Комітет виборців проаналізував витрати політичних партій в 2019 році. Дані на основі фінансових звітів партій, поданих до НАЗК.

Лідерами за витратами стали Радикальна партія Олега Ляшка та «Слуга Народу». Так, РПЛ впродовж року витратила на статутну діяльність 493 млн. грн., «Слуга Народу» – 479 млн.

На третьому місці за витратами ВО «Батьківщина» – 375 млн.

За нею розташувалися «Європейська солідарність» – 270 млн. та «Голос» – 255 млн.

Менші витрати в «Опозиційного блоку» – 179 млн., «Української стратегії Гройсмана» – 117 млн. і ВО «Свобода» - 100 млн.

Партія «Сила і честь» витратила 35 млн., «Партія Шарія» – 9 млн.

Всього українські партії витратили в 2019 році близько 2,5 млрд. грн. Із них 63% витрат – це оплата парламентської та президентської виборчих кампаній.

«Отримані дані розвінчують міф про сліпу віру в нові обличчя. Як і раніше, успіх на виборах потребує серйозних фінансових вливань. Фінансовий звіт «Слуги Народу» підтверджує цю тезу. Організація виборів потребує значних коштів і жодна партія не може повністю покладатися лише на роботу власних волонтерів, підтримку віртуальних Інтернет-команд чи залучення громадян на низовому рівні. Українські вибори все ще залишаються надзвичайно дорогими і самого лише ентузіазму партійного апарату чи підтримки громадян замало для проведення повномасштабної кампанії в рамках всієї країни», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Методологія. До уваги бралися витрати партій, які на останніх парламентських виборах набрали понад 2% голосів. Дані без інформації про «Опозиційну платформу За життя», звіт якої не дає змогу оцінити загальні витрати за 2019 рік.

Комітет виборців порівняв кількісні показники роботи Верховної Ради IX та VIII скликань за перші півроку роботи.

Зокрема, до уваги було взято кількість прийнятих законів, зареєстрованих законопроектів та проведених пленарних засідань.

За даними КВУ кількість прийнятих законів у Раді попереднього скликання перевищила відповідні показники чинного парламенту. Так, за перші півроку року депутатами ВР VIII скликання було прийнято 173 закони, тоді як ВР IX скликання – 155 законів.

Також депутати ВР VIII скликання зареєстрували більше законопроектів, ніж їх наступники: 1,7 тис. та 1,3 тис. відповідно.

Однак депутати ВР IX скликання частіше працювали в пленарному режимі. За півроку вони провели 72 пленарні засідання, їх колеги – 63.

«Розмови про турборежим виявилися звичайним політичним міфом. Кількісні показники роботи ВР IX скликання не є вищими, аніж у їх попередників. А в таких питаннях як кількість прийнятих законів чи поданих законопроектів вони взагалі є нижчими від результатів роботи депутатів VIII скликання», - заявив голова КВУ Олексій Кошель.

«Загалом не варто судити про результати роботи парламенту лише оцінюючи кількість прийнятих законів, однак саме такий підхід неодноразово демонструвало керівництво ВР і депутати монобільшості, акцентуючи на своїй ефективності. При цьому дані КВУ показують, що підстав для подібних заяв немає. Тому в подальшому варто або взагалі відмовитися від поняття «турборежим», або називати «турборежимом» і роботу Ради VIII скликання», – додав О. Кошель.

Нагадаємо, що ВР VIII скликання розпочала роботу 27 листопада 2014 року, ВР IX cкликання – 29 серпня 2019 року.

Лише двоє народних депутатів України взяли участь в 100% голосувань Верховної Ради у лютому 2020 р.

Це Руслан Князевич із «Європейської солідарності» та Олександр Бакумов зі «Слуги Народу». Вказані депутати взяли участь в усіх 784 голосуваннях (натискали «за», «проти» чи «утримався»), що відбулися в лютому.

Щодо інших депутатів показники наступні: 35 депутатів взяли участь в 25% і менше голосувань Ради, ще 35 депутатів долучилися до 25-50% голосувань, 92 депутати – 51-75% голосувань, 259 депутатів – 76-99% голосувань.

Таким чином у лютому в середньому один депутат взяв участь в 73% голосувань Ради. Це нижче, ніж в попередні місяці. У січні – 82%, грудні – 79%, листопаді – 80%.

Найбільш активно голосували депутати «Слуги Народу» і «Голосу» - в середньому один депутат долучився до 80% голосувань, а також «Європейської солідарності», які взяли участь в 72% голосувань.

В інших фракцій нижчі показники – група «Довіра» (66%), ОПЗЖ (63%), «Батьківщина» (62%).

Найнижчі результати в позафракційних (58%) і групи «За майбутнє» (53%).

«До так званого законопроекту про ринок землі було подано 4 тис. правок. Із них в лютому було розглянуто 1,5 тис. При цьому «розгляд» правок часто перетворювався у формальність і не викликав особливого інтересу депутатів – навіть з тих фракцій, які його ініціювали. Однак в результаті знизилися загальні показники участі в голосуваннях. Загалом у порівнянні з попереднім місцем активність депутатів знизилися на 9% і стала майже рекордно низькою для Ради IX скликання», – заявив голова КВУ Олексій Кошель.

Складнощі з підрахунком голосів, поява значної кількості регіональних партій і поширення телеграм-каналів – ключові особливості майбутніх місцевих виборах 2020 року.

Про це заявив голова КВУ Олексій Кошель під час конференції КВУ: «Місцеві вибори 2020: законодавчі новели та регіональний вимір», яка відбувалася за підтримки Фонду Конрада Аденауера.

За словами О. Кошеля напередодні місцевих виборів кількість регіональних партій може подвоїтися. Станом на зараз в Україні діє понад 20 таких політичних сил і їх кількість буде зростати. Мова йде про партії, які, проводять діяльність виключно в межах одного чи кількох регіонів або окремих населених пунктів. До прикладу, ВО «Черкащани», «Біла Церква разом», «Кияни передусім!», «Партія Вінничан», «Херсонці», «Наш дім – Одеса» та ін. За даними КВУ регіональні партії діють у понад 11 областях України. Найбільше регіональних партій в Харківській, Одеській та Закарпатській областях.

В останні місяці КВУ фіксує появу так званих іменних партій мерів великих міст. Зокрема, на початку грудня про створення політичної партії «Рідний дім» заявив міський голова Чернігова Владислав Атрошенко. За повідомленнями місцевих ЗМІ на початку лютого про створення власної політичної сили також заявив міський голова Запоріжжя Володимир Буряк.

Ну думку О. Кошеля особливістю місцевих виборів також стане активна поява анонімних телеграм-каналів та використання їх як передвиборчої технологій. Зокрема, саме через такі засоби можуть поширюватися неправдиві дані про кандидатів та матеріали із ознаками чорного PR.

Складнощі з підрахунком голосів також можуть стати однією з особливостей майбутньої кампанії. Вони будуть пов’язані із особливістю виборчих систем, які будуть застосовані на місцевих виборах. За словами О. Кошеля в разі балотування значної кількості політичних партій у великих містах можуть виникнути суттєві труднощі із підрахунком голосів виборців і відповідний процес значно затягнеться у часі. Пов’язано це із тим, що членам виборчих комісій доведеться рахувати не лише голоси, віддані на користь партій, але й голоси на підтримки кандидатів від тих чи інших політичних сил. Саме така система діятиме в містах з населенням понад 90 тис. виборців і на виборах до обласних рад.