Комітет виборців проаналізував участь парламентських фракцій та груп у голосуваннях Верховної Ради в грудні.

Показники участі в голосуваннях суттєво відрізнялися в залежності від того, до якої політичної сили входять народні депутати.

Так, найчастіше брали участь в голосуваннях (голосували «за», «проти» чи «утримався») народні депутати від «Слуги Народу», «Голосу» та «Європейської солідарності». Натомість суттєво рідше голосували депутати від «Опозиційної платформи – За життя» та ВО «Батьківщина».

В середньому народні депутати від «Слуги Народу» взяли участь в 86% голосувань Ради, депутати «Голосу» - 85%, ЄС – 79%. Тобто, як правило, один народний депутат від цих політичних сил брав участь у 8 із 10 голосувань Ради (натискав «за», «проти» чи «утримався»).

Суттєво нижчі показники голосувань в депутатів ОПЗЖ та ВО «Батьківщина», які взяли участь лише в 62% голосувань Ради.

«Серед народних депутатів існує неформальний поділ голосувань на технічні та важливі. До перших відносяться голосування за поправки та процедурні питання прийняття законів. Тому досить часто народні депутати долучаються лише за голосування безпосереднього за прийняття законів, тоді як «технічні» голосування ігнорують. Також досить часто народні депутати не беруть участь в голосуваннях Ради, оскільки знаходяться в опозиції і в такий спосіб демонструють свою політичну позицію. Це також пояснює різницю в показниках голосувань серед різних фракцій», - заявив голова КВУ Олексій Кошель.

Всього в грудні відбулося 532 голосування ВР. Зокрема, за цей час було прийнято Виборчий кодекс, внесено зміни щодо статусу учасників бойових дій, підтримано так званий закон про легалізацію видобутку бурштину та прийнято низку інших законодавчих актів.

Найвищі показники відвідування в «Слуги Народу», ЄС та «Голосу».

Комітет виборців проаналізував відвідування народними депутатами України, парламентськими фракціями та групами пленарних засідань Верховної Ради у грудні.

Всього за місяць відбулося чотирнадцять пленарних засідань. Із 423 народних депутатів всі засідання відвідали лише 240 депутатів або 56% від складу Ради. Ще 141 депутат відвідав 10-13 засідань, 40 депутатів – 9 і менше засідань.

Серед фракцій ВРУ найвищі показники відвідуваності у «Слуги Народу», «Європейської солідарності» та «Голосу». В середньому на засіданнях Ради були зареєстровані 82% депутатів «Слуги Народу», 75% – «Європейської солідарності» та 75% - «Голосу». Нижчі показники відвідування в групи «За майбутнє» – в середньому в Раду ходили 70% депутатів групи. У «Опозиційної платформи – За життя» показники відвідування на рівні 63%, ВО «Батьківщина» - 60%.

«У порівнянні із листопадом кількість депутатів-прогульників дещо зросла. Якщо в листопаді всі пленарні засідання Верховної Ради відвідали 299 депутатів, то в грудні – лише 240. При цьому в грудні відбулася низка важливих голосувань. Зокрема, було прийнято Виборчий Кодекс, було внесено законодавчі зміни в частині депутатської недоторканності, прийнято закони про статус учасників бойових дій та щодо протидії відмиванню коштів», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

У порівнянні із листопадом показники «Голосу» дещо зменшилися (із 83% до 75%), натомість дещо зросли показники «Слуги Народу» (із 80% до 82%), ЄС (із 69% до 75%), «Батьківщини» (із 57% до 60%), групи «За майбутнє» (із 52% до 70%) та ОПЗЖ (із 61% до 63%).

Інформація за даними електронної реєстрації.

Всього в грудні було проведено 14 пленарних засідань.

Комітет виборців проаналізував показники участі народних депутатів у голосуваннях Верховної Ради в грудні. Попри те, що в листопаді Верховна Рада запровадила штрафи для депутатів, які систематично не голосують на пленарних засіданнях, в цілому проблема низьких показників участі в голосуваннях окремих депутатів все ще є актуальною.

Так, в грудні 51 народний депутат взяв участь лише в половині голосувань Ради. При цьому 8 народних депутатів пропустили 90% голосувань, із них троє – не проголосували жодного разу за місяць.

