Комітет виборців України – неурядова громадська організація, яка займається моніторингом виборчих процесів в Україні. З початком виборчої кампанії по позачерговим виборам Президента України в регіонах працює 150 довготермінових спостерігачів КВУ.

 

 

РЕЗЮМЕ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

• Відсутність умов для роботи ОВК, ДВК та органів ведення Державного реєстру виборців у місцевостях Луганської та Донецької областей, підконтрольних озброєним групам сепаратистів, залишається основною загрозою проведення виборів у цих округах. В існуючій ситуації та з урахуванням короткого строку, який залишився до дня голосування, складання списків виборців, створення умов для вільного голосування, безпеки виборців і членів комісій, справедливого і достовірного підрахунку голосів у цих місцевостях фактично виключено. Якщо ситуація у цих регіонах до дня голосування кардинально не зміниться, вибори у відповідних округах навряд чи варто проводити (йдеться виключно про ті округи, де проводиться антитерористична операція).

Органам внутрішніх справ та безпеки необхідно вжити додаткових заходів, спрямованих на запобігання провокаціям у день голосування у регіонах, які безпосередньо межують з Донецькою та Луганською областями, а також тих округах Донецької та Луганської областей, які не перебувають під контролем сепаратистів.

• Попри складну ситуацію в Донецькій та Луганській областях, Закон “Про вибори Президента України” створює достатні передумови для встановлення результатів виборів та обрання глави держави.
• Внесення парламентом змін до Закону “Про вибори Президента України” в частині зменшення мінімального кількісного складу ДВК заслуговує на позитивну оцінку. У той же час, внесення змін до Закону менш ніж за місяць до дня голосування суперечить міжнародним стандартам.

В перспективі парламенту варто ухвалювати виборчі закони та зміни до них із залученням експертів та представників неурядових організацій, що мінімізує ризик прийняття недосконалих законів та, як результат, їх перегляду перед завершенням виборчої кампанії.

• Діяльність ЦВК по забезпеченню підготовки до позачергових виборів глави держави здійснюється в рамках закону і заслуговує на позитивну оцінку.
• Питання належного матеріально-технічного забезпечення діяльності ОВК та ДВК попри вжиті місцевими органами влади заходи залишається актуальним.

Всі без винятку ОВК та ДВК до дня голосування мають бути забезпечені зв’язком, транспортом, комп’ютерною технікою, вивісками тощо.

• Основними проблемами в діяльності ОВК є затримки з оприлюдненням прийнятих ними рішень та складнощі доступу до ЄІАС “Вибори”, зумовлені як застарілим комп’ютерним обладнанням так, і, можливо, недоліками самої системи та неякісними послугами провайдерів послуг зв’язку.

ЦВК варто оперативно проаналізувати причини складностей у доступі до системи та вжити заходів щодо їх усунення.

• Кандидати на пост Президента підійшли до висування кандидатур до складу ОВК та ДВК безвідповідально, про що свідчить значна кількість замін членів ОВК та не менш масова заміна членів ДВК, що очікується. Багато новопризначених членів комісій навіть не володіють інформацією про те, що їх кандидатури пропонувались до складу відповідних комісій. Масові заміни членів комісій послаблюють роль комісій у забезпеченні належних умов для проведення виборів, нівелюють зусилля з підготовки членів комісій, які вживаються ЦВК спільно з міжнародними донорами.

У зв’язку з цим у перспективі необхідно переглянути або порядок формування ОВК та ДВК, або обмежити можливість заміни членів комісій за поданнями суб’єктів внесення кандидатур до складу комісій.

• ОВК було виконано свої обов’язки щодо утворення спеціальних виборчих дільниць на тимчасовій основі. Однак в окремих слідчих ізоляторах такі дільниці утворено не було, що не дозволить виборцям, які у них перебуватимуть, реалізувати право голосу на виборах.
• Активна передвиборна агітація здійснюється лише окремими кандидатами на пост Президента України. Ряд кандидатів не мають можливостей для проведення повноцінної виборчої кампанії, особливо у проблемних регіонах. Занепокоєння викликають непоодинокі випадки знищення та пошкодження зовнішньої реклами деяких кандидатів, погрози агітаторам, випадки “чорного піару” проти одного з кандидатів, масове використання окремими кандидатами т.зв. “джинси”, тобто прихованої політичної реклами. Як і під час попередніх кампаній, агітаційна діяльність кандидатів не вирізняється особливою змістовністю.

Нижче наводиться загальний огляд перебігу виборчої кампанії з позачергових виборів Президента України за період з 18 квітня по 8 травня 2014 р., а також основних проблем, які виникли під час підготовки та проведення цих виборів.

