10 квітня в Донецьку пройшов круглий стіл на тему «Закон України «Про всеукраїнський референдум»: позитиви та ризики». Науковці, представники громадських та профспілкових організацій, місцевих осередків політичних партій, державні службовці Донецька обговорили позитиви та негативи Закону України «Про всеукраїнський референдум». Експерти підготували Звернення до суб’єктів законодавчої ініціативи щодо необхідності перегляду положень Закону України «Про всеукраїнський референдум».
Прийнятий в листопаді 2012 р. Закон України «Про всеукраїнський референдум» не врахував принципові зауваження народних депутатів України, Головного юридичного управління Верховної Ради України, відомих правознавців, громадських організацій. У випадку практичної реалізації чинної редакції цього Закону виникнуть умови для маніпулювання народним волевиявленням та загострення політичного протистояння в суспільстві. Наявні процедури не убезпечують процес референдуму та його результати від безпосереднього втручання органів державної влади, що є порушенням демократичних стандартів в цій сфері. У той же час, положення Закону України «Про всеукраїнський референдум» можуть спричинити небезпечні прецеденти підміни повноважень Верховної Ради України.
Експерти звертаються до суб’єктів законодавчої ініціативи із вимогою здійснити заходи щодо удосконалення Закону України «Про всеукраїнський референдум». Інститут всеукраїнського референдуму повинен посилювати представницьку демократію, а не створювати умови для її подальшого послаблення та дискредитації. Зміни до Закону України «Про всеукраїнський референдум» мають ліквідувати протиріччя із Конституцією України, повноцінно враховувати міжнародні стандарти належної практики щодо референдумів, базуватися на широкому парламентському компромісі.
Голова Донецької обласної організації «Комітет виборців України» Сергій Ткаченко зазначає, що процес прийняття Закону України «Про всеукраїнський референдум» отримав суперечливу реакцію в політичному та експертному середовищі. «З одного боку, необхідність прийняття данного правового акту не викликає сумнівів, оскільки попередній Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» 1991 року вже не відповідав сучасним політико-правовим умовам. З іншого — редакція цього закону не стала компромісом між провладними та опозиційними політичними силами, а також приймалася парламентською більшістю у непублічний спосіб та без врахування рекомендацій громадськості та незалежних експертів. Непублічність ухвалення Закону України «Про всеукраїнський референдум» об’єктивно унеможливлювало забезпечення суспільства повнотою інформації про його позитивні та негативні положення та потенційні наслідки від його прийняття», - розповідає аналітик.
Крім того, експерт наголошує на тому, що влада заповзято готує базу для референдуму. «Упродовж лютого 2013 року ЦВК затвердив купу всіляких форм (аж до вивісок для комісій), Кабінет міністрів ініціював зміни до законодавства на виконання закону «Про всеукраїнський референдум» та встановив порядок фінансування діяльності комісій. Поки що сценарій народного волевиявлення не завершений. Але режисура свідчить про специфічний характер постановки і про те, що її буде представлено у цьому році», - зазначає Сергій Ткаченко.
За словами Сергія Ткаченка, враховуючи обов’язковість результатів всеукраїнського референдуму, його механізми можуть стати маніпулятивним інструментом вирішення поточних політичних проблем. До прикладу, окремими політичними суб’єктами вже публічно оголошена ідея проведення всеукраїнського референдуму щодо вступу України до Митного союз. Потенційна можливість винесення на всеукраїнський референдум питання, яке ще не отримало належного розгляду в парламенті та експертному середовищі, ілюструє усі ризики практичного застосування прийнятого Закону. Крім цього, попередній аналіз Закону України «Про всеукраїнський референдум» засвідчує, що у ньому відсутні дієві механізми забезпечення неупередженості роботи окружних та дільничних комісій референдуму, до складу яких кандидатури будуть подавати місцеві ради. Домінування органів влади у процесі адміністрування процесу організації та проведення всеукраїнського референдуму загострює проблему політичних маніпуляцій із результатами народного волевиявлення.
Голова аналітичного напрямку Донецької обласної організації ВГО «Комітет виборців України» Олександр Клюжев розповів про основні технічні моменти, які прописані в законі так, що залишають місце для маніпуляцій. «На всеукраїнський референдум можуть виноситися декілька питань з однієї проблеми. Питання референдуму — це текст, яким викладається пропозиція референдуму, у вигляді питального речення, що пропонує громадянину чіткі відповіді «так» чи «ні». Народна ініціатива щодо проведення всеукраїнського референдуму здійснюється громадянами, які мають право голосу, шляхом збирання їх підписів під вимогою про проведення референдуму. Президент України зобов’язаний оголосити всеукраїнський референдум за народною ініціативою: 1) якщо під вимогою щодо проведення всеукраїнського референдуму підписалося не менше ніж три мільйони громадян, які мають право голосу; 2) за умови, що підписи під цією вимогою зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області; 3) якщо питання всеукраїнського референдуму не порушують вимог Конституції України та законів України. Підписи під вимогою щодо проведення всеукраїнського референдуму збираються протягом сорока днів з дня реєстрації ініціативної групи, яка пропонує певне питання для винесення на референдум», - зазначає Олександр Клюжев.
