Завантажити презентацію щодо результатів опитування можна за посиланням 

26 травня о 13-00 в Прес-центрі Інтерфакс-Україна відбудеться онлайн прес-конференція КВУ та центру "Социс" (м.Київ, вул. Рейтарська 8/5а).

Під час заходу передбачено презентацію соціологічного дослідження, яке було проведене в м.Київ Центром соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС».

У ході прес-конференції будуть представлені результати дослідження стосовно електоральних уподобання населення мешканців столиці України та висвітлення інших соціально значимих запитань.

Учасники прес-конференції: Кошель Олексій – голова Комітету виборців України Чашковський Олександр – Виконавчий директор Центру "Социс"

Захід відбудеться у форматі онлайн. Задати питання та переглянути подію можна на веб-сайті Інтерфакс.

Експерти Комітету виборців провели аналіз виступу президента В. Зеленського у ході річної прес-конференції на посаді глави держави. За даними КВУ щонайменше 20 тверджень В. Зеленського були маніпулятивними, містили перекручування фактів та статистичних даних або ж суперечили його попереднім заявам.

«Маніпулятивні твердження були фактично у половині відповідей президента. Зокрема, В. Зеленський досить часто маніпулював та перебільшував здобутки влади в таких питаннях як успішність боротьби з коронавірусом, підвищення заробітних плат, зниження ціни на бензин. Крім того, президент неодноразово суперечив сам собі. До прикладу, В. Зеленський вказував, що не впливає на кадрову політику уряду, але при цьому раніше стверджував, що особисто займався пошуком міністра культури», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

«Яскравим прикладом маніпуляцій є твердження президента про позитивні показники зростання рівня середньої заробітної плати. Аналіз показників заробітної плати за 2017-2020 рр. показують, що темпи збільшення розміру середньої заробітної плати в останній рік різко скоротилися», - додав О. Кошель.

Також аналіз виступу президента показує, що глава держави уникав незручних питань та намагався перевести їх на жарти.

«Зокрема, президент фактично не відповів на запитання щодо призначення на державні посади осіб, які раніше працювали в «Студії Квартал 95» та були їх партнерами. В. Зеленський лише зазначив, що ніхто з таких осіб не є його кумами чи армійськими друзями, фактично уникнувши відповіді по суті питання. Однак відповідно до аналізу КВУ впродовж першого року президентства В. Зеленського понад 30 осіб, які раніше працювали в структурах «Студії Квартал 95», її дочірніх організаціях, надавали послуги компанії, співпрацювали із В. Зеленським на професійній основі, були знайомими, друзями, родичами В. Зеленського чи його оточення отримали державні посади», – додав О. Кошель.  

Приклади маніпулятивних заяв президента:

«Чого ми досягли на зустрічі в Нормандському форматі? На сьогодні в нас було три обміни. 75 людей повернулися після Нормандської зустрічі. І зараз говоримо з РФ про можливий обмін після COVID-19»

За результатами зустрічі в Нормандському форматі, що відбулася 9 грудня в Парижі, було підтримано домовленості про обмін полонених за принципом «всіх на всіх» до кінця року. «Країни-учасниці підтримують взаємне звільнення утримуваних осіб до 31 грудня 2019 року за принципом “всіх на всіх», - заявив раніше В. Зеленський. Намір обміняти «всіх на всіх» також був підтверджений у Загальних узгоджених висновках Паризького саміту, опублікованих на сайті офісу президента, однак на практиці цей принцип реалізований так і не був.

«Будемо боротися до кінця за Мінськ, тому що з Мінськом пов’язані санкції проти РФ…»

Санкції проти РФ справді пов’язані з Мінськими угодами, однак раніше, будучи кандидатом в президенти, В. Зеленський фактично ігнорував цей факт. В. Зеленський заявляв: «Ми бачимо, що Мінські угоди не працюють, їх треба розширювати, підтягувати більше країн, західних партнерів». Ставши президентом, В. Зеленський змінив риторику щодо Мінських угод.