1. Діяльність Верховної Ради України

Найбільшим вагомим рішенням парламенту стало прийняття рішення про зменшення мінімального кількісного складу ДВК до 9 осіб, що дозволило утворити ДВК та забезпечити початок їх діяльності з підготовки та проведення позачергових виборів Президента.

6 травня 2014 р. народним депутатом України В. Карпунцовим на розгляд парламенту було внесено проект Закону “Про внесення змін до статті 24 Закону України “Про вибори Президента України” (реєстр. № 4813). Того ж дня законопроект було ухвалено у першому читанні та в цілому і підписано виконувачем обов’язки Президента. Закон передбачає зменшення мінімального кількісного складу ДВК з 12 до 9 осіб. Його прийняття дозволило вирішити проблему формування ДВК (які мали бути утворені 6 травня 2014 р.), зумовлену тим, що багатьма кандидатами на пост Президента України не було запропоновано кандидатур до складу ДВК, тоді як ОВК не змогли “доукомплектувати” ДВК до мінімально необхідного кількісного складу  (більш детально див. п. 4 цього Звіту). Хоча прийняття цього Закону заслуговує на позитивну оцінку, сам факт його прийняття менш ніж за місяць до дня голосування є порушенням рекомендацій Венеціанської комісії, за якими зміни до виборчого законодавства мають вноситись не пізніш ніж за рік до виборів.

18 квітня 2014 р. Кабінет Міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради проект Закону “Про внесення змін до Кримінального кодексу України” (реєстр. № 4741). Законопроект передбачав посилення відповідальності за злочини проти виборчих прав громадян, уточнення поняття підкупу виборців (до відповідальності передбачалось притягати як тих, хто пропонував неправомірну вигоду, так і тих, хто її одержував), а також внесення інших суттєвих змін до ст.ст. 157-160 КК України. Законопроект було розроблено Міністерством внутрішніх справ України у співпраці з ВГО КВУ, Громадянською мережею ОПОРА та Міжнародною фундацією виборчих систем. На жаль, через відсутність значної кількості депутатів парламент не зміг ухвалити рішення про його включення до порядку денного засідання Верховної Ради, що фактично означало зняття його з розгляду.

2. Діяльність ЦВК

У період з 23 квітня по 6 травня 2014 р. ЦВК продовжила приймати постанови, необхідні для забезпечення реалізації Закону “Про вибори Президента України”, реєструвати офіційних спостерігачів від міжнародних організацій та іноземних держав, довірених осіб кандидатів на пост Президента України, вносити зміни до складу ОВК. ЦВК також було затверджено єдині кошториси видатків ОВК на проведення виборів у 2014 р. та переліки членів ОВК, які здійснюватимуть свої повноваження на оплачуваній основі. 7 травня 2014 р. ЦВК звернулась до Генеральної прокуратури України, МВС України та СБУ, Донецької та Луганської обласних державних адміністрацій щодо вжиття ними заходів щодо належного забезпечення діяльності ДВК, ОВК та органів ведення Державного реєстру виборців у межах Донецької та Луганської областей. Загалом, ЦВК здійснювала свою діяльність з дотриманням вимог Закону “Про вибори Президента України”.

До найважливіших постанов, які було прийнято ЦВК, варто віднести постанови, якими:

-          затверджено форму протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування в межах територіального виборчого округу з виборів Президента України (постанова ЦВК від 23.04.2014 р. № 337);

-          затверджено форми виборчих документів ДВК для організації голосування та підрахунку голосів (постанова ЦВК від 23.04.2014 р. № 338);

-          затверджено форми документів, пов’язаних із складанням та уточненням списків виборців на позачергових виборах глави держави (постанова ЦВК від 23.04.2014 р. № 344);

-          затверджено форму протоколу Центральної виборчої комісії про підсумки голосування в межах закордонного виборчого округу та відомості і витягу із відомості про передачу ЦВК бланків протоколу ДВК про підрахунок голосів виборців на закордонній виборчій дільниці (постанова ЦВК від 24.04.2014 р. № 250);

-          затверджено Роз’яснення щодо порядку складення протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці з виборів Президента України (постанова ЦВК від 25.04.2014 р. № 370);

-          визначено порядок використання окружними виборчими комісіями з виборів Президента України інформаційно-аналітичної системи “Вибори Президента України” Єдиної інформаційно-аналітичної системи “Вибори” (постанова ЦВК від 29.04.2014 р. № 392);

-          визначено порядок доступу до записів Державного реєстру виборців про виборців, виборча адреса яких відноситься до території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, а також актуалізації цих записів (постанова ЦВК від 29.04.2014 р. № 415);

-          передбачено можливість здійснення передоплати товарів, робіт і послуг, які закуповуються ОВК, у розмірі до 30 % їх вартості на строк не більше одного місяця (за умови, що такий порядок розрахунків передбачено відповідним договором про закупівлю) (постанова ЦВК від 30.04.2014 р. № 434);

