Про те, що в Україні потрібно проводити вибори, дискутують давно. Експерти та політики сходяться у думці, що їх треба провести якнайшвидше після завершення бойових дій. Та у післявоєнний час голосування провести буде проблемно: а що робити з біженцями, а як мають голосувати ВПО? Які політичні сили можуть з’явитись після війни в Україні? Про це у коментарі "Телеграфу" розповів Олексій Кошель, голова Комітету виборців України.
Україну після війни чекає серйозна трансформація політичного поля. Та для успішного волевиявлення є ціла низка цілком суттєвих перепон, каже Кошель.
Одна з найбільших зараз проблем — пов’язана з державним реєстром виборців. Станом на сьогодні близько 8 млн громадян України перебувають за кордоном, від 3 до 5 за різними оцінками — внутрішньо переміщені особи. "Є також багато чоловіків, які ховаються від армії, і чи вийдуть вони зі своїх домівок — теж не відомо. Тому зараз ніхто не може уявити, які треба зусилля і скільки треба часу, щоб привести до порядку реєстр виборців," — пояснює фахівець.
Робота у цьому напрямку Центрвиборчкомом вже ведеться, але ми не знаємо, наскільки вона буде тривалою, і чи зможемо ми уміститись, скажімо, в термін до півроку." Звісно, у різних країнах світу є своєрідні підходи щодо того, як проводити повоєнні вибори. У Чечні після 1 війни, до прикладу, людям ставили печатки на руки з фарбою, яка не змивається, щоб таким чином сформувати реєстр виборців. Та це далеко не найкраща ситуація", — вважає Олексій Кошель.
Питання 2 пов’язане з голосуванням людей, які перебувають за кордоном. За словами Олексія Кошеля, навіть за найоптимістичнішими оцінками кількість людей, які будуть перебувати за кордоном, нараховуватиме мільйони громадян. Але виборчих комісій надзвичайно мало за кордоном. Наприклад, на всю Польщу є 5 виборчих дільниць, в Італії — лише 4. Зрозуміло, що за таких обставин 95% громадян фізично не зможе проголосувати. Поки що ми не бачимо дискусій чи чітких пропозицій у стінах Ради, які б могли запропонувати нормальні умови для голосування українців.
Електронне голосування, на думку Кошеля, неприйнятне, оскільки цього року кілька найвідоміших банків України піддавалися кібератакам з боку Росії. Такий метод не дає жодних гарантій для результатів волевиявлення, пояснює голова Комітету виборців України.
Проблема №3 пов’язана із чинним законодавством. Попри все, нам потрібно буде приймати окремий закон разової дії із дещо відмінною виборчою системою, від тієї, яка діє зараз. Скоріш це буде 100-відсоткова пропорційна система без відкритих списків. "Але однією з ключових проблем, про які ніхто не хоче говорити, є те, що зараз спостерігається намагання організувати вибори в якомога стислий період часу", — каже Кошель. Також голова Комітету виборців каже, що це, ймовірно, можна пояснити намаганням максимально усунути військових від виборчої кампанії. Йдеться не про можливість голосувати, а про можливість балотуватись і бути обраним, пояснює Кошель. Бо армія зараз — понад 90% довіри, тому цілком природно, що умовні військові партії зможуть претендувати мінімум на половину місць в парламенті.
А хто ще може пройти до парламенту?
На питання, хто ж міг би очолити майбутні військові партії, Кошель сказав, що можна теоретично припускати, що на базі існуючих зараз військових підрозділів можуть з’явитись декілька партій. На базі "Азову", наприклад. "Ми можемо припускати, що може з’явитись партія, яку буде очолювати один з авторитетних військових. До прикладу, генерала Буданова". Таких проєктів може бути багато, каже Кошель, а що вони можуть отримати багато місць в парламенті, — це цілком очевидно.
"Якщо він захоче реалізувати себе в політиці, перешкод я не бачу зовсім", — каже голова Комітету виборців. Така ж ситуація з постаттю Залужного. Проте наразі не відомо, чи захочуть вони йти у політику.
А от старих політичних партій у Раді майже не залишиться, вважає Олексій Кошель. Певні шанси залишитись у парламенті мають лише партія "Європейська солідарність" та "Батьківщина". А всі інші партії мають лише "символічні" можливості потрапити до ВР знову. Наприклад, може з’явитись такий "м’який" формат "Опозиці́йної платфо́рми — за життя́" (абревіатура ОПЗЖ), такої собі проросійської, європопулістської сили. Навряд чи їм заборонять балотування до парламенту, вважає Кошель.
Також голова Комітету виборців сказав, що, швидше за все, у Раду можуть пройти "слуги народу", але в оновленому форматі. Але у цьому випадку, очевидно, ніщо не буде нагадувати про стару партію. Але там приблизно на 90% будуть нові обличчя, зокрема, частина військових.
Також раніше "Телеграф" писав, що Зеленському потрібні вибори якнайшвидше після завершення боїв. Так вважає Сергій Будкін, інвестиційний банкір українського походження, який проживає в Австралії.
