Завантажити дослідження можна за посиланням

Україна є однією з держав, де поширення COVID-19 може вплинути на виборчі процеси. У жовтні 2020 року в Україні заплановано проведення чергових місцевих виборів. Участь в останніх місцевих виборах 2015 року взяли понад 13 млн громадян, голосування відбувалося на майже 30 тис. виборчих дільниць. Оскільки до організації та проведення голосування залучена велика кількість людей (виборців, кандидатів, їх представників, членів комісій, спостерігачів), а епідеміологічна ситуація непрогнозована, державі варто завчасно напрацювати базові рекомендації та варіанти дій у разі загострення обстановки з поширенням COVID-19.

Саме тому КВУ підготували дослідження КВУ: "Вибори в умовах пандемії: міжнародний досвід і рекомендації для України". Це дослідження підготовлено за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні. Висловлені в ньому погляди можуть не збігатися з позицією Фонду.

Комітет виборців України проаналізував показники законодавчої роботи уряду Д. Шмигаля за перші 100 днів діяльності.

За даними КВУ у перші 100 днів роботи народні депутати прийняли лише 1 урядовий законопроект. Це проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо безперервного забезпечення харчування військовослужбовців.

При цьому всього, за період із 5 березня по 11 червня, урядом Д. Шмигаля було подано до Верховної Ради 39 проектів законів. Враховуючи, що законом став лише один з них, відсоток успішності законодавчої роботи уряду складає 2,5%. Решта неприйнятих законопроектів авторства уряду продовжуються знаходитися у ВР.

Для порівняння: урядом О. Гончарука за перші 100 днів роботи було подано 44 проекти законів, із них законами стали 7 або 16%.

«Один підтриманий законопроект за 100 днів – це повний провал законодавчої роботи уряду Д.Шмигаля. Зараз Кабінет міністрів і монобільшість більше нагадують політичних опонентів, аніж одну команду. У період пандемії саме уряд мав стати ключовим центром розробки законодавчих рішень, адже він має найбільш повну інформацію і може здійснювати найбільші чіткі обрахунки.», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

«За час пандемії Рада прийняла 22 закони, спрямовані на боротьбу з коронавірусом. Показово, що парламент приймав законопроекти авторства народних депутатів, а не уряду. При цьому часто навіть дискусії щодо законодавчих методів боротьби з коронавірусом обходилися без залучення Кабінету міністрів. До прикладу, як це мало місце в ситуації із законопроектами щодо страхування медиків», - додав О. Кошель.

У понеділок, 15 червня, о 12:00, в Українському кризовому медіа центрі відбудеться онлайн-конференція Комітету виборців України: «Майбутні місцеві вибори в Україні в умовах пандемії». Захід відбудеться за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Під час конференції буде представлено дослідження КВУ: «Вибори в умовах пандемії: міжнародний досвід і рекомендації для України». Представники КВУ, ЦВК, правоохоронних органів та залучені експерти обговорять можливі шляхи захисту під час проведення місцевих виборів в Україні в умовах пандемії COVID-19, а також дадуть відповіді на найбільш резонансні питання.

Теми:

- як безпечно організувати вибори в умовах пандемії;

- що потрібно змінити на виборчих дільницях;

- як зробити голосування безпечним для виборців і членів комісій;

- агітація в умовах пандемії: точки ризику;

- Республіка Корея, Німеччина, Ізраїль: кращі міжнародні практики;

- онлайн-голосування та голосування поштою: «за» і «проти»;

- як можуть проголосувати хворі на COVID-19 та особи на карантині.

На веб-сайті УКМЦ буде доступна онлайн трансляція заходу. В Українському домі діє режим обмеженого доступу, тому фізична присутність медіа та слухачів неможлива.

Спікери:

- Олексій Кошель, голова КВУ;

- Денис Рибачок, аналітик КВУ;

- Сергій Дубовик, Заступник Голови Центральної виборчої комісії;

- Валерій Івасюк – народний депутат першого скликання, доктор медичних наук, співавтор Законів України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;

- Максим Окопий – полковник поліції, департамент захисту інтересів суспільства та держави.

Народні депутати «Слуги Народу» задекларували 1 млрд. 44 млн. грн. готівкових коштів. На банківських рахунках депутати мають в десять разів менше коштів – 94 млн. грн.

Такі дані відображені у деклараціях народних депутатів, доступних на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (розділ 12, грошові активи).

За даними КВУ 22 народні депутати «Слуги Народу» задекларували готівкою понад 10 млн. грн., 96 депутатів мають готівкою від 2 до 9 млн. грн., 28 депутатів тримають готівкою понад 1 млн. грн.

Серед ТОП 10 депутатів «Слуги Народу», які задекларували найбільше готівкових коштів:

1. Олег Воронько (ОВО №103) – 123 млн. грн. готівкових коштів;
2. Олександр Сова (№70 у виборчому списку) – 79 млн. грн.;
3. Роман Мулик (№73 у виборчому списку) – 24 млн. грн.;
4. Олександр Трухін (ОВО №40) – 21 млн. грн.;
5. Руслан Горбенко (№109 у виборчому списку) – 21 млн. грн.;
6. Остап Шипайло (№120 у виборчому списку) – 21 млн. грн.;
7. Давид Арахамія (голова фракції «Слуга Народу») – 20 млн. грн.;
8. Гео Лерос (№23 у виборчому списку) – 20 млн. грн.;
9. Артем Культенко (№19 у виборчому списку) – 19 млн. грн.;

10.  Дмитро Соломчук (№33 у виборчому списку) – 17 млн. грн.