-          затверджено порядок передачі протоколів про підрахунок голосів виборців на закордонних виборчих дільницях з виборів Президента України та повідомлень про їх зміст до Центральної виборчої комісії (постанова ЦВК від 30.04.2014 р. № 437);

-          затверджено форму, колір і текст виборчого бюлетеня з позачергових виборів Президента України (постанова від 2.05.2014 р. № 462);

-          затверджено Положення про порядок проведення Національною телекомпанією України передвиборних теледебатів між кандидатами на пост Президента України, включеними до виборчого бюлетеня для повторного голосування, за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів Президента України (постанова ЦВК від 05.05.2014 р. № 472);

-          Державне підприємство спеціального зв’язку уповноважено від імені ЦВК здійснити передачу виборчих бюлетенів з позачергових виборів Президента відповідним ОВК з виборів Президента України на засіданнях цих комісій, а працівників указаного підприємства – підписати відповідні протоколи про прийняття ОВК від ЦВК цих бюлетенів (постанова ЦВК від 5.05.2014 р. № 474).

3. Зміни у складі ОВК та діяльність ОВК

З моменту утворення ОВК Центральною виборчою комісією, ЦВК було прийнято 13 постанов про зміни у складі ОВК (постанови ЦВК №№ 297, 330, 331, 339, 352, 372, 395, 409, 441, 468, 485, 500, 522), в результаті яких склад ОВК змінився у середньому на 10-30%. Так:

-          від 10 до 20% змінився склад ОВК ТВО №№ 47 (Донецька обл.), 145 (Одеська обл.), 165, 166, 167 (Тернопільська обл.), 199-200 (Черкаська обл.), 184, 187-189 (Херсонська обл.)

-          від 20 до 30% - склад ОВК ТВО №№ 15 (Вінницька обл.), 41, 42, 45, 46, 49, 50, 51, 52, 54, 55, 56, 57, 59, 60, 61 (Донецька обл.), 92, 94, 95 (Київська обл.), 168, 169 (Тернопільська обл.), 197, 198, 202, 203 (Черкаська обл.), 207 (Чернівецька обл.)

-          від 30 до 40% - склад ОВК ТВО №№ 12, 17 (Вінницька обл.), 41, 43, 44, 48 58 (Донецька обл.), 91, 93, 96, 98, 99 (Київська обл.), 135, 136, 137, 139, 141, 142, 143 (Одеська область), 148, 151, 152 (Полтавська обл.), 201 (Черкаська обл.), 205 (Чернівецька обл.)

-          від 40 до 50% - склад ОВК ТВО №№ 11, 13, 14 (Вінницька обл.), 53 (Донецька обл.), 97 (Київська обл.), 140 (Одеська область), 150 (Полтавська обл.), 206 (Чернівецька обл.)

-          більш ніж на 50% - ОВК ТВО №№ 18 (Вінницька обл.), 138, 144 (Одеська область), 149 (Полтавська обл.), 207 (Чернівецька обл.) 

Менш ніж на 10% змінився первісний склад лише окремих ОВК (наприклад, ОВК ТВО №№ 185, 186 (Херсонська обл.).

Основними причинами змін у складі ОВК стали внесення кандидатами на пост Президента України подань про заміну відповідних членів ОВК (найбільш поширена причина), скасування реєстрації 2 кандидатів на пост Президента України (Н. Королевської та О. Царьова), подання членами ОВК заяв про складання повноважень, порушення членами ОВК вимог виборчого законодавства.

Внесення постійних змін до складу ОВК, що здійснюють підготовку до проведення позачергових виборів, послаблює роль ОВК в належній організації виборчого процесу, зменшує ефективність навчання, проведеного ЦВК за фінансової підтримки міжнародних донорів. У перспективі законодавцю варто було б розглянути можливість внесення до Закону “Про вибори Президента України” змін, спрямованих на звуження можливостей перегляду складу ОВК за поданнями кандидатів на пост Президента України (наприклад, повної заборони чи звуження підстав для заміни членів комісій за поданнями суб’єктів внесення їхніх кандидатур до складу комісій тощо).

До складу окремих ОВК було призначено осіб, які раніше були причетними до порушень виборчого законодавства чи іншої недоброчесної діяльності. В окремих випадках повноваження таких осіб було припинено достроково. Так, в ОВК ТВО № 186 (Херсонська обл.) було замінено одного з членів ОВК (призначеного за поданням М.Добкіна), включеного до Люстраційного списку членів виборчих комісій, який готувався ВГО КВУ. У той же час, у складі цієї комісії продовжує здійснювати свої повноваження ще один член, включений до зазначеного Люстраційного списку. В ОВК ТВО № 187 (Херсонська обл.) регіональним штабом П.Порошенка на вимогу регіонального відділення ВГО КВУ було ініційовано заміну члена ОВК, який раніше обіймав в одній з виборчих комісій посаду за поданням В.Януковича.

