28 січня в Києві відбувся «Шотландсько-український круглий стіл з питань виборів», організований Комітетом виборців України (КВУ) та Офісом Шотландської національної партії (ШНП) Вестмінстерської фундації за демократію.

Мета круглого столу: заохотити діалог між регіональними представництвами КВУ, представником ШНП у Виборчій комісії Сполученого Королівства, народними депутатами України, представниками ЗМІ та громадянського суспільства задля ефективної протидії дезінформації під час майбутніх виборів в Україні.

Модератором заходу виступив голова КВУ Олексій Кошель. На його думку головними загрозами з боку Росії на виборах Президента є інформаційний вплив, кіберпровокації, фінансова підтримка і технології силового характеру. Інформаційне втручання найбільше проявляється в питаннях поширення російського аналогового телебачення в прикордонних районах Чернігівської, Сумської та Харківської областей. Також загрозою є технологія інформаційних провокацій. Наприклад, створення фейкових сторінок обласних та районних організацій політичних партій та кандидатів для поширення недостовірної інформації в переддень виборів. Крім того, на думку КВУ, є ризик фінансової підтримки українських кандидатів з боку громадян та компаній, пов’язаних з РФ, і ризик застосування технологій силового характеру, як то псевдомінування чи спроби захоплення виборчих дільниць.

Також КВУ закликав Центральну виборчу комісію не реєструвати на виборах спостерігачів з російськими паспортами. Адже такі «спостерігачі» переважно зосереджені не на моніторингу виборчого процесу, а поширенні неправдивої інформації. За словами Кошеля ці люди часто не мають жодного досвіду спостереження, не знають виборчого законодавства приймаючої країни і зосереджені насамперед на поширенні неправдивої, компрометуючої та провокативної інформації для міжнародних ЗМІ.

Євген Магда, виконавчий директор «Інституту світової політики», презентував дослідження щодо можливого впливу Росії на українські вибори. Зокрема, підкреслив, що Росія буде вкидати в інформаційний простір України тезу про мир за будь-яку ціну. Однак при цьому не буде називатися ціна та реалістичність таких обіцянок. Політолог підкреслив, що Росія втручалася в українські вибори протягом 18 років (з 1994 по 2013 рр.). Втручання відбувалося шляхом надсилання політтехнологів, використання грошей, інформаційного впливу. Винятком стали вибори 2014 року. На думку пана Магди Україна, провівши в 2014-15 роках повний цикл виборів - дострокові президентські, дострокові парламентські і вчасні місцеві - зруйнувала російський міф про київську хунту. Натомість Росія прагне, щоб виборча кампанія в Україні стала «холодною» громадянською війною. Такі випадки вже мали місце в 2004 та 2010 роках, коли тривало протистояння різних частин суспільства. Однак, на відміну від тих ситуацій, в Україні зараз немає електорального розділення. На думку Магди для РФ втручатися в українські президентські вибори і працювати з кандидатами у президенти, набагато безпечніше, ніж організовувати прямий наступ на Донбасі, висадку на узбережжі Азовського моря. Адже тоді буде менша загроза отримати знову санкції.

Участь в заході взяли народні депутати.

Вадим Денисенко, представник Кабінету міністрів у Верховній Раді, народний депутат, зазначив, що однією з ключових тем "польової роботи" Росії під час виборчої кампанії 2019 року може стати, окрім інших, тема церкви. Також політик підкреслив, що одним з головних питань під час виборів має стати захист серверів партій і кандидатів від інформаційних атак. На думку пана Денисенка до листопада 2019 року Україна буде регулярно переживати інформаційні атаки з боку Росії. "Фейкові та не фейкові, але я думаю, що протягом наступних місяців, до листопада включно, ми будемо регулярно переживати інформаційні атаки про те, що зламали сервер партії Х або кандидата Х і там знайдено те й те. І це буде хвиля на два-три дні. Потім вона розпадається і з'являється нова хвиля. І це те, що насправді потрібно розуміти", - зауважив політик.  

Олександр Черненко, народний депутат, підкреслив, що метою Росії на виборах буде підрив легітимності виборчого процесу. Мета РФ – показати світу, що вибори в Україні не демократичні, довести, що Україна є прикладом failed state. Політик навів приклади, коли вже зараз в Україні активно поширюються тезу про неможливість переселенців з Донбасу взяти участь. Мовляв, держава ігнорує виборчі права цієї категорії громадян. Однак такі тези не відповідають дійсності і є політичними фейками. Насправді переселенці мають всі можливості для того, щоб проголосувати на виборах. Вони можуть це зробити через механізм тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси. Цей механізм не є складним і дозволяє забезпечити виборчі права всіх громадян України.

