Covid-19 – не перша й не остання хвороба, навколо якої виникають фейки та міфи. Наприклад, так звані ВІЛ-дисиденти наполягають на тому, що СНІД не пов'язаний безпосередньо з вірусом імунодефіциту людини, а має інші причини.
Існує також абсолютно неправдива інформація про те, що онкологічні захворювання можна легко вилікувати за допомогою голодування. А ще відомі безліч найрізноманітніших альтернативних методик лікування тих чи інших недуг, які є неефективними й не мають жодного наукового обґрунтування.
Але ситуація з Covid-19 складніша, оскільки це захворювання з'явилося менше ніж рік тому. З одного боку, невідома раніше хвороба, як і будь-яка нова проблема, легко стає приводом для страху — або навпаки, легковажного ігнорування. І те, й інше є сприятливим середовищем для виникнення й поширення фейків.
З іншого боку, наші знання про коронавірусну інфекцію поки що недостатні. Уже є наукові результати, дослідження тривають, але невідомого лишається багато. Саме тому поруч із відвертими фейками, які взагалі не мають нічого спільного зі здоровим глуздом і логікою, трапляються спірні моменти. Вони потребують спеціальної наукової перевірки, без якої ніхто точно не може сказати, правда це чи ні.
Приклад — історія з препаратом гідроксихлорохіном. Його ефективність у лікуванні Covid-19 на сьогодні не доведена. З наукової точки зору це означає, що він не працює. Якщо хтось стверджує протилежне — сусід, популярний блогер, міністр чи президент США, то він говорить неправду — або свідомо, або тому, що навіть на базовому рівні не знайомий із науковим методом і принципами доказової медицини. Але про дієвість цього лікарського засобу не просто дискутували в професійних колах — її вивчали в багатьох дослідженнях. Отже, у фахівців були певні підстави припускати, що препарат може допомогти в боротьбі з коронавірусною інфекцією.
Інший приклад — роль щеплення БЦЖ у зменшенні смертності від коронавірусної інфекції. Цю вакцину створили й застосовували задовго до того, як ми познайомилися з коронавірусом. Коли почала з'являтися інформація про те, що ця вакцина сприяє меншій смертності від Covid-19, частина експертів поставилася до неї скептично. Проте за кілька місяців отримали результати дослідження, які досить переконливо свідчать про те, що БЦЖ, найімовірніше, зменшує смертність від коронавірусу. Як саме це працює — поки що не зовсім зрозуміло. Але для нас головне, що завдяки новим науковим дослідженням можуть змінюватися наші уявлення про те, що є правдою, а що нею не є.
«Це не більш небезпечно, ніж грип»
Дуже популярне твердження, але воно неконкретне. Якщо брати до уваги лише окремих людей, які перехворіли на Covid-19 у легкій формі або й узагалі без симптомів, то воно може здатися обґрунтованим. Та якщо подивитися на загальну картину, то це не так. За даними ВООЗ, від сезонного грипу щороку у світі помирає 290-650 тисяч людей. На Covid-19 люди загалом хворіють трохи більше, ніж пів року, і за цей час кількість померлих уже перевалила за 670 тисяч. «Багато» це чи «мало» – окреме питання. Проте вже цього достатньо, щоб не вважати коронавірусну інфекцію «не більш небезпечною, ніж грип».
Збудник Covid-19 — вірус. Антибіотики діють на бактерій, але не на віруси, які суттєво відрізняються за своєю будовою. Тому лікування коронавірусної інфекції в такий спосіб неможливе й може нашкодити. Так само, як у випадку з грипом. Адже неправильне застосування антибіотиків є причиною виникнення різновидів бактерій, стійких до цих препаратів. На практиці це означає, що порівняно легкі хвороби, викликані такими збудниками, лікуються надзвичайно складно або не лікуються взагалі й можуть призвести до смерті.
Водночас, якщо на фоні Covid-19 виникли ускладнення бактеріальної природи, лікування антибіотиками може бути доречним і навіть необхідним. Але в будь-якому разі діагноз з усіма деталями може поставити лише лікар.