«Жодного кума і військового друга я не призначив»

За даними КВУ понад 30 осіб, які працювали в структурі «Студії Квартал 95», її дочірніх організаціях, надавали послуги компанії, співпрацювали із В. Зеленським на професійній основі, були знайомими, друзями, родичами В. Зеленського чи його оточення отримали державні посади під час першого року президентства В. Зеленського. Частина з цих людей були призначені на роботу в органах безпеки держави або ж отримали суттєве підвищення в органах виконавчої влади. При цьому в більшості випадків мова йде про осіб, професійний досвід яких не відповідав рівню займаних посад і які навряд чи б отримали такі посади, якби не перебування при владі В. Зеленського. Той факт, що ці особи справді не є кумами чи військовими друзями президента ситуацію не змінює.

«Що стосується декларування нерухомості, грошей чи бізнесу, якого, мені здається, немає в пана Баканова… такого чесного голови СБУ в Україні ніколи не було»

За даними розслідування журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» Іван Баканов обіймає керівну посаду в іспанській фірмі Nueva Tierra Verde Sociedad Limitada, що є порушенням антикорупційного законодавства. У прес-службі СБУ заявили, що І. Баканов не займається діяльністю з моменту призначення на державну посаду.

«Як тільки депутати не будуть голосувати, не захочуть, якщо вони будуть лобіювати інтереси, не дай боже, тієї чи іншої комерційної групи впливу на політикум України – водночас не думаючи навіть ні про що, я буду розпускати парламент»

Підстави дострокового припинення повноважень Верховної Ради чітко визначені у ст. 90 Конституції. Відповідно до Основного Закону президент має право розпустити парламент лише в разі, якщо протягом одного місяця не сформовано коаліцію, протягом 60 днів після відставки Кабміну не сформовано новий, протягом 30 днів не відбуваються пленарні засідання.

«Чи я проводжу співбесіди? В основному проводить прем’єр-міністр, якщо це стосується кадрової політики уряду»

Президент заперечив, що він чи його оточення впливають на кадрову політику уряду, однак раніше, відповідаючи на запитання щодо призначення міністра культури В. Зеленський заявив: «У нас кадровий голод у країні. Я не можу знайти зараз гарного міністра культури. Ми разом з прем'єром шукаємо». Також ЗМІ повідомляли, що на початку лютого в Офісі Президента проводилися співбесіди з кандидатами на посади міністрів та віце-прем’єрів, які мали увійти в новий уряд.

«Що стосується пана Єрмака. Для мене це марна справа. Я знаю хто проводив записи, я знаю для чого, я знаю, хто хотів шантажувати записами мене особисто. Смішно, що ніхто там жодних грошей не брав, і немає нічого не відео»

Раніше в Офісі президента не заперечили факт справжності так званих «плівок Єрмака». Більш того, Денис Єрмак фактично підтвердив справжність записів, зазначивши, що «він вільний громадянин, який має право зустрічатися з ким завгодно, знайомитися з ідеями громадян, проєктами, брати на розгляд їхні резюме тощо». При цьому на частині відео мова все ж йшла про ймовірне отримання грошових коштів. Зокрема, у справі приватного порту в Одесі, про що повідомляли журналісти Bihus.Info. Натомість, той факт, що фігуранти плівок не були призначені на посади не знімає запитань щодо того, чим займалися вказані особи на відео і для чого взагалі проводилися так звані співбесіди.

«Якщо буде велика підтримка народу України – я зможу про це (повторне балотування в президенти) думати. На весь список недостатньо буде одного терміну»

Ця заява прямо суперечить обіцянкам, які давав В. Зеленський, будучи кандидатом в президенти. У передвиборчій програмі В. Зеленського вказано: «Одразу хочу запевнити — іду на один термін, щоб змінити систему заради майбутнього».

«Якщо сядемо зараз на машину і проїдемо всі заправки у Україні. Збільшилася ціна? Зменшилася ціна на бензин»

Основною причиною зменшення цін на автомобільне пальне стали не дії української влади, а обвал вартості нафти на світовому ринку через відсутність домовленостей між Саудівською Аравією та Росією про обмеження видобутку нафти.