Від імені Офісу Шотландської національної партії у Вестмінстерській фундації за демократію учасників заходу привітала Емма Армшо. Вона розповіла, що у 2018 році Офіс започаткував в Україні проект з дослідження проблеми російської дезінформації. У 2019 році основну увагу в рамках програми буде приділено впливу дезінформації на процес і результати виборів.  За результатами цього та наступних багатосторонніх обговорень ми плануємо підготувати пам’ятку для громадськості, яка буде загальнодоступною та інформуватиме виборців про шляхи виявлення та спростування дезінформації напередодні виборів.

Із тематичною доповіддю виступив Майк Вейр, який впродовж 16 років працює у парламенті Великобританії як депутат від Angus та має досвід роботи в тематичних комітетах з питань шотландських справ, торгівлі та промисловості, енергетики та зміни клімату, а також у численних постійних комітетах, які детально розглядали законодавство. У період з 2015 по 2017 рік він був лідером парламентської групи ШНП у Вестмінстері.

Також участь в обговоренні взяв Скот Мартін, який є адвокатом ШНП та експертом з виборчого права та проведення кампаній в Сполученому королівстві. Він також є директором організації Yes Scotland, яка агітувала за Референдум 2014 за незалежність Шотландії. Ескперт нагадав, що під час шотландського референдуму було зафіксовано поширення інформаційних атак, які дезорієнтували виборців та перешкоджали усвідомленому вибору громадян.

На заході були присутні регіональні представники КВУ, які розповіли про вплив Росії на регіони їх діяльності та ті кроки, які вживаються для протидії таким атакам. 

Владислав Телень, голова Вінницького КВУ, вказав на підвищену увагу Росії до цієї області. На його думку Росія вже зараз втручається в життя регіону за допомогою інформаційних атак. Зокрема, щодо масового поширення фейкових новин про ніби-то захват місцевих церков з боку українських представників.

Володимир Андрійченко, голова Чернігівського КВУ, додав, що схожі проблеми має й Чернігівська область, що межує з територією Росії. Він вказав на труднощі регіону, пов’язані з потужним телевізійним впливом Росії через супутникове телебачення.

Олексій Свєтіков із Луганського КВУ підняв питання щодо значного інформаційного впливу Росії на громадян тимчасово окупованих території України. На його думку Росія масово поширює інформаційні фейки, які, однак, часто залишається без належної відповіді з боку української влади.

Галина Бахматова, голова Херсонського відділення КВУ, наголосила на важливості поширення інформаційно-просвітницьких програм серед жителів регіону. Ці програми покликані формувати усвідомлених вибір громадян на основі об’єктивної та чесної інформації, а не російських пропагандистських фейків.

Інформація про організації:

Комітет виборців України – всеукраїнська громадська організація, заснована як незалежна позапартійна організація для сприяння демократичним перетворенням у державі, у тому числі шляхом здійснення незалежного громадського моніторингу виборчих процесів та процесів референдуму, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні, а також громадського лобіювання відповідних законодавчих змін. В Україні зареєстровано 125 обласних, районних та міських організацій (відділень) ВГО КВУ в усіх регіонах держави.

Шотландська національна партія – проєвропейська лівоцентристська партія, що має унікальний досвід у сфері формування політики та співпраці, в якості правлячої (та найбільшої) партії в Парламенті Шотландії та опозиційної партії (третьої за кількістю депутатів) в Парламенті Сполученого Королівства, котрим вона ділиться у ході своєї програмної діяльності.

Вестмінстерська фундація за демократію – позавідомча публічна організація Сполученого Королівства, створена для сприяння демократичним процесам у світі. ВФД працює у партнерстві з політичними партіями Сполученого Королівства, парламентами, виборчими установами й інституціями фінансового контролю, надаючи підтримку країнам по всьому світу в забезпеченні більш справедливої, ефективної та підзвітної системи врядування.

Головними загрозами з боку Росії на виборах Президента є інформаційний вплив, кіберпровокації, фінансова підтримка і технології силового характеру. Про це заявив голова КВУ Олексій Кошель в ході міжнародного круглого столу «Шотландсько-український круглий стіл з питань виборів і протидії російській дезінформації».