Загалом, станом на 8 травня 2014 р. ОВК у більшості випадків забезпечено належними приміщеннями для роботи. Не відповідають встановленим нормативам лише приміщення окремих ОВК (наприклад, ОВК ТВО № 100 у Кіровоградській області, яке має малу площу).

Проблеми матеріально-технічного забезпечення ОВК для багатьох комісій все ще залишаються актуальними. В ряді ОВК відсутні інформаційні стенди та вивіски, в роботі використовується застаріла комп’ютерна техніка, що часто ускладнює роботу з ІАС “Вибори”. Зокрема, в ОВК ТВО № 186 (Херсонська обл.) відсутній інформаційний стенд. В ТВО № 187 ОВК було встановлено стенд для розміщення матеріалів комісії, однак станом на 8 травня 2014 р. на ньому не було розміщено жодного документа. В Харківській області з проблемами матеріально-технічного забезпечення стикнулась ОВК ТВО № 183. Станом на 5 травня 2014 р. в цій ОВК було лише два комп’ютери (з яких працював лише один), лише одна телефонна лінія, яка була підключена за допомогою представника регіонального відділення ВГО КВУ, не вистачало столів, стільців, не було інформаційного стенду. В ОВК ТВО № 181 цієї ж області інформаційний стенд розміщується у коридорі, в якому відсутнє електричне освітлення. Проблеми матеріально-технічного забезпечення є актуальними для багатьох ОВК Одеської області. Наприклад, в ОВК ТВО № 135 відсутня вивіска, в ОВК ТВО № 136 – автомобіль, вивіска, телефон, в ОВК ТВО № 137 – вивіска, в ОВК ТВО № 138 – вивіска, 2 телефони, автомобіль, в ОВК ТВО № 141 – аварійне освітлення. В ОВК № 160, 163 (Сумська обл.) також відсутні вивіски.

Включення до складу ОВК кандидатур осіб, які проживають в інших регіонах України, породжувало відсутність кворуму на окремих засіданнях ОВК. З проблемою відсутності кворуму стикались, наприклад, ОВК ТВО № 178 (Харківська обл.), на засіданні якої присутність 2/3 від складу ОВК і набуття комісією повноважень вдалось забезпечити лише 14 квітня 2014 р., ОВК ТВО №№ 201 (Черкаська обл.), 204 (Чернівецька обл.; кворум був відсутній на першому засіданні ОВК). Періодично відсутній кворум на засіданнях ОВК № 91 (Київська обл.), №№ 131 та 132 (Миколаївська область).

Порушення при здійсненні ОВК своїх повноважень носять переважно поодинокий характер. До найбільш поширених порушень варто віднести затримку в оприлюдненні постанов ОВК на стендах та в передачі постанов ОВК до ЦВК для оприлюднення на веб-сайті ЦВК.

Постійні затримки з оприлюдненням постанов ОВК мають місце в усіх ОВК Кіровоградської області.  В ОВК ТВО №№ 199-203 (Черкаська обл.) на стенді комісії оприлюднюються не всі постанови відповідних комісій, а ті, які оприлюднюються – оприлюднюються з порушенням встановлених законом строків. В ОВК ТВО № 206 (Чернівецька обл.) несвоєчасно оприлюднюються протоколи засідань, порушувались правила ведення діловодства, із затримкою реєструвалась вхідна документація. В Харківській області затримки з оприлюдненням постанов ОВК та їх передачею до ЦВК для розміщення на офіційному веб-сайті Центрвиборчкому мають масовий характер (виняток з цього правила складає лише ОВК ТВО №172). Окремі ОВК також допускають процедурні порушення. Наприклад, на засіданні ТВК ОВО № 183 (Харківська обл.), яке проводилось 6 травня 2014 р., членам комісії не було надано проект порядку денного (відповідно, він не виносився на голосування), в той час як секретар цієї ОВК не вів протокол засідання.

В окремих ОВК серед членів комісій виникали розбіжності та конфліктні ситуації при призначенні на посади адміністративного персоналу. Наприклад, голова ОВК ТВО № 193 (Хмельницька область) самостійно призначила на посаду системного адміністратора, що призвело до конфлікту з іншими членами комісії, які вважали, що адміністративний персонал комісії має призначатись рішеннями комісій.

ОВК ТВО № 11 (Вінницька обл.) одним із своїх рішень визначила коло осіб, які мають право бути присутніми на її засіданнях, та заборонила бути присутніми на засіданнях особам, які прибули на них із запізненням. Цією ж постановою ОВК присутнім було заборонено користуватись мобільними телефонами.

