У Києві, 27 листопада, відбулася конференція «Три місяці Верховної Ради: здобутки та провали». Захід було організовано Всеукраїнською громадською організацією «Комітет виборців України» за підтримки представництва фонду Конрада Аденауера в Україні.

Завантажити дослідження

Олексій Кошель, голова Комітету виборців України, привітав учасників заходу та відкрив презентацію моніторингу КВУ щодо підсумків перших трьох місяців роботи парламенту. За його словами, у звіті розглянуто не лише роботу парламенту, але і взаємодію парламенту і Президента, Президента і Кабінету Міністрів. Він розвіяв міф про те, що Верховна Рада IX скликання працює у режимі «турбо», адже новий парламент працює майже так само як і попередній. Олексій Кошель зазначив, що для Верховної Ради IX  нормою є вечірні та нічні засідання, а також прийняття законопроектів протягом 1 дня, які часто є неякісними. Важливим моментом є низький показник підтримки урядових ініціатив (14 % від загальної кількості урядових законопроектів, що  майже вдвічі менше, ніж за уряду А. Яценюка). Також, генеральний директор ВГО КВУ наголосив на проблемі взаємодії парламенту і Кабінету Міністрів України та необхідності впроваджувати механізм регулювання їх роботи.

Тім Б. Петерс, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні,  привітав усіх  учасників конференції та подякував за те, що беруть участь у подібних обговореннях. Пан Петерс зазначив, що у парламенті відбулися великі зміни, тому йому приділяється велика увага. У Німеччині це відбувається так само. Говорячи про парламентарів, він навів цитату Конрада Аденауера, про те, що користування своїм статусом є ознакою демократії та парламентаризму.

Денис Рибачок, аналітик ВГО «Комітет виборців України», розповів про основні моменти аналізу перших трьох місяців Верховної Ради. Він зазначає, що КВУ намагався комплексно підійти до дослідження, мова йде не тільки про питання законодавчої роботи, а й про відвідування, роботу лідерів парламентський фракцій.  Щодо кількості зареєстрованих законопроектів, за словами аналітика, домінує принцип – чим більше, тим краще ( у середньому 30 законопроектів на 1 пленарне засідання). Важливим моментом при цьому є те, що 90 % законопроектів реєструють депутати, а не уряд і Президент. Наступним моментом, на якому наголошує Денис Рибачок, є низька юридична якість законопроектів (майже половину відхиляють або відправляють на допрацювання). Від загальної кількості – 90  %  є ініціативою представників Слуги народу. Верховна Рада IX приймає також законопроекти, які були розроблені попередньою владою, а саме - кожен 6 закон. Аналітик також коментує голосування можновладців за прийняті закони та зазначає, що в середньому 288 депутат голосує за кожен закон, а для 40 %  законопроектів домінує конституційна більшість (більше 300 голосів).

Ігор Попов, експерт «Інституту майбутнього», вказує на позитивні моменти нової ради: відвідування та перебування на робочих місцях має відносно високі показники, що дозволяє ефективно працювати. Позитивним є вчасне прийняття держбюджету. Тим не менш, є суттєві недоліки: немає коаліційної угоди, більшість об’єднана не за ідеологічними чинниками, тому є  ризик розколу. Вже фактично закінчився запас законопроектів, розроблених ще виборчим штабом, а нові пишуться повільно, тому турборежим і виключили. Не вистачило рішучості побороти кнопкодавство. Більше того, є недостатня комунікація уряду і Верховної Ради та цілковитий провал парламентської дипломатії ( делегація в ПАРЄ пропустила півроку важливої роботи). Експерт вказує на існування у парламенті перспективних політиків, проте не вистачає висококваліфікованих кадрів для заповнення керівних посад.

Сергій Рудик, позафракційний народний депутат, розповідає про свої спостереження щодо роботи ВР нового скликання та зазначає, що сьогодні парламент зведений до історичного плінтусу, ставлення до народних депутатів ще ніколи не було таким низьким. Також наголошує на дискомунікації між урядом та парламентом, що заважає роботі. Як представник депутатів-мажоритарників  С. Рудик говорив про обмеження їх можливостей  як народних депутатів.

Інна Совсун, народний депутат політичної партії «Голос, вважає найбільшим викликом для депутатів у нових умовах, коли  є монобільшість, комунікацію. За її словами, у представників партії більшості відпадає потреба вступати у дискусію з іншими. Головним питанням для депутатів є – як  ми можемо впливати на закони, які приймаються, коли позиція наперед сформована. Найбільший мінус – відсутність  майданчиків, де можна вступити у дискусію, де можлива комунікація між фракціями та урядом. Також Інна Совсун  підтримує думку про неефективний і недієвий парламент, де партія монобільшості вирішує все, а також вказує на проблеми політичної культури.

Вадим Денисенко, народний депутат VIII скликання, наголошує на несамостійності парламенту. Основна його роль сьогодні – забезпечити 226 голосів для прийняття будь-яких рішень. Вадим Денисенко вважає, що особливим у роботі нинішньої влади є запуск інформації, яка відтісняє основні проблеми на другий план – запуск «громовідводів». На його думку, теми є трьох типів – ті, які створюють віртуальну реальність та відводять від нагальних проблем, ті, які створюють негативний, іронічний імідж певних можновладців та власне ті, які відводять будь-які думки про те, що хтось із парламенту, а головне – Президент, є поганим. Таким чином, ми забуваємо про корупцію, про конфлікти інтересів і це все будує систему несамостійності парламенту.

Ігор Когут, директор програми РАДА, вказує на необхідність подібних об’єктивних досліджень роботи парламенту, адже сприйняття громадян проектується саме такими оцінками. Більше того, виборці, які ідеалізують парламент нового скликання, повинні бачити реальну картину. На його думку, Верховна Рада IX скликання нічим особливим не відрізняється. Серед позитивних моментів – відвідування, а також – легітимний керівник апарату влади. До недоліків Ігор Когут відносить недостатню аргументацію законопроектів та слабку комунікацію в парламенті. Тим не менш, є перспективи у новому парламенті.

Катерина Одарченко, політтехнолог, Глава Інституту демократії і розвитку «PolitA», також говорить про основні проблеми, які існують у новому парламенті. Це насамперед те, що законопроекти були напрацьованими депутатами ще до їх обрання, вони є недопрацьованими, проблеми детально не вивчено  та публічно не обговорено. Більше того, влада деколи не знає з ким вести переговори. Щодо управління на місцевому рівні, то там бракує спеціалістів, які розуміють реальні проблеми, знають як з ними боротися, дуже часто їм не вистачає знань для розвитку територій, тому необхідно розвивати інституції, які будуть цьому навчати.