ХТО І ЯК ПОРУШУВАВ ПРАВА ЖУРНАЛІСТІВ НА ПОЗАЧЕРГОВИХ ВИБОРАХ 25 ТРАВНЯ 2014 РОКУ

Вступна частина.

Громадський моніторинг дотримання прав журналістів в ході позачергових виборів Президента України та окремих міських голів 25 травня 2014 року проводився Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» на території Одеської, Миколаївської та Херсонської області, в партнерстві з Херсонською організацією ВГО «Комітет виборців України» та Аналітичним центром «Перспектива» (м. Миколаїв), за фінансової підтримки The Black Sea Trust for Regional Cooperation.

Моніторинг проводився з 25 лютого 2014 року (початку виборчого процесу з Позачергових виборів Президента України) до 02 червня 2014 року (встановлення результатів Позачергових виборів Президента України). Моніторингом було охоплено всі етапи виборчого процесу, особливо уважно відстежувалися події дня голосування 25 травня 2014 року, процесу підрахунку голосів і визначення результатів голосування. Окрім фактів, котрі мали пряме відношення до виборчого процесу, відслідковувалися і події, які опосередковано впливали чи були пов'язані з позачерговими виборами Президента України, а також міських голів Одеси, Миколаєва, Херсона. Збір та аналіз інформації здійснювався з використанням максимально можливої кількості джерел: повідомлення офіційних спостерігачів від ВГО «Комітет виборців України», Громадянської мережі «Опора», міжнародних організацій; особисті свідчення та інформація від журналістів, редакторів, експертів та громадських діячів; повідомлення та публікації в засобах масової інформації, соціальних мережах; інформація від органів влади, судів і правоохоронних органів.

В своїй роботі експерти проекту спиралися на діяльність ініціативи Барометр свободи слова Інституту масової інформації http://imi.org.ua, експерти якої відслідковували порушення свободи слова та порушення прав журналістів на всій території України. За інформацією ІМІ, в період з 1 березня до 10 червня 2014 року в Україні було зафіксовано 368 фактів порушень свободи слова, з них майже 80% пов’язані з діями терористів, російською агресією, і сталися на Сході та в Криму. Основними викликами для свободи слова в Україні стали відключення українських телеканалів на окупованих територіях, цензура (88 випадків); побиття і напади на журналістів (87 випадків); захоплення і напади на офіси місцевих ЗМІ (43 випадки); викрадення і утримання журналістів (46). Найгіршими регіонами для журналістів стали Крим (118 випадків порушень), Донецька область (95), Луганська область (50), на четвертому місці – Київ (22 порушення). Тривожна ситуація в Одеській (12), Харківській (13) та Миколаївській (15) областях.

 

Висновки та рекомендації.

1.  В ході виборчого процесу позачергових виборів 25 травня 2014 року, фахівцями Комітету виборців України та залученими експертами зафіксовано в Одеській, Миколаївській та Херсонській області всього 32 факти порушень прав журналістів. Такі порушення відчутно знизили прозорість і публічність виборчого процесу, і суттєво обмежили можливості журналістів в реалізації професійних прав, а також повноцінного висвітлення виборчої кампанії. З іншого боку, наявність фактів утиску свободи слова і порушення прав журналістів в ході виборів 2014 продемонстрували зростаючий вплив ЗМІ на суспільно-політичні процеси. 

2.  Найбільше порушень зафіксовано в Одеській та Миколаївській області (15 та 10 відповідно), найменше — в Херсонській області (7 фактів). Щодо характеру порушень, то позачергові вибори 25 травня 2014 року виявили нову тривожну тенденцію — значне збільшення фактів фізичного впливу на журналістів. Рівно половина з усіх виявлених порушень торкалася поранення, побиття, нападу чи іншого фізичного впливу на журналістів (14 випадків), а також погроз і залякування (2 випадки, які пов'язані з незаконним поширенням персональних даних, що може становити небезпеку фізичної агресії для значної кількості журналістів). Для порівняння, якщо протягом парламентських виборів 2012 року, в Одеській області було зафіксовано лише 2 факти фізичного впливу на журналістів з 19 зафіксованих порушень, то в цьогорічній кампанії таких фактів більше половини (9 з 15 зафіксованих)”. Інша частина порушень прав журналістів (12 зафіксованих випадків) полягала в перешкоджанні професійній журналістській діяльності (переважно недопуск/видалення з виборчих дільниць чи засідань виборчих комісій, заборона проводити відео-запис чи відео-трансляцію, відмова в наданні інформації щодо виборчого процесу), а також в здійсненні судового чи непрямого тиску та журналістів чи ЗМІ (4 зафіксованих випадки). Найбільша кількість фактів перешкоджання діяльності журналістів “традиційно” зафіксована з боку виборчих комісій різного рівня та їх посадових осіб. Також необхідно відзначити бездіяльність міліції - представники правоохоронних органів, як правило, залишалися мовчазними спостерігачами конфлікту, втручаючись тільки у виняткових випадках або при прямому зверненні учасників конфлікту. 