Окремі ОВК стикаються з проблемою доступу до ІАС “Вибори”. У Харківській області комп’ютери ОВК через технічні причини вдалось підключити до ІАС “Вибори” лише 6 травня 2014 р., а в Луганській області ОВК ТВО №№ 107 та 113 були підключені до ІАС “Вибори” 1 травня 2014 р. У Донецькій області ОВК ТВО №58, не маючи доступу до ІАС “Вибори”, проводила розрахунки пропорційних часток керівних посад в ДВК в “ручному” режимі і перевіряла правильність розрахунків до допомогою системи пізніше. Складнощі у використанні системи виникали і в інших ОВК області. В Черкаській області під час травневих свят система ІАС “Вибори” взагалі не функціонувала, оскільки ВАТ “Укртелеком” через технічні причини не міг забезпечити доступ до неї. 6 травня 2014 р. на засіданні ОВК ТВО № 207 (Чернівецька обл.) проводилось жеребкування щодо розподілу керівних посад у складі ДВК між суб’єктами подання кандидатур до складу ДВК. Однак ввести результати жеребкування до ІАС “Вибори” виявилось неможливим через проблеми у функціонуванні системи. В результаті 7 травня 2014 р. цією ОВК було проведено повторне жеребкування щодо розподілу керівних посад в ДВК, яке проводилось без повідомлення суб’єктів виборчого процесу і було оформлене доповненням до постанови ОВК про утворення ДВК від 6.05.2014 р.

Спеціальні виборчі дільниці на тимчасовій основі загалом були утворені ОВК своєчасно. У деяких установах, де перебувають виборці з обмеженими можливостями пересування, ДВК утворено не було. Зокрема, до ОВК ТВО № 172 (Харківська обл.) надійшло подання щодо утворення спеціальної дільниці на тимчасовій основі при слідчому ізоляторі, однак ОВК відмовилась утворювати дільницю з огляду на “сумніви у доцільності її утворення”.

Найбільш проблемною є діяльність ОВК в місцевостях, контрольованих збройними формуваннями сепаратистів, іноземних спецслужб та місцевого криміналітету. Існують обґрунтовані сумніви у тому, що таким ОВК вдасться належним чином організувати виборчий процес у відповідних округах та встановлення підсумків голосування на президентських виборах в межах цих округів. Хоча ЦВК зверталась до МВС, СБУ, Генеральної прокуратури з метою вжиття цими органами невідкладних заходів щодо забезпечення функціонування ОВК, можливість забезпечення ними умов для проведення виборів у проблемних місцевостях Луганської та Донецької областей видається обмеженою.

В Донецькій області ОВК регіону загалом здійснюють свої повноваження в умовах секретності, побоюючись фізичної розправи з боку озброєних терористичних груп. 6 травня 2014 р.  агресивно налаштовані представники так званого «Народного ополчения Донбасса» протиправно втрутилися у  перебіг засідання однієї з ОВК і оголосили “припис”, який зобов’язує членів комісії звільнити приміщення ОВК та передати все майно/приміщення для підготовки псевдореферендуму 11 травня 2014 р. Члени ОВК були вимушені підкоритись вимогам сепаратистів. ОВК ТВО №42 у цій же області не утворила ДВК, оскільки частина членів комісії свідомо ігнорувала засідання через загрозу прийняття комісією рішення про підтримку псевдореферендуму. Окремі члени ОВК №43 також не відвідували засідання комісії, не бажаючи переходу комісії під контроль сепаратистів. 8 травня 2014 р. невідомі особи пограбували приміщення ОВК №43, обґрунтовуючи свої дії необхідністю матеріально-технічного забезпечення проведення т.зв. “референдуму” 11 травня 2014 р.

В Луганській області приміщення ОВК ТВО № 108 було зайняте сепаратистами, які проводили у ньому підготовку до голосування не референдумі 11 травня 2014 р.

4. Утворення та початок діяльності ДВК

У переважній більшості регіонів ОВК стикнулись з проблемою формування ДВК у передбачений законом строк, оскільки кандидатури до складу комісій багатьма кандидатами на пост Президента України подані не були. Проблему було вирішено шляхом внесення парламентом змін до Закону “Про вибори Президента України”, які дозволили формувати ДВК у складі не менше 9 осіб.

В Дніпропетровській області рішення про утворення ДВК у встановлений Законом строк не було прийнято ОВК ТВО №№ 24, 26-29, 34-35, 37-40.

В Донецькій області станом на 8 травня 2014 р. рішення про утворення ДВК було прийнято лише 9 з 22 ОВК (ОВК ТВО №№ 41, 44, 45, 46, 55, 58, 59, 61, 62).

