30 березня Верховна Рада внесла зміни до Закону «Про комітети Верховної Ради України», якими дозволила під час карантину проводити засідання комітетів у форматі відеоконференцій. КВУ проаналізував присутність народних депутатів на засіданнях Комітетів, що відбулися у форматі відеозв’язку.

За даними КВУ частина депутатів прогулювали засідання комітетів навіть онлайн. Загалом, починаючи з 30 березня і станом на 1 травня, 15 комітетів бодай раз провели засідання у форматі відеоконференції, деякі – провели кілька таких засідань.

Всього за підрахунками КВУ у форматі відео відбулося 29 засідань комітетів, на яких народні депутати були присутні 406 разів, відсутні – 68 разів. Таким чином частина народних депутатів проігнорували засідання комітетів у форматі онлайн. В середньому в 17% разів депутати ігнорували засідання комітетів.

До прикладу, 7 квітня у режимі відеоконференції відбулося засідання комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, на якому були відсутні 7 народних депутатів (Василевська-Смаглюк О.М., Дубінський О.А., Горват Р.І., Колісник А.С., Козак Т.Р., Палиця І.П., Солод Ю.В.). Щоправда, на наступному засіданні 21 квітня більшість вказаних депутатів уже були присутні.

14 квітня у режимі відеоконференції відбулося засідання комітету з питань екологічної політики та природокористування, на якому були відсутні 5 народних депутатів.

10 квітня у режимі відеоконференції відбулося засідання комітету з питань аграрної та земельної політики, на якому були відсутні 4 народні депутати.

Загалом на майже кожному засіданні комітетів, що проходили у режимі відеоконференцій, були відсутні хоча б кілька народних депутатів. Випадки, коли були присутні 100% членів комітету, були поодинокими. Серед позитивів варто відзначити членів комітету з питань цифрової трансформації, які у повному складі взяли участь в двох засіданнях комітету під час карантину.

«Для того, щоб взяти участь в засіданнях комітету народним депутатам навіть не було  потрібно виходити з дому, достатньо було взяти в руки смартфон. Однак і це виявилося нереальним для частини парламентарів. Пояснити об’єктивні причини відсутності депутатів на засіданнях комітетів у форматі відеоконференцій справді складно. Під час карантину показники присутності на засіданнях мали б бути близькими до 100%. Однак ситуація виявилася дещо іншою і загалом показала ставлення частини політиків до виконання своїх депутатських обов’язків і роботи в комітетах. Мова йде про кілька десятків народних депутатів, які ігнорували засідання комітетів навіть онлайн», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Інформація на основі аналізу офіційних веб-сайтів комітетів Верховної Ради.  

Комітет виборців проаналізував відвідування народними депутатами України, парламентськими фракціями та групами пленарних засідань Верховної Ради під час карантину.

Всього, починаючи з моменту оголошення карантину, відбулося дев’ять пленарних засідань ВР (17, 30 березня, 13,16, 24 і 30 квітня).

За даними КВУ лише 254 народні депутати відвідали всі дев’ять засідань Ради.

Найактивніше в Раду ходили депутати «Європейської солідарності» і «Слуги Народу». В середньому на карантинних засіданнях Ради було зареєстровано 87% депутатів ЄС і 86% депутатів «Слуги Народу».

Дещо нижчі результати в «Голосу» (в середньому було зареєстровано 76% депутатів фракції) і групи «Довіра» (75%).

Гірші результати в депутатів «Опозиційної платформи За життя» (в середньому в Раду ходили 64% депутатів фракції) і ВО «Батьківщина» (54%).

Антилідерами за відвідуванням Ради під час карантину стали депутати групи «За майбутнє». В середньому на засіданнях Ради було зареєстровано 44% депутатів групи.

«Попри певні побоювання, карантин суттєво не позначився на явці народних депутатів. Ті народні депутати, які систематично відвідували засідання Ради до карантину, робили це і після його оголошення. Аналогічна ситуація із депутатами-прогульниками. За даними КВУ півсотні народних депутати не взяли участь і в половині засідань Ради під час карантину. Крім того, під час карантину значно погіршилися показники голосувань народних депутатів. Фактично було встановлено антирекорд для ВР IX скликання. І це питання щодо того, чим займаються народні депутати на засіданнях Ради, якщо фізично вони знаходяться на місці, однак участі в голосуваннях не беруть», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.  