Також понад 10 млн. грн. готівкою задекларували Ігор Марчук, Олександр Скічко, Сергій Іонушас, Артем Нагаєвський, Іван Юнаков, Ольга Савченко, Олександр Дубінський, Олена Шуляк, Олександр Ткаченко (призначений міністром культури та інформаційної політики), Костянтин Касай, Павло Павліш, Негулевський Ігор.

«Задекларований мільярд готівки може мати два логічних пояснення. Певне, повна недовіра депутатів монобільшості до української банківської системи. Друге, можлива схема легалізації чорних коштів. Так, народні депутати можуть декларувати значно більші суми для того, щоб мати пояснення майбутнім тіньовим надходженням», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Дані без врахування грошових активів, які перебувають у власності дружин та чоловіків депутатів, їх сумісних коштів, а також без врахування позичених коштів. Кошти, наявні у валюті, при обрахунках було переведено в гривневий еквівалент.

Комітет виборців проаналізував декларації народних депутатів, які отримують бюджетну компенсацію для оренди житла або винайму готельного номера.

Всього в квітні 2020 року компенсацію з бюджету на оренду житла отримали 52 народні депутати. Із них, відповідно до даних декларацій, 25 депутатів є мільйонерами.

Тобто, вони мають у власності грошових активів (розділ 12 декларацій) на суму понад один мільйон гривень. Мова йде про готівкові кошти, а також кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах. Дані без врахування грошових активів, які перебувають у власності дружин та чоловіків депутатів, а також без врахування позичених коштів. Кошти, наявні у валюті, при обрахунках було переведено в гривневий еквівалент.

Абсолютна більшість депутатів-мільйонерів, які орендують житло за бюджетні кошти – члени фракції «Слуга Народу». Мова йде про 19 осіб. Серед них:

1. Олександр Трухін – задекларував 21,7 млн. грн.
2. Артем Кунаєв – 9,9 млн. грн.
3. Степан Чернявський – 9,6 млн. грн.
4. Павло Якименко – 9,4 млн. грн.
5. Олександр Салійчук – 8,6 млн. грн.
6. Євген Петруняк – 7 млн. грн.
7. Олексій Ковальов – 6,9 млн. грн.
8. Федір Веніславський – 6,8 млн. грн.
9. Богдан Торохтій – 6,4 млн. грн.
10. Андрій Костін – 4, 8 млн. грн.
11. Олександр Аліксійчук – 4,3 млн. грн.
12. Геннадій Касай – 4,1 млн. грн.
13. Олександр Горобець – 2,9 млн. грн.
14. Ганна Лічман – 2,6 млн. грн.
15. Артем Чорноморов – 2,5 млн. грн.
16. Максим Зуєв – 2 млн. грн.
17. Едуард Прощук – 1,9 млн. грн.
18. Дмитро Нальотов – 1,6 млн. грн.
19. Олена Копанчук – 1,2 млн. грн.

З урахуванням грошових активів дружини та позичених коштів, до переліку депутатів-мільйонерів, які орендують житло за бюджетні кошти, варто додати Максима Бужанського  («Слуга Народу»). У декларації депутата вказано 332 тис. доларів коштів, позичених третім особам. Ще 218 тис. доларів готівкових коштів перебуває у власності дружини.

Загалом депутати-мільйонери, які отримують компенсацію на житло, сукупно задекларували грошових активів на 162 млн. грн. У ТОП 5 найбагатших депутатів, які орендують житло, крім О. Трухіна, А. Кунаєва та С. Чернявського зі «Слуги Народу», також Анатолій Урбанський із групи «За майбутнє» (19,7 млн. грн.) та Олег Мейдич із ВО «Батьківщина» (9,8 млн. грн.).

 «Вказані цифри показують, що кожен другий депутат, який отримує компенсацію на оренду житла, є мільйонером. Це означає, що такі депутати могли б самостійно оплачувати проживання в м. Києві без отримання бюджетних коштів. Наприклад, у квітні на оренду житла для депутатів було витрачено 1,2 млн. грн. (в середньому по 20 тис. грн. для депутата). При цьому в квітні загальні цифри витрат зменшилися у зв’язку з пандемією COVID-19. У березні кошти на оренду житла отримали 107 депутатів, на що було витрачено 2,3 млн. грн.», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

«Що стосується депутатів «Слуги Народу», то ще в листопаді 2019 р. голова Верховної Ради, а також один з лідерів монобільшості Дмитро Разумков заявив, що депутати взагалі могли б обійтися без компенсації на оренду житла», - додав О. Кошель.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону «Про статус народного депутата України» право на отримання компенсації на проживання мають депутати, які «не забезпечені житлом у місті Києві, і місце їх проживання, відповідно до їх реєстрації, знаходиться на відстані понад 30 км від меж міста Київ».