Третина законопроектів, поданих народними депутатами ВР VIII скликання є нереальними до виконання. Про це свідчать дані Міністерства фінансів України, отримані КВУ у відповідь на інформаційний запит.

За період 1 січня 2017 року – 1 січня 2018 року до Міністерства фінансів надійшло на експертизу 1332 проекти законів, по яких Мінфін надав проекти висновків щодо можливості їх реалізації. З них 428 законопроекти або 32% отримали негативні висновки.

У 2016 році негативні висновки Мінфіну отримали 34% проектів законів.

Лідером за відсотком нереальних до виконання законопроектів є «Опозиційний блок»: 39% проектів законів, поданих депутатами фракції упродовж 2017 року, отримали негативні висновки міністерства.  

У Радикальної партії Олега Ляшка, ВО «Батьківщини», «Волі Народу» та БПП частка нереалістичних законопроектів складає 20-27% законопроектів від кількості поданих. У «Самопомочі», Народного Фронту та групи «Відродження» нереальними до виконання є від 12 до 19% проектів законів.

«Однією із загроз 2018 року є зростання рівня популізму напередодні президентських та парламентських виборів. Народні депутати часто пропонують ініціативи, які нереально виконати за існуючих фінансових умов. При цьому чинне законодавство зобов’язує депутатів подавати фінансові розрахунки до законопроектів, однак на практиці цю норму майже не виконують або ж вказують відверто нереальні джерела доходів. Як наслідок Мінфін критикує такі ініціативи, вказуючи на їх нереалістичність», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Серед прикладів нереалістичних ініціатив – проект закону №7352 авторства С. Капліна, яким пропонується підняти мінімальну зарплату до 10 000 грн. При цьому в частині фінансово-економічного обгрунтування документу вказано, що «законопроект не потребує додаткового фінансування з Державного бюджету».

Законопроект №7314-1 (автори Н. Королевська та Ю. Солод) пропонує забезпечити безкоштовним харчуванням всіх учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, однак ініціатори також вказують, що проект не потребує видатків із Державного бюджету України.

Законопроекти №7069-1, 6510-1 (автори депутати «Батьківщини») передбачають підвищення соцзахисту ветеранів війни, а також дітей, які постраждали внаслідок воєнних дітей за рахунок недопущення укриття податків у офшорних зонах.

Інформація в рамках проекту «Дослівно».

Лідер фракції ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко пропустила 94,6% голосувань у 2018 році. Упродовж січня-березня лідер «Батьківщини» проголосувала (натиснула «за», «проти» чи «утрималася») 52 рази із загалом 962 голосувань. Із них у січні – 0 голосувань, у лютому – 20, у березні – 32.

Із початку 2018 року відбулося 30 пленарних засідань ВР. Відповідно до даних письмової реєстрації половину із них, 15 засідань, Юлія Тимошенко пропустила з невідомих причин. Ще 6 засідань було пропущено через хворобу. Політик була письмово зареєстрована на 9 пленарних засіданнях.

Інформацію наведено за даними офіційного веб-сайту Верховної Ради України. Дані щодо голосувань відображені у розділі «Законотворчість», підрозділі «Статистика голосувань за вибраний період».

«2 квітня під час ефіру на «Свободі слова» на телеканалі ICTV лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко висловила сумніви в достовірності даних КВУ щодо участі лідерів фракцій ВР у голосуваннях. Наголошуємо, що всі дослідження нашої організації базуються виключно на даних офіційної статистики, оприлюднених на веб-сайті ВРУ, або ж отриманих у відповідь на інформаційні запити. Кожен громадянин України може переконатися у достовірності цих даних та ознайомитися із ними на веб-сайті Верховної Ради.

Комітет виборців України стурбований заявами політиків, які мають на меті створення тиску на результати досліджень нашої організації. Тому нами прийнято рішення проводити ретельний аналіз ефективності роботи голів фракцій за результатами кожного місяця», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Проект «ПІДВИЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ ЩОДО СТАНУ ТА ХОДУ СУДОВОЇ РЕФОРМИ НА МІСЦЕВОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ», що виконує ВГО «Комітет виборців України», в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя», має на меті підвищення обізнаності громадян щодо стану та ходу судової реформи в Україні для повернення довіри до судової влади і закріплення усвідомлення невідворотності та необхідності судової реформи.

