Одним із ризиків впровадження електронного голосування – це ризик кібервтручання, насамперед з боку Росії. Про це «Главкому» розповів голова Комітету виборців України Олексій Кошель.
Експерт нагадав інцидент кількарічної давнини, коли російські хакери поклали сайти Нацбанку, Кабміну та інших державних органів. Але ключовим ризиком, на його думку, є потенційне несприйняття виборцями результатів такого волевиявлення. У Туреччини, наприклад, під час нещодавнього другого туру виборів президента діяла стара перевірена система зі звичайними бюлетенями та протоколами, але це не вберегло від інформаційних маніпуляцій із паралельним підрахунком голосів. Електронна ж система взагалі позбавить можливості перерахунку голосів у разі виникнення питань та суперечок, коли сторони опонентів будуть розмахувати кожна своїми даними.
«У нас у 2019 році лідери парламентських партій заявляли, що готуються фальсифікації на Західній Україні масштабом до двох мільйонів виборців, а уявіть тепер, які обсяги маніпуляцій спливуть при електронному голосуванні. Обов’язково вийдуть політики національного рівня, які скажуть, що не довіряють сфальсифікованим результатам виборів. Відповідно частина суспільства не сприйме їхніх результатів і ми отримаємо напівлегітимних президента, парламент та місцеву владу», – каже Кошель.
На відміну від країн західної демократії, в Україні достатньо серйозна недовіра до результатів волевиявлення.
«Нагадаю, що інформація про «транзитний сервер» свого часу стала однією з причин подій на Майдані. Запроваджувати електронне голосування можна як експеримент – для кораблів, які перебувають у далекому плаванні, і, можливо, навіть для виборців, які голосують уперше, аби заохотити їх до участі у виборах. Але в жодному разі не в загальному форматі», – додав Кошель.
Олексій Кошель зауважує, що у Франції відмовилися від електронного голосування на користь більш захищеного голосування поштою. Такий само досвід можна запозичити і в наших сусідів із Польщі. В Україні експеримент, як буде працювати поштовий формат в Україні, прямо зараз проводить громадянська мережа «Опора».
«Треба вже зараз розробляти безпечні механізми голосування для українських громадян за кордоном. Ідея е-голосування і далі буде просуватися задля зацікавлення частини молодих виборців, для яких сам новий механізм голосування цікавіший за якісь політичні уподобання кандидатів», – закликав Кошель.
Він також нагадав, що сусідня Молдова має в деяких країнах у десятки разів більше виборчих дільниць, аніж Україна, а в Естонії можна голосувати або в мережі, або на виборчій дільниці».