В Луганській області в ТВО № 108 ДВК сформовано не було, оскільки приміщення ОВК цього округу було зайняте сепаратистами, які здійснювали підготовку до місцевого референдуму 11 травня 2014 р. Засідання ДВК округів №№ 110 та 111 (Луганська обл.) з моменту утворення ДВК не проводились, оскільки приміщення відповідних комісій було зайнято сепаратистами. В Лисичанську ДВК стали об’єктом нападів з боку озброєних терористів.

В деяких регіонах (Херсонська обл.) ДВК було утворено вчасно, однак їх формування здійснювалось з урахуванням кандидатур, запропонованих головами ОВК. Своєчасно було утворено і ДВК в Харківській області, однак 3% членів ДВК було призначено за поданнями їхніх голів. Офіційні спостерігачі ВГО КВУ фіксували подібні проблеми і в багатьох інших регіонах держави.

До переліку найменш активних в плані внесення кандидатур до складу ДВК кандидатів варто віднести А.Гриненка, О.Клименка, В.Коновалюка, Р.Кузьміна, В.Саранова, В.Рабіновича, Ю.Бойка та деяких інших кандидатів, від яких було запропоновано кандидатури до складу ДВК лише окремих округів та регіонів (О.Богомолець, М.Добкін, М.Маломуж, В.Цушко, З.Шкіряк, Д.Ярош). Окремими кандидатами на пост Президента України не було запропоновано кандидатур до складу жодної ДВК, утвореної в межах певної області.

Так, А.Гриненко, В.Коновалюк, Р.Кузьмін не запропонували кандидатур до жодної ДВК в Черкаській, Чернівецькій областях, М.Добкін, В.Куйбіда, В.Рабінович, В.Саранов – до складу жодної ДВК у Чернівецькій області, Ю.Бойко, А.Гриненко, О.Клименко, В.Коновалюк, В. Рабінович, В.Саранов, В.Цушко та Д.Ярош не запропнували жодної кандидатури до складу ДВК в Харківській області.

В Кіровоградській області у складі всіх ДВК області немає членів, призначених за поданнями Ю.Бойка, Р.Кузьміна, В.Рабіновича, В.Саранова, В.Цушка, Д.Яроша.

В Київській області без представництва у складі ДВК залишились А.Гриненко, М.Добкін, Р.Кузьмін, В.Рабінович, В.Саранов; тоді як В.Цушко та В.Коновалюк не внесли подання щодо кандидатур до складу ДВК у більшості округів області.

В Луганській області до складу жодної ДВК не було внесено подання від кандидатів у Президенти О.Богомолець, Ю.Бойка, А.Гриненка, В.Коновалюка, В.Рабіновича, В.Саранова, В.Цушка, Д.Яроша.

У Львівській області в усіх ДВК відсутні представники від А.Гриненка, М.Добкіна, В.Коновалюка, Р.Кузьміна, В.Рабіновича, В.Саранова, В.Цушка.

В Миколаївській області у всіх ДВК відсутні члени комісій від кандидатів у Президенти Ю.Бойка, В.Рабіновича, В.Саранова, Д.Яроша.

В Донецькій області правом на внесення кандидатур до складу ДВК скористались лише 13 кандидатів на пост Президента України (О.Богомолець, А.Гриценко, М.Добкін, Р.Кузмін, В.Куйбіда,  О.Ляшко, М.Маломуж, П.Порошенко, П.Симоненко,  Ю.Тимошенко, С.Тігіпко, З.Шкіряк, О.Тягнибок). Найменше кандидатур до складу ДВК в Донецькій області було подано О.Тягнибоком (43 кандидатури), що напряму зумовлено складною ситуацією в області. В Херсонській області доукомплектувати склад окремих ДВК вдалось лише після внесення змін до Закону “Про вибори Президента України”. В цій області у складі ДВК округів не представлено у середньому 8-11 кандидатів. В Хмельницькій області подання до складу ДВК не вносились в середньому 6-10 кандидатами на пост Президента.

Випадки відхилення кандидатур до складу ДВК носили поодинокий характер і були зумовлені переважно поданням одного й того ж самого кандидата до складу ДВК від декількох суб’єктів подання кандидатур до складу ДВК (наприклад, в ОВО № 208 до складу ДВК було подано 3 кандидатури від одночасно двох кандидатів у Президенти; подібні випадки носили масовий характер), або ж відсутністю передбачених законом документів. В ОВК ТВО № 99 (Київська обл.) одним із кандидатів до складу ДВК було запропоновано ті самі кандидатури, що й до складу ДВК у ТВО № 98. Всі члени ДВК від О.Богомолець в ОВО № 91 навіть не знали, що їх було запропоновано до складу ДВК.

