Анонс. Брифінг КВУ: "Запровадження електронного голосування в Україні: головні ризики”.
У понеділок, 17 січня, о 12:00 в Українському кризовому медіа-центрі відбудеться брифінг Комітету виборців України: "Запровадження електронного голосування в Україні: головні ризики”. Теми: - ризики запровадження електронного голосування в Україні; - плюси та мінуси онлайн-голосування; - загрози кібервтручання у вибори з боку Російської Федерації; - підкуп виборців в умовах онлайн-голосування; - рекомендації КВУ щодо впровадження е-голосування. Спікери: Олексій Кошель, генеральний директор КВУ Денис Рибачок, аналітик КВУ
У Верховній Раді найдовші "зимові канікули" за останні 10 років
Цьогоріч кількість часу, впродовж якого Верховна Рада перебуває в режимі без пленарних засідань, є рекордним за останні 10 років.  Останнє пленарне засідання ВР було проведено 17 грудня 2021 р. Наступне засідання парламенту відбудеться 25 січня 2022 р., що складає 38 днів без засідань Ради. Для порівняння: тривалість часу без пленарних засідань в зимовий період у ВР VIII скликання була нижчою. У період 1-ої сесії (2014-2015 рр.) ВР VIII скликання народні депутати не мали пленарних засідань із 29 грудня по 12 січня, 3-ої сесії - з 26 грудня по 25 січня, 5-ої сесії - з 24 грудня по 16 січня, 7-ої сесії - з 23 грудня по 15 січня, 9-ої сесії - з 22 грудня по 14 січня.  Депутати ВР VII скликання теж відпочивали менше. За час 1-ої сесії (2012-2013 рр.) не було засідань з 26 грудня по 10 січня, 3-ої сесії - з 21 грудня по 14 січня. 
Підсумки року: де-факто в монобільшості лише 217 депутатів
Голосами монобільшості за рік було прийнято лише 19% законів. Комітет виборців проаналізував показники голосувань народних депутатів фракції «Слуга Народу» у 2021 році. За даними КВУ станом на сьогодні до складу монобільшості де-факто входить 217 депутатів, які систематично підтримують рішення Верховної Ради. При цьому офіційно у фракції 242 народні депутати. Внаслідок такої ситуації монобільшість фактично не має можливості самостійно ухвалювати рішення. Упродовж 2021 року депутати «Слуги Народу» прийняли власними силами, коли проголосувало 226 і більше депутатів фракції, лише 19% законів. При голосуванні за решту законів «Слуга Народу» забезпечила менше голосів, ніж було необхідно для ухвалення рішення. До прикладу, із 136 законів, ухвалених в період останніх півроку, «Слуга Народу» с...
«Рік скандалів»: 30 слуг народу потрапили в гучні скандали в 2021 р.
Упродовж 2021 р. 30 народних депутатів фракції «Слуга Народу» опинилися фігурантами гучних скандалів. Серед основних причин скандалів: негідна поведінка депутатів, звинувачення в корупції, одіозні заяви, бійки, спроби використання депутатського статусу у власних цілях. Деякі народні депутати потрапляли в скандальні історії кілька разів за рік. До прикладу, у квітні під час локдауну заступник голови фракції Микола Тищенко організував в одному з київських готелів вечірку з нагоди дня народження дружини, у червні – побився у Верховній Раді із народним депутатом Іллею Ківою, а в жовтні – відзначився заявою щодо вартості продуктів харчування. Потрапили в скандали через власні висловлювання також голова фракції Давид Арахамія та голова Комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова. Так, Д. Арахамія відзначився одіозними висловлюваннями на тему офшорів...
25 народних депутатів пропустили 90% голосувань Ради за рік
Найактивніше голосували депутати «Слуги Народу» та ЄС, найменше – ОПЗЖ. Комітет виборців проаналізував показники участі народних депутатів в голосуваннях Верховної Ради України у 2021 році. За даними КВУ 25 народних депутатів пропустили 90% голосувань Ради за рік. Один народний депутат не проголосував жодного разу – це Тарас Козак із «Опозиційної платформи За життя». Серед інших депутатів із майже нульовими показниками: Олесь Довгий (взяв участь в 0,23% голосувань), Вадим Столар (0,56%), Федір Христенко (0,99%), Юрій Солод (0,99%), Вадим Рабінович (1%), Сергій Льовочкін (1%), Сергій Ларін (1%), Ігор Абрамович (1%), Ренат Кузьмін (1%), Степан Івахів (1%). Віктор Медведчук взяв участь в 3% голосувань, Андрій Деркач – 3%, Олександр Фельдман – 3%, Юрій Бойко – 3%, Олександр Дубінський – 4%, Дмитро Шенцев – 4%, Олександр Пузанов – 4%, Юлія Льовочкіна – 5%, Ігор Палиця – 6%, Анто...
За два останні місяці у Чернігові проведено обшуків у 5 разів більше, ніж за попередні 6 років
Комітет виборців України продовжує відстежувати ситуацію з тиском влади на місцеве самоврядування. Експерти КВУ проаналізували аномальне зростання уваги правоохоронців до діяльності чернігівської міської влади. За часів каденції чернігівського міського голови Владислава Атрошенка, впродовж 2016–2021 рр., правоохоронними органами загалом було проведено у Чернігові 11 обшуків. Водночас, з 22 жовтня цього року в місті вже проведено 56 обшуків. Тобто, за два останні місяці проведено обшуків у 5 разів більше, ніж за попередні 6 років. Експерти КВУ пов’язують сплеск уваги правоохоронців до Чернігова з призначенням наприкінці жовтня 2021 року проміжних виборів до Верховної Ради України у 206 окрузі з центром у м. Чернігів. Вибори заплановано на 27 березня 2022 року. У КВУ вбачають в таких діях правоохоронних органів ознаки прямого політи...
3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11