За час роботи 2 сесії Верховної Ради (вересень-січень) було проведено 58 пленарних засідань.

В середньому на них було зареєстровано 348 народних депутатів із 423.

Серед фракцій та груп парламенту найвищі показники відвідуваності в депутатів «Слуги Народу» та «Європейської солідарності». Так, як правило, на засіданнях Ради були зареєстровані 85% депутатів СН та 83% депутатів ЄС.

Дещо нижчі показники відвідування в групи «За майбутнє» та фракції «Голос». В середньому 81% депутатів цих політичних сил відвідували засідання Ради.

Нижчий результат в ОПЗЖ та ВО «Батьківщина». В середньому на засіданнях Ради було зареєстровано 77% депутатів ОПЗЖ та 72% депутатів «Батьківщини».

Найактивніше народні депутати відвідували засідання на початку сесії, згодом активність дещо знизилися. Так, в середньому найбільше депутатів реєструвалися на засіданнях Ради у вересні і жовтні: 370 і 376 відповідно. У листопаді показники склали 317 депутатів, грудні – 322, січні – 325. 

«На початку нової каденції депутати традиційно працюють активніше. Зокрема, й частіше відвідують засідання Ради. Однак з часом відповідні цифри знижуються. Навіть зараз ми бачимо, що найбільше депутатів відвідували засідання Ради у вересні і жовтні, тоді як в грудні, січні ці показники помітно знизилися. Керівники депутатських фракцій мали б стимулювати народних депутатів до більш високих показників відвідування та участі в роботі Ради», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Дослідження КВУ: «Підсумки 2 сесії Верховної Ради» за посиланням:

http://www.cvu.org.ua/nodes/view/type:news/slug:doslidzhennia-kvu-pidsumky-2-sesii-verkhovnoi-rady

За час роботи 2 сесії у Верховній Раді відбулося 1814 голосувань.

4 народні депутати пропустили 90% голосувань. Це Антон Яценко із групи «За майбутнє», Вадим Столар із ОПЗЖ, Юрій Солод із ОПЗЖ та позафракційний Андрій Деркач. Так, за п’ять місяців роботи А. Яценко натиснув кнопку для голосування лише 89 разів або взяв участь в 4% голосувань. Це найнижчий результат серед усіх народних депутатів. В. Столар взяв участь в 129 голосуваннях або в 7%. Також у 7% голосувань взяв участь Ю. Солод. А. Деркач проголосував у 8% випадків.

Загалом у ВР є 58 народних депутатів, які взяли участь у менше, ніж половині голосувань Ради за сесію.

Натомість частина депутатів голосували майже завжди, взявши участь у близько 100% голосувань. Найвищі показники голосувань серед народних депутатів у Олега Воронька із «Слуги Народу», який взяв участь в 99,39% голосувань Ради. Загалом 28 народних депутатів взяли участь у 95% і більше голосувань Ради за сесію.

«В середньому показники голосувань Ради є досить високими. Як правило, впродовж сесії один народний депутат брав участь в 75% голосувань Ради. Однак в парламенті є кілька десятків народних депутатів, які голосують значно рідше за інших. Щоб стимулювати їх виконувати свої депутатські обов’язки, в Раді було запроваджено фінансові штрафи за неучасть в голосуваннях. Щоправда такі методи навряд чи покращать відповідну ситуацію, оскільки для значної кількості нардепів ризик втрати певної суми коштів не є вагомим стимулом голосувати. Особливо, коли мова йде про депутатівмультимільйонерів», - пояснив аналітик КВУ Денис Рибачок.

«Часто народні депутати неформально поділяють голосування на важливі та технічні. До останніх належать голосування за правки, процедурні питання та інші непринципові рішення. Як правило депутати їх ігнорують, сприймаючи як мало важливі. Однак це хибна логіка, оскільки в парламенті не може бути не важливих голосувань. Крім того, іноді неучасть в голосуваннях пов’язується із перебуванням політичної сили в опозиції. Відповідно відмова від голосувань розглядається як спосіб продемонструвати свою політичну позицію, що, однак, також є маніпуляцією і не може бути виправданням для ігнорування рішень парламенту», - заявив голова КВУ Олексій Кошель.

