Комітет виборців України проаналізував діяльність Верховної Ради з початку повномасштабного нападу Російської Федерації на територію України. Вторгнення російських військ суттєво позначилося на діяльності всіх владних інституцій в Україні, в тому числі, й на діяльності парламенту. Зміни торкнулися як інституційної, так і суто політичної складової в роботі ВРУ. Засідання парламенту перейшли в закритий режим роботи: без доступу преси та трансляції. Було обмежено доступ до персональної інформації щодо народних депутатів України, приховано низку державних реєстрів. Змінився депутатський склад ВРУ та політичні підходи до прийняття рішень. Попри значні зміни в роботі парламенту, також залишилися актуальними деякі традиційні проблеми такі як законодавчий спам, недостатня підтримка урядових ініціатив та відсутність стратегічного планування законодавчої роботи.
Повномасштабна агресія РФ не паралізувала роботу парламенту і це одне з головних досягнень законодавчої гілки влади. 24 лютого 2022 р. народні депутати оперативно затвердили указ Президента про введення воєнного стану в Україні. Рішення ухвалено у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони. За проголосували 300 парламентарів, “проти” - 0, “утримались” - 0. З того часу ВР ще кілька разів приймала законодавчі рішення щодо продовження режиму воєнного стану та загальної мобілізації. Востаннє, 2 травня 2023 р., за продовження воєнного стану проголосували 324 народні депутати, “проти” - 0, “утримались” - 0.
В цілому після початку повномасштабного вторгнення деякі статистичні показники роботи ВР суттєво зросли. Зокрема, кількість прийнятих законів. У перший рік війни народні депутати ухвалили рекордну кількість законів - понад 351 закон у 2022 році, що є найбільший показником, починаючи з 2014 р. Для порівняння: у 2021 році було прийнято 272 закони, 2020 році – 242, 2019 році – 173, 2018 році – 160, 2017 році – 185, 2016 році – 208, 2015 році – 350, 2014 році – 229. В середньому впродовж 2022 року Верховна Рада щомісячно ухвалювала 30 законів.
Збройна агресія РФ активізувала потребу в законодавчих рішеннях у сфері безпеки і оборони держави, оскільки виникли нові проблеми, які не мали вирішення в чинному на моменті початку війни законодавстві, що вимагало відповідної реакції парламенту. Верховною Радою було денонсовано та припинено низку важливих угод з РФ, ратифіковано Стамбульську конвенцію, прийнято закони щодо конфіскації російських активів на території України, ухвалено низку звернень до міжнародних структур та іноземних держав щодо ізоляції РФ, прийнято законодавчі зміни щодо діяльності проросійських партій, ухвалено пакет рішень щодо фінансування Збройних Сил України. При цьому деякі з ухвалених рішень могли б бути прийняті ще до початку війни: відповідні законопроекти були розроблені, але не отримували належної уваги депутатів. Наприклад, законопроекти щодо колабораційної діяльності та протидії російській пропаганді були зареєстровані в 2021 році, але прийняті лише після повномасштабної агресії.
В цілому відсутність стратегічного планування залишається актуальною проблемою в роботі ВР. Деякі важливі рішення приймаються зі значним запізненням, що викликає критику парламенту. До прикладу, законопроект, який спрощує ввезення на територію України безпілотників, прицілів, тепловізорів, засобів зв’язку й інших необхідних військових засобів було прийнято лише в лютому 2023 року, попри відповідні заклики експертів до прийняття такого рішення значно раніше. Законопроект про заборону діяльності церковних організацій, центри яких перебувають на території держави-агресора (зареєстрований в січні 2023 р.) не розглядається 4 місяці. При цьому мова йде про урядовий законопроект, який було розроблено і подано КМУ на виконання рішення РНБО і відповідного Указу Президента. Окремі законодавчі рішення продемонстрували непослідовність депутатського корпусу. Так, у квітні 2022 р. ВР скасувала податки та збори на імпорт автомобілів в Україну, однак вже через три місяці це рішення було переглянуто і “нульове розмитнення” було скасовано.
Проблемою також залишається законодавчий спам та “піар-рішення”, які пропонуються народними депутатами. Суспільний резонанс викликали законодавчі ініціативи щодо зміни тексту Державного Гімну на більш оптимістичний, спроби запровадити більш жорсткі обмеження щодо дезертирів в армії, законопроект щодо кримінальної відповідальності за критику владу та ін. Як правило, такі ініціативи не знаходять підтримки парламенту і відкликаються їх ініціаторами. Однак це негативно позначається на сприйнятті діяльності Верховної Ради, підкреслюючи негативні сторони в роботи парламенту. Крім цього під час воєнного стану з’явилася низка ініціатив, які мають ознаки лобістських (законопроекти, що стосуються виробників азбесту і тютюнового лобі - дозвіл на паління в громадських місцях та рекламу тютюнових виробів).