3.  Серед основних причин порушень прав журналістів під час позачергових виборів 2014 року можна виділити надзвичайно складну обстановку в країні та притистояння між сторонниками єдиної України та проросійсько-настроєними активістами; нечітко прописане виборче законодавство та проведення одночасно з президентськими виборів місцевих голів ряду міст; низький рівень компетентності членів виборчих комісій (дільничних, окружних, територіальних) і незнання ними статусу та прав ЗМІ; відсутність подальшого оскарження порушень з боку журналістів та ЗМІ; відсутність реакції правоохоронних органів на порушення. Водночас, журналісти навчилися більш ефективно захищати свої права та навіть об'єднувалися для впровадження певних ініціатив. 

4.  На жаль, і після закінчення виборів, тривожна тенденція фізичного впливу на журналістів під час виконання ними професійних обов'язків лише посилюється. Підтверджень цьому достатньо, як приклад можна привести події 11 червня на одеській Отраді, коли охоронці платного пляжу грубо напали на знімальну групу телеканалу «Перший міський», яка записувала програму про вільний доступ на одеські пляжі. 

5.   Спираючись на результати моніторингу, важливо підкреслити необхідність підвищення рівня
забезпечення незалежності, захищеності та безперешкодної діяльності засобів масової інформації та
журналістів під час виборчого процесу, а також усунення правових, адміністративних та організаційних
перешкод для об'єктивного та якісного освітлення виборчих процесів. Серед рекомендацій щодо протидії
перешкоджанню діяльності журналістів та порушенню їх прав можна виділити проведення постійного
навчання журналістів, їх згуртування (через самокеровані об'єднання) та формування активної позиції
щодо використання всіх можливих правових методів для захисту та відновлення своїх прав. Доцільним
виглядає також вдосконалення виборчого законодавства на предмет передбачення можливості оскарження
представниками ЗМІ порушень виборчого законодавства та своїх прав нарівні з суб’єктами виборчого
процесу.

Основні зафіксовані порушення.

Всього: 32.

Фізичний вплив, поранення, побиття, напади — 14

01 березня 2014 року, Миколаївська область. В м. Миколаєві на мітингу проросійських організацій і партій на площі Леніна невідома жінка накинулася на кореспондентку видання “НикВести” Катерину Середу. “Після почутих прокльонів в мою сторону “Щоб у тебе с**а продажна дітей не було” з вуст п'яною жінки я всерйоз замислююся про те, щоб переїжджати з Миколаєва”, - написала журналістка на своїй сторінці в Facebook.

07 березня 2014 року, Одеська область. В м. Одесі невідомі побили журналіста «Третього цифрового» Дмитра Михайленка (зламано ребро та синець під оком) та оператора телеканалу Влада Недєльського (розбито обличчя та зламаний ніс). Журналісти знімали сюжет про міські “наливайки” для програми “Остання крапля”. В момент зйомки “наливайки” в районі Молдаванки, до них підійшли двоє невідомих чоловіків, які запитали, для чого вони тут знаходяться. “Після слів: “ми -журналісти”, їх почали бити. У оператора розбили камеру і забрали її з собою.

