15 жовтня у Києві відбувся круглий стіл: "Уроки парламентських виборів: яким має бути виборче законодавство"
Захід організовано Комітетом виборців України за підтримки Королівства Нідерландів.
Учасників привітав голова КВУ Олексій Кошель. Він наголосив на тому, що повноцінна виборча реформа не може і не повинна обмежуватися лише обговоренням проекту Виборчого кодексу, оскільки існує низка інших тем, без вирішення яких позитивний ефект від зміни виборчої системи не буде відчутно. Зокрема, це питання заборони чи обмеження політичної реклами, здешевлення українських виборів, дотримання рівності кандидатів, встановлення винних за виборчі порушення, реалізації виборчих прав різних категорій громадян, зокрема, внутрішньо переміщених осіб та українців, що проживають за кордоном.
Учасників заходу також привітав Сергій Дубовик, заступник Голови Центральної виборчої комісії. Серед іншого він наголосив на тому, що наразі у Виборчому кодексі не враховано питання щодо організації референдумів, а це, на його думку, не сприяє всеохопності документу. Також пан Сергій зазначив, що новий склад ЦВК повністю готовий долучитися до обговорення щодо покращення положень Виборчого кодексу.
Євген Радченко, екс-заступник голови Центральної виборчої комісії, наголосив на тому, що дискусія щодо Виборчого кодексу знову повернулася до свого початкового стану, коли впродовж тривалого часу здебільшого лише обговорювалося питання зміни виборчої системи. Натомість він закликав до більш комплексного обговорення із урахуванням потрібних змін в інші законодавчі акти, зокрема, й в Кримінальний кодекс щодо виборчих злочинів. Також експерт наголосив на важливості питання відображення у виборчому законодавстві нових технологічних реалій, зокрема, щодо політичної реклами в мережі Інтернет, яке поки що не врегульовано належним чином.
Ігор Попов, народний депутат ВРУ VIII скликання, вказав, що Пропозиції Президента до Виборчого кодексу вважає змістовними, однак не надто конкретними. В результаті, на його думку, кодекс прийнято не буде. Тому вже зараз варто розпочати роботи над іншими законопроектами, що стосуються виборів без ухвалення Виборчого кодексу. Серед іншого це має бути закон про референдуми, про вибори до ВРУ за відкритими списками та більш відкриті списки для місцевих виборів.
Олена Бойко, народний депутат ВРУ VIII скликання, експерт швейцарсько-українського проекту DESPRO, вказала на низку проблем, які залишилися невирішеними у Виборчому кодексі. Зокрема, питання віднесення закордонного округу до одного з округів міста Києва, що, на думку експерта, суперечить рішенню Конституційного суду України. Також це порушення виборчих прав вразливих категорій громадян, зокрема, осіб з інвалідністю. Крім того проблемою стане складна виборча система на виборах до ВРУ для розуміння громадян і можлива регіоналізація української політики, коли обласні інтереси в діяльності народних депутатів будуть переважати загальнодержавні. Щодо написання спеціальних виборчих законів для окремих адміністративно-територіальних одиниць (до прикладу, міста Києва), то експерт висловилася проти подібних ініціатив. Також пані Бойко розкритикувала чинний закон «Про місцеві вибори», оскільки він, на її думку, не є справедливим щодо виборців, які голосували за одних кандидатів, а обраними в результаті було інших, що пов'язано із дефектами виборчої системи.
Андрій Магера, екс-заступник голови Центральної виборчої комісії, підкреслив, що розмови про використання мажоритарної складової на виборах до ВРУ вважає недоречними, оскільки Конституція Україна вже дала відповідь, яка виборча система має використовувати. На думку експерта системний аналіз положень Основного Закону дозволяє прийти до висновку, що на виборах до ВРУ має використовуватися саме пропорційна, а не мажоритарна виборча система. Також пан Магера закликав депутатів визначатися із виборчою системою, не забуваючи про намір скоротити кількість парламентарів до 300, що також впливатиме на вибір системи.
Микола Давидюк, політичний експерт, назвав один із трендів появу на українських виборах впливових Інтернет партій, які мають високі політичні шанси для потрапляння в парламент. Особливо за умови зниженого виборчого бар’єру, про що зараз дискують політичні сили. Щодо голосування за кордоном, то пан Давидюк вважає доречним застосування елементів електронного голосування, які дозволять вирішити технічні проблеми для реалізації виборчого права українців за кордоном.
Ігор Тишкевич, експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього, наголосив, що за кордоном проживає 8,3 млн. громадян України, які однак майже не беруть участі у виборах. Серед причин: неможливість приїхати до консульства України в робочий час та значні суми коштів, які потрібні для таких подорожей. На думку пана Тишкевича Україна має докладати більше зусиль для відкриття нових дільниць в закордонному окрузі. Серед іншого цьому може сприяти взяття в оренду комунального майна приймаючих держав для розміщення там дільниць. Щодо виборів в ОРДЛО, то експерт вважає, що наразі в Україні присутня ілюзія миру на Донбасі, що впливає на бачення виборчого процесу на окупованих територіях. Серед ключових питань, без яких проведення виборів неможливе: хто має право голосу, як верифікувати список виборців і яким має бути відповідний виборчий закон.
Володимир Цибулько, політичний експерт, запропонував розглядати проведення місцевих виборів в Україні виключно лише після того, як буде повністю завершено адміністративно-територіальну реформу. Зокрема, це ж стосується ідеї проведення виборів на Донбасі, де наразі не відбулося об’єднання громад та інші процеси, пов’язані із реформою децентралізації.
Марія Кучеренко, аналітик Центру досліджень проблем громадянського суспільства, зауважила, що перед розмовами про можливі вибори на окупованих територіях Донбасу спочатку варто врегулювати безпековий фактор. При цьому, за її словами, із переліку безпекових питань зараз не виконується майже нічого і щодня фіксується близько двох десятків обстрілів. Тому перед проведенням виборів в ОРДЛО потрібно розпочати загальнонаціональну дискусію щодо того, якими можуть бути умови миру і що взагалі громадяни розуміють під ідеєю амністії.
Переглянути звіт можна за посиланням українська версія, англійська версія