Всього з початку війни у ВР було зареєстровано 1200 законопроектів. Як і раніше, абсолютну більшість з них ініціювали народні депутати - понад 1 тис. Часто законопроекти є ініціативою окремих народних депутатів, коли серед авторів документу 1-2 парламентарі. При цьому статистика показує, що в середньому лише 10% депутатських законопроектів мають шанси бути прийнятими ВР і стати законами.
Традиційно слабким місцем роботи ВР є комунікація з Кабінетом міністрів України. В середньому під час війни народні депутати підтримують лише кожен третій урядовий законопроект. Частка прийнятих законів від поданих складає близько 30%. Ці цифри є низькими, враховуючи, що Україна є парламентсько-президентською республікою і саме уряд мав би більш активно впливати на законодавче поле держави. Проте у порівнянні з довоєнним періодом цифри підтримки урядових ініціатив під час війни дещо зросли (до 24 лютого ВР в середньому підтримувала 17% урядових ініціатив, зараз - близько 30%).
Без розгляду залишаються деякі важливі урядові ініціативи такі як законопроект щодо відкликання депутатів місцевих рад від проросійських партій. Попри те, що відповідний законопроект був поданий урядом в червні 2022 р., він досі не був проголосований в сесійній залі. Прикладом недостатньої комунікації між урядом та ВР можна вважати ситуацію із законопроектом щодо доплат військовим (т. зв. закон про 30 тис.). Після того як Верховна Рада ухвалила закон про відновлення доплат, до парламенту звернулися керівники силових відомств із проханням доопрацювати відповідне рішення.
Натомість, як і у довоєнний період, найбільше народні депутати підтримують законодавчі ініціативи Президент України. У 2022 р. законами стали 85% проектів, поданих Президентом.
В цілому політична консолідація парламенту суттєво зросла після 24 лютого і залишається на високому рівні. Рішення, необхідні для оборони держави, як правило, знаходять підтримку депутатського корпусу. Кожен четвертий закон приймається конституційною більшістю (понад 300 депутатів).
Серед фракцій та груп ВР найвищі показники підтримки прийнятих законів у народних депутатів фракції «Слуга Народу» та групи «Довіра». В середньому “за” натискають 82% депутатів “Слуги Народу”, 78% - групи “Довіра”, 57% - групи “Відновлення України”, 50% - групи «Платформа за життя та мир» та групи “За майбутнє”, 48% - позафракційних та депутатів фракції “Європейська солідарність”, 42% депутатів “Голосу” та 37% депутатів “Батьківщини”.
Як і до повномасштабного вторгнення, найчастіше, крім «Слуги Народу», рішення парламенту підтримували депутати групи «Довіра». Натомість опозиційні фракції частіше демонстрували власну позицію і не завжди підтримували ті чи інші рішення. Так, депутати ВО «Батьківщина» не голосували за ратифікацію Стамбульської конвенції, депутати фракцій ЄС та «Голос» не голосували за кадрові рішення (зокрема, не підтримали відставку Генерального прокурора України, міністра соціальної політики). Депутати ВО «Батьківщина» та ЄС не голосували в цілому за проект закону «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (0 голосів «за»). Депутати ЄС також не підтримали зміни в Закон «Про Службу безпеки України».
Найбільші зміни в підтримці рішень ВР після початку війни мали місце в діяльності депутатів екс-фракції «Опозиційна платформа За життя». Якщо до війни в середньому «за» голосували лише близько 20% депутатів ОПЗЖ, то після 24 лютого колишні депутати ОПЗЖ забезпечували підтримку прийнятих рішень ВР на рівні 50-57%. Тобто, підтримка рішень Ради зросла вдвічі.
В цілому депутати від проросійських партій зберігають свій вплив на діяльність Верховної Ради, що несе в собі значні ризики. Для вирішення ситуації в правовому полі парламентом має бути прийнято низку кроків, які б мінімізували такий вплив. Народним депутатам варто напрацювати дієвий консенсус щодо позбавлення мандатів екс-народних депутатів ОПЗЖ, який має об’єднати різні політичні сили. Для зменшення загроз національній безпеці варто ухвалити рішення щодо усунення колишніх народних депутатів ОПЗЖ від виконання владних повноважень в структурі роботі ВР. Це передбачає виключення таких депутатів з керівного складу комітетів ВР, офіційних парламентських делегацій, груп ВР з міжпарламентських зв'язків з іншими країнами та інших структур, які дають можливість народним депутатам від проросійських партій представляти український парламент на міжнародному рівні. Крім того, необхідно розпочати підготовку законодавчих змін у Виборчий Кодекс України, які будуть передбачати заборону депутатам від проросійських партій балотуватися на майбутніх виборах. При цьому важливо розробити документ, який буде відповідати міжнародним стандартам виборів та враховувати український контекст.
Переглянути дослідження КВУ: “Рік роботи Верховної Ради: підсумки 2022 р.”
Переглянути дослідження КВУ: “П’ять місяців війни: як працював парламент”
