"Поточні правила соціального дистанціювання COVID-19 занадто жорсткі і повинні краще відображати реальні ризики" – вважають дослідники Оксфорда та Массачусетського технологічного інституту.
Вони поділили ситуації на категорії високого та низького ризику, включаючи розмову та спів.
У деяких ситуаціях нам, можливо, слід послабити обмеження, а в інших – посилити.
Дослідники кажуть, що потік повітря також є основним фактором розповсюдження інфекційних крапель, що несуть вірус.
Двометрове соціальне дистанціювання народилося в 2020 році, так?
Неправильно. Йому більше 100 років, і його запропонував німецький вчений Карл Флюгге в 1897 році. Більше того, нещодавні дослідження показали, що краплі від чхання можуть пройти до восьми метрів. Тож чи є стандартні вказівки щодо дистанції застарілими?
Побоювання з приводу таких фактів призвело до створення нової таблиці в стилі "світлофор", яку запропонували дослідники з Оксфорда та Массачусетського технологічного інституту, опублікованої в медичному журналі
BMJ
Вони стверджують, що керуватися безпечним дистанціюванням на 1–2 метри є "надмірним спрощенням", заснованим на "застарілій науці".
Натомість дослідники віддають перевагу більш точній моделі, що базується на контексті та ризиках.
Мовчки стояти поруч з кимось на відкритому повітрі менш небезпесно у плані передачі вірусу, ніж перебувати тривалий час у галасливому барі.
То чи настав час переосмислення?
Основна ідея, що стоїть за діаграмою, полягає в тому, що «впливи навколишнього середовища є складними» і вимагають різних, відповідно відкаліброваних реакцій.