Інформаційне втручання найбільше проявляється в питаннях поширення російського аналогового телебачення в прикордонних районах Чернігівської, Сумської та Харківської областей. Окрім того, значний відсоток громадян України має доступ до російського телепродукту через супутникове мовлення. Зараз російська пропагандистська машина намагається максимально використовувати таку залежність та значно нарощує відсоток тематики, пов’язаної з українськими виборами.

Цілком реальною є технологія інформаційних провокацій – створення фейкових сторінок обласних та районних організацій політичних партій та кандидатів для поширення недостовірної інформації в переддень виборів. Практика застосування такої технології на виборах в ОТГ показала, що поширення інформації з фейкових сторінок може мати значний резонанс серед ЗМІ та виборців.

За оцінкою КВУ під час загальнонаціональних кампаній традиційно понад 50% коштів, які витрачають політики, є тіньовими фінансовими ресурсами. Через це зростає ризик ймовірної фінансової підтримки українських кандидатів з боку громадян та компаній, пов’язаних з РФ. На сьогодні низка журналістських розслідувань вказують на ймовірність підтримки окремих українських ЗМІ, що виконують функції «партійних телеканалів», з боку російських компаній.

КВУ занепокоєний використанням низки технологій силового характеру (псевдозамінування, спроби захоплення виборчих дільниць) під час виборів до ОТГ та у міжвиборчий період впродовж 2018 року. КВУ звертає увагу представників правоохоронних органів та спецслужб на потребу посиленого захисту виборчих дільниць, систем передачі даних та необхідності охорони суб’єктів виборчого процесу.

Менше половини депутатів відвідали всі пленарні засідання Верховної Ради в січні. Це стосується 186 політиків.

Натомість, 22 народні депутати не були зареєстровані на жодному засіданні за місяць. Це антирекорд за час роботи дев’ятої сесії ВР (вересень-січень). Для порівняння: у вересні всі засідання Ради пропустили 10 депутатів, жовтні – 10, листопаді – 6.

За даними письмової та електронної реєстрацій всі засідання Ради в січні пропустили Андрій Білецький, Євген Мураєв, В’ячеслав Богуслаєв, Іван Вінник, Михайло Добкін, Дмитро Добкін, Костянтин Жеваго, Роман Зварич, Ігор Котвіцький, Денис Омельянович, Петро Сабашук, Семен Семенченко, Олексій Скрипник, Сергій Фаєрмарк, Ігор Шкіря, Дмитро Ярош.

Традиційно не були на засіданнях депутати-втікачі: Євген Бакулін, Сергій Клюєв та Олександр Онищенко. Не відвідували засідання також В’ячеслав Константіновський та Андрій Журжій, які заявили про складання депутатських повноважень та Надія Савченко.

Найбільше прогульників у групі «Воля Народу»: в середньому засідання Ради пропустили 54% депутатів групи. Також низькі показники в «Опозиційного блоку» (в середньому 39% відсутніх), «Батьківщини» (38%) та «Відродження» (35%).

У «Самопомочі» засідання Ради в середньому пропустили 27% депутатів, Блоку Петра Порошенка – 24%, «Народного Фронту» - 22%, Радикальної партії Олега Ляшка – 21%.

Всього в січні відбулося шість пленарних засідань.

У січні народні депутати продемонстрували рекордно низькі показники участі в голосуваннях Верховної Ради.

Так, 39 нардепів не проголосували жодного разу за місяць. Це найгірший показник за час роботи дев’ятої сесії ВР (вересень-січень). Для порівняння: у грудні жодного разу не проголосували 19 депутатів, листопаді – 7, жовтні – 14, вересні – 11.

Жодного разу в січні не проголосували Микитась М.В., Рабінович В.З., Ковальчук Н.В.,  Мартиняк С.В., Різаненко П.О., Матіос М.В., Денисенко А.П., Мисик В.Ю., Луценко І.В.,  Скрипник О.О., Бухарєв В.В., Дубіль В.О., Соболєв С.В., Білецький А.Є., Богуслаєв В.О., Вінник І.Ю., Добкін Д.М., Добкін М.М., Довгий О.С., Донець Т.А., Жеваго К.В., Журжій А.В., Зварич Р.М., Клюєв С.П., Константіновський В.Л., Корнацький А.О., Котвіцький І.О., Мураєв Є.В., Ничипоренко В.М., Омельянович Д.С., Онищенко О.Р., Сабашук П.П., Савченко Н.В., Семенченко С.І., Бакулін Є.М., Тригубенко С.М., Чепинога В.М., Шкіря І.М., Ярош Д.А.

