Понад 6,5 тисяч кандидатів претендують на місце в парламенті, хоча шанси є в небагатьох. Виборцям складно розібратись в розмаїтті нових брендів, старих та нових облич.

 

Комітет виборців України проаналізував якість саме тих кандидатів, що мають найбільше шансів на перемогу.

 

КВУ порівняв якість виборчих списків популярних політсил, а також лідерів виборчих перегонів в мажоритарних округах:

• чим відрізняються списки партій
• де кращі кандидати – в списках, чи в одномандатних округах
• звідки до Верховної Ради повернуться депутати, що голосували за диктаторські закони 16 січня
• якою буде Верховна Рада після 26 жовтня (моделюючий аналіз майбутнього парламенту)

На місце в парламенті цього року претендують 6614 кандидатів, в тому числі 3119 за списками 29 партій і ще 3495 – в мажоритарних округах.

Фактично, конкурс сягає 16 кандидатів на 1 парламентське крісло.

Комітет виборців України проаналізував верхівку виборчих списків 6 популярних партій, що за результатами соцопитувань мають шанси подолати 5% виборчий бар’єр (Батьківщина, Блок Петра Порошенка, Громадянська позиція, Народний фронт, Радикальна партія ляшка, Сильна Україна), а також 558 фаворитів перегонів в мажоритарних округах, за даними регіональних відділень КВУ.

За критерії оцінки взято об’єктивні показники. Для нових облич – попередній професійний досвід.

Для старих облич, із досвідом роботи в парламенті:

-          Чи голосував за диктаторські закони 16 січня 2014

-          Чи визнаний корупціонером чи порушником прав людини за критеріями руху «ЧЕСНО» (6-7 скликання)

Однією з особливостей кампанії є включення до партійних списків нових обличь, включно із громадськими активістами (В.Шабунін, В.Сюмар, С.Заліщук, Г.Гопко та ін.), журналістами (М.Найєм, С.Лещенко), а також представниками добровольчих батальйонів, які беруть участь в антитерористичній операції на сході держави.

Кардинальне оновлення парламентських рядів пропонують списки Радикальної партії Ляшка (96% кандидатів без досвіду роботи нардепом) та Громадянська позиція (92%).

Збалансований склад списків в Сильної України (78%) та Блоку Петра Порошенка (64%).

В списках Народного фронту та Батьківщини в парламент йдуть переважно старі обличчя, нових тільки 44% та 38% відповідно. Див. Додаток 1.

Якщо порівняти якісний склад нових облич в партійних списках, між списками помітні значні відмінності.

Чиновники/представники самоврядування займають біля 1/3 виборчих списків Сильної України, Блока Петра Порошенка, Батьківщини та Народного фронту, тоді як у списках Радикальної партії Ляшка та Громадянської позиції їх тільки 9% і 16% відповідно.

Юристи, топ-менеджери та власники бізнесу займають 1/3 виборчих списків Радикальної партії Ляшка, Громадянської позиції, Сильної України та Блоку Петра Порошенка. Натомість, у списках Народного фронту та Батьківщини таких кандидатів тільки 8% та 13%.

Серед нових облич списку Народного фронту чверть займають військові, тоді як в інших партіях їх від 2 до 9%.

Найбільше кандидатів із невизначеним професійним досвідом в списках Радикальної партії Ляшка (45%) та Сильної України (26%). До цієї категорії потрапили тимчасово безробітні, пенсіонери, а також кандидати, відомі тільки як помічники народних депутатів. Див. Додаток 2.

Якщо порівняти якісний склад старих облич в партійних списках, вирізняється список Сильної України, де 77% старих облич – нардепи, що голосували за диктаторські закони 16 січня. 

Доля корупціонерів та/або порушників прав людини за критеріями руху «ЧЕСНО» в партійних списках сягає від 15% до 50% (Радикальна партія Ляшка, але в кількісному вимірі – це одна особа). Див. Додаток 3.

Комітет виборців України проаналізував якість партійних списків загалом по 6 партіям, Див. Графік 4. Позитивним моментом є значна доля активістів/журналістів, а також представників культури/спорту/освіти/медицини і військових. Негативним моментом є те, що 20% нових облич у партійних списках – кандидати із невизначеним професійним досвідом. Крім того, 30% старих облич у партійних списках – корупціонери, порушники прав людини, або голосували за диктаторські закони 16 січня. 

