга народу" запустила новий проєкт "Голос відбудови" у Facebook, який містить меседжі про єдність, допомогу фронту та мирне майбутнє, без прямої політичної агітації.
Експерт Інституту масової інформації Тетяна Попова в коментарі "Детектору медіа":
"Це — технологія закріплення емоційної лояльності. Людина ототожнює позитивний меседж із конкретним політиком, навіть якщо той формально не згадується".
Висновки
- Міжнародні партнери не тиснуть на Україну, але хочуть бачити стратегічну рамку й прозорість — і в організаційних процесах, і в комунікаціях.
- ЦВК демонструє дедалі більшу активність: публікує документи, розробляє технічні рішення, анонсує реформи. Створення умов, а саме обговорення концепцій і дорожніх карт поствоєнних виборів в Україні.
- Місцева влада розділена: тилові регіони — активна фаза підготовки, прифронтові — стримані через обстріли.
- Партії використовують гуманітарну допомогу та комунікації як інструмент довгострокової електоральної присутності.
- Ключові ризики:
- Ерозія довіри до політичної системи на фоні війни;
- Юридична невизначеність виборчого права у стані війни;
- Потенційне посилення впливу російської дезінформації у разі передчасного старту кампаній.
Загальний висновок:
Підготовка до виборів у березні–травні 2025 року набула рис системного передпланування, але залишається в режимі очікування ключового тригера — завершення воєнного стану. Водночас триває повзуча електоральна активність основних партій, особливо у тилових областях. Найбільше занепокоєння викликають питання інклюзивності, безпеки й інформаційної цілісності виборчого процесу.
