Звіт №3 за результатами довгострокового спостереження. За період з 4 по 23 жовтня 2014 р.

У цьому Звіті основна увага присвячена підготовці та проведенню позачергових виборів народних депутатів України, що відбудуться 26 жовтня 2014 року. Основними викликом для майбутніх виборів була і залишається складна ситуація на Донбасі, де вибори не будуть проведені у більшості округів. Тому хід підготовки до виборів у цих областях досліджено окремо від інших регіонів. У Звіті проаналізовано позитиви та недоліки в роботі ЦВК, ОВК та ДВК, висвітлено особливості передвиборної агітації та узагальнено найбільш типові порушення у сфері передвиборної агітації, окреслено проблемні аспекти питань, пов’язаних із складанням та уточненням списків виборців на виборах, тимчасовою зміною місця голосування без зміни виборчої адреси. Цей Звіт охоплює період з 4 по 23 жовтня 2014 р. і є третім звітом довгострокового спостереження за виборами, підготовленим ВГО КВУ в рамках моніторингу перебігу виборчого процесу з позачергових виборів народних депутатів України 26 жовтня 2014 року.


РЕЗЮМЕ

 

Попри те, що Закон “Про вибори народних депутатів України” в цілому дозволяє провести позачергові вибори народних депутатів України у відповідності до міжнародних стандартів,  ряд важливих питань організації виборчого процесу ним не врегульовано взагалі, або ж існуючі положення Закону потребують удосконалення. Зокрема, Закон не дає вичерпної відповіді на питання про те, яким чином має забезпечуватись безпечність роботи виборчих комісій, транспортування виборчої документації, організації голосування, підрахунку голосів виборців та встановлення підсумків голосування на територіях, які контролюються сепаратистами. Закон також не передбачає дієвих гарантій реалізації виборчих прав учасників заходів АТО. Верховна Рада України не включила до порядку денного законопроект № 5157, який мав заповнити частину прогалин чинного Закону. Відповідно, заповнення цих прогалин здійснюватиме ЦВК, що не в повній мірі узгоджується з Конституцією України.


На позитивну оцінку заслуговують зміни до ст.ст. 157-160 Кримінального кодексу України, схвалені парламентом 14 жовтня 2014 року, які розширили склади виборчих злочинів та посилили відповідальність за посягання на виборчі права громадян. В перспективі ці зміни дозволяють зменшити масштаби підкупу виборців під час підготовки та проведення виборів, а також забезпечать (за умови належного застосування) невідворотність покарання за виборчі злочини.


Основним викликом позачергових виборів є можливість їх зриву у більшості округів на території Донецької та Луганської областей. При цьому громадськість не володіє інформацією про те, в яких саме округах двох проблемних областей вибори будуть проведені. Позиція ЦВК з цього питання також є неоднозначною. При вирішенні цього питання ЦВК варто виходити з того, що вибори не лише мають завершуватись певним результатом – обранням тієї чи іншої особи народним депутатом України, але й не породжувати сумнівів у їх легітимності, забезпечувати дотримання міжнародних стандартів. Якщо результати виборів в одномандатних округах визначатимуться за протоколами декількох дільниць, на яких вдалось організувати голосування, то доцільність проведення таких виборів є сумнівною. Це стосується, зокрема, ОВО № 104 в Луганській області.


Актуальним також є питання запобігання можливим спробам зриву виборів в округах, які знаходяться на територіях Донецької та Луганської областей, контрольованих українською владою, та в округах областей, що межують з Донецькою, Луганською областями та Автономною Республікою Крим. МВС, СБУ та Міністерству оборони України варто ретельно проаналізувати існуючі та потенційні ризики для перебігу виборчого процесу в межах цих регіонів та  впровадити план мінімізації цих ризиків, приділивши особливу увагу безпеці виборців. МВС вже вжито заходів щодо посилення охорони виборчих дільниць, однак оцінити їх ефективність досить складно.