Інформація про відвідування народних депутатів за даними зведеної електронної реєстрації.

Під час карантину депутати побили антирекорд з участі в голосуваннях, - КВУ

Під час карантину погіршилися показники участі народних депутатів у голосуваннях Верховної Ради.

Всього з моменту оголошення карантину відбулося вісім пленарних засідань ВР (17, 30 березня, 13, 16 і 25 квітня), на яких було проведено 384 голосування. В середньому один народний депутат взяв участь (натиснув «за», «проти» чи «утримався») лише в 57% голосувань Ради. Таким чином народні депутати проігнорували майже половину голосувань Ради під час карантину. Це найнижчий показник за весь час роботи ВР IX скликання.

Для порівняння: у березні показники участі в голосуваннях були на рівні 66%, лютому – 73%, січні – 82%, грудні – 79%, листопаді - 80%, жовтні – 65%, вересні – 71%.

Загалом 51 народний депутат взяв участь в менше, ніж 10% голосувань Ради під час карантину. Три депутати взяли участь в 100% голосувань (О. Бакумов, Г. Мазурашу, О. Літвінов).

Найактивніше голосували депутати «Слуги Народу» (в середньому взяли участь у 84% голосувань) та «Європейської солідарності» (75%), які взяли участь в більшості голосувань Ради. У групи "Довіра" показники на рівні 64%, Голосу - 57%, ОПЗЖ - 56%, Батьківщини - 50%. Депутати групи «За майбутнє» в середньому взяли участь лише в 39% голосувань.

«Під час карантину народні депутати розглядали не лише закони, спрямовані на боротьбу з коронавірусом, але й низку інших важливих законодавчих рішень. Зокрема, було прийнято так званий закон про ринок землі, який супроводжувалася значною кількістю правок. Саме це суттєво вплинуло на низькі показники участі народних депутатів у голосуваннях. Адже традиційно розгляд правок сприймається багатьма депутатами як технічне голосування, в яке не варто особливо вникати. Однак, крім цього, деякі фракції і групи Ради свідомо саботували голосування з окремих питань, мотивуючи це своєю політичною позицією і повним несприйняттям запропонованих законодавчих змін», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Комітет виборців проаналізував виконання «стадіонних обіцянок» В. Зеленського, озвучених під час дебатів із П. Порошенком 19 квітня 2019 року. До уваги було взято ТОП 10 найбільш резонансних заяв В. Зеленського. 

«За майже рік роботи В. Зеленський не виконав ключові обіцянки, озвучені ним під час дебатів на Олімпійському. При цьому багато з тих речей, в яких В. Зеленський звинувачував П. Порошенка, зараз можна застосувати і щодо чинного Президента: чому не зупинена війна, чому Україна бідна держава, чому корупціонери не у в’язницях, чому крадуть в оточенні Президента, чому на державних посадах родичі і друзі, чому влада переслідує патріотів і волонтерів», - прокоментував голова КВУ Олексій Кошель.

«На минулорічних дебатах кандидат В. Зеленський не презентував свою програму розвитку держави. Більшість сказаного носило емоційний характер і стосувалося минулого, а не майбутнього. Це спрацювало з точки зору виборчої кампанії, однак не сприяло розумінню того, яким Президентом буде В. Зеленський. Дебати відбулися у форматі політичних гасел і більшість обіцянок не були підкріплені ані фінансовими розрахунками, ані врахуванням всієї складності ситуації, в якій опиниться новий Президент», - додав О. Кошель. 

ТОП 10 «стадіонних заяв» В. Зеленського:

1.       Добровольці і патріоти опинились в тюрмах, бо для вас вони загроза?

Упродовж року у В. Зеленського неодноразово виникали публічні конфлікти із добровольцями та учасниками війни на Донбасі. Найрезонанснішими з них стали конфлікти щодо  розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета, проведення акцій протесту «Ні капітуляції», оголошення підозри для Т. Чорновол. Низка волонтерських організацій звинуватили Президента в спробі дискредитувати волонтерський рух та учасників війни.

2.       Як так вийшло, що Україна майже найбідніша країна за найбагатшого президента за всю історію?