За словами аналітика, реалізація народної ініціативи складається з шести етапів:
1) Проведення зборів громадян (не менше двох тис. громадян, які мають право голосу на референдумів).
2) Реєстрація ініціативної групи всеукраїнського референдуму та створення її фонду.
3) Збір підписів громадян на підтримку вимоги щодо проведення всеукраїнського референдуму.
4) Передача підписних листів до ЦВК, їх підрахунок та перевірка.
5) Подання Президенту рішення про підсумки збору підписів під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму
6) Набуття результатами всеукраїнського референдуму за народною ініціативою правових наслідків.
Всеукраїнський референдум проводиться в єдиному загальнодержавному окрузі референдуму, який включає в себе всю територію України та закордонний округ. Для проведення всеукраїнського референдуму Центральна виборча комісія утворює в єдиному загальнодержавному окрузі 225 територіальних округів. Дільниці референдуму бувають звичайні, спеціальні та закордонні. За кількістю виборців дільниці референдуму можуть бути малі (від 20 до 500 осіб), середні (від 500 до 1500 осіб), великі (від 1500 до 2500 осіб). Чинна редакція Закону України «Про всеукраїнський референдум» передбачає офіційних спостерігачів двох типів: офіційні спостерігачі від ініціативної групи - суб’єкту референдуму та міжнародні спостерігачі. Політичні партії та громадські організації не мають можливості здійснювати офіційне спостереження.
Голова Правління Донецького інституту соціальних досліджень та політичного аналізу Володимир Кіпень розказав про можливі політичні наслідки впровадження цього закону. «Зараз ми виходимо на ключову проблему діяльності сьогоднішньої системи влади в Україні — використання демократичних форм для дискредитації демократичного змісту. Тому що будь-хто, хто вважає себе демократично орієнтованим, навряд чи буде виступати проти необхідності референдумів як форми прямої демократії, яка б змушувала органи влади враховувати думку громадян. Разом з тим, не задовольняє зміст закону, який був запропонований та по-тихому прийнятий під Новий рік абсолютно без серйозного обговорення. Треба розуміти, що цей закон при його втіленні підриває кілька фундаментальних демократичних основ політичного устрою будь-якої країни. Наприклад, принципи конституціоналізму та парламентаризму. Цей закон у 4-5 пунктах суперечить діючій Конституції України. Крім того, він дає можливість практично ігнорувати парламент по всіх важливих питаннях, які потрібні будуть для того, щоб забезпечити консервування влади нинішньої політичної сили. Наприклад, у законі навіть не визначена мінімальна квота тих, хто може проголосувати на референдумі. Прийшло на референдум 20% голосів, проголосувало так, як потрібно, виходячи із тієї системи організації підконтрольного референдуму, і через кілька днів, по підписанні його Президентом, ми прокидаємося в країні з іншою політичною системою. Це ризики наздзвичайно високі», - зауважив експерт. Він також зазначив, що цей механізм запустили в дію моментально, щоб вже через кілька місяців, імовірно, вже втілити його в життя, наприклад, влітку.
Секретар Авдіївської міської ради Артем Сабадаш розповів про власне ставлення до цього закону. «Ми відшукуємо тут щось негативне — можливість маніпуляцій, а не народного волевиявлення. Як на мене, закон дуже правильний та потрібний. Можєливо, вже не надто своєчасний, бо потрібен був ще раніше, та мені здається він ще не спізнився для того, щоб відобразити задачі суспільства у цьому напрямі. Для нас, як для органів влади на місцях, звісно, більш важлива процедура проведення місцевих референдумів. Можливо, на законодавчому рівні варто було йти саме від цього, бо на місцевому рівні ми б могли відшліфувати всю процедуру. Хоча зараз, якщо будемо йти від всеукраїнського референдуму, можливо закон про місцеві референдуми буде прописаний краще. Те, що формування комісій передається органам влади, на мій погляд, це добре. Адже я вже доволі тривалий період відстоюю формування тих самих виборчих комісій за принципом професійності, а не за принципом представництва політичних партій. Якщо ми беремо людину, яка виконує функції держави, несе кримінальну відповідальність за свої дії, є професіоналом — то це позитивна риса цього закону. Але те, що відсутній контроль з боку політичних партій, громадських організацій чи інших інституцій, напевно, це неправильно», - поділився думками чиновник.
Із презентацією Закону України «Про всеукраїнський референдум» та проектом Звернення до суб’єктів законодавчої ініціативи щодо необхідності перегляду положень Закону України «Про всеукраїнський референдум» можна ознайомитися в додатках. Це звернення є публічним та відкритим для підписання зацікавленими організаціями та громадянами. Надіслати свої пропозиції щодо доповнень проекту Звернення можна до 20 квітня 2013 року електронною поштою на адресу: doo.cvu@gmail.com. Свою згоду щодо підписання Звернення також можна надсилати на цю адресу до 30 квітня.
Довідка:
Обговорення на круглому столі ініціювала Донецька обласна організація «Комітет виборців України» за підтримки Європейського партнерства заради демократії (EPD) та ВГО «Громадянська мережа «ОПОРА». Учасниками стали науковці, представники громадських та профспілкових організацій, місцевих осередків політичних партій, державних службовців Донецька.