«Не в усіх, але середня заробітна плата в країні зросла»

За даними Міністерства фінансів станом на березень 2020 р. у порівнянні із показниками 2019 р. середній розмір заробітної плати становив 11 446 грн. і зріс на 1 209 грн. Однак темпи зростання є значно нижчими, аніж у попередні роки. Станом на березень 2019 р. у порівнянні із показниками березня 2018 р. заробітна плата зросла на 1 855 грн. Станом на березень 2018 р. – на 1 630 грн. Станом на березень 2017 р. – на 1 832 грн.

«У нас в Омані навіть на той час не було посла. Якщо казати про державний візит. У нас не було жодних відносин. Дипломатичних, інвестиційних з такими країнами як Саудівська Аравія, Оман і таке інше»

Оман відноситься до зони відповідальності Посольства України в Саудівській Аравії. Указом Президента від 19 жовтня 2015 року Надзвичайним і Повноважним Послом України в Султанаті Оман за сумісництвом призначено В. В. Вахрушева. Також мали місце контакти на високому рівні. У 1993 р. відбувся офіційний візит прем’єр-міністра Л. Кучми до Султанату Оман. У 2002 та 2010 р. – офіційні візити міністрів закордонних справ А. Зленка та П. Порошенка до Султанату Оман.

«Що за таємна поїздка в Оман? Це була моя приватна поїздка… Моя сім’я проплатила номер в готелі. … Я не брав із собою свій офіс. Я не брав своїх помічників»

Відповідно до інформації Управління державної охорони на відрядження до Оману військовослужбовців, які мають постійно здійснювати державну охорону Президента, було витрачено 59 499 грн. на проїзд та 14 820 грн. – на добові.

«І про що ви кажете, що ніхто не знав? Та ніхто не цікавився. Полетіла людина на 2-3 дні. Я не повинен про свою, мені здається, приватну поїдку говорити"

У разі, якщо поїздка була суто приватною, не зрозуміло, чому В. Зеленський в Омані проводив зустрічі на державному рівні. Натомість, якщо мова йшла про державну поїздку президента – про неї мало б бути публічно повідомлено.

«Ми стали займатися іранською трагедією. До речі, в якій ми теж перемогли… для нас було дуже важливим визнання іранською стороною, що саме їх ракета була направлена в наш літак де загинули екіпаж і громадяни України»

Офіційний Тегеран визнав, що літак МАУ помилково збили іранські військові під тиском лідерів західних країн. Цьому передували заяви лідерів Канади, США та Франції у яких були оприлюднені дані розвідки цих країн. Посольством України в Ірані було оприлюднено заяву, у якій зазначалося, що причиною аварії були технічні несправності двигуна літака. Пізніше заяву було змінено. Експерти критикували українську владу та дипломатів за недостатню швидкість та якість реакції на події.

«Якщо людям не подобається влада і те, що роблю я і моя політика, будь ласка, для цього прийняли закон про імпічмент. І я хотів щоб його прийняли, щоб ми стали цивілізованою країною, щоб у нас зміна влади пройшла, щоб вона була у мирному процесі»

Запропонована процедура імпічменту є надто обтяжливою і нереалістичною. Закон «Про особливу процедуру усунення президента України з поста» був розкритикований експертами через те, що на практиці його норми фактично неможливо реалізувати.

«Де був мер Черкас два місяці тому? Де його звернення до мене: "чим я можу допомогти владі"? Де його літаки, які прилітали і наповнювали лікарні, аптеки Черкас? Де наповнення держрезерву? Де його особисті гроші?»

За даними ЗМІ наприкінці березня А. Бондаренко перерахував 50 тис. грн. своєї заробітної плати на рахунок Черкаської міської інфекційної лікарні. Однак навіть без цього факту апелювання з боку президента щодо особистих грошей міського голови, які мали бути витрачені на боротьбу з COVID-19, не є коректними. Адже це ж питання можна задати і самому президенту.