Далеко не в усіх випадках перші засідання новоутворених ДВК скликались їх головами, як це передбачено законом. Наприклад, в ДВК № 631418 ТВО №172 (Харківська обл.) відсутній голова комісії, оскільки включений до складу комісії кандидат на цю посаду відмовився здійснювати свої повноваження, і засідання ДВК скликав та проводив його заступник. Аналогічним чином було скликано перше засідання ДВК № 630960 ТВО №179. В Чернігівській області в ОВО №№ 208, 209, 213 кожне п’яте перше засідання ДВК скликалось заступником чи секретарем комісії.

Імовірність змін у складі ДВК є приблизно такою ж, як і імовірність змін після формування ОВК (приблизно на 20-30% від первісного складу). Підстави змін, цілком імовірно, будуть аналогічними підставам для змін у складі ОВК (заміна членів ДВК суб’єктами подання кандидатур до складу ДВК, подання членами ДВК заяв про складання повноважень тощо). В окремих областях кандидати у Президента взагалі не утворювали штаби, що посилює ризик того, що повноваження призначених за їхніми поданнями членів ДВК будуть припинені до дня голосування на позачергових виборах Президента.

5. Діяльність органів місцевої влади

Діяльність органів місцевої влади в основному зосереджена на створенні належних умов для діяльності ДВК та реєстрації виборців. Така діяльність є відносно активною лише в певних регіонах.

В Херсонській області  голови районних державних адміністрацій проводять періодичні зустрічі з керівництвом виборчих комісій для встановлення проблем у їхній діяльності. Така зустріч проводилась, зокрема, у м. Скадовську 8 травня 2014 р.

В Харківській області 29-30 квітня 2014 р. органи місцевої влади Лозової та інших районів округу провели наради з квартальними головами місцевих громад та через місцеві ЗМІ оприлюднили заяви до виборців про можливість уточнення своїх персональних даних, звернувшись до відділу ведення Державного реєстру виборців місцевих районних та міських рад. Схожі заходи в кінці квітня та початку травня були проведені і в інших районах цієї області. Наприклад, у Краснограді, Первомайську та Валках тощо.

В Чернігівській області 5 травня 2014 р. було проведено закриту нараду з питань забезпечення підготовки та проведення позачергових виборів Президента України під годуванням голови Чернігівської облдержадміністрації.

В Київській області в деяких округах місцеві органи влади збирали голів ДВК на наради з питань матеріально-технічного забезпечення ДВК.  Наприклад в м. Бориспіль  члени міськвиконкому закріплені за певними ДВК згідно з розпорядженням міського голови і на початку травня провели наради з головами ДВК.

У Львівській області 7 травня 2014 р. було проведено велику нараду в обласній адміністрації за участи її голови  І.Сех, усіх голів ОВК та районних державних адміністрацій. Такі заходи проводились і в низці інших регіонів. 

7. Передвиборна агітація

В усіх регіонах найбільш активно здійснюють передвиборну агітацію кандидати на пост Президента України П.Порошенко, Ю.Тимошенко, С.Тігіпко, О.Ляшко, М.Добкін, А.Гриценко, О.Тягнибок. Найменш активно агітаційну діяльність проводять кандидати А.Гриненко, О.Клименко, Р.Кузьмін, В.Саранов, В.Рабінович, Ю.Бойко, М.Маломуж, В.Цушко, З.Шкіряк, Д.Ярош. Вони в основному розміщують матеріали передвиборної агітації лише в окремих регіонах (наприклад, Р.Кузьмін та О.Клименко – в східних регіонах держави).

Від більшості цих кандидатів також не було подано кандидатур до складу ДВК у більшості округів, або ж подавалась кандидатури до складу ДВК лише окремих регіонів (Д.Ярош не вносив кандидатури до складу ДВК у південних і східних регіонах, тоді як М.Добкін – у західних). Лідери президентських перегонів віддають перевагу різним формам агітації: якщо П.Порошенко, М.Добкін та О.Ляшко активно розміщують зовнішню політичну рекламу, то Ю.Тимошенко віддає перевагу рекламі у друкованих ЗМІ (значна частина якої розміщується у формі “джинси”) та рекламі на телебаченні. Зустрічі з виборцями, проведення агітації через мережі агітаторів активно використовують всі основні кандидати на пост Президента України (П.Порошенко, О.Богомолець, О.Тягнибок). КПУ обмежує свою агітаційну діяльність в основному розповсюдженням агітаційних матеріалів у партійних наметах та використанням в якості приводів для активізації агітації державних свят (1,2, 9 травня). А.Гриценко активно розпочав розміщувати зовнішню політичну рекламу лише на початку травня, в той час як протягом квітня він віддавав перевагу особистим зустрічам з виборцями та здійсненню агітації в наметах.