09 квітня 2014 року, Миколаївська область. У м. Миколаєві проросійські активісти напали на кореспондента інтернет-видання Преступности.НЕТ Олексія Дроздова, який висвітлював мітинг проросійських активістів та облили його зеленкою. Дізнавшись, що журналіст представляє інтернет-видання Преступности.НЕТ, його почали штовхати, декілька разів вдарили по ногах, після чого облили зеленкою. При цьому міліціонери просто спостерігали за інцидентом, поки журналіст сам не попросив їх про допомогу. Згодом кореспонденту вже ж таки вдалося вибратися з натовпу і залишити площу, після чого він викликав наряд міліції і написав заяву за статтею 171 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній професійній діяльності журналіста).

9      квітня 2014 року, Миколаївська область. У м. Миколаєві проросійські активісти, які виступали на захист кандидата в президенти України Олега Царьова, який відвідував місто, напали на редактора телеканалу “НІС-ТВ” Юрія Любарова та відібрали у нього мобільний телефон. Міліція повернула журналістові телефон, відібравши його у проросійських активістів. 

10  квітня 2014 року, Одеська область. В м. Одесі проросійські активісти напали на журналістів Першого міського телеканалу та “Сьомого каналу”, які вели пряму трансляцію протистояння проросійських активістів з прихильниками єдиної України біля готелю «Променада», в якому перебував кандидат у президенти Олег Царьов. Активісти вимагали від журналістів припинити зйомку і навіть намагалися силою змусити їх це зробити. За інформацією редактора “Першого міського” телеканалу Катерина Єрської, нападу зазнали оператор Сергій Самойлов та журналіст Дмитро Долматов. “Але фізично вони не постраждали, їх поштовхали, попинали. Але ми не зверталися з заявою ні в міліцію, ні в лікарню. Мі вже цього не робимо, бо після кожного мітингу нам довелось би писати заяву і не тільки нам, і наші журналісти ходили б у міліцію та прокуратуру”, -сказала вона. 

13 квітня 2014 року, Одеська область. В м. Одесі проросійські мітингувальники розбили та перевернули автомобіль ВАЗ одеської телекомпанії “Перший міський”. Журналісти знімали, як прихильники антимайдану пікетували будівлю управління СБУ в Одеській області з вимогою не зносити їхнє наметове містечко, яке розташоване на Куликовому полі. При цьому ні журналіст Юрій Гальченко, ні оператор Олег Шпак не постраждали, оскільки їх фізично не чіпали. За повідомленням редактора ТРК, є аматорське відео, де мітингувальники перевертають машину, “а там стоять 4-5 міліціонерів - руки в кишені, стоять просто і дивляться”.

28 квітня 2014 року, Херсонська область. В аеропорту «Херсон» близько 10:00 невідомі напали на журналістку інтернет- видання «Херсон PRO» Дарину Морську та облили її зеленкою. Це сталося в той час, коли в аеропорту зустрічали кандидата в президенти від Партії регіонів Михайла Добкіна. Про інцидент в соцмережі Facebook повідомив головний редактор видання Андрій Гриценко.

02 травня 2014 року, Одеська область. В м. Одесі, під час зіткнень сторонників Євромайдану та проросійськи налаштованих активістів 2 травня 2014 року, постраждало щонайменше четверо журналістів. За інформацією журналістів телеканала УТВ, в ході вуличних зіткнень в місті Одесі поранення отримало близько 10 журналістів. Три поранення отримав головний редактор популярного одеського інформаційного ресурсу «Думська» Олег Константинов — йому прострелили навиліт руку, поранили ногу та спину. Журналіст працював під час зіткнень на вулиці Грецькій, мав при собі фотоапарат, яким фіксував розвиток подій. В Єврейській лікарні (МКЛ №1) Олегу Константинову була проведена операція, проте осколки лікарі так і не змогли видалити. Антон Доценко, журналіст інтернет-видання "Таймер" отримав вогнепальне поранення в руку, він працював з фото-камерою та висвітлював події на вул. Грецькій в м. Одесі. За словами колег, він пішов додому одразу після поранення, куля суглоб не зачепила. Анна Левченко, журналістка інтернет-видання "Таймер", яка також висвітлювала події в м. Одесі 2 травня, отримала на вул. Дерибасівській кілька забоїв рук і ніг від каміння. Журналістка була з камерою, проте без розпізнавальних знаків працівника ЗМІ та без жилету. 11 травня в лікарні помер коментатор видання “Думська” Євген Лосінський, який отримав вогнепальне поранення в живіт в ході зіткнення 2 травня на Грецькій площі. Його госпіталізували в хірургічне відділення міської клінічної лікарні №11. Лікарі 9 днів боролися за життя чоловіка, але нічого зробити не змогли. Крім того, в ЗМІ з'явилася інформація, що одним з загиблих на Куликовому полі являється 44-річний журналіст, ведучий телепрограми “Попереду паровоза” Дмитро Іванов, який випадково опинився в центрі протистояння.

