У 2017 році 92 народні депутати-мільйонери отримали від держави компенсацію на оплату житла або винайм готельного номеру.

Із загалом 175 депутатів, які отримали компенсацію, 92 мають у власності грошових активів на суму понад мільйон гривень (або еквівалент). Дані відповідно до електронних декларацій нардепів за минулий рік.

Найбільший відсоток депутатів-мільйонерів, які отримали компенсацію, в групи «Відродження» – 33% (8 депутатів із загалом 24). Серед найбагатших депутатів групи, яким було виплачено кошти: Євгеній Гєллєр (172 млн. грн. грошових активів), Юрій Шаповалов (45 млн.), Артем Ільюк (25 млн.), Антон Кіссе (22 млн.), Віталій Барвіненко (16 млн.).

На другому місці за відсотком мільйонерів позафракційні депутати – 28% (15 депутатів із 54). Серед них – Євгеній Мураєв (94 млн.), Анатолій Денисенко (81 млн.), Борислав Розенблат (43 млн.), Олександр Дубінін (20 млн.), Сергій Мельничук (8 млн.).

Також компенсацію отримали близько 20% депутатів-мільйонерів із «Волі Народу» (4 депутати), НФ (17 депутатів), БПП (29 депутатів), «Самопомочі» (5 депутатів), Радикальної партії Олега Ляшка (4 депутати) та 15% депутатів ВО «Батьківщина» (3 депутати) та «Опозиційного блоку» (7 депутатів).

«У 2017 році депутати отримали понад 32 млн гривень компенсації на оренду житла. Однак далеко не всі з них реально потребували цих пільг. Формально закон дозволяє компенсувати кошти на оренду житла або винайм готельного номеру для депутатів, які: а) не забезпечені житлом у Києві; б) місце їх проживання знаходиться на відстані понад 30 км від столиці. Ми вважаємо, що ця процедура має бути кардинально вдосконалена. Зокрема, потрібно передбачити, що на компенсацію коштів не можуть претендувати особи, які, відповідно до їх декларацій, мають достатньо фінансів для самостійного винайму житла», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Список депутатів-мільйонерів, яким було виплачено кошти для компенсації вартості оренди житла або винайму готельного номеру в 2017 році:

1. Амельченко Василь
2. Бабій Юрій
3. Балицький Євген
4. Барвіненко Віталій
5. Березкін Станіслав
6. Білоцерковець Дмитро
7. Бриченко Ігор
8. Бублик Юрій
9. Валентиров Сергій
10. Вознюк Юрій
11. Гальченко Андрій
12. Гєллєр Євгеній
13. Головко Михайло
14. Голубов Дмитро
15. Горват Роберт  
16. Гуляєв Василь
17. Демчак Руслан
18. Денисенко Анатолій
19. Денисенко Андрій
20. Дідич Валентин
21. Добродомов Дмитро
22. Драюк Сергій
23. Дубінін Олександр
24. Жолобецький Олександр
25. Івченко Вадим
26. Ільюк Артем
27. Іщейкін Костянтин
28. Кадикало Микола
29. Кацер – Бучковська Наталія
30. Кіссе Антон
31. Кіт Андрій
32. Кобцев Михайло
33. Колєсніков Дмитро
34. Корнацький Аркадій
35. Кошелєва Альона
36. Кришин Олег
37. Ксенжук Олександр
38. Кудлаєнко Сергій
39. Купрієнко Олег
40. Купрій Віталій
41. Курило Віталій
42. Курячий Максим
43. Лабазюк Сергій
44. Лаврик Олег
45. Ланьо Михайло
46. Лапін Ігор
47. Лубінець Дмитро
48. Лунченко Валерій
49. Маркевич Ярослав
50. Мартовицький Артур
51. Марченко Олександр
52. Мельничук Іван
53. Мельничук Сергій
54. Молоток Ігор
55. Мосійчук Ігор
56. Мураєв Євгеній
57. Мусій Олег
58. Нестеренко Вадим
59. Одарченко Юрій
60. Осуховський Олег
61. Павлов Костянтин
62. Парубій Андрій
63. Пастух Тарас
64. Поляков Максим
65. Пономарьов Олександр
66. Ревега Олександр
67. Рибак Іван
68. Розенбал Борислав
69. Романовський Олександр
70. Рябчин Олексій
71. Семенуха Роман
72. Сидорович Руслан
73. Сидорчук Вадим
74. Скорик Микола
75. Соловей Юрій
76. Сольвар Руслан
77. Співаковський Олександр
78. Ткачук Геннадій
79. Тригубенко Сергій
80. Унгурян Павло
81. Урбанський Олександр
82. Фаєрмарк Сергій
83. Хлань Сергій
84. Хміль Михайло
85. Чекіта Геннадій
86. Шаповалов Юрій
87. Шипко Андрій
88. Шкварилюк Володимир
89. Шпенов Дмитро
90. Юрик Тарас
91. Юринець Оксана
92. Юрчишин Петро