«Я не є лобістами їх (олігархів) інтересів. Вони не можуть натиснути на мене, щоб поставити ту чи іншу людину на посаду. Мені здається, вони навіть не хочуть, чи бояться чи розуміють, що немає сенсу в тому, щоб мені це пропонувати»

ЗМІ неодноразово повідомляли про присутність у владі осіб, пов’язаних із олігархами. Зокрема, про людей олігарха Рената Ахметова у сферах, що стосуються енергетики. Також відомо про існування у фракції «Слуга Народу» так званої «групи Коломойського». Крім того, експерти неодноразово заявляли про розгляд лобістських законопроектів, пов’язаних з інтересами фінансово-промислових груп (зокрема, щодо тютюнового бізнесу). Тому, навіть у разі, якщо В. Зеленський особисто не сприяє призначенню ставлеників олігархів у владу, це не заперечує того, що такі люди дійсно присутні у владних кабінетах і впливають на прийняття рішень.

«Що стосується "просто перестати стріляти". Це складний процес»

Будучи кандидатом в президенти, В. Зеленський наголошував, що війна триває, в тому числі, через дії політиків, які зацікавлені в її продовженні. Як кандидат в президенти В. Зеленський заявляв: «Якщо у нас є хоч якась можливість цю війну закінчити, ми повинні зробити все для того, щоб припинили вмирати наші люди. Передусім треба припинити вогонь. Просто припинити стріляти». За даними порталу «Слово і Діло» за майже рік президентства В. Зеленського на Донбасі було зафіксовано понад 4 тисячі порушень режиму припинення вогню.

«Ми боремося разом із COVID-19, і я бачу, що ми чесно, як мінімум у цьому напряму, ми майстри спорту по боротьбі з коронавірусом. Я в цьому впевнений. Візьміть статистику»

Попри позитивну динаміку в питанні протидії коронавірусу, організація карантину в Україні супроводжувалася низкою публічних скандалів. Зокрема, під час масового повернення заробітчан з-за кордону, після виникнення транспортного колапсу в Києві у зв’язку з закриттям метро, під час недотримання карантину і відвідування церкви на Пасхальні свята, щодо діяльності ресторану «Велюр», а також при отриманні гуманітарної допомоги з Китаю і роботи мережі гіпермаркетів «Епіцентр».

«Кінець епохи бідності в Україні 100% не настав. І не може настати, поки у світі криза»

Економічні проблеми в Україні розпочалися ще до початку кризи. Упродовж останнього року погіршилися базові економічні показники. Зокрема, за підсумками 2019 року  промислове виробництво скоротилося на 0,5% (у 2018 р. зросло на 3%). Незадовільні економічні результати стали однією з причин відставки уряду О. Гончарука.

Комітет виборців провів аналіз діяльності попереднього та чинного Президентів України за перший рік роботи. У П. Порошенка це період із 7 червня 2014 року по 7 червня 2015 року; у В. Зеленського – із 20 травня 2019 року по 20 травня 2020 року. До уваги бралися кількісні показники, що стосуються зовнішньої політики, сфери безпеки та оборони, а також взаємодії із Верховною Радою. Дані отримані КВУ із відповідей на офіційні запити до МЗС та РНБО.

У перший рік діяльності П. Порошенка значно частіше відбувалися засідання РНБО, аніж при В. Зеленському. Всього за період із 7 червня 2014 р. по 7 червня 2015 р. відбулося 15 засідань Ради національної безпеки і оборони, тоді як за період із 20 травня 2019 р. по 7 травня 2020 р. – лише 9.

За перший рік президентства В. Зеленського Верховна Рада прийняла дещо більше законів його авторства (36 законів), аніж за відповідний період П. Порошенка (34 закони). Однак, при цьому у П. Порошенка значно вища продуктивність законодавчої роботи – загалом 70% поданих проектів законів були прийняті народними депутатами (34 із 48). У В. Зеленського цей показник складає 48% – 36 прийнято із 75 поданих.