Діагностика коронавірусної інфекції через затримку дихання
Існує хибне уявлення про те, що людина, яка може на 10 секунд затримати дихання й за таких умов не кашляти й не відчувати дискомфорту, не хвора на Covid-19. ВООЗ наголошує на тому, що це неправда. Таким способом не можна діагностувати ні Covid-19, ні інші захворювання дихальної системи, оскільки це може підштовхнути людину до хибних висновків про стан власного здоров'я та наразити на небезпеку її саму й інших людей. Лише спеціальні тести можуть із певною точністю визначити, чи є в організмі людини вірус.
Алкоголь не допомагає, але нашкодити може
Спиртні напої не можуть вилікувати коронавірусну інфекцію чи запобігти їй. Загалом, сучасна медицина схиляється до того, що не існує мінімальної безпечної дози алкоголю. Простими словами це означає, що ідеальний варіант із погляду медицини — узагалі не вживати спиртних напоїв. Усе, що міцніше за «нуль», є джерелом потенційних проблем.
З алкоголем існує й інша небезпека. В Ірані, наприклад, десятки людей померли від вживання метилового спирту, оскільки повірили, що він може захистити їх від коронавірусу.
«Вакцина є, але її приховують»
Це один із багатьох варіантів міфу про те, що «вчені приховують» або «уряд приховує». Нещодавно таку заяву зробила відома співачка Мадонна. Люди, не обізнані з тим, звідки беруться лікувальні препарати, можуть у це повірити. Але насправді неможливо навіть припустити, що антивірус уже існує, однак зберігається в таємниці. Адже над створенням вакцин працюють групи науковців, а до випробувань залучають тисячі добровольців. Важко уявити, як за таких умов може зберігатися секретність.
Без проведення повноцінних клінічних випробувань ніхто не може знати, чи працює вакцина, чи ні. Сьогодні на різних стадіях ведуться розробки більше ніж сотні вакцин. Частину з них досліджують на людях і демонструють обнадійливі результати. Але цього категорично недостатньо для того, аби стверджувати, що «антивірус є». Один чи кілька таких препаратів справді можуть бути дієвими, але не існує іншого шляху дізнатися це, як дочекатися результатів усіх потрібних досліджень. За різними оцінками, ефективна, безпечна та затверджена одним із поважних державних регуляторів (таких як FDA, Управління з продовольства і медикаментів США) вакцина може з'явитися наступного року. Хоча частина експертів навіть такий сценарій вважає надто оптимістичним.
З цим словосполученням може виникати безліч непорозумінь. Наприклад, якийсь лікарський засіб зміг добре пригнітити розмноження вірусу «в пробірці», або «in vitro», як кажуть науковці. Коли ЗМІ чи користувачі соцмереж пишуть про це й називають засіб «ефективним», вони вводять читачів в оману. Адже як би добре препарат не працював «у пробірці», це зовсім не гарантує, що він узагалі хоч якось вплине на організм людини. Або ж засіб може виявитися дієвим, але з серйозними побічними ефектами. Тоді від його результативності немає жодної користі.
Навіть хороші показники в процесі досліджень на щурах чи мавпах зовсім не гарантують того, що препаратом можна лікувати людей. Якщо медичні працівники давали новий (для лікування цієї хвороби) засіб п’ятьом або сімом людям у шпиталі й вони одужали, то це також не означає, що він ефективний. Це може виявитися випадковістю, оскільки пацієнти могли б одужати навіть без нього. Якщо президент США впевнено заявляє про дієвість ліків, але не дає посилання на серйозні наукові джерела — це теж не більше, ніж його особиста думка.
Якщо препарат випробували на великій групі людей (сотні або тисячі) згідно з суворими правилами, результати опублікували в одному зі спеціальних журналів, а інші фахівці не знайшли помилок у дослідженні, тоді він справді може вважатися ефективним. Такі засоби реєструють відповідні регуляторні органи країн, і лікарі призначають їх пацієнтам.
Ні хатні мухи, ні комарі не можуть переносити коронавірус. Принаймні, на сьогодні немає наукових підстав вважати інакше — і це добрі новини. Адже комарі справді можуть і переносять збудників різних небезпечних хвороб, як-от малярія, вірус Зіка, чикунгунья, денге та інші. Тому основні правила профілактики коронавірусної інфекції залишаються незмінними — соціальна дистанція, носіння маски та гігієна рук.