ЦВК здійснює свою діяльність по підготовці до проведення позачергових виборів в цілому відповідності до вимог законодавства. Більшість актів, необхідних для належного застосування Закону “Про вибори народних депутатів України”, було прийнято ЦВК ще до початку виборчого процесу.
Разом з тим, в реєстрації кандидатів у народні депутати України ЦВК було допущено ряд недоліків. Багатьом кандидатам у депутати було відмовлено у реєстрації з формальних підстав, а відповідні рішення ЦВК було скасовано у судовому порядку. В результаті процес реєстрації кандидатів на виборах затягнувся до середини жовтня 2014 р. у зв’язку з тим, що ЦВК мала виконати рішення судів щодо реєстрації кандидатів, яким було протиправно відмовлено у реєстрації. Такі кандидати матимуть можливість проводити агітацію лише протягом менш ніж 10 днів, що поставило їх у нерівні умови з іншими кандидатами.


Попри те, що Закон “Про вибори народних депутатів України” закріплює ряд гарантій прозорості виборів, багато рішень і протоколів засідань ОВК на веб-сайті ЦВК не оприлюднено. ЦВК варто вжити заходів, спрямованих на забезпечення неухильного дотримання положень закону щодо прозорості діяльності виборчих комісій.


Фінансування передвиборної агітації залишається непрозорим. Станом на 21 жовтня 2014 р. на веб-сайті ЦВК оприлюднено лише 2 з 29 фінансових звітів партій про надходження і використання коштів виборчих фондів, а також звіти окремих кандидатів у депутати, подані до 80 з 213 ОВК. Оскільки строк подання звітів завершувався незадовго до завершення строку реєстрації кандидатів у депутати, у багатьох звітах кандидати не відобразили ні надходжень, ні, відповідно, витрат коштів виборчих фондів. Якщо звіти партій були подані до ЦВК, то Центрвиборчком має забезпечити їх невідкладне оприлюднення, як це передбачено законом. Також ЦВК варто вжити заходів для прискорення опублікування фінансових звітів кандидатів, які балотуються в одномандатних виборчих округах. В перспективі на законодавчому рівні варто встановити пропорційні та дієві санкції за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності про надходження і використання коштів виборчих фондів, а також за включення до цих звітів неправдивих відомостей. Також варто передбачити, що такі звіти мають відображати інформацію за максимально тривалий строк до дня голосування (наприклад, з моменту відкриття виборчих фондів і до 5 дня до дня голосування).


Як і на президентських виборах 2014 року, проблема стабільності складу ОВК і ДВК залишається актуальною. За підрахунками КВУ, чатка змін у складі ОВК наближатиметься до 40%, в той час як склад ДВК буде змінено в межах 30-40%. Часті зміни у складі комісій не сприяють належній організації виборчого процесу, послаблюють ефективність заходів ЦВК та міжнародних донорів щодо навчання членів комісій з питань організації виборів. У перспективі до законів про вибори варто було б внести зміни, які звужуватимуть можливості для заміни членів комісій суб’єктами подання їхніх кандидатур до складу комісій.


В ряді округів діяльність ОВК і ДВК фактично контролюється окремими кандидатами у депутати, які входять до групи лідерів перегонів. ЦВК, спостерігачам та ЗМІ варто приділити посилену увагу до організації голосування, підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування у відповідних округах, оскільки в них існує високий ризик фальсифікації результатів голосування на користь відповідних кандидатів.


ОВК здійснюють свою діяльність в основному із дотриманням вимог законодавства. Основною проблемою в роботі ОВК є непрозорість їх роботи – рішення ОВК оприлюднюються на дошках оголошень і надсилаються до ЦВК далеко не в усіх випадках. Утворення ДВК (за винятком Донецької та Луганської областей) в цілому здійснювалось з дотриманням вимог законодавства, хоча ВГО КВУ і було зафіксовано ряд порушень та недоліків на етапі їх формування.


Якість бази даних Державного реєстру виборців у порівнянні з попередніми виборчими кампаніями покращилась, хоча спостерігачі ВГО КВУ все ще фіксують у попередніх списках неточності, випадки включення “мертвих душ” тощо. Особливою актуальності на виборах 2014 року набули проблеми забезпечення голосування учасників АТО, у тому числі включення їх до списків виборців, зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. На жаль, значна частина виборців, задіяних в зоні АТО, не зможе проголосувати, що зумовлено пасивністю законодавця у врегулюванні питань, пов’язаних з їх участю у виборах.