04 травня 2014 року, Одеська область. В м. Одесі під час зіткнень, які відбувались на вул. Преображенській 4 травня 2014 року біля слідчого ізолятора тимчасового утримання міської міліції, був поранений з травматичної зброї журналіст інтернет-видання «Інформаційний центр» Петро Ракуль. Незважаючи на наявність спеціального жилета з написом «Преса», журналіст отримав глибоку рану та розірвані м'язи, втратив багато крові. За цим фактом, Приморський райвідділ міліції відкрив кримінальне провадження за частиною 1 статті 125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження).

4      травня 2014 року, Одеська область. П і д час прямого включення з м. Одеси 4 травня 2014 року, на знімальну групу "5 каналу" напали агресивні люди, які звинуватили журналістів в розколі України та масових смертях людей у місті 2 травня. Журналістка Наталія Тарасовська саме готувалася до прямого включення, коли до неї підійшла жінка та почала допитуватися, який це телеканал. Потім хтось закрив рукою об'єктив телекамери, інші агресивні люди почали штовханину в прямому ефірі. Під кінець відео видно, як одна з жінок намагалася вирвати з рук журналістки мікрофон, а потім хотіла вхопити кореспондентку за шию. За фактом перешкоджання законній професійній діяльності кореспондентів 5-го каналу, розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 КК України. 

5      травня 2014 року, Одеська область. У місті Одесі біля будинку профсоюзів на Куликовому полі, група радикально налаштований проросійських активістів напала на знімальну групу телеканала УТВ. В журналістів кидали каміння, пошкодили камеру. Зважаючи на такі події, головний редактор телеканала УТВ Ольга Целоусова навіть звернулася до одеситів з проханням дати можливість журналістам виконувати свої професійні обов'язки: “Нас били битами, закидали каміннями, навіть стріляли... але ми віримо що Одеса була і залишиться мирним містом”. 

30 травня 2014 року, Миколаївська область. У Центральному районному суді міста Миколаєва розпорядник суду силою виштовхував журналістів з приміщення суду, а також забороняв проводити фото та відеозйомку в холі суду, погрожуючи винести журналістів силою, якщо вони продовжать знімати. За інформацією журналістів інтернет-видань «Преступности.НЕТ» Андрія Лохматова, «Новости-N» Андрія Прокопенко та «НикВести» Дмитра Булаш, розпорядник суду разом з працівниками спецпідрозділу міліції «Грифон» погрожували журналістам вивести їх силою з холу суду за фото та відеозйомку. Відбувалось це в той момент, коли під будівлею суду зібрались мітингувальники, протестуючи проти рішення суду, який відпустив під домашній арешт підозрюваного в підготовці на 9 травня терористичного акту в Миколаєві.

Погрози, залякування — 2.

Протягом виборчого періоду, Одеська область. Прихильники Одеського антимайдану на одному зі своїх каналів в “Zella” відкрито закликали до розправи над журналістами. З аудіо-запису, котрий потрапив до Інтернету, сторонники сепаратистів захоплювалися нападом на журналістку 5-го каналу, погрожували “выхватывать этих журналистов украинских СМИ и тупо разбивать им камеры, выгонять, «ушатывать»”. Серед цілей для нападу називався телеканал “Круг” та інформаційний ресурс “Думська”.

Протягом виборчого періоду, Миколаївська область. В соціальній мережі "Вконтакте", в групі "СМЕРШ Україна" під заголовком "мрази Николаева" невідомі розповсюдили персональні дані двох миколаївських журналістів - редактора інтернет-видання "НікВесті" і журналіста інтернет-видання "Преступности.НЕТ", разом з даними місцевих депутатів і проукраїнських активістів. Таким чином, проросійські активісти демонстрували своє невдоволення характером матеріалів у ЗМІ про їх діяльність.