Загалом понад 90% голосувань Ради пропустив 81 народний депутат. Майже нульові показники голосувань в таких відомих політиків як Юлія Тимошенко (взяла участь в 4% голосувань), Нестор Шуфрич (6%), Олександр Вілкул (8%), Сергій Льовочкін (8%).

За даними веб-сайту ВРУ депутати не голосували з невідомих причин. Тобто, не через хворобу чи відрядження.

«Традиційно січень є одним із найменш продуктивних місяців у роботі Ради. Адже в цей час політики продовжують перебувати у неформальних відпустках і тому не з’являються в Раді. Однак цього року низька продуктивність депутатів пов’язана, в першу чергу, із початком виборів. Частина політиків зосередилися на роботі в округах та у виборчих штабах, а тому пропускають засідання парламенту. Загалом для України вже стало нормою, що робота парламенту в місяці виборів є фактично паралізованою», - заявив голова КВУ Олексій Кошель.  

У січні було проведено шість пленарних засідань ВР, на яких відбулося 98 голосувань. Зокрема, було прийнято так званий закон про перехід релігійних громад (№4128-д).

Серед вже зареєстрованих та потенційних кандидатів у Президенти є 14 чинних народних депутатів. КВУ оцінив їх роботу у ВР за чотири роки за такими критеріями як відвідування пленарних засідань ВР, участь в голосуваннях та активність законодавчої роботи. За даними дослідження дванадцять політиків систематично ігнорували голосування ВР, троє – майже не з’являлися в Раді, четверо – так і не стали авторами жодного прийнятого закону.

Майже в усіх кандидатів низькі показники участі в голосуваннях. Найвищий результат у Віктора Кривенка, який взяв участь у 55% голосувань парламенту (натискав «за», «проти», «утримався»). В Олега Ляшка показник 50% голосувань. Ольга Богомолець долучилася до 37% голосувань, Сергій Каплін - 36%, Олександр Шевченко – 30%, Юлія Тимошенко – 25%, Віталій Купрій – 17%. У інших кандидатів показники ще нижчі. Сергій Тарута взяв участь в 12% голосувань, Олександр Вілкул – 11%, Вадим Новинський – 8%, Михайло Добкін – 6%, Юрій Бойко – 4%, Андрій Білецький – 4%. Найнижчий результат в Євгена Мураєва, який взяв участь лише в 2% голосувань Ради.

За чотири роки було проведено 15,5 тис. голосувань.

Частина кандидатів майже не з’являлися на пленарних засіданнях Ради. А. Білецький був письмово зареєстрований лише на 17% засідань, Є. Мураєв – 29%, О. Вілкул – 47%. У О. Богомолець показник на рівні 66%, С. Тарути - 68%, В. Купрія – 72%, В. Новинського – 73%, Ю. Тимошенко – 78%, С. Капліна – 79%, В. Кривенка - 80%, О. Шевченка – 83%, О. Ляшка – 85%. Майже не пропускав засідання Ю. Бойко – 95% відвіданих.

Всього відбулося 501 пленарне засідання ВР.

За чотири роки деякі політики так і не стали авторами жодного прийнятого закону. Це стосується М. Добкіна, О. Вілкула, В. Новинського та Є. Мураєва.  У А. Білецького 1 прийнятий закон, Ю. Бойка – 2, С. Тарути, В. Купрія та О. Шевченка – по 4, Ю. Тимошенко – 8, С. Капліна – 10, О. Богомолець - 13, В. Кривенка - 29, О. Ляшка – 54. При цьому майже всі політики зареєстрували значну кількість законопроектів. Так, О. Ляшко подав 276 законопроектів, Є. Мураєв – 160, В. Кривенко - 133, С. Каплін – 123, В. Купрій – 113, О. Вілкул – 111, Ю. Тимошенко – 102, О. Шевченко – 96.

Загалом ВР було прийнято 890 законів.

Центральна виборча комісія надала дозвіл Всеукраїнській громадській організації "Комітет виборців України" мати офіційних спостерігачів під час чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року.

Відповідне рішення було прийнято на засідання Комісії 11 січня.