В рамках проекту проводиться інформаційна кампанія, яка передбачає регіональні громадські обговорення і прес-сніданки.

В ході проекту підготовлені інформаційні матеріали для представників засобів масової інформації для електронних і друкованих видань, підготовлено 3-х статей-шаблонів (Стаття –шаблон, містить базову інформацію про реформу, її етапи в Україні, базуючись на даних статтях журналісти місцевих видань використовуватимуть данні статті-шаблони, беручи її за основу для своїх матеріалів, доповнюючи їх лише інформацією з даного конкретного місця щодо перебігу реформи. Стаття –шаблон необхідна для цілісного сприйняття громадянами перебігу реформи, як в Україні в цілому так і у певному місті/регіоні) що це дасть на практиці кожному громадянину, а також про перебіг і етапи судової реформи на вищеозначену тематику.

Шаблони статей Ви можете отримати за посиланнями:

• Стаття №1. ПРОЗОРІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ СУДІВ - детальніше тут
• Стаття №2. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ - детальніше тут
• Стаття №3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ СУДДІВ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІВ - детальніше тут

Команда КВУ розробила 3-ри радіо передачі з експертами для трансляції через дротове та FM-радіо щодо інформування громадян про судову реформу, що сприятиме підвищенню обізнаності громадян, про перебіг і етапи судової реформи. Також було розроблено 3-ри промо-аудіо-роліки з короткою інформацією про анонсування передач про перебіг судової реформи та ключові мессиджі реформи.

Промо-роліи і аудіопередачі ви можете завантажити нижче:

• Проморолік і аудіопередача №1. ПРОЗОРІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ СУДІВ - детальніше тут
  
• Проморолік і аудіопередача №2. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ - детальніше тут
  
• Проморолік і аудіопередача №3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ СУДДІВ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІВ - детальніше тут
  

Лідери двох фракцій ВР пропустили 90% голосувань у березні. Всього за місяць відбулося 15 пленарних засідань, на яких було проведено 399 голосувань.

Упродовж березня Юрій Бойко та Юлія Тимошенко взяли участь лише в 6% та 8% голосувань відповідно. Співголова фракції «Опозиційний блок» проголосував (натиснув «за», «проти», «утримався») 25 разів, лідер ВО «Батьківщини» – 32 рази із 399 можливих. 

Серед іншого Юлія Тимошенко була відсутня в залі парламенту при голосуванні за притягнення до кримінальної відповідальності, надання згоди на затримання та арешт Надії Савченко. При цьому лідер «Батьківщини» зазначила, що перебувала на момент голосувань у закордонному відрядженні. Однак відповідно до інформації на веб-сайті ВРУ політик пропустила пленарне засідання 22 березня «з невідомих причин».

Юрій Бойко офіційно перебував на момент голосувань щодо Н. Савченко в парламенті, однак участі в них не брав. Крім того лідер «Опоблоку» не голосував щодо Постанови ВР про невизнання легітимності виборів Президента РФ в Криму. 
Показово, що Юрій Бойко ігнорував голосування ВР, попри те, що був письмово зареєстрований на всіх 15 засіданнях. Юлія Тимошенко пропустила 9 засідань (6 – через хворобу, 3 – з невідомих причин).

Також невисокі показники участі в голосуваннях у Олега Ляшка – взяв участь у 61% голосувань. При цьому політик був зареєстрований на всіх, крім одного, засіданнях ВР.
Голова фракції «Самопомочі» Олег Березюк проголосував у 77% випадків, Максим Бурбак із «Народного Фронту» – 84%, Артур Герасимов із БПП – 94%. 

Інформація в рамках проекту «Дослівно».

У березні 51 народний депутат пропустили 90% голосувань Верховної Ради. Із них п’ятеро – не проголосували жодного разу (не натискали «за», «проти» чи «утримався»).

Всього в березні було проведено 15 пленарних засідань, на яких відбулося 399 голосувань.

Серед депутатів, які не проголосували жодного разу за місяць: Дмитро Ярош, Євген Бакулін, В’ячеслав Константіновський (заявив про складання повноважень) та нардепи-втікачі Олександр Онищенко і Сергій Клюєв.