За час роботи В. Зеленського базові економічні показники не покращилися, а деякі з них погіршилися. За підсумками 2019 р. промислове виробництво скоротилося на 0,5% (у 2018 р. зросло на 3%). Торговельне сальдо залишилося від’ємним - 9,3 млрд. дол у січні-листопаді 2019. Сільське господарство за рік зросло на 1,1% (у 2018 р. – на 8,1%), будівництво – на 20% (у 2018 р. – зростання на 8,5%). Однією з причин незадовільних економічних результатів стала відставка уряду О. Гончарука.

3.       Медицина.  Що стосується реформи, скажіть мені, будь ласка, якщо ліків якісних немає, якщо доступних цін на ліки немає, якщо нормальних умов в лікарнях немає, якщо нормальних зарплат у лікарів немає, яка це нафіг реформа?

За даними опитування КМІСу (27-30 березня 2020 р.) 70% респондентів вважають, що влада не є успішною в питанні забезпечення доступності медичних послуг для громадян. За даними Фонду Демініціатив та Центру Разумкова (6-11 грудня 2019 р.) лише 9% громадян вважають, що нова влада почала успішно здійснювати реформу охорони здоров’я. При цьому, починаючи з серпня 2019 року, коли було сформовано уряд О. Гончарука, в Україні змінилося три міністри охорони здоров’я.

4.       З приводу доріг – мені нема що сказати, бо немає доріг.

У сфері будівництва доріг нова влада продовжила використовувати інструменти, запроваджені раніше. Зокрема, було збережено фінансування Дорожнього Фонду, який діє з 2018 року. У 2020 році розмір Фонду склав 69 млрд. грн. Також з 1 березня в Україні стартувала програма «Велике будівництво», що передбачає капітальний ремонт та спорудження доріг по всій країні. Однак якісно оцінити результати цієї програми наразі неможливо.

5.       Наші принципи: зняття недоторканності з депутатів.

3 вересня 2019 р. народні депутати прийняли закон №27-IX про зняття депутатської недоторканності. Однак процедура притягнення депутатів до відповідальності залишається надмірною ускладненою і відрізняється від процедури для звичайних громадян. Зокрема, відкрити провадження проти народного депутата може лише Генеральний прокурор і саме з ним буде потрібно погоджувати більшість дій слідчих. 

6.       Закон про імпічмент. Закон про відкликання депутата.

10 вересня 2019 р. було прийнято закон №39-ІХ, який регулює процедуру імпічменту Президента.  Закону про відкликання депутата прийнято не було.

7.       Чи пам’ятаєте ви таке слово як люстрація?

21 травня В. Зеленський призначив головою Адміністрації Президента А. Богдана, який раніше працював на посаді уповноваженого з питань антикорупційної політики в уряді М. Азарова, а, отже, потрапляв під дію закону про очищення влади. Інший приклад – С. Тігіпко, який також працював в уряді М. Азарова, і з яким влада вела перемовини про можливе призначення у владні структури. Це ж стосується і переговорів із В. Хорошковським, який був головою СБУ за часів президента В. Януковича. Факт перемовин підтвердив попередній прем’єр-міністр України О. Гончарук.

8.       Чому всі ваші люди мають обидві руки?

В. Зеленському не вдалося уникнути корупційних скандалів, пов’язаних із його оточенням. Так, народний депутат від «Слуги Народу» Гео Лерос опублікував відео та передав інші матеріали в НАБУ, в яких звинуватив голову Офісу Президента А. Єрмака та його брата в корупції і торгівлі державними посадами. Попри значний суспільний резонанс, В. Зеленський публічно не відреагував на цю справу. Правоохоронці зареєстрували відповідні провадження.

9.       З приводу пана Коломойського, я вам одразу скажу, всі люди, які порушують закон, всі Свинарчуки, Гладковські, і якщо серед них буде потім Коломойський, всі сядуть за ґрати.

У перший рік президента В. Зеленського гучних корупційних посадок не відбулося. Новій владі не вдалося довести причетність топ чиновників до корупційних дій. Відсутність прогресу в цих питаннях стала однією з причин відставки Генпрокурора Р. Рябошапки. Щодо О. Гладковського, то в жовтні 2019 р. його було затримано і повідомлено підозру в зловживанні службовим становищем. Суд заарештував чиновника, однак після сплати судової застави О. Гладковський вийшов з-під арешту.

10.   З приводу війни: ми зробимо все, щоб її закінчити… І що стосується головнокомандувача, пане Порошенку, зараз війна. І ви мені ставите такі запитання, на які самі повинні відповідати – чому війна досі не закінчилась. Ось такий ви головнокомандувач, дуже дякую вам за все, що ви зробили.