Як і на президентських виборах 2014 р., на позачергових виборах народних депутатів спостерігачами ВГО КВУ було зафіксовано черги осіб, які бажали змінити місце голосування, поблизу відділів ведення Державного реєстру виборців. Щоправда, кількість таких черг зменшилась. На майбутніх виборах ЦВК варто проводити більш активну інформаційну кампанію щодо необхідності своєчасної зміни місця голосування.
Правом змінити місце голосування без зміни виборчої адреси скористалась відносно невелика частину внутрішньо переміщених осіб, що також зумовлено недостатністю інформаційно-просвітних заходів ЦВК та місцевих органів влади з цих питань.


В процесі реєстрації кандидатів та здійснення передвиборної агітації все ще застосовуються недоброчесні практики. У багатьох округах зареєстровано значну кількість (50% і більше) т.зв. “технічних” кандидатів, які не здійснюють агітації і участь яких у виборчому процесі спрямована на розсіювання голосів за певних кандидатів. Реєстрація “двійників”, тобто кандидатів з однаковими прізвищами, а то й іменами та по-батькові, носить масовий характер, попри те, що багато кандидатів відмовились від балотування.


Позитивом виборів 2014 р. є зменшення рівня використання адміністративного ресурсу на виборах партіями та кандидатами. Випадки участі посадовців в агітаційних заходах носять переважно поодинокий характер, хоча й фіксуються спостерігачами.


Попри набуття чинності останніми змінами до Кримінального кодексу України, кандидати продовжують активно використовувати технології прямого та непрямого підкупу виборців, розповсюджуючи гроші, товари, роботи і послуги як особисто чи через мережі активістів, так і через власні благодійні фонди, мережі спеціально найнятих осіб (“бригадирів” тощо). Органам внутрішніх справ необхідно давати належну правову оцінку таким діянням з урахуванням останніх законодавчих змін.


Судячі з обсягів телевізійної, радіо та зовнішньої реклами, видатки на її виготовлення і розміщення суттєво не зменшились у порівнянні з попередніми виборами (зменшення відбулось хіба що за рахунок скороченої тривалості виборчого процесу). Після виборів до Закону “Про вибори народних депутатів України” варто внести зміни, які заборонятимуть платну політичну рекламу на телебаченні і радіо у період виборчого процесу.
Сама агітація залишається малозмістовною і будується навколо спекуляцій на тематику війни та миру, люстрації та інших подібних тем. Змістовної дискусії про напрями розвитку країни політичні сили не проводять.


Прикметною особливістю виборів 2014 р. стало застосування насильства до кандидатів (“народна люстрація”, закидування яйцями, напади на активістів тощо). Правоохоронним органам варто ретельно вивчати відповідні випадки та забезпечувати притягнення осіб, які організовують та/або здійснюють протиправну діяльність, до передбаченої законом відповідальності.
Як і під час президентських виборів 2014 р., пошкодження агітаційних матеріалів на носіях зовнішньої реклами носить масовий характер. Правоохоронні органи мають вжити заходів, спрямованих на створення умов для вільного здійснення партіями та кандидатами передвиборної агітації, у тому числі шляхом розміщення агітаційних матеріалів на рекламних щитах. Знищення або пошкодження таких матеріалів має тягти належну правову оцінку та притягнення винних до відповідальності.


Кількість випадків використання “чорного піару” певних кандидатів протягом жовтня зросла. Значна кількість недоліків і порушень у сфері передвиборної агітації зумовлена проведенням виборів за змішаною виборчою системою. Наступні вибори до парламенту мають проводитись за пропорційною виборчою системою з голосуванням за відкриті списки, що дозволить посилити конкурентність та доброчесність політичної боротьби, а також мінімізувати підкуп виборців з боку кандидатів.


Офіційні спостерігачі Комітету виборців України братимуть активну участь у моніторингу дня голосування та підрахунку голосів, щоб мінімізувати порушення на виборчих дільницях. Загальна кількість спостерігачів складе не менше 4 тис. Ціла низка округів (35-40% від загальної кількості) викликає у представників КВУ особливе занепокоєння, оскільки в них фіксувалися численні скарги на порушення виборчого законодавства, про підкуп виборців, поширення неправдивої інформації про кандидатів. (ОВО № 220 і 217 в м. Київ, № 93 і 96 в Київській області та ін.). В таких округах КВУ делегує своїх спостерігачів на переважну більшість дільниць.