Значна частина депутатів проголосували лише кілька разів. Так, один раз за місяць натиснув кнопку Дмитро Добкін («Опозиційний блок»), тричі – Денис Омельянович («Опозиційний блок»), шість разів – Костянтин Жеваго (позафракційний), 8 із 399 – Михайло Добкін («Опозиційний блок) та Надія Савченко (позафракційна).

У списку депутатів, які майже не голосували, також є низка інших відомих прізвищ: Євгеній Мураєв (взяв участь в 3% голосувань), Олесь Довгий (3%), Сергій Ківалов (5%), Михайло Поплавський (6%), Вадим Рабінович (6%), Наталія Королевська (8%), Семен Семенченко (9%).

Вказані депутати пропустили голосування ВР з невідомих причин. Тобто, не через хворобу чи відрядження. Як правило на момент голосувань політики були присутні в залі парламенту.

Двоє народних депутатів не пропустили в березні жодного голосування. Це Віктор Пинзеник та Іван Спориш, обидва із «Блоку Петра Порошенка».

Народні депутати, які пропустили 90% голосувань в лютому:

1. Бакулін Є.М.
2. Клюєв С.П.
3. Константіновський В.Л.
4. Онищенко О.Р.
5. Ярош Д.А.
6. Добкін Д.М.
7. Омельянович Д.С.
8. Жеваго К.В.
9. Добкін М.М.
10. Савченко Н.В.
11. Богомолець О.В. (за інформацією прес-служби народного депутата О. Богомолець впродовж березня перебувала на лікарняному)
12. Льовочкіна Ю.В.
13. Мураєв Є.В.
14. Солод Ю.В.
15. Звягільський Ю.Л.
16. Ларін С.М.
17. Фурсін І.Г.
18. Березкін С.С.
19. Чепинога В.М.
20. Бондар В.В.
21. Довгий О.С.
22. Святаш Д.В.
23. Шенцев Д.О.
24. Писаренко В.В.
25. Ківалов С.В.
26. Богуслаєв В.О.
27. Хомутиннік В.Ю.
28. Пресман О.С.
29. Поплавський М.М.
30. Рабінович В.З.
31. Льовочкін С.В.
32. Бойко Ю.А.
33. Богдан Р.Д.
34. Купрій В.М.
35. Мисик В.Ю.
36. Королевська Н.Ю.
37. Барвіненко В.Д.
38. Мартиняк С.В.
39. Тимошенко Ю.В.
40. Гіршфельд А.М.
41. Корнацький А.О.
42. Джемілєв М. .
43. Клімов Л.М.
44. Семенченко С.І.
45. Зубик В.В.
46. Дунаєв С.В.
47. Супруненко О.І.
48. Шуфрич Н.І.
49. Денисенко А.П.
50. Івахів С.П.
51. Матвійчук Е.Л.

Прокуратура АР Крим відкрила кримінальне провадження за фактом організації незаконних виборів Президента Російської Федерації на території Криму. Провадження відкрито за результатами розгляду офіційного звернення Комітету виборців України.

Відомості до ЄРДР внесено 13.02.18 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111 (державна зрада), ч.1 ст.110 (Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), с.1 ст.158 (Надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або фальсифікація виборчих документів, документів референдуму, підсумків голосування або відомостей Державного реєстру виборців) Кримінального Кодексу України.

У своєму зверненні КВУ зазначав, що в діях осіб, які сприяють організації виборчого процесу на території АР Крим та місті Севастополі, містяться ознаки державної зради. Зокрема, це стосується членів так званих виборчих комісій, що забезпечують організацію та проведення виборів Президента РФ 18 березня 2018 року.

Прокуратурою встановлено, що представники органів влади та окупаційної адміністрації РФ у порушення Конституції та законів України, Статуту ООН, Гельсінського заключного акту, Будапештського меморандуму 1994 року, Резолюції ГА ООН про територіальну цілісність України №68/262 та інших міжнародно-правових актів, організовують підготовку до проведення виборів Президента РФ на тимчасово окупованій території півострова Крим.

На тимчасово окупованій території АР Крим незаконно сформовано 27 територіальних виборчих комісій, 1164 дільничних виборчих комісій, в місті Севастополь 4 територіальні виборчі комісії та 181 дільничних виборчих комісій.

Загалом до виборів залучено понад 10 тис. членів так званих виборчих комісій.