Висновки

1. Україна є одним із європейських та світових лідерів за кількістю зареєстрованих політичних партій. Станом на 26 вересня в Україні зареєстровано 344 діючі політичні партії. Це в кілька разів перевищує показники у інших державах Східної Європи. Для порівняння, у державах, де процес партійного будівництва активно розпочався після розпаду СРСР, зареєстровано значно менше політичних партій. У Польщі – 84, у Словаччині – 56, у Румунії – 124, у Російській Федерації – 77, у Молдові – 45, у Латвії – 73, у Литві – 38.
2. Майже половина всіх українських політичних партій з’явилися за останні три роки. Так, за 9 місяців 2016 року було зареєстровано 41 нову партію; у 2015 році – 79; у 2014 році – 37. Загалом 2015 рік став рекордним для України за кількістю зареєстрованих політичних партій. До цього найбільше партій було зареєстровано у 2005 році – 24.
3. Серед офіційно зареєстрованих партій існує близько десяти, які мають співзвучні назви із більш відомими політичними силами. До прикладу, «Самопоміч» та «Об’єднання «Самопоміч», «Відродження», «Всеукраїнське об’єднання «Відродження» та «Відродження України», «Партія рішучих змін» та «Партія рішучих громадян», «Опозиційний блок», «Опозиційна сила» та «Опозиційний союз».
4. Попри те, що чинне законодавство не передбачає можливість створення виборчих блоків, 12 партій використовують слово «блок» у своїй назві. Серед прикладів: «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Опозиційний блок», «Селянський блок аграрна Україна», «Народний блок», «Блок лівих сил України», «Український народний блок», «Блок місцевих громад». Також непоодинокими є випадки реєстрації так званих іменних партій. Зокрема, «Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна», «Блок Геннадія Чекіти «За справедливість», «Народні ініціативи Олександра Фельдмана», «Блок Володимира Миколаєнка», Радикальна партія Олега Ляшка.
5. Однією із загрозливих тенденцій є поява так званих регіональних партій. Їх діяльність обмежується кількома областями України, а інколи навіть окремими містами, де вони висувають своїх кандидатів. Регіональні партії, як правило, акцентують на своїй територіальній приналежності у їх назві. До прикладу, «Одеська партія», Одеська морська партія Сергія Ківалова, «Всеукраїнське об’єднання «Черкащани», партія «Херсонці», «Вінницька європейська стратегія», «Українська галицька партія», «Ми-Кияни». В останні роки також активно почали з’являтися партії національних меншин України. Зокрема, «Грузинська партія України», «Циганська партія України», «КМКС» Партія угорців України», «Демократична партія угорців України», «Партія поляків України». При цьому відповідно до чинного законодавства політичні партії створюються  і  діють  тільки  із всеукраїнським статусом. 
6. Однією із причин появи великої кількості політичних партій є спрощений механізм їх реєстрації. Збір підписів виборців на підтримку створення партії створює можливості для численних фальсифікації та часто не виражає реальної підтримки громадянами тієї чи іншої політичної сили. При реєстрації нерідко використовуються фіктивні списки виборців, у яких одні й ті ж особи регулярно підтримують створення різних політичних партій. Замість збору підписів більш доцільно використовувати умову щодо наявності у партії осередків або ж певної кількості членів.
7. Серед причин зростання кількості партій в Україні варто виділити перетворення реєстрації на різновид бізнесу. Це, зокрема, передбачає торгівлю пакетами реєстраційних документів партій та місцями у виборчих комісіях. 
8. Лідером за кількістю зареєстрованих осередків є «Соціалістична партія України» – 31 348 структурних утворень. Дещо менше осередків у «Партії Регіонів» – 30 321. На третьому місці «Народна Партія» із 22 118 осередками. Далі йдуть партії «Єдиний Центр» із 18 631 осередків та ВО «Батьківщина» – 17 296. До десятки партій із найбільшою кількістю осередків також входять «Республіканська партія України» (14 098), «Українська Народна Партія» (13 718), «Соціал-демократична партія України» (об’єднана) (13 515), «Наша Україна» (13 177) та Комуністична партія України (7 450). Із десяти партій із найбільшою кількістю осередків лише дві (ВО «Батьківщина» та Комуністична партія України) взяли участь у останніх парламентських виборах 2012 та 2014 років.
9. З-поміж парламентських партій найбільше осередків у ВО «Батьківщина» – 17 296 (5-те місце із 314 партій). На другому місці «Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 1 712 осередків (25-те місце). У Радикальної партії Олега Ляшка 736 осередків (50-те місце), у «Опозиційного блоку» – 654 (59-те місце), у «Народного Фронту» – 631 (61-ше місце). Найменше зареєстрованих осередків у «Об’єднання «Самопоміч» – 195 (121-ше місце).
10. З-поміж партій, що набрали на парламентських виборах 2014 року більше 2% голосів, а тому також могли б претендувати на державне фінансування найбільше осередків у Комуністичної партії України – 7 450 (10-те місце). У ВО «Свобода» 749 осередків (49 місце), у «Громадянської позиції» – 429 (85 місце), у «Сильної України» – 244 (112 місце), у «Всеукраїнського аграрного об’єднання «Заступ» – 16 (258 місце).
11. У 2015 році найбільше осередків зареєстрував «Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 1 687. Аграрна партія України зареєструвала 956 осередків, «Наш Край» – 783, «Опозиційний блок» – 631, «Народний Фронт» – 617, «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» – 589, Радикальна партія Олега Ляшка – 570, «Сила людей» – 552, «Воля» – 501, «Соціалісти» – 411. Із десяти партій, що зареєстрували у 2015 році найбільше осередків, чотири – парламентські.
12. Парламентські партії, за винятком ВО «Батьківщина», перебувають у процесі активного формування своїх регіональних структур. У 2015 році парламентські партії зареєстрували в середньому 2/3 від кількості усіх своїх осередків. Так, у «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» 1712 осередків, 1687 (98,53%) із яких були зареєстровані у 2015 році. У «Народного Фронту» цей показник склав 97,78%, у «Опозиційного блоку» – 96,48%, у "Об'єднання "Самопоміч" – 86,66%, у Радикальної партії Олега Ляшка – 77,44%. Найменший відсоток нових осередків у ВО «Батьківщина» – 0,2%.
13. З огляду на кількість зареєстрованих осередків та суму коштів в рамках державного фінансування, на яку претендує партія найбільше коштів мали б отримати місцеві організації «Самопомочі» – 38 012 грн. на місяць. На один осередок «Народного Фронту» щомісяця припадає 13 278 грн., «Опозиційного блоку» – 5 458 грн., «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» – 4 823 грн., Радикальної партії Олега Ляшка – 3 828 грн., «Батьківщини» – 124 грн.