Перешкоджання законній професійній журналістській діяльності — 12.

28 лютого 2014 року, Одеська область. В місті Одесі голова Ренійської райдержадміністрації, екс-директор департаменту транспорту мерії Одеси Олександр Сошенко напав на журналіста інтернет-видання “Думская” Олексія Кравцова і пошкодив йому фотокамер. Інцидент стався на закритих зборах активу Партії регіонів в адмінбудівлі обласної ради.

01 березня 2014 року, Миколаївська область. У м. Миколаєві на мітингу проросійських організацій і партій на площі Леніна один з його учасників намагався силою виштовхати кореспондента “Преступности.НЕТ” Андрія Лохматова з площі, хапаючи того за одяг. Чоловік накинувся під імпровізованою сценою, де виступали організатори мітингу. Причому свої дії зміг пояснити лише тим, що ЗМІ продажні і неправильно висвітлюють їхні мітинги.

01 травня 2014 року, Миколаївська область. У м. Миколаєві група учасників проросійського мітингу, який проходив на площі Леніна біля меморіалу героям-десантникам («Ольшанцям»), накинулись на знімальну групу телеканалу СТБ та перешкоджали їх роботі. Журналістка СТБ Ірина Несве саме записувала інтерв’ю з учасниками мітингу, як люди з натовпу їх обступили, почали лаятись та заважати працювати. До цього зі сцени голова Миколаївського відділення партії «Русский блок» Євгенія Бондаренко «підігріла людей» розповіддю про озброєних бойовиків, які 7 квітня знесли їх наметове містечко. Потім вона вказала на присутність журналістів телеканалу СТБ та попросила “показували тільки правду”. Після цього натовп оскаженів та накинувся на журналістів. “Вони кричали, щоб ми їхали геть з Миколаєва, щоб знімали «там в себе в Києві», «йшла би ти краще на панель, дівчинко» і інші образи. Знімати надалі журналісти вже не змогли, співробітники міліції їх вивели з натовпу. Щоправда, після інциденту Євгенія Бондаренко вибачилася та сказала, що не думала про таку реакцію учасників мітингу.

23 травня 2014 року, Херсонська область. На виборчій дільниці №650678 у м. Херсоні журналістами газети «Вільний вибір» О.Токаленко та К.Пономаренко заступник голови цієї ДВК відмовив в ознайомленні з виборчою документацією та наданні інформації про хід підготовки до дня виборів.

23 травня 2014 року, Херсонська область. В м. Херсоні журналіст газети «Точка Зору» не зміг потрапити на засідання дільничної комісії №650643, яка знаходиться в приміщенні Херсонського економіко-правового інституту. Як пояснили журналістові через двері: міліціонер закрив приміщення і нікого не впускає, а членів ДВК не випускає, навіть у туалет. Він пояснює це тим, що саме зараз проходить підрахунок бюлетенів і якщо пропаде якийсь бюлетень, то йому "не зносити голови".

Активна фаза виборчої кампанії та безпосередньо день голосування 25 травня 2014 року позначилася вже “традиційними” порушеннями прав журналістів щодо недопуску/видалення з засідань виборчих комісій та виборчих дільниць, заборони проведення відео-зйомки.

25 травня 2014 року, Одеська область. Координатор руху «За чесні вибори» Надія Марченко заявила, що одеська міліція намагалася ускладнити роботу журналістів і міжнародних спостерігачів у день виборів 25 травня 2014 року. Зокрема, попри їх бажання, люди запрошувалися на інформаційну бесіду з метою роз'яснення прав, хоча фактично просто затягувався час.

25 травня 2014 року, Миколаївська область. У м. Миколаєві близько 21:00 на виборчій дільниці, розташованій в головному корпусі Національного аграрного університету, члени виборчої комісії вигнали з ДВК журналіста газети «Де правда» Романа Бабчука, заявивши, що він не має права проводити фото- та відео-зйомку процесу підрахунку голосів виборців. Журналіст прибув на дільницю за півгодини до закриття, зареєструвався і проводив відеозапис процесу роботи комісії під час підрахунку голосів. Членам комісії це не сподобалося і вони проголосували за те, щоб з ділянки його видалити.

