Лише 20% народних депутатів (84 із 422) відвідали всі засідання Верховної Ради у листопаді. Якщо не враховувати дані позачергового засідання щодо воєнного стану, то на всіх засіданнях були 45% депутатів (188 із 422). За даними письмової реєстрації.

Шість політиків не були зареєстровані на жодному засіданні. Це Євген Бакулін, В’ячеслав Константіновський, Вадим Кривохатько, Сергій Клюєв, Олександр Онищенко та Надія Савченко. У порівнянні із попередніми місяцями цей список дещо змінився. Так, на позачерговому засіданні ВР 26 листопада був зареєстрований Дмитро Ярош, який за весь час роботи ВР відвідав лише 3% засідань. До цього політик востаннє був у Раді 13 липня 2018 р.

Серед фракцій і груп найбільше прогульників у «Волі Народу». В середньому на засіданнях Ради були відсутні з невідомих причин 44% депутатів групи. Також не ходили в Раду 30% депутатів «Опозиційного блоку», 29% – групи «Відродження», 27% - «Самопомочі» та 25% - «Батьківщини».

Найменше прогульників у Радикальної партії Олега Ляшка (16%), «Народного Фронту» (19%) та Блоку Петра Порошенка (20%).

Всього в листопаді відбулося 13 пленарних засідань, під час яких було затверджено Указ Президента про введення воєнного стану, призначено чергові вибори Президента, відправлено у відставку Міністра аграрної політики, призначено Міністра у справах ветеранів, прийнято два закони щодо розмитнення та оподаткування автомобілів на іноземній реєстрації, створено ТСК у справі К. Гандзюк.

Для порівняння: у жовтні всі засідання Ради відвідали 157 народних депутатів.

Перші місцеві вибори в Черкаській селищній об’єднаній територіальній громаді (Дніпропетровська обл.), призначені на 23 грудня, є фактично зірваними.

Станом на 21 листопада у громаді досі не розпочала роботу Черкаська селищна виборча комісія, що відповідає за організацію виборчого процесу. В результаті не виконаними є кілька десятків положень Закону «Про місцеві вибори». Зокрема, не складено кошторис доходів і видатків для підготовки виборів, не утворено виборчі округи, не відбувається висування та реєстрація кандидатів тощо.

Із наближенням виборів Президента парламентські партії стали витрачати більше коштів. Якщо в І кварталі всі шість партій сукупно витратили 85 млн. грн., то в ІІ кв. – 150 млн., а в ІІІ кв. – 201 млн. Найбільше зросли витрати «Батьківщини».

У ІІІ кварталі БПП «Солідарність» та «Опозиційний блок» передали більшість коштів місцевим осередкам, «Батьківщина» та Радикальна партія Олега Ляшка – оплатили рекламу, «Самопоміч» - витратила гроші на оплату послуг та матеріальні витрати, «Народний Фронт» - витратив все на зарплату, оренду та податки.

Найбільше в ІІІ кварталі витратила партія ВО «Батьківщина» – 80 млн. Із них 73 млн. пішло на рекламну діяльність.

На другому місці за витратами «Самопоміч». Партія витратила 38 млн., із яких 13 млн. – на оплату послуг та матеріальні витрати та 10 млн. – на пропагандистську діяльність (із них 2 млн. – реклама на телебаченні).

БПП витратив 33 млн., із яких 20 млн. – на місцеві осередки. Попри візуальну активність, у звіті не відображено коштів на розміщення зовнішньої реклами.

«Народний Фронт» витратив 22 млн. Всі гроші пішли на зарплату (8 млн.), оренду (7 млн.) та податки (5 млн.).

РПЛ було витрачено 12 млн., із яких більшість коштів, 4,8 млн., склали витрати на пропагандистську діяльність.

Найменше витратив «Опозиційний блок» – 12 млн., із яких 9 млн. партія перерахувала місцевим осередкам. Як і БПП, партія офіційно не витрачала гроші на рекламу, хоч її лідери активно розміщували зовнішню рекламу в Південних та Східних областях.

99% витрат БПП, Опоблоку, РПЛ та НФ було здійснено за гроші, отримані з держбюджету. Це ж стосується 92% витрат «Самопомочі» і лише 6% витрат «Батьківщини».

Дані на основі звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за ІІІ квартал 2018 року.