Упродовж першого року П. Порошенко здійснив дещо більшу кількість закордонних візитів, аніж В. Зеленський: 22 проти 19. Обидва Президенти здійснили перший закордонний візит до Бельгії, а також впродовж перших місяців перебували із візитами в США, Канаді, Німеччині, Франції, Польщі. Варто відзначити, що на потенційну кількість закордонних візитів В. Зеленського негативно вплинула ситуація із коронавірусом.

«Результати аналізу КВУ показують, що широко розрекламована теза про турборежим у роботі влади не відповідає дійсності. Більше того - у питаннях взаємодії з Верховною Радою та роботи РНБО ми спостерігаємо роботу зі знаком мінус. При Президентові В. Зеленському роль РНБО фактично нівелювалася. Головним центром прийняття рішень є Офіс Президента, а інструменти Ради національної безпеки і оборони використовуються не надто часто, про що свідчить доволі низька кількість проведених засідань», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель. Також голова КВУ зауважив, що в перші місяці президентства П. Порошенка відбувалася активна фаза бойових дій, тому потреба в засіданнях РНБО була високою. Однак під час роботи В. Зеленського в Україні розпочалася епідемія коронавірусу, що також вимагало використання можливостей РНБО.  

Аналітик КВУ Денис Рибачок так прокоментував взаємодію обох Президентів із Верховною Радою: «Враховуючи фактор монобільшості, показники успішності законодавчої роботи В. Зеленського мали бути вищими, аніж у П. Порошенка, в якого із самого початку були досить непрості стосунки із коаліцією «Європейська Україна». Однак на практиці значна кількість законопроектів В. Зеленського не були підтримані Радою. Серед іншого на це вплинула надмірна кількість законопроектів, поданих Президентом, а також те, що значна частина із них не стосувалися безпосередніх повноважень Глави держави. Крім того, було зареєстровано відразу кілька проектів законів щодо змін до Конституції, реалізувати які виявилося досить складно. Щодо П. Порошенка, то більшість його законопроектів стосувалися зовнішньої політики та сфери безпеки й оборони і, в результаті, були підтримані народними депутатами».

Щодо сфери зовнішньої політики аналітик КВУ зазначив, що дипломатичним успіхом П. Порошенка в перші місяці роботи стало підписання у червні 2014 року Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Для В. Зеленського важливою подією стало проведення зустрічі в Нормандського форматі, що відбулася в грудні 2019 року у Парижі вперше за три останні роки. «Однак, в цілому кількість закордонних візитів вказує, що розмови про значне зростання інтересу до України після приходу до влади В. Зеленського є перебільшенням», - підсумував Д. Рибачок.  

Упродовж першого року президентства В. Зеленського понад 30 осіб, які раніше працювали в структурах «Студії Квартал 95», її дочірніх організаціях, надавали послуги компанії, співпрацювали із В. Зеленським на професійній основі, були знайомими, друзями, родичами В. Зеленського чи його оточення отримали державні посади. Із них 12 безпосередньо працювали в «Студії Квартал 95».

Вказані особи були призначені на посади помічників, заступників, керівників Офісу Президента, отримали посади в органах безпеки України, в центральних органах виконавчої влади, стали членами наглядових рад, комітетів, були обрані на посади народних депутатів України.

При цьому абсолютна більшість з них раніше не працювали на аналогічних посадах. Лише деякі мали досвід відповідної роботи, однак саме за час перебування на посаді В. Зеленського отримали значний поштовх у кар’єрі.

Варто нагадати, що, будучи кандидатом у Президенти, В. Зеленський обіцяв призначати на державні посади професіоналів, а не знайомих. У виборчій програмі кандидата вказано, що «політики, пов’язані давніми образами, кумівством, бізнес-проектами, не здатні змінити Україну», однак часто реальні дії Президента не відповідали написаному.