25 травня 2014 року, Миколаївська область. У м. Миколаєві член дільничної виборчої комісії №480800, розміщеної в Корабельному районі в приміщенні середньої школи №48, намагався перешкодити журналістці інтернет-видання «Корабелов.info» Наталії Бєловій проводити відео-зйомку процесу підрахунку голосів виборців. Член комісії Євген Базулько вимагав припинити відео-зйомку, після чого він штовхнув журналістку. В результаті інциденту була пошкоджена камера, яка випала з рук журналістки на підлогу. Всю ніч вказаний член комісії заважав проводити фото- і відео-фіксацію процесу підрахунку голосів, після чого до нього приєднався глава комісії Сергій Нечай, який всіляко намагався видворити журналістку з території дільниці. Для кваліфікації скоєного правопорушення, правоохоронці попросили в журналістки відеозапис конфлікту. В результаті розгляду справи, начальник Корабельного райвідділу міліції міста Миколаєва відмовився відкривати кримінальне провадження за статтею 171 КК України за фактом перешкоджання законній журналістській діяльності, базуючись в основному на свідченнях самого члена комісії. Свідчення потерпілої журналістки міліція до уваги не прийняла, що і стало підставою для звернення до прокуратури зі скаргою на бездіяльність міліції. Прокуратура в ході перевірки встановила, що вказане рішення прийнято необгрунтовано, у зв'язку з чим, прокуратурою району 13 червня 2014 за даним фактом розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст. 171 КК України, проведення якого доручено слідчому відділу Корабельного райвідділу міліції.

25 травня 2014 року, Одеська область. Громадська організація "Велика Одеса", за сприяння Комітету виборців України та інформаційної підтримки інформаційного ресурсу «Думська», вперше в Україні реалізували ініціативу під умовною назвою "20:00". Метою ініціативи було досягнення максимальної прозорості виборів завдяки проведенню журналістами он-лайн трансляції з виборчих дільниць при підрахунку голосів. Завдяки надхненній роботі, вдалося організувати трансляцію підрахунку голосів на більш ніж 40 виборчих дільниць міста Одеси, картинки з яких були доступні на сайті http://greatodessa.info На жаль, в декількох випадках члени дільничних виборчих комісій чинили активний опір проведенню відео-трансляції, в одній ситуації їм вдалося навіть заборонити відео-стрім. Журналіст, який проводив відео-зйомку та стрім у приміщенні дільничної виборчої комісії №511106 по вул. Ак. Вільямса, 58 в місті Одесі, отримав “акт” про заборону проведення он­лайн трансляції. Безперечно, подібні питання повинні прийматися комісією не «актом», а рішенням комісії з дотриманням відповідних процедур. Крім того, в дивному з юридичної точки зору документі (без необхідних реквізитів) комісія посилається на неіснуючу постанову «Про таємницю голосування». При підрахунку голосів, який проходить відкрито і в присутності спостерігачів, таємниця голосування порушена бути не може в принципі, оскільки неможливо ідентифікувати конкретний бюлетень з конкретним виборцем. Також не вдається зрозуміти логіку комісії, яка нібито в інтересах захисту таємниці голосування заборонила онлайн-трансляцію, але не заборонила проведення фото-та відео-запису.

25 травня 2014 року, Херсонська область. В м. Херсоні року спостерігач ХОО КВУ Олександр Мошнягул і журналіст газети «Вільний вибір» Олександр Токаленко в 20.30 прибули на виборчу дільницю № 650630 (медичний коледж) для того, щоб бути присутнім на підрахунку голосів. Члени комісії довго не хотіли відкривати двері і впускати їх на своє засідання. Трохи пізніше двері все ж відкрили і почали пояснювати, що після 20.00 нікого не пускають.

25 травня 2014 року, Одеська область. Депутат Одеської міської ради Ірина Єсенович, яка перебувала на засіданні Суворівської районної територіальної виборчої комісії в статусі журналіста газети “Час Ч”, зажадала позбавлення права присутності на засіданні цієї комісії журналістів газети “ІзбірКом”. Останні, на думку депутата міськради, прийшли на засідання вже після 20.00. В ході розгляду, комісія абсолютно правомірно не виявила в цьому порушення і залишила журналістів газети “ІзбірКом” на засіданні. Натомість, комісія виявила, що окрім Ірини Єсенович, на засіданні присутні два інших представника газети “Час Ч”. Відповідно до законодавства, одному з них прийшлося покинути засідання виборчої комісії.    Нагадаємо, що Ірина Єсенович вже встигла прославитися зухвалою поведінокою щодо журналістів. Так, під час сесії міськради 13 лютого 2014 року соратниця Труханова показала середній палець журналістам, котрі зафіксували як Єсенович неприкрито “кнопкодавить” - голосує кількома картками.