За даними березня 2018 року компенсацію на оренду житла продовжують отримувати 173 народні депутати.

Методологія: Для аналізу було взято електронні декларації народних депутатів України за 2017 рік, які отримували компенсацію з державного бюджету для оренди житла або винайму готельного номеру. Підсумовано усі зазначені у розділі 12 декларацій грошові активи. Валютні активи переведено в гривню. Кошти членів сімей народного депутата не враховувалися.

Підкуп виборців є ключовою проблемою на виборах в об’єднані громади, що відбудуться 29 квітня. Спостерігачі КВУ зафіксували використання технологій непрямого та прямого підкупу в більшості громад. Серед інших проблем виборчої кампанії – факти тиску на кандидатів та проблеми в роботі виборчих комісій.

Спроби організації підкупу виборців могли мати місце в Кілійській ОТГ на Одещині. Так місцеве інтернет-видання «Думская.Нет» поширило відеоматеріали, в яких наведено докази порушення чинного законодавста шляхом організації мережі підкупу виборців на користь одного з кандидатів від ВО «Батьківщина».

Поліція вивчає факти щодо організації підкупу в Торчинській ОТГ на Волині. За даними спостерігачів КВУ жителям сіл Кошів, Садів, Горзвин та Білосток від імені «Аграрної партії» напередодні виборів роздавали курчат та комбікорм. За інформацією місцевих ЗМІ у Кошові кожна третя родина отримала по 15 курчат та кілограм комбікорму. Роздача супроводжувалась виборчою агітацією.

У Торчинській ОТГ також зафіксовано ознаки використання технології підкупу виборців з боку Радикальної партії Олега Ляшка. Так, напередодні виборів представники РПЛ роздавали місцевим жителям пакунки із солодощами. Інформація про це відображена на офіційному веб-сайті Волинської територіальної організації РПЛ.

«Технологію «партійні цукерки» формально дуже складно довести як порушення чинного законодавства. Оскільки партія могла сховати їх за партійною обгорткою, вартість якої не перевищує допустимої норми закону (5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати). Однак за змістом такі дії мають ознаки технології підкупу», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.  

Також за даними спостерігачів КВУ в селах Запорізької області зафіксовано кілька фактів безкоштовної роздачі від імені кандидатів дров для сільських жителів, що також може мати ознаки підкупу виборців.

Крім того, упродовж виборчого процесу мала місце низка повідомлень з боку політичних сил щодо тиску на їх кандидатів з боку зацікавлених осіб. Зокрема, ВО «Батьківщина» заявила про погрози на адресу кандидатів з боку голови Нововодолазької РДА Харківської області,  а також тиск на членів виборчих комісій зі сторони голови Кілійської міської райради. Про тиск на кандидатів з боку місцевих адміністрацій також заявила партія «УКРОП». З огляду на це КВУ закликає політичні сили, окрім публічних заяв, оперативно надавати відповідні факти для перевірки правоохоронними органами.

Традиційною проблемою на виборах залишається заполітизованість та низька якість роботи виборчих комісій. Так, спостерігачі КВУ повідомляли про загрозу зриву виборів в Чернівецькій області (Заставнівська ОТГ) через фактично заблоковану роботу міської комісії. Напередодні виборів було змінено голову комісії (представник БПП) і зафіксовано несвоєчасне виконання низки вимог закону про місцеві вибори, зокрема, щодо реєстрації кандидатів.