Дослідження КВУ: «Підсумки 2 сесії Верховної Ради» за посиланням:

 http://www.cvu.org.ua/nodes/view/type:news/slug:doslidzhennia-kvu-pidsumky-2-sesii-verkhovnoi-rady  

Дослідження КВУ: "Підсумки 2 сесії Верховної Ради" доступне за посиланням

Дослідження КВУ "Підсумки сесії Верховної Ради" за посиланням 

Найчастіше прийняті під час 2 сесії Ради закони підтримували депутати «Слуги Народу», «Голосу» та групи «Довіра». Про це йдеться в дослідженні КВУ: «Підсумки 2 сесії Верховної Ради».

У середньому за прийняті закони голосували 299 народних депутатів.

Рекордну підтримку депутатів отримав закон про скасування депутатської недоторканності (№7203) – «за» проголосували 373 парламентарі.

Серед фракцій ВР найчастіше за прийняті закони голосували депутати «Слуги Народу». Як правило, кнопку «за» натискали 227 депутатів фракції або 91% від її складу. Однак третина законів все ж не були б прийняті, якби враховувалися лише голоси депутатів СН. Мова йде про 51 прийнятий закон, за який проголосували менше, ніж 226 депутатів «Слуги Народу». До прикладу, закон про концесію (№1046) підтримали лише 207 депутатів фракції, закон щодо виконання військового обов'язку (№0906) – 212 депутатів, закон щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону (№0873) – 217 депутатів.

На другому місці за підтримкою прийнятих законів – фракція «Голос». Як правило «за» голосували 67% депутатів фракції. Рекордну підтримку фракції отримали закони про підтримку скаутського руху (№0976, «за» проголосували 20 депутатів «Голосу»), про зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду (№2172, «за» 20 депутатів) та щодо оформлення документів, що посвідчують особу, які стосуються заходів на період проведення антитерористичної операції (№0933, «за» 20 депутатів).

На третьому місці – новостворена група «Довіра» із показником підтримки в 63%. Найбільше голосів «за» депутати групи віддали за закон щодо уточнення положень щодо зняття депутатської недоторканності (№2237», «за» 17 депутатів групи) та закон, що стосується вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти (№2299, «за» 17 депутатів).

Нижчі показники підтримки прийнятих законів у «Європейської солідарності» - 49%, групи «За майбутнє» - 48%, ВО «Батьківщина» - 39%.

Майже не підтримували прийняті закони депутати «Опозиційної платформи За життя». В середньому голосували «за» 21% депутатів фракції. За 49 законів депутати ОПЗЖ не віддали жодного голосу. За 18 законів схвально голосували лише 1-2 депутати фракції. Однак окремі закони фракція ОПЗЖ підтримала майже в повному складі. Так, за закон, який продовжує дію особливого порядку місцевого самоврядування в ОРДЛО, проголосували відразу 34 депутати ОПЗЖ.

17 січня 2020 р. відбулося останнє пленарне засідання 2 сесії Верховної Ради, яка розпочала свою роботу на початку вересня 2019 р.

КВУ оцінив роботу лідерів фракцій Ради під час сесії. До уваги було взято такі показники роботи як участь в пленарних засіданнях Ради, участь в голосуваннях, відвідування засідань комітету та успішність законодавчої роботи.

За даними КВУ окремі лідери фракцій фактично провалюють роботу за певними напрямками.

Так, в Юрія Бойка (ОПЗЖ) і Вадима Рабіновича (ОПЗЖ) низькі показники участі в голосуваннях. Зокрема, Ю. Бойко взяв участь лише в 17% голосувань Ради за час роботи другої сесії, В. Рабінович – в 14%, що є одниим з найнижчих результатів серед усіх народних депутатів.