29 травня 2014 року, Херсонська область. В м. Херсоні у журналістки Комітету виборців України Катерини Пономаренко в приміщенні держреєстру виборців невідомий чоловік намагався вихопити камеру. Журналістка сфотографувала бійку співробітників державного реєстру з виборцями. Один з учасників конфлікту (як виявилося пізніше, звичайний виборець) відразу ж почав кричати «А ти чого фотографуєш? Я тобі зараз фотоапарат на голові розіб'ю!» Почав штовхати журналістку і намагався відібрати фотоапарат. Його відразу ж зупинили, ні журналістка, ні апаратура не постраждали.

Непрямий і юридичний тиск — 4.

Протягом виборчого процесу, Миколаївська область. Один з кандидатів на пост Миколаївського міського голови, спробував тиснути на свого опонента через судовий позов до обласної газети «Южная правда». Він звинувачував газету нібито в порушенні вимог ведення передвиборної агітації. Суд відмовив у розгляді позову через порушення строків звернення до суду. Ця ж газета постраждала через поширення серед виборців невідомими особами сфальсифікованого спецвипуску з недостовірною інформацією про кандидата на посаду міського голови. Згідно офіційного листа редактора газети, цей спецвипуск газети був видрукуваний за межами Миколаївської області. Редакція газети подала відповідну скаргу до прокуратури.

27 травня 2014 року, Одеська область. Вранці 27 травня 2014 року, приблизно о 5 годині ранку, було скоєно підпал кабінету головного редактора газети «Собеседник Измаила». Невідомі зловмисники цеглиною вибили зовнішнє вікно з боку вулиці Гоголя, після чого облили горючою сумішшю дерев'яну раму вікна та підпалили. Гасити пожежу прибула служба порятунку МНС. Кому і навіщо потрібно було здійснювати підпал кабінету кабінету головного редактора газети, встановлюється.

Протягом виборчого процесу, Херсонська область. Херсонського блогера і журналіста хотіли засудити представники комуністичної партії. Спочатку Тарас Бузак отримав "лист щастя" - досудову претензію від представників кандидата в президенти від П.Симоненко. Отримавши відмову у задоволенні претензії, Херсонська обласна організація Комуністичної партії України звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача, щодо розповсюдження інформації викладеної у статті під назвою «На Херсонщині Партія регіонів та комуністи намагалися влаштувати провокацію на 9 травня», зобов'язати відповідача в наступному випуску інтернет-виданні «Херсонська правда», після набрання законної сили рішення суду, опублікувати у той же спосіб таким же шрифтом відповідь про спростування, зобов'язання відповідача в подальшому утримуватись від поширення недостовірної інформації про суб'єктів виборчого процесу Комуністичної партії України та кандидата на пост Президента України Симоненко П.М. 15 травня 2014 року у задоволенні позову було відмовлено у зв’язку з тим, що позивачі звернулися до суду із заявою про захист честі, гідності та ділової репутації, що не є публічно-правовим спором, з позову також не вбачається, що дії відповідача, щодо розповсюдження інформації, якимось чином стосуються перебігу виборчого процесу або подій, пов'язаних із виборами.

Протягом виборчого процесу, Херсонська область. Також міг постраждати місцевий телеканал "KRATU". Довірена особа одного з кандидатів на посаду Херсонського міського голови звернулося до суду з вимогою визнати протиправними дії свого суперника з проведення 24 і 25 травня (у так звані «дні тиші») передвиборної агітації через ЗМІ та мережу Інтернет і визнати протиправними дії телеканалу "KRATU" щодо проведення зазначеної агітації. Того ж дня в задоволенні позову було відмовлено.

Ініціативи журналістів щодо захисту своїх прав.