Питання закінчення війни стало одним з пріоритетів роботи В. Зеленського. У грудні 2019 р. в Парижі відбулася зустріч Нормандської четвірки, на окремих ділянках було розведено війська (в районі Золотого), проведено кілька обмінів полоненими. Однак бойові дії тривають: лише з початку 2020 р. у результаті обстрілів загинуло 45 військових. При цьому лише 12% громадян вважають успішними дії влади в питанні вирішення конфлікту на Донбасі (опитування КМІС, 27-30 березня 2020 р.).

Комітет виборців проаналізував результати останніх голосувань Верховної Ради і з’ясував, які фракції та групи ВР найчастіше допомагали голосами для монобільшості.

Всього за період із 01.03 по 13.04 «Слуга Народу» провалили голосування за 26 рішень Ради – за них проголосували менше, ніж 226 депутатів монобільшості і без допомоги інших політсил ці рішення не були б прийняті. Зокрема, монобільшість провалила голосування за призначення міністра економіки, звільнення міністра охорони здоров’я, звільнення міністра фінансів, висловлення недовіри Генеральному прокурору, прийняття так званого «антиколомойського закону» та ін.

За даними КВУ найчастіше монобільшості допомагали голосами депутати групи «Довіра» та позафракційні. В середньому за рішення, на які депутати «Слуги Народу» не забезпечили 226 «за», голосували 13 позафракційних і 12 депутатів групи «Довіра». Ще 211 голосів в середньому самостійно давали депутати монобільшості. Таким чином разом взяті депутати «Слуги Народу», «Довіри» і позафракційні забезпечували 236 голосів «за» і рішення були прийняті.

Загалом в середньому «за» голосували: 71% депутатів групи «Довіра», 61% - позафракційних, 55% - «Голосу», 48% - ЄС, 38% - «За майбутнє», 37% - «Батьківщини», 32% - «ОПЗЖ». При цьому позафракційні і депутати групи «Довіра» підтримували монобільшість систематично і фактично не провалили жодного голосування в Раді. Це відрізняє їх від інших фракцій і груп Ради, які, якщо і голосували «за», то робили це несистематично і нерегулярно, підтримуючи лише певні рішення.

 «Власних голосів монобільшості не вистачило навіть на прийняттях низки важливих законопроектів, направлених на боротьбу з коронавірусом. Однак у цьому випадку «за» голосували майже всі фракції Ради і тому рішення були прийняті. Що ж стосується більш політичних питань, зокрема, кадрових призначень, прийняття так званого «антиколомойського закону», закону про ринок землі, змін до регламенту ВР, то тут союз «Слуги Народу» із групою «Довіра» та позафракційними проявився досить чітко», - підсумував голова КВУ Олексій Кошель.

6 квітня польський Сейм ухвалив законодавчі зміни, якими передбачив новий порядок голосування на виборах Президента. Так, в умовах пандемії коронавірусу вибори мають відбутися виключно шляхом голосування поштою. Голосування заплановано на травень 2020 року. Для того, щоб зміни набули чинності їх також має схвалити Сенат.

КВУ провів аналіз законодавчих змін, які підтримали польські парламентарі. Ключова новація полягає в тому, що на виборах Президента Польщі громадяни вперше голосуватимуть поштою, а не як за звичай – на виборчих дільницях. Алгоритм голосування зазначено нижче.

Для того, щоб проголосувати поштою, виборцю не потрібно подавати спеціальної заяви. Голосування проходите у вказаний день без перерви, з 6.00 години до 20.00.

За 7 днів до дня голосування визначений поштовий оператор надсилає виборцям відповідно до їх виборчої адреси спеціальні виборчі пакети, в які входять: 1) зворотний конверт; 2) виборчий бюлетень; 3) конверт для виборчого бюлетеня; 4) інструкція щодо заочного поштового голосування; 5) декларація виборця, що засвідчує його особисте та таємне голосування на виборчому бюлетені. На виборчому бюлетені має бути знак (захисне ознакування), що забезпечує його автентичність і справжність.

Після отримання пакету документ виборець має їх заповнити і проголосувати. Для цього виборець заповнює бюлетень, кладе його в конверт для голосування, заклеює, вкладає його в зворотній конверт із підписаною декларацією. Далі вкидає його особисто або передає через іншу особу не раніше ніж о 6.00 і не пізніше 20.00 в день голосування у спеціально підготовлену поштову скриньку в населеному пункті, який є його виборчою адресою.

