11 вересня Верховною Радою України було прийнято за основу проект Закону № 1031 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (так званий закон про незаконне збагачення).

Відповідно до Пояснювальної записки: «Законопроект спрямований на відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також на запровадження інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Попри загальну спрямованість законопроекту на вирішення проблемних питань в сфері боротьби з корупцією, за висновками експертів КВУ окремі положення законопроекту є такими, що можуть суперечити Конституції України. Зокрема, ч. 2 ст. 290 Цивільно Процесуального Кодексу України пропонується визначити, що позов про визнання необґрунтованими активів може пред’являтися щодо тих активів, які були набуті протягом чотирьох років до дня набрання чинності запропонованого проекту. Тобто, відповідні позови будуть стосуватися і тих активів, які були набуті ще до того, як запропонований закон вступив в силу.

Таким чином вказане положення не узгоджується із ст. 58 Конституції України, відповідно до якої: «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи».

Повний текст положення ч. 2 ст. 290 сформульовано в такий спосіб: «Позов пред'являється щодо: – набутих протягом чотирьох років до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів", які перебували на день набрання чинності вказаним Законом у власності особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або у власності чи володінні іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула їх за рахунок чи вказівкою особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо різниця між вартістю активів і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п'ятсот і більше разів перевищувала розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом».

Це ж зауваження до законопроекту було вказано у висновку Головного науково-експертного управління ВРУ, відповідно до якого законопроект було рекомендовано доопрацювати із урахуванням висловлених зауважень і пропозицій. Зауваження ГНЕУ: «У ч. 2 нової редакції ст. 290 ЦПК визначається, що позов може пред'являтися щодо необґрунтованих активів, які набуті протягом чотирьох років до дня набрання чинності запропонованого проекту, якщо різниця між вартістю активів і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день набрання чинності проекту. Вважаємо, що це положення не узгоджується зі ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи».

Таким чином вважаємо, що прийняття законопроекту №1031 в цілому без врахування відповідних зауважень не сприйматиме реалізації меті проекту, оскільки окремі положення закону можуть бути в подальшому успішно оскаржені в Конституційному Суді України, що в результаті дозволить недоброчесним особам уникнути відповідальності за незаконне збагачення.

«Варто відзначити, що в 2015 році в Україні вже було введено кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Однак в 2019 році Конституційний суд визнав відповідну статтю Кримінального кодексу неконституційною. Саме тому зараз, розробляючи новий закон, влада має максимально врахувати рішення КСУ та запропонувати юридично бездоганний документ. Натомість, суспільству пропонується проект закону, який має досить очевидні ознаки неконституційності. Таким чином може знову виникнути ситуація, коли Верховна Рада прийме закон, але згодом його положення буде скасовано КСУ. Тому, ставлячи за ціль притягнути до відповідальності, в тому числі, чиновників, які займалися незаконним збагаченням впродовж 4 минулих років, влада має запропонувати таке рішення, яке буде максимально юридично коректним і повністю відповідатиме Конституції. В іншому випадку – позитивний ефект від закону буде мінімальним, а ідея покарання за незаконне збагачення буде остаточно дискредитованою», - підсумував голова КВУ Олексій Кошель.

Комітет виборців проаналізував участь народних депутатів у голосуваннях Верховної Ради у вересні.

Серед фракцій та груп ВРУ найчастіше брали участь в голосуваннях (натискали «за», «проти» чи «утримався») депутати «Слуги Народу». Упродовж вересня в середньому голосували 88% депутатів СН.

Однак у фракції «Слуги Народу» є низка депутатів, які частіше за інших ігнорували голосування Ради. Так, 13 депутатів пропустили третину і більше голосувань Ради. Зокрема, Олександр Дубінський взяв участь лише в 35% голосувань Ради, Дмитро Гурін – 35%, Едуард Прощук – в 52%, Юрій Заславський – в 55%, Ольга Василевська-Смаглюк – 60%, Олександр Ткаченко – 61%, Ірина Верещук – 66%, Ганна Бондар – 67%, Михайло Радуцький – 67%, Микола Галушко – 67%, Олег Дунда – 68%, Анастасія Красносільська – 69%, Давид Арахамія – 70%.

Офіційно депутати пропустили голосування без поважних причин таких як хвороба чи відрядження.

Щодо інших фракцій, то їх показники участі в голосуваннях є такими: «Голос» - в середньому голосувало 79% депутатів, «Європейська солідарність» - 71%, «Батьківщина» - 48%, група «За майбутнє» - 46%.

Найчастіше ігнорували голосування Ради депутати «Опозиційної платформи – За життя» (в середньому голосували 25% депутатів).

Всього у вересні було проведено 373 голосування Ради.

Комітет виборців України проаналізував відвідування народними депутатами фракцій Верховної Ради пленарних засідань у вересні 2019 року.

В цілому народні депутати всіх фракцій показали високі показники відвідування.

З початку роботи Верховної Ради України IX скликання 17 народних депутатів пропустили понад 90% голосувань. Із них 14 є представниками фракції «Опозиційна платформа – За життя», 2 – із групи «За майбутнє», 1 – із ВО «Батьківщина».

Так, майже не голосували у серпні-вересні Вадим Рабінович (взяв участь в 1% голосувань), Юрій Солод (2%), Ренат Кузьмін (3%), Вадим Столар (5%), Юрій Бойко (5%), Віктор Медведчук (5%), Юлія Льовочкіна (5%), Антон Яценко (6%), Григорій Суркіс (6%), Тарас Козак (6%), Олександр Фельдман (6%), Ігор Абрамович (6%), Анатолій Урбанський (6%), Сергій Ларін (6%), Сергій Тарута (7%), Олександр Пузанов (10%), Віталій Борт (10%).

Вказані народні депутати, як правило, були присутні на засіданнях ВР, однак пропустили голосування ВР без поважних причин таких як хвороба чи відрядження.

Серед лідерів парламентських фракцій показники участі в голосуваннях є такими: Давид Арахамія («Слуга Народу», 79%), Юрій Бойко (ОПЗЖ, 5%), Вадим Рабінович (ОПЗЖ, 1%), Юлія Тимошенко (ВО «Батьківщина», 23%), Артур Герасимов (ЄС, 68%), Ірина Геращенко (53%), Сергій Рахманін («Голос», 56%), Віктор Бондар (група «За майбутнє», 28%), Тарас Батенко (група «За майбутнє», 58%).

Всього у серпні-вересні було проведено 15 пленарних засідань ВРУ, на яких відбулося 548 голосувань.