Як вже зазначав КВУ у першому звіті зі спостереження за виборчим процесом, підготовка списків кандидатів традиційно здійснювалась в умовах закритості. Про порядок включення кандидатів до списків делегати у ряді випадків дізнавались вже після оголошення змісту списків. Результати дослідження ще раз підтверджують необхідність запровадження системи із відкритими списками, щоб виборці мали право впливати на місце кандидата у списку, і, відповідно, його шанси потрапити до Верховної Ради.

Комітет виборців України порівняв якість партійних списків та кандидатів в мажоритарних округах Див. Додаток 4.

Так само як і в партійних списках, серед фаворитів виборчих перегонів в мажоритарних округах багато нових облич – 70%. В одномандатних округах балотується менше активістів і журналістів, представників культури/спорту/освіти/медицини і військових. Водночас, значно менше кандидатів із невизначеним професійним досвідом – тільки 5%. Серед нових облич значна доля представників бізнесу, топ-менеджменту та юриспруденції – 41%, чиновників та представників самоврядування – 36%.

Якщо розглянути старі обличчя, що балотуються в одномандатних округах, майже половина (47%) – голосували за диктаторські закони 16 січня.

Прикметною особливістю виборчої кампанії є відмежування кандидатів у депутати від провладних партій від політичних сил, з якими вони були афілійовані протягом останніх років. Громадським організаціям варто вжити заходів, спрямованих на широке інформування суспільства про діяльність таких кандидатів у період 2010-2013 рр.

До групи фаворитів виборчих перегонів в одномандатних округах, відібраною КВУ, потрапили 82 кандидати, що голосували за диктаторські закони 16 січня, і прагнуть знову здобути мандат. Абсолютна більшість із них (81) балотуються як самовисуванці, і один кандидат – від Блоку Петра Порошенка.

На 16 січня 2014 р. ці народні депутати переважно входили до складу фракцій Партії Регіонів (71) та Комуністичної партії (1), або були позафракційними (10).

Верховна Рада України нового, VIIІ скликання, буде сформована переважно за партійними списками – 225 депутатів. 199 місць займуть депутати, обрані від мажоритарних округів.

Ще принаймні 26 місць в парламенті залишаться вакантними на невизначений час – за оцінками Центральної виборчої комісії, вибори не відбудуться в 6 округах Луганської області та 8 – Донецької області. Крім того, пустими залишаться 10 місць від округів АРК Крим та 2 – від м. Севастополь.

Комітет виборців України змоделював склад нового парламенту на основі аналізу прохідної частини списків популярних партій, а також мажоритарних кандидатів в усіх округах, де відбудуться вибори. Див. Додаток 6.

293 місця у Раді мають шанс зайняти нові обличчя:

109 представників бізнесу, топ-менеджменту та юриспруденції

92 чиновники та представники самоврядування

38 активістів та журналістів

16 діячів культури, спорту, освіту та медицини

15 військових

23 інші депутати (тимчасово непрацюючі, пенсіонери, помічники депутатів та інші)

 131 місце мають шанс зайняти старі обличчя:

35 що голосували за диктаторські закони 16 січня

21 корупціонери та/або порушники прав людини за критеріями руху «ЧЕСНО»

75 інші депутати

 

Потенційно саме мажоритарні округи можуть привести до нової Верховної Ради найбільше депутатів, що голосували за диктаторські закони 16 січня – 30 з 35, за результатами моделювання. Фактично їх кількість може бути навіть більшою.

По-перше, як вже було зазначено, більшість таких кандидатів йдуть як самовисуванці, максимально відмежовуючись від політичних сил, з якими вони були афілійовані раніше.

По-друге, в багатьох одномандатних округах точиться запекла боротьба із використанням непрямого підкупу виборців, порушенням правил ведення агітації, чорним PR, використання локального адмінресурсу. Див. Додаток 7.

Перед виборцями стоїть відповідальне завдання розібратись, хто є хто серед кандидатів, і зробити майбутню Верховну Раду такою, що дійсно відповідає інтересам громадян – тобто,  більш якісною, ніж наведені результати моделювання.