У неділю, 29 квітня, вибори відбудуться в 40 об’єднаних громадах. За попередніми підрахунками в них зможуть взяти участь понад 260 тисяч осіб.

Лідери двох фракцій Верховної Ради пропустили більше половини голосувань, що відбулися у квітні.

Співголова фракції «Опозиційний блок» Юрій Бойко взяв участь в 9% голосувань. Він натиснув «за», «проти» чи «утримався» 24 рази із загалом 267 можливих. Серед іншого Юрій Бойко не голосував щодо прийняття за основу законопроектів про національну безпеку України та щодо розподілу керівних посад у Комітетах ВР. Показово, що політик був зареєстрований на всіх дванадцяти пленарних засіданнях квітня.

Голова фракції ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко взяла участь в 31% голосувань, проголосувавши 84 рази. Серед іншого лідер «Батьківщини» не голосувала щодо законопроектів із децентралізації. Зокрема, щодо прийняття в цілому законопроекту про створення об’єднаних громад навколо міст обласного значення, а також нової редакції закону про службу в органах місцевого самоврядування. При цьому, як і лідер «Опозиційного блоку», Юлія Тимошенко була зареєстрована на всіх засіданнях ВР.  

Максим Бурбак із «Народного Фронту» взяв участь у трохи більше, ніж половині голосувань ВР – 59%. Політик проголосував 158 разів (із них 2 – «проти»). Відвідав дев’ять засідань ВР, ще на трьох був відсутній через хворобу.

Олег Ляшко та Олег Березюк проголосували в 65% випадків. При цьому Олег Ляшко частіше за інших лідерів фракцій голосував «проти» – 21 раз. Зокрема, політик не підтримав включення до порядку денного ВР низки законопроектів. Лідер РПЛ відвідав одинадцять засідань, «Самопомочі» – дев’ять.

Найвищі показники голосувань в Артура Герасимова із БПП. Він взяв участь у 88% голосувань та був зареєстрований на всіх засіданнях ВР.

Всього в квітні було проведено дванадцять пленарних засідань ВРУ, на яких відбулося 267 голосувань.

Інформація в рамках проекту "Дослівно". Дані щодо участі лідерів фракцій ВР у голосуваннях оприлюднюються КВУ щомісячно.

Тринадцять народних депутатів не проголосували у квітні жодного разу. Так, упродовж місяця пропустили всі голосування Верховної Ради такі нардепи як Вадим Рабінович, Євген Бакулін («Опозиційний блок»), Євгеній Мураєв, Дмитро Ярош, Костянтин Жеваго, Сергій Клюєв, Олександр Онищенко, В’ячеслав Константіновський, Надія Савченко (всі позафракційні), Віталій Чепинога та Петро Сабашук (БПП), В’ячеслав Богуслаєв («Воля Народу») та Юрій-Богдан Шухевич (Радикальна партія Олега Ляшка).

Вказані депутати офіційно пропустили голосування ВР з невідомих причин. Тобто, не через хворобу чи відрядження.

Окремі з них були присутні в Раді на момент голосувань, однак участі в них не брали. Так, Вадим Рабінович був письмово зареєстрований на трьох пленарних засіданнях ВР, В’ячеслав Богуслаєв та Костянтин Жеваго – по одному, Віталій Чепинога – восьми.

Частина депутатів проголосували лише кілька разів за місяць. Серед них є низка відомих прізвищ. Так, Нестор Шуфрич проголосував (натиснув «за», «проти», «утримався») 7 разів, Дмитро Добкін – 11, Володимир Парасюк – 20, Віталій Хомутиннік – 20, Михайло Добкін – 24 із 267.

Загалом сорок народних депутатів пропустили 90% голосувань ВР у квітні. У порівнянні із попередніми місяцями кількість депутатів, які не голосували, дещо зменшилася (в березні – 51 нардеп, лютому – 63 нардепи).