«Студія Квартал 95 перетворилися на кузню кадрів для нової влади. Якщо врахувати призначення не лише осіб, які безпосередньо працювали в структурах 95 кварталу, а й їх знайомих, друзів, родичів, то мова йде про щонайменше три десятки осіб, які опинилися на впливових державних посадах у перший рік президентства В. Зеленського. Реальна цифра може виявитися ще більшою. При цьому варто розуміти, що більшість із цих людей не були пов’язані із політикою раніше і просто не опинилися б на теперішніх посадах, якби не В. Зеленський. Більше того, давні друзі і бізнес-партнери В. Зеленського отримали не лише посади в Офісі Президента, але й місця в органах безпеки України, що безпосередньо підіймає питання їх профпридатність для виконання поставлених завдань», – зазначив голова КВУ О. Кошель.   

Працюють в Офісі Президента:

Андрій Єрмак (кінопродюсер, товариш В. Зеленського) – Керівник Офісу Президента

Сергій Трофімов (виконавчий продюсер «Студії Квартал 95») – Перший заступник голови Офісу Президента

Юрій Костюк (сценарист і креативний продюсер серіалу «Слуга Народу») – Заступник Керівника Офісу Президента

Сергій Шефір (сценарист, продюсер, директор «Студії Квартал 95») – перший помічник Президента

Ірина Побєдоносцева (за даними ЗМІ працювала директоркою з розвитку «Студії Квартал 95») – Керівник департаменту інформаційної політики Офісу Президента

В органах безпеки:

Іван Баканов (юрист і керівник «Студії Квартал 95») – голова Служби безпеки України

Сергій Сивохо (креативний продюсер «Студії Квартал 95») – екс радник секретаря Ради національної безпеки і оборони України

Владислав Бухарєв (ЗМІ називають В. Бухарєва чоловіком сценаристки «Студії Квартал 95» та знайомим В. Зеленського) – радник міністра внутрішніх справ, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України та екс-перший заступник голови СБУ

Олександр Пашков (за даними ЗМІ є чоловіком бухгалтера «Студії Квартал 95») – директор Департаменту стратегічної агентурної розвідки ГУР Міністерства оборони

Працюють у центральних органах виконавчої влади та придержавних структурах:

Марина Кудерчук (мала досвід співпраці із «Студією Квартал 95» у Запоріжжі) – Голова Державного агентства України з питань кіно  

Сергій Борзов (за даними ЗМІ є чоловіком народної депутатки І. Борзової, екс-директор команди КВН «Збірна України») – керівник Державного управління справами 

Тетяна Руденко (керівник прес-служби «Студії Квартал 95») – член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення 

Юлія Мецгер (за даними ЗМІ підтримує дружні зв’язки з актрисою «Студії Квартал 95» Оленою Кравець) – член Наглядової ради ПриватБанку

Ірина Копайгора (за даними ЗМІ є дочкою викладача в Криворізькому економічному університеті, де навчався В. Зеленський) – державна уповноважена Антимонопольного комітету України

Олександр Гогілашвілі (знайомий В. Зеленського, за інформацією ЗМІ мав зв’язки із «Студією Квартал 95») – заступник міністра внутрішніх справ

Народні депутати України:

Микола Тищенко (шоумен, кум Керівника Офісу Президента А. Єрмака) – народний депутат України

Юрій Корявченков (актор «Студії Квартал 95») – народний депутат України

Олександр Кабанов (сценарист, ТОВ "Квартал 95") – народний депутат України

Максим Ткаченко (керівник, ТОВ "Квартал-Концерт") – народний депутат України

Олена Хоменко, (директор з управління та розвитку цифрових продуктів, ТОВ "Квартал 95") – народний депутат України

Ольга Руденко (менеджер з маркетингу, ТОВ "Квартал 95") – народний депутат України

Руслан Стефанчук (давній знайомий В. Зеленського, гравець команди КВН «Три товстуни») – Перший заступник голови Верховної Ради України

