Нові висновки, опубліковані в PLOS One, свідчать про те, що навіть люди, які дуже стурбовані фальшивими новинами, можуть поділитися ними. Серед вибірки осіб, які підписалися на інформаційний бюлетень з перевірки фактів, пов’язаних з COVID-19, близько 30% за останні 3 місяці поділилися розкритою інформацією принаймні п’ять разів.
Поширене розповсюдження дезінформації або "фейкових новин", пов'язаних з COVID-19, продовжує викликати занепокоєння серед представників охорони здоров'я у всьому світі. Дезінформація про вірус може змусити громадян сумніватися в ефективності заходів громадського здоров'я, спрямованих на стримування поширення хвороби, таких як носіння масок та вакцини проти COVID-19.
Дослідники Лорен Л. Салінг та її команда хотіли дослідити психологічні фактори, які роблять людей сприйнятливими до поширення дезінформації, зосереджуючись на вибірці осіб, які мають менш охоче ділитися таким вмістом. Зокрема, дослідники дослідили поширеність поширення дезінформації та мотиви поширення дезінформації серед вибірки людей, які підписалися на інформаційний бюлетень для перевірки фактів.
"Усі автори цього дослідження є членами RMIT FactLab, який є дослідницьким відділом органу з перевірки фактів (RMIT ABC Fact Check - спільна ініціатива Австралійської телерадіомовної корпорації та Університету RMIT)", - пояснив Салінг.
«Основні цілі дослідження RMIT FactLab такі: i. встановити, які люди чи групи особливо сприйнятливі до фейкових новин та дезінформації та схильні ділитися фейковими новинами та дезінформацією, ii. визначити платформи, на яких поширюються фейкові новини та дезінформація, iii. визначити види інформації, які, швидше за все, будуть передані, iv. визначити оптимальний спосіб подання розвінчаної інформації для підвищення її ефективності у боротьбі з дезінформацією та фейковими новинами ».
Салінг та її колеги набрали 1397 австралійців, які підписалися на інформаційний бюлетень, створений австралійською організацією, що перевіряє факти. Інформаційний бюлетень під назвою CoronaCheck щотижня публікує контент, який розвінчує дезінформацію, пов’язану з COVID-19. Підписники інформаційного бюлетеня заповнили онлайн-анкету, де вони відповідали на питання про їх взаємодію з інформаційним бюлетенем, взаємодію з фейковими новинами, ставлення до COVID-19, віру в науку та конспіративне мислення.
"У цьому дослідженні ми свідомо включили лише підписників на щотижневий інформаційний бюлетень перевірки фактів CoronaCheck, що випускається RMIT ABC Fact Check і містить інформацію, перевірену фактами, переважно навколо COVID-19",-пояснив Салінг. "Враховуючи, що такі особи явно стурбовані фальшивими новинами та дезінформацією та активно шукають розвінчану інформацію, малоймовірно, що вони будуть схильні ділитися дезінформацією".
У порівнянні із загальними вибірками, передплатники CoronaCheck мали більшу віру в науку та менший менталітет змови. В цілому, респонденти були дуже стурбовані фальшивими новинами, сприймали експертну інформацію про COVID-19 як надійну і вважали, що вони добре розрізняють фейкові новини та справжні новини. Близько 72% сказали, що читають інформаційний бюлетень для перевірки фактів щоразу, коли вони його отримують.
Цікаво, що, незважаючи на те, що вони дуже стурбовані фальшивими новинами та підписалися на інформаційний бюлетень, що перевіряє факти, багато учасників були винні у поширенні дезінформації. Близько 30% зазначили, що вони поділилися розкритою інформацією принаймні п'ять разів за останні 3 місяці. Так само 31% сказали, що вони поділилися інформацією, яку пізніше виявили неправдивою, а 24% сказали, що поділилися можливою дезінформацією (інформація, яку вони не знали як правдиву чи неправдиву).
"Поділ дезінформації здійснюється навіть людьми, які знають про фейкові новини та дезінформацію та стурбовані достовірністю інформації", - сказав Салінг PsyPost. "Поділ дезінформації та фейкових новин є дуже проблематичним, оскільки навіть якщо вони діляться добросовісно, поділ відкриває для інших інформацію, яка може викликати хибні переконання. Після того, як переконання встановлені, їх дуже важко змінити ».
Найпоширенішими причинами поширення дезінформації було отримання другої думки про те, чи є твердження правдивим чи ні (38%), а також тому, що воно видається цікавим (37%). Ще 12% сказали, що поділилися дезінформацією для розважальних цілей.
Автори дослідження наголошують, що поширення дезінформації, навіть якщо наміри позитивні, все одно сприяє поширенню неправдивої інформації. Навіть якщо людина поділиться фейковою новинною статтею, щоб вказати на неточності або дискредитувати її, ці зусилля втрачаються, коли вона повторно надсилається. Тоді неправдива інформація може охопити багатьох нових читачів, які потім можуть виробити невірні переконання.
«Здивує те, що обмін можливою дезінформацією зберігається у когорті, яка одночасно налаштована і стурбована дезінформацією та активно прагне розкриття дезінформації. Поділ дезінформації, навіть якщо це не зроблено для обману, збільшує ймовірність того, що це сприятиме поширенню помилкових переконань в інших », - кажуть Салінг та її команда.
Хоча інформаційні бюлетені, що перевіряють факти, ймовірно, підвищують пильність людей щодо фейкових новин, схоже, вони не обов’язково утримують людей від поширення дезінформації. Автори кажуть, що натомість може знадобитися більш чітке втручання.
«Наступні дослідження в нашій дослідницькій програмі передбачають використання методології вибірки досвіду, щоб попросити людей повідомляти в різні періоди часу, якою інформацією вони ділиться, мотиви для обміну та платформи, на яких інформація ділиться, а також відстеження очей, щоб дослідити, як люди взаємодіють з інформацією з метою визначення оптимального способу подання розвінчаної інформації для підвищення її ефективності », - сказав Салінг.
Авторами дослідження «Ніхто не застрахований від дезінформації: розслідування обміну дезінформацією, підписаними на інформаційний бюлетень для перевірки фактів» були Лорен Л. Салінг, Деві Маллал, Фалька Шолера, Рассела Скелтона та Даміано Спіни.
Джерело: psypost.org
