У Києві, 20 вересня, відбувся круглий стіл: «Судова реформа очима громадськості». Захід відбувся в рамках проекту «Підвищення обізнаності громадськості щодо стану та ходу судової реформи на місцевому та національному рівнях», що виконується ВГО «Комітет виборців України», в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя».
Олексій Кошель, голова Комітету виборців України, привітав учасників заходу та вказав на актуальність теми круглого столу для громадян. За його словами судова реформа є однією з ключових в Україні і саме від її реалізації багато в чому залежить майбутнє демократії в Україні. При цьому він зазначив, що реалізація реформи природно займе більше часу, ніж на це сподіваються її прихильники. Олексій Кошель вказав, що мета круглого столу – це презентація результатів інформаційної кампанії КВУ щодо ходу та перебігу судової реформи в Україні. Зокрема, щодо питання прозорості діяльності суддів, фінансування судової гілки влади та механізмів контролю судової гілки влади.
Наталія Линник, заступниця генерального директора КВУ, зазначила, що за 26 років незалежності України було як мінімум сім спроб реформувати судову гілку влади. Остання, восьма спроба, розпочалася 2 червня 2016 року, коли Верховна Рада ухвалила зміни до Конституції в частині правосуддя та новий Закон України «Про судоустрій та статус суддів». Найголовніша мета реформа, за словами пані Линник, це відновлення довіри суспільства до судової влади та спрощення доступу до суду для громадян.
Руслан Сидорович, народний депутат України, підкреслив, що де-факто судова реформа в Україні триває вже більше, ніж декілька останніх років. Її головна мета має полягати в тому, щоб створити незалежну судову владу. Це питання є надактуальним для України з огляду на потребу в розбудові демократичних інститутів. За словами пана Сидоровича незалежна судова влада – це одна з умов для дотримання балансу гілок влади в Україні. При цьому на разі в Україні немає розуміння, що втручання в справи суду є неприпустимим. Важливо, щоб різні гілки влади не втручалися в діяльність одна одної, а рухалися паралельно. Крім того однією із загроз для судової гілки влади є низький стан виконання судових рішень. За цим показником Україна займає останнє місце в Європі. Тому також варто працювати над якісними змінами в цій сфері. За словами пана Сидоровича також необхідними кроками для посилення довіри до судової гілки влади є прозорий доступ до професії та об’єктивність притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Анастасія Сініцина, експерт КВУ, розповіла про основні висновки інформаційної кампанії КВУ. Зокрема, детально зупинилася на питанні діяльності електронного суду. Ключова ідея цієї новації полягає в налагодженні процесу оперативного обміну інформацією в електронному вигляді між судовими установами, учасниками судового процесу, а також іншими державними структурами з метою забезпечення справедливого та неупередженого правосуддя в Україні. Також юристка КВУ презентувала блок питань, пов’язаний із фінансовим забезпеченням роботи суддів. Зокрема, щодо електронних декларацій суддів. Вона також додала, що введення електронного декларування було однією з вимог Європейського союзу для реалізації безвізового режиму з Україною.
Ангеліна Попсуй, піар-менеджер КВУ, наголосила на інформаційних результатах кампанії. Зокрема, розповіла про те, що в рамках проекту було розроблено та презентовано три радіопередачі за участю експертів із судової реформи. Також було розповсюджено в регіонах України 36 тис. друкованих матеріалів та 1,5 інформаційних плакатів, які розкривають зміст реформи. У 14 областях України було проведено тематичні прес-сніданки, участь в яких взяли 635 осіб, серед яких як представники ЗМІ, так і судді.
Вадим Червонописький, голова Компаніївського районного суду Кіровоградської області, наголосив на проблемі надмірної навантаженості кількості справ на суддів. Зазначив, що судова реформа накладає на суддів додаткові вимоги, яких вони не мали раніше. Одна з таких вимог – це регулярне та активне спілкування із представниками медіа. Зокрема, й створення посади судді-спікера. На думку пана судді такі ініціативи є корисними і можуть змінити в кращу сторону комунікацію між суддями та медіа. Однак проблемою в цій сфері може стати брак відповідного досвіду в багатьох суддів.
Олексій Майданніков, суддя Ленінського районного суду м. Кропивницький, зазначив, що на разі існує потреба не лише зовнішньо, але й внутрішньо працювати зі ЗМІ. Також вказав, що деякі нормативно-правові акти не були прийняті вчасно, зокрема, типові положення щодо прес-секретаря, що ускладнило роботу в частині взаємодії з медіа. На думку пана Олексія в судах має бути створено окрему посаду прес-секретаря. Випадки, коли цю функцію виконує один із помічників суддів є неприпустимими. Також важливо, щоб судді мали змогу отримати професійні навички щодо взаємодії та комунікації із представниками ЗМІ.
Ольга Ніколаєва, юридичний радник програми USAID із реформування сектору юстиції «Нове правосуддя», зазначила, що на разі вже розброблено низку інформаційних матеріалів, покликаних полегшити взаємодію представників судової гілки влади із медіа. Зокрема, мова йде про тематичні посібники, розроблені в рамках проектів USAID. На разі вони доступні у вільному доступі, тому кожен охочий суддя може ними користуватися. Пані Ольга також додала, що посібники на кшталт «Основ судової журналістики» включають корисні поради як для суддів, так і для представників медіа.
Ігор Шевяков, суддя Полтавського окружного адміністративного суду, підкреслив важливість проектів, спрямованих на посилення комунікації між судами та ЗМІ. За його слова в суддів є багато цікавої інформації, яку, однак, вони часто не можуть донести до представників медіа. Проблемою залишається доступ до медіа ресурсів. Часто стаються ситуації, коли ЗМІ не зацікавлені в позитивній інформації щодо роботи суду, оскільки націлені на більш скандальний інформаційний продукт.
Марія Демидова, суддя Господарського суду Чернігівської області, підкреслила, що часто на зацікавленість ЗМІ впливає суто фінансовий компонент, що не сприяє їх взаємодії із судової гілкою влади. На її думку суддям та медіа варто більш активно працювати в частині посилення відповідної співпраці. Також потребою є поява на ринку медіа професійних судових журналістів, які будуть більш глибоко висвітлювати питання судової гілки влади.
Олег Полюхович, голова Апеляційного суду в Рівненській області, зазначив, що вважає повноцінну судову реформу в Україні неминучою. Одна з причин – тотальна недовіра населення до суддів. Мета реформи – це, в першу чергу, оновлення судових кадрів, що, в тому числі, передбачає проходження кваліфікаційних оцінювань. Крім того, пан суддя звернув увагу на тему електронного декларування суддів. Зокрема, він виступив проти розголошення інформації щодо розміру готівкових коштів у суддів. На його думку розголошення такої інформації може становити небезпеку для декларантів, оскільки може зацікавити певних осіб у вчиненні кримінальних злочинів. Таку інформацію, можливо, варто вносити в декларації, але вона не має бути вільно доступною на сайті НАЗК, щоб нею не могли скористатися зловмисники.