У грудні нульові показники голосувань зафіксовано в Любові Шпак («Слуга Народу»), Романа Іванісова (позафракційний) та Віталія Данілова («Батьківщина»). За даними електронної системи Ради усі троє народних депутатів не були зареєстровані на засіданнях Ради впродовж місяця. Конкретні причини відсутності на веб-сайті ВРУ не вказано. Також в списку депутатів, які майже не голосували: Антон Яценко («За майбутнє»), взяв участь в 0,19% голосувань; Вадим Столар (ОПЗЖ), 7%; Ігор Палиця («За майбутнє»), 9%; Олександр Абдуллін («Батьківщина»), 9%; Андрій Деркач (позафракційний), 9%.

«Штрафи за неучасть в голосуваннях дозволять дещо зекономити бюджетні гроші, однак в цілому проблеми не вирішать. Адже потрібно враховувати, що в списку найменш активних депутатів, як правило, знаходяться досить заможні політики, для яких відсутність двох-трьох десятків тисяч гривень на місяць принципово не змінить ситуації, а тому не стане стимулом голосувати частіше», - пояснив голова КВУ Олексій Кошель.

Натомість у Верховній Раді є двоє народних депутатів, які взяли участь в 100% голосувань Ради. Це Руслан Князевич із «Європейської солідарності» та Олександр Бакумов зі «Слуги Народу». Ще 21 політик взяв участь в 98-99% голосувань.

Всього в грудні відбулося 532 голосування.

За даними КВУ 92 політичні партії не подали фінансові звіти за ІІІ квартал 2019 р. Про це свідчить аналіз веб-сайту НАЗК, де відображується вказана інформація.

Загалом на сайті НАЗК доступні звіти 261 політичної партії. При цьому в Україні станом на 1 січня 2019 року було зареєстровано 352 партії. Тобто, близько ста партій звіти не подали. Також, враховуючи, що за повідомленнями ЗМІ впродовж 2019 року було зареєстровано ще кілька нових партій, ця цифра може бути ще більшою.

Відповідно до чинного законодавства політична партія щоквартально, не пізніше ніж на сороковий день після закінчення звітного кварталу, зобов’язана подати до Національного агентства з питань запобігання звіт політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за відповідний квартал. Звіт політичної партії оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК не пізніше ніж на десятий день з дня його надходження

Таким чином звіти за ІІІ квартал 2019 р. (липень-вересень) мали бути подані не пізніше початку листопада.

Як правило в списку партій, які не подали звіти – маловідомі політичні сили. Серед тих партій, які брали участь в останніх парламентських виборах, звіти подали всі.

«Україні варто провести аудит кількості політичних партій. Адже кількість офіційно зареєстрованих партій і реально діючих значно відрізняється. В Україні є близько 100 партій, які систематично не подають фінансові звіти і це ситуація, яка повторюється з року в рік. Так, річний звіт за 2016 рік подали лише 239 партій, 2017 рік – 210, 2018 рік – 243. Штраф за неподання звіту – лише 5 тис. грн. Тому варто передбачити більш жорсткі заходи: якщо партія не подає жодного звіту за рік – це має бути підставою для анулювання її реєстрації», - заявив голова КВУ Олексій Кошель. 

ВО «Батьківщина», «Слуга Народу» та позафракційні народні депутати подають найбільшу кількість нереалістичних до виконання законопроектів. Про це свідчать висновки Міністерства фінансів, проаналізовані КВУ.

Всього за період із 29 серпня по 19 листопада Міністерством фінансів України було здійснено 447 експертних висновків до законопроектів щодо фінансових можливостей їх реалізації. Із них 236 було визнано такими, що негативно впливатимуть на дохідну або витратну частину державного бюджету і, відповідно, унеможливлюють їх реалізацію.

83% прийнятих законів, авторами яких є народні депутати, були подані депутатами фракції «Слуга Народу».

Всього за перші 100 днів роботи Верховною Радою було прийнято 60 діючих законів, поданих народними депутатами, 50 із яких або 83% ініціювали депутати провладної більшості.

Комітет виборців проаналізував показники законодавчої роботи народних депутатів України за перші 100 днів роботи парламенту.

Всього за період із 28 серпня по 6 грудня народні депутати зареєстрували 797 проектів законів, що є високим показником.