Микола Стефанчук (брат Р. Стефанчука) – народний депутат України

Олександр Завітневич (за даними ЗМІ його дружина навчалася в одному класі із В. Зеленським) – народний депутат України

Валерій Стернійчук (очолював студентську «Лігу сміху» на Волині) – народний депутат України

Ігор Кривошеєв (шоумен, гравець «Ліги сміху» та КВН) – народний депутат України

Олександр Качура (за інформацією ЗМІ юридична компанія О. Качури надавала послуги «Студії Квартал 95») – народний депутат України

Володимир Воронов (за даними ЗМІ мав професійний досвід співпраці із «Квартал-Концертом») – народний депутат України

Роман Грищук (керівник студії «Мамахохотала») – народний депутат України

Ірина Борзова (за даними ЗМІ є донькою продюсера «Ліги Сміху») – народний депутат України

Олександр Скічко (телеведучий, актор, мав дружні знайомства із «Студією Квартал 95») – народний депутат України

Перелік складно на основі аналізу інформації, що перебуває у вільному доступі, публікацій органів державної влади (даних Центральної виборчої комісії, Офісу Президента, веб-сайту Верховної Ради України), а також матеріалів ЗМІ[1].  

З моменту введення карантину народні депутати зареєструвати півсотні (55) законопроектів, направлених на боротьбу із коронавірусною хворобою COVID-19. Із них 21 законопроект передбачав економічну підтримку певних груп населення (підприємців, пенсіонерів, безробітних тощо). КВУ проаналізував вказані інціативи на предмет їх реалістичності, а саме, чи передбачили народні депутати кошти на їх реалізацію.

За даними КВУ половина законопроектів (10 із 21) були подані народними депутатами без жодного фінансово-економічного обґрунтування. У Пояснювальній записці до кожного з них вказано, що «законопроект не потребує видатків із Державного бюджету України», хоч на практиці вимагає коштів на реалізацію. Ще частина депутатів формально заповнили відповідну графу, однак не вказали в ній жодних конкретних цифр чи розрахунків.

Серед прикладів законодавчих спекуляцій на темі коронавірусу:

1. Законопроект №3306-1 (Н. Королевська, Ю. Солод). Пропонується у зв’язку з карантином запровадити одноразову грошову допомогу для непрацездатних осіб. Вказано, що проект не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.
2. Законопроект №3306 (С. Мінько, Г. Вацак, І. Колихаєв). Пропонується здійснити одноразову доплату певним категоріям пенсіонерів у зв’язку з карантином. Ініціатори зазначили, що фінансові розрахунки має здійснити Кабінет Міністрів.
3. Законопроект №3329 (К. Нестеренко, Д. Чорний, В. Бородін, А. Поляков). Передбачено звільнення від оподаткування доходів медичних працівників. Вказано, що проект не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.
4. Законопроект №3293 (Д. Чорний). Пропонується звільнити до 1 липня 2020 року від сплати податків і зборів платників податків, діяльність яких була призупинена на період карантину. Вказано, що проект не потребує додаткових витрат Державного бюджету України

При цьому деякі народні депутати стали авторами відразу кількох проектів законів щодо протидії коронавірусу. Так, народний депутат Дмитро Чорний («Слуга Народу») став співавтором відразу 7 проектів законів, що стосуються протидії коронавірусу. При цьому деякі з них депутат зареєстрував одноосібно, без інших колег.

«Тема коронавірусу прямо позначилася на законодавчій роботі парламенту. Фактично кожна фракція запропонувала своє бачення боротьби з пандемією. Однак також було зареєстровано значну кількість авторських законопроектів, які переважно базувалися не на фінансових розрахунках, а не бажаннях народних депутатів. В результаті законопроекти виглядали не як готові до реалізації документи, а як посібники із побажань політиків.