 

Партія	Сума фінансування із Держбюджету	Кількість осередків	В розрахунку на одну місцеву організацію (на місяць)
«Народний Фронт»	100 млн 545 тис	631	13 278 грн.
Блок Петра Порошенка «Солідарність»	99 млн 87 тис	1 712	4 823 грн.
Опозиційний блок	42 млн 840 тис	654	5 458 грн.
Радикальна партія Олега Ляшка	33 млн 815 тис	736	3 828 грн.
«Самопоміч»	88 млн 950 тис	195	38 012 грн.
ВО «Батьківщина»	25 млн 794 тис	17 296	124 грн.

 

14.  За результатами опитування представників обласних організацій політичних партій було встановлено, що третина осередків є залежними від жорсткого централізованого фінансування. Ще третина – від коштів приватних спонсорів. Робота офісу осередку, як правило, оплачується або з центрального апарату партії (цей варіант обрали 20% опитаних) або ж приватними спонсорами (20%). Непоодинокими є випадки, коли офіси партій знаходиться на підприємствах, власниками яких є партійні лідери або місцеві донори партій. 

15.  Партії переважно не використовують механізми збору членських внесків для своєї діяльності. У 37% осередків така практика відсутня. Якщо ж членські внески збираються, то їх сума, як правило, становить від 11 до 50 грн. щомісяця.

16.  Більшу частину коштів осередки спрямовують на утримання офісу (цей варіант обрали 76% опитаних), організацію масових заходів (46%) та вирішення конкретних проблем виборців (41%). 

17.  У діяльності осередків, ймовірно, зберігається значний відсоток тіньових витрат на їх роботу. Так, 33% респондентів зазначили, що працівники офісу не отримують заробітної плати.