Комітет виборців проаналізував декларації народних депутатів, які отримують бюджетну компенсацію для оренди житла або винайму готельного номера. Всього в квітні 2020 року компенсацію з бюджету на оренду житла отримали 52 народні депутати. Із них, відповідно до даних декларацій, 25 депутатів є мільйонерами. Тобто, вони мають у власності грошових активів (розділ 12 декларацій) на суму понад один мільйон гривень. Мова йде про готівкові кошти, а також кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах. Дані без врахування грошових активів, які перебувають у власності дружин та чоловіків депутатів, а також без врахування позичених коштів. Кошти, наявні у валюті, при обрахунках було переведено в гривневий еквівалент. Абсолютна більшість депутатів-мільйонерів, які орендують житло за бюджетні кошти – члени фракції «Слуга Народу&ra...

Завантажити презентацію щодо результатів опитування можна за посиланням 

26 травня о 13-00 в Прес-центрі Інтерфакс-Україна відбудеться онлайн прес-конференція КВУ та центру "Социс" (м.Київ, вул. Рейтарська 8/5а). Під час заходу передбачено презентацію соціологічного дослідження, яке було проведене в м.Київ Центром соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС». У ході прес-конференції будуть представлені результати дослідження стосовно електоральних уподобання населення мешканців столиці України та висвітлення інших соціально значимих запитань. Учасники прес-конференції: Кошель Олексій – голова Комітету виборців України Чашковський Олександр – Виконавчий директор Центру "Социс" Захід відбудеться у форматі онлайн. Задати питання та переглянути подію можна на веб-сайті Інтерфакс.

Експерти Комітету виборців провели аналіз виступу президента В. Зеленського у ході річної прес-конференції на посаді глави держави. За даними КВУ щонайменше 20 тверджень В. Зеленського були маніпулятивними, містили перекручування фактів та статистичних даних або ж суперечили його попереднім заявам. «Маніпулятивні твердження були фактично у половині відповідей президента. Зокрема, В. Зеленський досить часто маніпулював та перебільшував здобутки влади в таких питаннях як успішність боротьби з коронавірусом, підвищення заробітних плат, зниження ціни на бензин. Крім того, президент неодноразово суперечив сам собі. До прикладу, В. Зеленський вказував, що не впливає на кадрову політику уряду, але...

Комітет виборців провів аналіз діяльності попереднього та чинного Президентів України за перший рік роботи. У П. Порошенка це період із 7 червня 2014 року по 7 червня 2015 року; у В. Зеленського – із 20 травня 2019 року по 20 травня 2020 року. До уваги бралися кількісні показники, що стосуються зовнішньої політики, сфери безпеки та оборони, а також взаємодії із Верховною Радою. Дані отримані КВУ із відповідей на офіційні запити до МЗС та РНБО. У перший рік діяльності П. Порошенка значно частіше відбувалися засідання РНБО, аніж при В. Зеленському. Всього за період із 7 червня 2014 р. по 7 червня 2015 р. відбулося 15 засідань Ради національної безпеки і оборони, тоді як за період із 20 травня 2019 р. по 7 травня 2020 р. – лише 9.

Упродовж першого року президентства В. Зеленського понад 30 осіб, які раніше працювали в структурах «Студії Квартал 95», її дочірніх організаціях, надавали послуги компанії, співпрацювали із В. Зеленським на професійній основі, були знайомими, друзями, родичами В. Зеленського чи його оточення отримали державні посади. Із них 12 безпосередньо працювали в «Студії Квартал 95». Вказані особи були призначені на посади помічників, заступників, керівників Офісу Президента, отримали посади в органах безпеки України, в центральних органах виконавчої влади, стали членами наглядових рад, комітетів, були обрані на посади народних депутатів України. При цьому абсолютна більшість з них раніше не працювали на аналогічних посадах. Лише деякі мали досвід відповідної роботи, однак саме за час перебування на посаді В. Зеленського отримали значний поштовх у кар’єрі.

З моменту введення карантину народні депутати зареєструвати півсотні (55) законопроектів, направлених на боротьбу із коронавірусною хворобою COVID-19. Із них 21 законопроект передбачав економічну підтримку певних груп населення (підприємців, пенсіонерів, безробітних тощо). КВУ проаналізував вказані інціативи на предмет їх реалістичності, а саме, чи передбачили народні депутати кошти на їх реалізацію. За даними КВУ половина законопроектів (10 із 21) були подані народними депутатами без жодного фінансово-економічного обґрунтування. У Пояснювальній записці до кожного з них вказано, що «законопроект не потребує видатків із Державного бюджету України», хоч на практиці вимагає коштів на реалізацію. Ще частина депутатів формально заповнили відповідну графу, однак не вказали в ній жодних конкретних цифр чи розрахунків. Серед прикладів законодавчих спекуляцій на темі коронаві...