Агітація за участю відомих осіб та місцевих політиків на користь певних кандидатів на пост Президента України є досить поширеною. Так, на користь П.Порошенка в окремих регіонах активно агітують Ю.Луценко, М.Матіос, Ю.Стець, В.Пинзеник. В Дніпропетровській області розміщено зовнішню рекламу із зображеннями О.Вілкула, І.Ступака, І.Куліченка, яку можна розцінювати як опосередковану агітацію за М.Добкіна. На користь О.Богомолець агітацію здійснює правозахисник та психіатр С.Глузман.

Основні кандидати у Президенти (П.Порошенко, Ю.Тимошенко та деякі інші) активно використовують для здійснення агітації соціальні мережі, в яких презентуються та обговорюються їхні програми, створюються віртуальні групи прихильників. В соціальній мережі «В контакті» розповсюджується інформація про те, що за підтримки Ольги Богомолець створена Школа патріотів «Нові лідери України», до якої відбувається набір молодих людей.

Як і під час попередніх кампаній, передвиборна агітація в цілому є беззмістовною. Кандидати в основному зосереджені на гаслах та загальних закликах (жити по-новому, розвиток без потрясінь, боротись з окупантами, молитись справами, повернути Україні Крим, час повернути справедливість, єдина країна тощо).

У багатьох регіонах кандидати позбавлені можливості проводити свої кампанії через гостре несприйняття виборцями. Це стосується Д.Яроша та О.Тягнибока на Сході держави та М.Добкіна на Заході. В Донецькій області у зв’язку з активізацією дій озброєних банд сепаратистів та проведенням антитерористичної операції на початку травня практично припинилась агітаційна кампанія кандидатів на пост Президента України – останні присутні лише на носіях зовнішньої реклами. У цій же області штаби основних кандидатів працюють фактично в режимі секретності, в основному – через ризики, пов’язані з діяльністю сепаратистів.

Суттєвого поширення набуло знищення або псування невстановленими особами зовнішньої політичної реклами. “Жертвами” цієї діяльності є М.Добкін (у більшості регіонів держави), О.Ляшко (на півдні України та в окремих регіонах Заходу та Центру), дещо в меншій мірі – С.Тігіпко, П.Порошенко та інші кандидати. Рекламні щити цих кандидатів обливаються фарбою, замальовуються, на них розміщуються нецензурні написи. Агітатори окремих кандидатів також стикались з випадками погроз на свою адресу. Наприклад, 2 травня 2014 р. у центрі Чугуєва (Харківська обл., ТВО № 178) група невідомих погрожувала агітаторам Ю.Тимошенко, обіцяючи  знищити агітаційний намет, якщо його не приберуть. 3 травня 2014 р. в Чугуєві було повалено агітаційний намет А.Гриценка.

 

Псування зовнішньої політичної реклами

 

Досить поширеними стають випадки “чорного піару” проти окремих кандидатів, насамперед П.Порошенка. Розміщення таких матеріалів може бути вигідним для Ю.Тимошенко та С.Тігіпка як найбільш рейтингових конкурентів П.Порошенка. Так, у Черкаській області масово розповсюджується (поштою, через мережу агітаторів) газета «Тільки факти» з матеріалами проти П.Порошенка. Випадки розміщення компрометуючої інформації сумнівної достовірності проти П.Порошенка також було зафіксовано в Івано-Франківській, Дніпропетровській, Кіровоградській та ряді інших областей.

 

“Чорний піар” проти одного з кандидатів на пост Президента України

Значного поширення набула т.зв. “джинса”, особливо у друкованих ЗМІ. Найбільш активно така реклама розміщується на користь Ю.Тимошенко, П.Порошенка, С.Тігіпка та деяких інших кандидатів. В Харківській області матеріали на підтримку Тігіпка вийшли ледь не у всіх районних газетах, фактично - з однаковим текстом, але під різними заголовками (наприклад, «Восток – дело тонкое», «Навстречу Востоку», «Как успокоить Юго-Восток») та підписами різних “авторів”. Ці матеріали розміщувались у рубриках “Політикум” та не означались як політична реклама.

Приклади прихованої політичної реклами у друкованих ЗМІ

Випадки залучення державних службовців у здійснення агітації є малопоширеними. В Дніпропетровській області І.Коломойський видав розпорядження, в якому наголошується на неприпустимості залучення державних службовців у здійснення агітації та використання приміщень органів влади для розміщення матеріалів передвиборної агітації. Водночас в Херсонській області під час візиту до області Ю.Тимошенко, останню супроводжував голова облдержадміністрації Ю. Одарченко (хоча й не здійснював агітації за Ю.Тимошенко). В Кіровоградській області кандидат у Президенти Олег Тягнибок разом з головою Кіровоградської ОДА  О.Петіком та народним депутатом С. Ханенком став учасником презентації батальйону територіальної оборони, яка відбувалася в приміщенні обласної державної адміністрації, що може розцінюватись як порушення вимог Закону “Про вибори Президента України”, який забороняє проведення агітації в приміщеннях органів виконавчої влади.