Всього в квітні було проведено дванадцять пленарних засідань ВРУ, на яких відбулося 267 голосувань. Серед іншого в квітні народні депутати підтримали звернення Президента щодо автокефалії Православної Церкви, прийняли за основу законопроекти щодо національної безпеки України, розподілу керівних посад в Комітетах ВР, соцзахисту чорнобильців та правил поводження із радіоактивними відходами.

Інформація в рамках проекту "Дослівно".

Список народних депутатів, які пропустили 90% голосувань в квітні:

1. Жеваго К.В.
2. Чепинога В.М.
3. Бакулін Є.М.
4. Богуслаєв В.О.
5. Клюєв С.П.
6. Константіновський В.Л.
7. Мураєв Є.В.
8. Онищенко О.Р.
9. Рабінович В.З.
10. Сабашук П.П.
11. Савченко Н.В.
12. Шухевич Ю.Р.
13. Ярош Д.А.
14. Звягільський Ю.Л.
15. Святаш Д.В.
16. Деркач А.Л.
17. Фурсін І.Г.
18. Шуфрич Н.І.
19. Кривохатько В.В.
20. Клімов Л.М.
21. Барвіненко В.Д.
22. Добкін Д.М.
23. Льовочкіна Ю.В.
24. Писаренко В.В.
25. Тригубенко С.М.
26. Одарченко Ю.В.
27. Березкін С.С.
28. Омельянович Д.С.
29. Хомутиннік В.Ю.
30. Парасюк В.З.
31. Матвійчук Е.Л.
32. Льовочкін С.В.
33. Ларін С.М.
34. Шкіря І.М.
35. Мисик В.Ю.
36. Бойко Ю.А.
37. Добкін М.М.
38. Ківалов С.В.
39. Фельдман О.Б.
40. Зубик В.В.

Вибори в Застанівській об’єднаній громаді Чернівецької області перебувають під загрозою зриву через заблоковану роботу виборчої комісії.

За інформацією спостерігачів КВУ проблеми в роботі комісії розпочалися після реєстрації кандидатів по багатомандатних виборчих округах та на посаду міського голови. Так, 10 квітня, згідно роз’яснень ЦВК, на засіданні комісії було прийнято рішення виключити із партійного списку БПП кандидата Василя Молдована та скасувати його реєстрацію як кандидата на посаду міського голови. Після цього кандидат подав скаргу в Чернівецький окружний адміністративний суд і 15 квітня суд задовольнив його клопотання, рішення комісії визнав протиправним та скасував його.

Василю Моловану вдалося довести, що комісія перед тим як застосувати до нього вимоги ч. 8 ст. 41 Закону України «Про місцеві вибори» не розглянула його заяву із проханням скасувати реєстрацію кандидатом від вказаної партії. У рішенні суду йдеться про те, що Василь Молдован самостійно виявив вказане порушення щодо т.зв. «подвійного балотування» і 5 квітня через вказану заяву намагався його усунути.

Зрештою, суд зобов’язав комісію розглянути заяву і 20 квітня члени комісії планують виконати цей припис. Якщо більшість учасників засідання позитивно проголосує з цього питання, то «подвійне балотування» Молдована втратить підстави і він знову стане кандидатом на посаду міського голови.

До судових інстанцій, спочатку до Чернівецького окружного адміністративного, а після відхилення вимог – до Вінницького апеляційного судів, скаржився чинний міський голова Василь Радиш, який водночас є кандидатом на майбутніх виборах. Згідно позовних заяв він вимагав скасувати рішення про реєстрацію Василя Молдована і як депутата, і як кандидата на міського голову; скасувати реєстрацію усього виборчого списку від ГПР «Справедливість», а також кількох кандидатів від інших політичних сил. Свої вимоги щодо зняття кандидатів в депутати Василь Радиш мотивував тим, що вони офіційно числяться членами інших політичних партій, аніж тих, що вказані в рішенні комісії в графі «партійність».

За даними із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань експертам КВУ вдалося встановити, що такі кандидати як Василь Джус (ВО «Батьківщина») та Леонід Гольцов (Радикальна партія) і справді офіційно числяться керівниками інших партійних організацій. Так, перший очолює Заставнівський районний осередк партії Наталії Королевської «Україна – вперед!», а другий – районну організацію «Нашої України».