Одеська область. Одеські журналісти і фрілансери заявили, що не ділитимуться контактами та не продаватимуть відеозаписи російським каналам. Бойкотувати російських колег українські медійники вирішили через систематичне порушення ЗМІ Росії стандартів журналістики. «Ми - одеські власкори всеукраїнських центральних каналів і кілька одеських каналів - домовилися: припиняємо співпрацювати з росіянами. Не будемо більше з ними ділитися контактами або передавати наше відео. Я прийняв для себе це рішення не як співробітник «Інтера», а як журналіст, людина, у якого є професійна етика», - заявив власкор Інтера Андрій Анастасов. Одеські журналісти Олександр Мілюков та Ірина Назарчук, які співпрацювали з російським телеканалом LifeNews, також вирішили перестати готувати репортажі для Росії. «На знак протесту проти некоректного і спотвореного висвітлення подій в Україні російським каналом LifeNews ми, російськомовні одесити, Ірина Назарчук та Олександр Мілюков припиняємо співпрацю з каналом в якості позаштатних кореспондентів», - написав Мілюков на своїй сторінці в Facebook. Співробітники одеського 7-го накалу також активно бойкотують російських журналістів, 4 березня вони відмовилися продати відео спроби штурму Одеської облдержадміністрації каналу «Вести Россия».

Одеська область. Одеські журналісти стали одними з основних учасників громадської експертно-журналістської комісії "Група 2 травня", яка створена 12 травня з метою зібрати та проаналізувати наявні у відкритому доступі фото-, відео-матеріали та свідчення очевидців і спробувати висунути з врахуванням технологій журналістського розслідування свої версії подій 2 травня 2014 року в місті Одесі. Зокрема, до комісії увійшли журналісти Сергій Дібров, Юрій Ткачов, Віра Запорожець, Леонід Штекель, Валерія Івашкіна. Окрім журналістів, до складу комісії увійшли експерти-криміналісти, токсиколог, фахівець з вогнепальної зброї і вибухових речовин.

Миколаївська область. Журналісти Миколаєва звернулися з вимогою до профільних комітетів Верховної Ради дати належну оцінку діям народних депутатів від ВО «Свобода», які силою змусили тимчасового керівника Національної телекомпанії України Олександра Пантелеймонова написати заяву про звільнення. Про це йдеться у відкритому листі журналістів, яке опублікувала у Fecebook заступник головреда газети «Вечерний Николаев» Оксана Тихончук. «Це безпрецедентний, ганебний випадок в українській історії. Трагедія Українського державного телебачення полягає не у відсутності чесних професіоналів, а у відсутності державної інформаційної політики, в створенні таких умов в інформаційній сфері, при яких професіоналізм і незалежність не вітаються. Що й призвело до нинішнього стану УТ-1. Однак народні депутати, замість того, щоб заповнити це провалля, вирішили «призначити» крайнього за все, що відбувалося на цьому каналі в останні місяці і роки», - йдеться в листі. Також журналісти звернулися і до «Свободи», яка має взяти на себе відповідальність і зробити відповідну заяву, дати оцінку діям своїх однопартійців. «В іншому випадку будемо вважати, що ВО «Свобода» підтримує або виправдовує подібні методи вирішення накопичених в інформаційному полі проблем. Ми, журналісти Миколаєва, вважаємо неприпустимим будь-який прояв грубої дії на будь-який ЗМІ, незалежно від статусу і форми власності. Ми не хочемо пов'язувати своє майбутнє і майбутнє своєї країни з такими перспективами», - йдеться в листі.

Моніторинг проведено в рамках проекту “Посилення впливу місцевих ЗМІ Півдня України на проведення демократичних виборів 2014 року”, який виконується Одеською обласною організацією ВГО “Комітет виборців України”, за фінансової підтримки The Black Sea Trust for Regional Cooperation. Після публічного обговорення результатів моніторингу, буде підготовлений з урахуванням зауважень, пропозицій і рекомендацій підсумковий узагальнений звіт з дотримання прав журналістів Півдня України в ході позачергових виборів 25 травня 2014 року. Звіт у вигляді окремого видання у друкованій та електронній формі буде презентовано ЗМІ та громадськості, а також передано до відповідних державних органів та міжнародних організацій.

 

Прес-служба Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України”