Половина законопроектів, зареєстрованих у Верховній Раді IX скликання є нереальними до виконання і мають ознаки фінансового популізму. Про це свідчать дані Міністерства фінансів України, отримані КВУ у відповідь на інформаційний запит.

Так, за період із 29 серпня по 19 листопада 2019 року Міністерстром фінансів України було здійснено 447 експертних висновків до законопроектів щодо фінансових можливостей їх реалізації. За результатами опрацювання законопроектів 236 із них або 53% було визнано такими, що негативно впливатимуть на дохідну або витратну частину державного бюджету і, відповідно, унеможливлюють їх реалізацію.

«Проблема фінансового популізму, хоч і в меншому машстабі, мала місце і в парламенті попереднього скликання. Так, за даними КВУ в 2016 році негативні висновки Мінфіну отримали 34% законопроектів,  у 2017 році – 32%. Однак станом на зараз ця цифра різко стрибнула і складає вже 53%. Як правило, більшість нереалістичних докумнтів реєструють самі народні депутати, які, з одного боку, вимагають підвищення соціальних стандартів, але, з іншого, не обгрунтовують за рахунок чого було б реально здійснити такі виплати. При цьому чинне законодавство зобов’язує депутатів подавати фінансові розрахунки до законопроектів, однак на практиці цю норму майже не виконують або ж вказують відверто нереальні джерела доходів», - пояснив голова КВУ Олексій Кошель.  

До прикладу, серед фінансово нереалістичних документів проект закону №2297 «Про внесення зміни до статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо щомісячної адресної допомоги» (автори – Н. Королевська, Ю. Солод), №2278 «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи)» (автори – Г. Третьякова, В. Струневич, О. Арсенюк,  С. Гривко, А. Остапенко), №1136 «Про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо збільшення розміру допомоги при народженні дитини та порядку її виплати» (автор – Д. Шпенов) та ін.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №375 від 20 серпня 2014 року «Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України» одним із завдань Мінфіну є підготовка разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади експертних висновків до законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету (з обов’язковим визначенням вартісної величини такого впливу), можливостей фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, і пропозиції щодо їх розгляду.

Комітет виборців України провів аналіз діяльності представників чинної та попередньої влади в перші місяці їх роботи. Зокрема, за низкою статистичних показників розглядалася робота Кабінету міністрів України, Верховної Ради України та Президента.

Так, порівнюючи роботу Президентів України В. Зеленського та П. Порошенка було враховано їх діяльність у сферах зовнішньої політики, безпеки та оборони, а також взаємодії із Верховною Радою. 

Щодо зовнішньополітичної діяльності розглядався показник кількості закордонних візитів президентів. Так, В. Зеленський за 6 місяців (період з 20 травня по 20 листопада 2019 року) здійснив 8 закордонних візитів (до Бельгії, Німеччини, Канади, Туреччини, Польщі, США, Латвії та Японії). П. Порошенко за період з 7 червня по 7 грудня 2014 року здійснив 9 візитів (Бельгія (двічі), Білорусь, Велика Британія, США, Канада, Італія, Словаччина, Молдова).

У сфері безпеки і оборони було розглянуто частоту проведення засідань Ради національної безпеки і оборони. Загалом за перші півроку Президента П. Порошенка РНБО скликалося вдвічі частіше, ніж у В. Зеленського: 8 засідань проти 4.

У частині взаємодії з Верховною Радою було розглянуто успішність законодавчих пропозицій обох Президентів. У П. Порошенка законами стали 70% його законопроектів, у В. Зеленського - 24%.

При цьому кількісні показники зареєстрованих законопроектів у В. Зеленського вдвічі більші, ніж у П. Порошенка - 45 проти 20. Так, за період із 20 травня по 19 листопада В. Зеленський зареєстрував 45 проектів законів, із яких було прийнято 11 або 24%. Основну увагу Президент приділив питанням правової політики та правосуддя – цій тематиці присвячено 42% поданих проектів законів. Мова йде, в тому числі, про законопроекти щодо змін до Конституції. Третина законопроектів стосувалися питань правоохоронної діяльності та антикорупційної політики. Для порівняння: П. Порошенко за перші півроку роботи із 7 червня по 6 грудня 2014 року зареєстрував 20 законопроектів, із яких було прийнято 14 або 70%. Основна тематика – зовнішня політика і сфера безпеки та оборони (70% поданих документів).