19 квітня Вінницький апеляційний суд вимоги Василя Радиша щодо Василя Молдована не задовольнив. Проте, як повідомили КВУ представники виборчої комісії, таки скасував реєстрацію 27 кандидатів зі «Справедливості», а також двох кандидатів від ВО «Батьківщина», двох від Радикальної партії й одного від БПП «Солідарність».

Зі слів заступника голови МВК Орисі Попович, у випадку «Справедливості» суд прийняв до уваги аргументи, що партія вчасно не повідомила комісію про проведення конференції, на якій затвердила свій виборчий список.

Паралельно із судовими процесами було змінено керівний склад комісії. Зокрема, 13 квітня партією БПП було відкликано голову комісії Миколу Тарахкотелика та замінено його на Ларису Марусяк. Однак, через відсутність нової голови комісії на робочому місці, 15 квітня  члени ТВК висловили їй недовіру. При цьому голова комісії на кілька днів заблокувала доступ до виборчої печатки, яку було закрито в сейфі та опечатано. Члени комісії у протоколах зафіксували факти бездіяльності голови комісії та звернулися до ЦВК із заявою про позбавлення її повноважень та призначення нового голови.  Наразі обов’язки керівника комісії виконує заступник голови Орися Попович.

Представники кількох політичних партій на умовах конфіденційності заявляли експертам Комітету виборців, що останні зміни в складі комісії та конфлікти, що їх супроводжують нібито мають на меті зрив виборів чи навіть містять ознаки підігрування окремим кандидатам.

Через заблоковану судовими тяганинами та кадровими змінами роботу комісії в ОТГ не може повноцінно розпочатися процес офіційної передвиборчої агітації, оскільки для цього має бути прийнято остаточне рішення щодо реєстрації кандидатів.

Такий розвиток подій загрожує належній організації виборчого процесу, адже згідно календарного плану на виборах Застанівської ОТГ, що призначені на 29 квітня, вже мали бути затверджені зразки бюлетенів, видано посвідченням кандидатам по багатомандатних виборчих округах та кандидатам на посаду міського голови.

КВУ закликає Центральну виборчу комісію невідкладно розглянути звернення членів Застанівської виборчої комісії щодо заміни голови ТВК та вжити необхідних заходів щодо розблокування роботи комісії.

Вибори в Застанівській ОТГ призначені на 29 квітня 2018 року.

З часу свого обрання, в жовтні 2015 року, обласні ради прийняли понад 200 рішень, що виходять за межі їх повноважень. Окремі із них відзначилися своєю абсурдністю. Серед ТОП-10 найбільш одіозних рішень облрад:

1. Врегулювання питання трансплантації органів людині (Івано-Франківська обласна рада: рішення №648-18/2017);
2. Вирішення питання щодо поводженням із генетично модифікованими організмами (Вінницька облрада: рішення №940, 2015 р.);
3. Підвищення розміру мінімальної пенсії (Хмельницька облрада: рішення №12-11/2017);
4. Повернення графи «національність» у державні реєстраційні документи (Львівська облрада: рішення №512, 2017 р.);
5. Інспірування антиукраїнських настроїв у польському суспільстві (Івано-Франківська облрада: рішення №389-12/2016);
6. Вимога щодо призначення повторних виборів Криворізького міського голови (Київська облрада: рішення №015-01-VII);
7. Звернення до А. Парубія щодо зняття депутатської недоторканності (Вінницька облрада: рішення №456);
8. Вирішення питання щодо права громадян на володіння зброєю (Житомирська облрада: рішення №855 від 02.11.17);
9. Звільнення з посади Міністра Культури Нищука Є. М. (Одеська облрада: рішення №331-VII), звільнення з посади Голови Нацбанку Гонтаревої В. О. (Волинська облрада: рішення №10/71 від 02.02.17);
10. Впровадження механізмів розмитнення автомобілів (Черкаська облрада: рішення №16-50/VII).

Вказані звернення були підтримані депутатським корпусом та передані Верховній Раді, Кабміну та Президенту.

