Найбільш частими ускладненнями від вітряної віспи є:

Бактеріальні інфекції шкіри та м’яких тканин у дітей та пневмонія у дорослих.

Важкі ускладнення, спричинені вітряною віспами, включають мозочкову атаксію, енцефаліт, вірусну пневмонію та геморагічні стани. Інші важкі ускладнення зумовлені бактеріальними інфекціями і включають:

1 Септицемія;

2 Синдром токсичного шоку;

3 Некротизуючий фасціїт;

4 Остеомієліт;

5 Бактеріальна пневмонія;

6 Септичний артрит.

Особи з високим ризиком розвитку важкої вітряної віспи

До людей, які знаходяться у групі ризику важкої вітряної віспи, належать:

1. Люди з ослабленим імунітетом без імунітету до вітряної віспи, такі як:

1 Пацієнти з лейкемією або лімфомою;

2 Хворі, які отримують ліки, що пригнічують імунну систему, такі як системні стероїди у високих дозах або хіміотерапевтичні засоби;

3 Люди з клітинною імунною недостатністю або іншими вадами імунної системи;

4 Новонароджені, матері яких захворіли на вітряну віспу з другого по п’ятий день після пологів;

5 Недоношені діти, які зазнали експозиції з вітряною віспою;

6 Вагітні жінки без імунітету до вітряної віспи.

Діагностика. Фізикальне обстеження

Зазвичай для постановки діагнозу «вітряна віспа» достатньо даних фізикального обстеження і анамнезу, в якому часто (але не обов’язково) вказується контакт із особою зі схожими симптомами.

Характерний пухирець при вітряній віспі, оточений еритематозним ореолом, поетично описується як крапля роси на пелюстці троянди.

Вітряна віспа клінічно характеризується наявністю активних та, таких, що загоюються, елементів висипу на всіх стадіях розвитку в уражених ділянках. Вони, що характерно, загоюються без рубців, хоча екскоріація або вторинна бактеріальна суперинфекція можуть призвести до утворення рубців.

Дорослі, хворі на вітряну віспу, мають складніший перебіг, ніж у дітей. У дорослих може спостерігатися більш поширений висип, тривала лихоманка та підвищена ймовірність ускладнень, найпоширенішою з яких є вітрянкова пневмонія.

Геморагічні ураження трапляються рідко і найчастіше асоціюються з імунодефіцитним станом.

Бульозна вітряна віспа – рідкісний варіант, при якому замість характерних пухирців з’являються булли. Необхідно розглянути можливість виникнення бульозного імпетиго, викликаного золотистим стафілококом, особливо у дитини із стійкою лихоманкою або рецидивом після покращення стану.

Бульозна вітряна віспа може впливати як на дітей, так і на дорослих, і її слід диференціювати від інших бульозних розладів (наприклад, бульозний пемфігоїд, пемфігус). Вважається, що перебіг хвороби із віком не змінюється, хоча затримка своєчасної діагностики та лікування пацієнтів літнього віку та пацієнтів з ослабленим імунітетом може призвести до серйозного перебігу та розвитку ускладнень.