Зокрема, керівник Харківського обласного відділення Комітету виборців України Михайло Камчатний, у вступному слові зазначив, що станом на 10 березня в країні було люстровано 897 осіб. Таким людям заборонили займати посади в органах державної влади протягом 5 чи 10 років в залежності від конкретної справи і включили до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону "Про очищення влади". Ще близько 152 тис. діючих чиновників пройшли або наразі проходять перевірку і більше 55 тис. осіб з числа тих, які претендують на посади у державній службі. Очевидно, що лише 897 люстрованих осіб – це не ті числа, на які очікувала громадськість. Адже нагадаємо, що відповідно до дослідження, яке КВУ презентувало влітку 2015 року, дев’ять із десяти громадян України вважають, що люстрація є необхідною.

На території Харківської області було розпочато 15 786 спеціальних перевірок з питань очищення влади щодо працюючих чиновників та 1 970 щодо претендентів на посади. Усього же, з дати набрання чинності Законом і по цей час, в області люстровано лише 26 осіб, які займали посади в органах державної влади, що діють на території Харківської області.

На думку представника ГО «Експертиза реформ» Юрія Георгієвського, головними причинами неналежного здійснення процесу очищення влади в Україні є недосконалість чинного законодавства з питань люстрації,
а також відсутність незалежної та ефективно діючої системи органів, що виконують функції, пов’язані з люстрацією. Менш ніж за півтора роки чинності Закону України «Про очищення влади» у Верховні Раді Україні було вже зареєстровано 16 Законопроектів, що передбачають внесення змін до вказаного Закону, окремі з них передбачають доволі серйозні нововведення.

Відповідно до норм чинного на сьогодні Закону України «Про очищення влади» рішення про звільнення з підстав, передбачених вказаним Законом, на жаль, приймається не незалежним органом, а керівництвом того органу, де працює особа, стосовно якої має застосовуватись процедура люстрації. Саме у зв’язку із наявністю суб’єктивних факторів, рішення, що мають прийматися за результатом проходження особою процесу люстрації, не завжди приймаються у відповідності до вимог Закону.

Ще однією проблемою, яка на сьогодні залишається невирішеною, є ухилення осіб від процесу люстрації, у тому числі за допомогою необґрунтованих судових рішень, що безпідставно визначають осіб такими, що не відповідають критеріям Закону. Серед інших лазівок: переведення на іншу посаду, зловживання нормами Закону, а також самовільне трактування закону окремими державними органами. Прикро, що способом уникнення люстрації також є отримання статусу учасника АТО. Станом на середину вересня такий статус отримали понад 86 тисяч осіб і є серйозні занепокоєння, що частина з цих осіб брали участь в АТО лише в ролі «спостерігачів».

Як відзначив у своєму виступі керівник ГС «Харківська громадська люстраційна палата» Федір Веніславський, можна виокремити низку причин втрати Законом про люстрацію свого регулюючого потенціалу. По-перше, виключення в процесі його остаточного ухвалення положень, що забезпечували можливість участі в процесах очищення влади представників громадськості. Як наслідок інститути громадянського суспільства, які прагнули до реального очищення влади, залишилися без дієвих важелів впливу на ці процеси. 
По-друге – наявність в самому Законі численних положень, які дозволяли ставити під сумнів його відповідність Конституції України, що зумовило низку звернень до Конституційного Суду України та відкриття конституційного провадження. Відсутність на даний час рішення Конституційного Суду з цього питання має наслідком психологічну неготовність відповідних державних інституцій до практичного застосування Закону. 
По-третє, відверте небажання переважної більшості очільників місцевих органів державної виконавчої влади до конструктивної співпраці з інститутами громадянського суспільства у процесах очищення влади. Як наслідок, ініціативи громадськості щодо усунення з посад осіб, щодо яких наявні численні факти про їх недемократичні, протиправні, корупційні дії не отримують свого логічного завершення.

Керівник ГО «Харківський антикорупційний центр» Дмитро Булах, представив результати моніторингу відповідності декларацій реальному майновому стану службовців Харківської міської ради та, частково, облдержадміністрації. У результаті перевірки було виявлено, що у окремих представників як міської, так і обласної влади на момент перевірки були значні розбіжності. Щодо виявлених розбіжностей ГО звернулась у відповідні органи для перевірки даних розбіжностей, через те, що дані обставини підпадають під дію ст. 3 п. 8 Закону України «Про очищення влади». Однак, до сих пір, реакції або немає, або отримані формальні відписки.

Також створений невеликий реєстр осіб, які на думку експертів Харківського антикорупційного центру підпадають під люстрацію за критеріями роботи в органах державної влади в період з 2010 по 2014 рік згідно Закону (ст.3, п.п.1-2).