Що стосується діяльності Кабінету міністрів України, то до уваги було взято показник успішності законодавчих пропозицій уряду. За перші три місяці роботи в О. Гончарука цей показник склав 14%, в А. Яценюка – 26%. Так, урядом О. Гончарука за період 29 серпня 2019 року-21 листопада було подано 63 проекти законів, із яких стали діючими законами 9. Ще 2 закони було підтримано Верховною Радою, але вони очікують на підпис Президента. Із поданих проектів законів половина стосувалися сфери податків, бюджету, економічної, фінансової та промислової політик. В уряду А. Яценюка показник успішності законів склав 26% (подано за перші три місяці роботи, із 2 грудня 2014 року по 1 березня 2015 року, 65 проектів законів, із яких було прийнято 17). Щодо розподілу за сферами, то 49% проектів законів, поданих урядом А. Яценюка, стосувалися сфери податків, бюджету, економічної, фінансової та промислової політик.

У частині порівняння роботи Верховної Ради IX і VIII скликань було проаналізовано такі статистичні показники як кількість прийнятих законів, кількість поданих законопроектів та кількість проведених пленарних засідань. Результати є такими: ВР IX скликання – прийнято 72 закони, подано 1193 законопроекти, проведено 39 пленарних засідань; ВР VIII скликання – прийнято 60 законів, подано 1831 законопроект, проведено 28 засідань. 

«Попри те, що новий Президент працює вже півроку, а уряд і парламент – по три місяці, наразі замало уваги приділяється статистичним показникам їх роботи. Натомість, переважає емоційна оцінка їх роботи, яка не ґрунтується на цифрах. Зокрема, й щодо порівняння діяльності нової влади із так званими попередниками. Хоч насправді кількісні результати роботи часто є цілком співмірними. Так, попри активні розмови про «турборежим» кількісні показники роботи ВР IX скликання не набагато вищі від ВР VIII скликання. При цьому законодавча продуктивність роботу уряду А. Яценюка, який було сформовано парламентською коаліцією, була майже вдвічі вищою, ніж в О. Гончарука, який є представником монобільшості. Це ж саме стосується роботи П. Порошенка та В. Зеленського, в яких, до прикладу, майже однакова кількість закордонних візитів за перші півроку роботу. При цьому медіа доносилася думка про значні дипломатичні прориви нової влади», - заявив голова КВУ Олексій Кошель.

Інформацію було отримано КВУ у відповідь на інформаційні запити до МЗС та РНБО, а також шляхом моніторингу роботи Верховної Ради України.

За три місяці роботи Верховної Ради IX скликання відбулося 1158 голосувань. В середньому один народний депутат взяв участь в 69% із них.

Однак, попри те, що загальні показники участі в голосуваннях є досить високими, у Верховній Раді залишається проблемою неучасть в голосуваннях значної кількості депутатів.

Так, за три місяці роботи 96 народних депутатів взяли участь у менше, ніж 50% голосувань парламенту.

Із них дев’ять народних депутатів пропустили 90% голосувань. Це:

1. Вадим Рабінович, ОПЗЖ, найнижчий показник серед 423 депутатів, взяв участь в 6% голосувань;
2. Юлія Льовочкіна, ОПЗЖ, 6%;
3. Ігор Абрамович, ОПЗЖ, 7%;
4. Юрій Солод, ОПЗЖ, 7%;
5. Андрій Деркач, позафракційний, 7%;
6. Вадим Столар, ОПЗЖ, 8%;
7. Олександр Фельдман, ОПЗЖ, 8%;
8. Антон Яценко, «За майбутнє», 9%;
9. Юрій Бойко, ОПЗЖ, 10%.

При цьому В. Рабінович був зареєстрований на 23 із 39 засіданнях Ради, Ю. Льовочкіна – на 31, І. Абрамович – 27, Ю. Солод – 26, А. Деркач – 26, В. Столар – 22, О. Фельдман – 36, А. Яценко – 30, Ю. Бойко – 37. Однак участі в голосуваннях депутати майже не брали.

«Керівництво Верховної Ради намагається боротися із проблемою неучасті в голосуваннях шляхом запровадження фінансових штрафів. Однак не варто очікувати, що це принципово вирішить проблему. Для 80-90% депутатів, які систематично ігнорують голосування, ніяких змін не відбудеться. Особливо, коли мова йде про депутатів-мультимільйонерів», - заявив голова КВУ Олексій Кошель.

З іншого боку, є низка народних депутатів, які взяли участь майже в 100% голосувань. Так, 18 народних депутатів взяли участь в 98-99% голосувань парламенту. Рекордсменом є Володимир Ватрас, який голосував в 99,6% випадків.