В Юлії Тимошенко і Давида Арахамії низькі показники відвідування засідань комітету. Так, за п’ять місяців лідер «Батьківщини» була присутня лише на 38% засідань Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, членом якого вона є. Д. Арахамія («Слуга Народу») також відвідав лише 38% засідань Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Досить високими є показники роботи І. Геращенко та А. Герасимова із ЄС та С. Рахманіна з «Голосу».

Так, І. Геращенко відвідала 100% засідань Ради (найвищий результат серед лідерів фракцій), 86% засідань Комітету, взяла участь в 83% голосувань Ради (найвищий результат серед лідерів фракцій), подала 57 законопроектів, 6 із яких було прийнято.

А. Герасимов відвідав 87% засідань Ради, взяв участь в 76% голосувань, був присутній на 95% засідань Комітету (найвищий результат серед лідерів фракцій), подав 27 законопроектів, 6 із яких було підтримано.

С. Рахманін відвідав 91% засідань Ради, 88% засідань Комітету, взяв участь в 78% голосувань, подав 16 законопроектів, 4 із яких були прийняті.

Таким чином серед семи лідерів фракцій найвищі показники із відвідування засідань Ради та участі в голосуваннях в І. Геращенко, в А. Герасимова найвищі показники відвідування засідань Комітету, а Д. Арахамія має найвищі показники продуктивності законодавчої роботи (подано 30 законопроектів, із яких прийнято 8).

У понеділок, 20 січня, о 12:00 в Українському Кризовому медіа центрі відбудеться брифінг Комітету виборців України: «Підсумки сесії Верховної Ради».

Теми:

• турборежим в цифрах: скільки законів прийняла Рада;
• хто є союзниками «Слуги Народу» в парламенті;
• чи існує монобільшість: показники голосувань;
• ТОП прогульників Ради;
• скільки депутатів систематично не голосують;
• як працюють лідери фракцій;
• законодавчий спам: кількісні показники;
• ВР IX і ВР VIII скликань: порівняння роботи.

Спікери:

• Олексій Кошель, голова КВУ;
• Денис Рибачок, аналітик КВУ

Вхід за редакційними посвідченнями.

Упродовж 2019 року в Україні з’явилося три нові політичні партії. Це політичні партії «Блок Володимира Сальдо», «Партія Чернівчан» та «Демократична сокира».

За даними Міністерства юстиції України партію «Блок Володимира Сальдо» було зареєстровано 3 квітня 2019 року. Керівні органи партії знаходяться в м. Херсон. Голова партії – Ірина Хруник.  «Партію чернівчан» було зареєстровано 9 квітня 2019. Місцезнаходження – м. Чернівці. Голова партії – Ольга Мартинюк. Політичну партію «Демократична сокира» зареєстровано 21 травня в м. Києві. Голова партії – Ігор Щедрін.

Таким чином в останні роки суттєво знизилися темпи реєстрації нових політичних партій. Так, в 2019 році було зареєстровано 3 нові партії, 2018 р. – 1, 2017 – 3. Натомість, в 2016 р. було зареєстровано відразу 42 нові партії, 2015 р. – 78, 2014 р. -36.

«КВУ відзначає тенденцію щодо продовження реєстрації так званих регіональних партій. Крім «Партії чернівчан», в Україні діють такі політичні сили як «Політична партія «За Одещину», «Наш дім – Одеса», ВО «Черкащани», «Партія вінничан»,  «Київська громада», «Біла Церква разом», «Херсонці» та ін. При цьому відповідно до закону всі політичні партії мають всеукраїнський статус, однак на практиці часто зосереджують діяльність в одному місті чи області. Також продовжуються маніпуляції із назвами партій. Більше 10 партій все ще використовують в своїй назві слово «блок», хоч блоки вже впродовж значного часу не передбачені виборчим законодавством», - пояснив голова КВУ Олексій Кошель.

Всього в Україні станом  на 1 січня 2020 року зареєстровано 349 політичних партій, що є одним із найвищих показників в Європі.

При цьому участь у виборах бере лише незначна кількість партій. Так, на останніх парламентських виборах виборчі списки кандидатів висунули лише 21 політична сила.