Запаковані конверти із бюлетенями надсилаються до виборчої комісії, де вони вкидаються у виборчу скриньку. Конверти перед цим не відкриваються. Зворотні конверти надсилаються поштовим оператором до гмінної виборчої комісії в день виборів постійно від початку голосування й до 23.00.

Виборча комісія перевіряє доставлені зворотні конверти, зокрема, підтверджує ім'я та прізвище виборця та звіряє із даними, що містяться у списку виборців. Гмінна виборча комісія після визначення результатів виборів складає протокол про результати голосування та подає його до окружної виборчої комісії. Далі встановлюються остаточні результати виборів по країні.

Визначений поштовий оператор під час виконання завдань із доставки виборчої документації звільняється від зобов'язання надавати інші поштові послуги. Відповідальність за викрадання бюлетеня або декларації карається позбавленням волі на строк до 3 років.

«Проголосовані Сеймом зміни викликали хвилю обговорень в польському суспільстві. Зокрема, опозиція звинувачує владу в спробі маніпулювати виборчим процесом і бажанням скористатися ситуацією з пандемію на свою користь. Зокрема, владі закидають небажання переносити дату виборів через страх втратити політичні рейтинги», - зазначив аналітик КВУ Денис Рибачок.

«Голосування поштою може мати як свої плюси, так і мінуси. Серед основних викликів: забезпечення таємниці голосування, унеможливлення тиску на виборців та контрольованого голосування в умовах, коли спостерігачі і члени комісій не можуть слідкувати за дотриманням демократичних стандартів виборів, організаційні виклики, пов’язані із безперебійною роботою пошти в день голосування тощо. Тим не менше, незважаючи на низку потенційних проблем, досвід Польщі може стати важливим прикладом для проведення майбутніх виборів в Україні. У жовтні 2020 р. в Україні мають відбутися місцеві вибори і невизначеність із епідемією коронавірусу може змусити владу шукати нові механізми для забезпечення голосування громадян, в тому числі, й голосування поштою. Також подібні практики могли б бути застосовані для голосування так званих трудових мігрантів на всеукраїнських виборах. У будь-якому разі дискусія щодо нових форм голосування прямо залежатиме від успіхів у боротьбі з коронавірусом і досвід Польщі може стати цікавим аргументом «за» чи «проти» голосування поштою», - підсумував голова КВУ Олексій Кошель.

Також додаємо неофіційний переклад Закону «Про особливі засади проведення загальних виборів Президента Республіки Польща призначених у 2020 р.», здійснений експертами Комітету виборців.

Комітет виборців проаналізував відвідування фракціями та групами Верховної Ради пленарних засідань, що відбулися під час карантину.

Всього з моменту оголошення карантину 11 березня відбулося шість позачергових пленарних засідань ВР: 17, 30 березня та 13 квітня. 

В середньому на них було зареєстровано 328 народних депутатів. Тобто, близька 100 політиків не відвідували засідання Ради під час карантину.

Найвищі показники відвідування в депутатів «Європейської солідарності», 90% депутатів якої регулярно приходили на засідання Ради. Вони стали лідерами з відвідування у кожний з днів, коли відбувалися позачергові засідання.

На другому місці – «Слуга Народу». В середньому 86% депутатів монобільшості з’являлися на засіданнях Ради.

Третій результат у фракції «Голос» – 75%.

Посередні показники в групи «Довіра» (як правило, 69% депутатів групи були зареєстровані), позафракційних (65%) та «Опозиційної платформи За життя» (63%).

Найнижчі результати у ВО «Батьківщина» (51%) та групи «За майбутнє» (42%).

«Варто відзначити, що низка депутатів пропускали засідання Ради з об’єктивних причин, пов’язаних із ситуацією коронавірусу. Так, частина депутатів не відвідували засідання, оскільки раніше перебували за кордоном, ще в частини виявили коронавірус. При цьому загальні показники відвідування не надто відрізнялися від того як депутати зазвичай відвідують Раду. Так, під час 2 сесії Ради (вересень-січень) в середньому Раду відвідували 348 народних депутатів, під час карантину – 328», - додав голова КВУ Олексій Кошель.

Інформація за даними електронної системи реєстрації Ради.