При цьому значну кількість авторських проектів зареєстрували депутати «Слуги Народу», що виглядає дивно, враховуючи, що монобільшість мала б працювати в унісон з урядом, який є основним центром вироблення рішень і володіє необхідною інформацією та розрахунками. З огляду на це хотілося б розуміти, чи були авторські законопроекти депутатів монобільшості погоджені з Кабінетом міністрів, зокрема, з Міністерством фінансів; чи належним чином було прораховано наслідки від їх прийняття для економіки; чи ці законопроекти були позицією фракції, чи є суто авторським напрацюваннями і власним баченням депутатів», - заявив голова КВУ Олексій Кошель.

«Коли депутати подають законопроект, який, до прикладу, звільняє від сплати податків певну групу населення, то вони мають чітко вказати про яку кількість громадян йдеться, скільки в результаті недоотримає Держбюджет і звідки взяти кошти, щоб компенсувати різницю. Те ж саме, якщо пропонуються будь-які види доплат, адже тоді депутат має вказати, звідки взяти кошти на їх реалізацію і про які суми йде мова», - додав О. Кошель.

Відповідно до ч. 3 ст. 91 Закону «Про Регламент Верховної Ради»: «У разі внесення законопроекту, проекту іншого акта, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету (надходжень бюджету та/або витрат бюджету), суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту, проекту іншого акта подаються пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету».

Комітет виборців проаналізував участь народних депутатів у голосуваннях Верховної Ради, починаючи з початку 2020 року.

За даними КВУ в низки народних депутатів критично низькі показники участі в голосуваннях. Всього з початку року 10 десять народних депутатів пропустили 90% голосувань Ради.

Антилідером за участю в голосуваннях серед всіх народних депутатів є Олександр Герега (співвласник мережі «Епіцентр»), який за період із 1 січня-6 травня 2020 року взяв участь лише 0,38% голосувань Ради. Всього депутат натиснув кнопку 8 разів за понад чотири місяці роботи. Депутат проголосував за низку законів, пов’язаних із протидією коронавірусу та підтримав призначення І. Венедіктової Генеральним прокурором, а І. Петрашка – міністром економіки. 

За інформацією від помічників О. Гереги депутат  був відсутній на засіданнях Верховної Ради через те, що перебував на лікарняному (із 04.12.19 та 15.01.20 із наступним продовженням). Також із 18.04.20 депутат перебував у безоплатній відпустці з особистих причин.

Критично низькі показники голосувань також у бізнесмена і столичного забудовника Вадима Столара (ОПЗЖ) – взяв участь в 1,1% голосувань (натиснув кнопку «за», «проти» чи «утримався» лише 23 рази).

Серед антилідерів за участю в голосуваннях волинський бізнесмен і співвласник мережі автозаправних комплексів WOG Степан Івахів (група «За майбутнє»). Депутат взяв участь лише в 3,2% голосувань Ради за чотири місяці.

У переліку депутатів, які майже не голосують колишній телеведучий 1+1 Олександр Дубінський («Слуга Народу»), який взяв участь лише в 4,2% голосувань.

Також серед антилідерів за голосуваннями в Раді Антон Яценко («За майбутнє») – 4,8% голосувань, Ігор Палиця («За майбутнє») – 6,7%, Дмитро Шенцев (позафракційний) – 6,4%, Геннадій Вацак («За майбутнє») – 8,9%, Вадим Рабінович (ОПЗЖ) – 8,9% та Ігор Абрамович (ОПЗЖ) – 9,9% голосувань.

«Частина народних депутатів фактично саботує роботу парламенту. Складно зрозуміти об’єктивні причини, через які депутат не бере участь в голосуваннях Ради впродовж кількох місяців поспіль. Також це питання до керівництва тих фракцій, які під час виборів обіцяли, що їх депутати будуть відповідально виконувати свої депутатські повноваження. Зокрема, це стосується фракції «Слуга Народу» та О. Дубінського, який представляє партію і майже не голосує в Раді. Щодо інших депутатів зі списку, то більшість з них є представниками великого бізнесу і вочевидь їх інтереси перебування в парламенті не зводяться лише до участі в голосуваннях», – зазначив голова КВУ О. Кошель.  

Всього, починаючи з 1 січня в Раді відбулося 2088 голосувань.