Найбільше піар-рішень за два роки прийняли депутати Львівської (34 рішення), Івано-Франківської (25) і Тернопільської обласних рад (23). Їх особливістю є сильні позиції опозиційних партій. Так, 70% депутатів Івано-Франківської облради входять до фракцій «Батьківщини», «Свободи», УКРОпу, «Самопомочі» та партії «Воля», 69% депутатів Львівської облради є членами фракцій Радикальної партії Олега Ляшка, «Батьківщини», «Свободи», УКРОПу, «Самопомочі», «Народного Контролю» та «Громадянської позиції».

«Рішення обласних рад часто йдуть в розріз не лише із їх законними повноваженнями, але й зі здоровим глуздом. Діапазон прийнятих рішень є надзвичайно широким: від встановлення правил розмитнення автомобілів та боротьби із ГМО-продуктами до відставки окремих міністрів чи всього уряду. В умовах реформи децентралізації вплив обласних та районних рад суттєво зменшується, а тому брак уваги депутати компенсують за рахунок одіозних рішень. Не виключено, що із наближенням дати президентських та парламентських виборів кількість подібного абсурду зросте», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.  

Інформація в рамках проекту «Дослівно».

КВУ в рамках проекту Дослівно проаналізував рішення 22 обласних рад України на предмет їх відповідності повноваженням органів місцевого самоврядування. До уваги було взято рішення щодо звернень до Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Президента.

За понад два роки роботи (жовтень 2015-січень 2018 рр.) обласні ради офіційно зверталися до органів державної влади 1594 рази. Із них 15% або 242 рішення носили заполітизований характер і не відносилися до компетенції обласних рад.

Зокрема, це рішення щодо відставки уряду та окремих міністрів, укладення договорів про розподіл повноважень між облрадами та КМУ, підтримка торговельної блокади Донбасу, мораторій на продаж землі, підвищення тарифів, збільшення зарплат та пенсій, розірвання дипломатичних відносин з РФ, скасування недоторканності народних депутатів, призначення виборів в окремих населених пунктах та ін.

Відповідно до чинного законодавства ці питання не перебувають в компетенції обласних рад. Вичерпний перелік їх повноважень визначено в Законі «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відсоток заполітизованих рішень є найвищим у Івано-Франківській (26% від кількості прийнятих звернень), Львівській (25%), Хмельницькій (24%) Полтавській (23%), Тернопільській (23%) облрадах. За два роки депутати Івано-Франківської облради прийняли 25 рішень, що не відносяться до їх компетенції, Львівської – 34, Хмельницької – 19.

Серед прикладів піар-рішень: врегулювання питання трансплантації органів людині, інспірування антиукраїнських настроїв у польському суспільстві, ввезення автомобілів із іноземною реєстрацією (Івано-Франківська облрада), поводження з генетично модифікованими організмами в Україні (Вінницька, Волинська, Житомирська облради), призначення виборів Криворізького міського голови (Вінницька, Хмельницька), недопущення змін до Конституції, розірвання торговельних зв’язків з РФ (Хмельницька), квоти на українську мову (Черкаська), зняття депутатської недоторканності (Вінницька), звільнення В. Гонтаревої (Волинська), право громадян на володіння зброєю (Житомирська), відставка міністра культури Є. Нищука (Одеська, Запорізька).

«Часто причиною заполітизованих рішень облрад є домінування опозиції в цих органах влади. За даними КВУ 15 із 22 облрад України фактично контролюють опозиційні партії (Опоблок, «Батьківщина», РПЛ, УКРОП, Свобода), що прямо впливає за зміст прийнятих рішень. При цьому рішення облрад часто не лише виходять за межі їх повноважень, але й провокують конфліктні ситуації. Так, звернення третини обласних рад України щодо переходу на договірні відносини з Кабміном дало підстави російським пропагандистам говорити про вимоги федералізації України. Не виключено, що із наближенням президентських та парламентських виборів 2019 року кількість подібних піар-рішень буде зростати», – підсумував голова КВУ Олексій Кошель.

Нагадаємо, що раніше КВУ визначив обласні ради із найбільшим представництвом опозиційних партій