Упродовж жовтня-грудня 2017 року парламентські політичні партії витратили 199 млн. грн. (із них 197 млн. – гроші Державного бюджету України). Чверть суми, 56 млн., було спрямовано на рекламу в ЗМІ. Із них 40 млн. склали витрати на рекламу по телебаченню, що є рекордним показником. Партії витратили на рекламу по ТБ стільки ж коштів, скільки на зарплати (27 млн.) та оренду приміщень (15 млн.) разом взяті.

Найбільше грошей на рекламу спрямували ВО «Батьківщина» та «Народний Фронт»: 63% та 33% від загальних витрат партій.

«Народний Фронт» заплатив за розміщення реклами на телебаченні 18 млн. грн. Кошти отримали ТОВ «Медіапартнество», «Глобал медіа груп», «Старлайт Бренд Контент», діяльність яких експерти пов’язують із такими телеканалами як ICTV, СТБ, Новий Канал та ін. Призначення коштів – розміщення рекламних матеріалів на телебаченні.

ВО «Батьківщина» витратила на рекламу по ТБ 10 млн. грн. Із них понад два мільйони було заплачено за виступи на телеканалі «Інтер», 96 тис. – за виступ на телеканалі ICTV. Також понад чотири мільйони було перераховано за виступи ТОВ «Старлайт Бренд Контент», три мільйони – ТОВ «Глобал медіа груп». 

Також значний відсоток коштів на рекламу спрямували «Опозиційний блок» та Радикальна партія Олега Ляшка: по 18% від загальних витрат.

«Опозиційний блок» перерахував понад п’ять мільйонів гривень із загалом шести ТОВ «Інтер реклама центр». Призначення коштів – розміщення матеріалів.

Радикальна партія Олега Ляшка витратила на рекламу по ТБ два мільйони гривень. Із них понад 950 тис. отримало «Інформагентство «112-Україна»», ще 800 тис. – ТОВ «Телеканал «Прямий»». Гроші передані за розміщення інформаційних роликів та відеоматеріалів у ефірах телеканалів.

БПП «Солідарність витратила на рекламу по ТБ 8% від всіх коштів, «Самопоміч» - 1%.

«Як і минулоріч, напередодні новорічних свят партії масово розмістили рекламу на центральних телеканалах за державні кошти. У 2016 році на це пішло 35 млн., у 2017 році – 40 млн. Таким чином політичні партії привітали українців зі святами за їх же гроші. Ми очікуємо, що із наближенням президентських та парламентських виборів суми витрат на рекламу будуть зростати. Це є негативною тенденцією, що дає підстави говорити про нецільове використання коштів з боку політичних партій», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель. 

Дані на основі звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за IV квартал 2017 року.

Інформація в рамках проекту «Дослівно».

У лютому 66 народних депутатів пропустили 90% голосувань Верховної Ради. Із них десятеро – не проголосували жодного разу (не натискали «за», «проти» чи «утримався»).

Всього в лютому було проведено дев’ять пленарних засідань, на яких відбулося 254 голосування.

Серед депутатів, які не проголосували жодного разу за місяць: Нестор Шуфрич, Віталій Чепинога, Михайло Поплавський, Євген Бакулін, Олесь Довгий, Вадим Рабінович, Дмитро Ярош, В’ячеслав Константіновський (заявив про складання повноважень). Також не голосували нардепи-втікачі Сергій Клюєв та Олександр Онищенко.

Окремі народні депутати проголосували лише кілька разів за місяць. Так, двічі натиснули кнопку Сергій Ларін (Опоблок), Денис Омельянович (Опоблок), Віталій Хомутиннік («Відродження»), Костянтин Жеваго (позафракційний), Євгеній Мураєв (позафракційний), Аркадій Корнацький (БПП).

Вказані депутати пропустили голосування ВР з невідомих причин. Тобто, не через хворобу чи відрядження.

Найчастіше ігнорували голосування депутати «Опозиційного блоку» та «Відродження». Із 66 депутатів 21 є членом фракції «Опозиційний блок», 12 – «Відродження». Тобто, кожен другий депутат із складу цих фракцій пропустив 90% голосувань в лютому.

Двоє народних депутатів не пропустили в лютому жодного голосування. Це Віктор Пинзеник та Іван Спориш, обидва із «Блоку Петра Порошенка».

Список народних депутатів, що пропустили 90% голосувань в лютому:

1. Шуфрич Н.І. – Опоблок
2. Чепинога В.М. – БПП
3. Поплавський М.М. – Воля Народу
4. Бакулін Є.М. – Опоблок
5. Довгий О.С. – Воля Народу
6. Клюєв С.П. – позафракційний
7. Константіновський В.Л. – позафракційний
8. Онищенко О.Р. – позафракційний
9. Рабінович В.З. – Опоблок
10. Ярош Д.А. – позафракційний
11. Корнацький А.О. – БПП
12. Ларін С.М. – Опоблок
13. Зубик В.В. – Відродження
14. Хомутиннік В.Ю. – Відродження
15. Жеваго К.В. – позафракційний
16. Мураєв Є.В. – позафракційний
17. Омельянович Д.С. – Опоблок
18. Фельдман О.Б. – Воля Народу
19. Матіос М.В. – БПП
20. Бондар В.В. – Відродження
21. Мисик В.Ю. – Відродження
22. Звягільський Ю.Л. – Опоблок
23. Микитась М.В. – Воля Народу
24. Денисенко А.П. – позафракційний
25. Ківалов С.В. – Опоблок
26. Шенцев Д.О. – Опоблок
27. Люшняк М.В. – БПП
28. Барвіненко В.Д. – Відродження
29. Пресман О.С. – Відродження
30. Шкіря І.М. – Відродження
31. Клімов Л.М. – Відродження
32. Шахов С.В. – Воля Народу
33. Гєллєр Є.Б. – Відродження
34. Купрій В.М. – позафракційний
35. Королевська Н.Ю. – Опоблок
36. Солод Ю.В. – Опоблок
37. Дзензерський Д.В. – НФ
38. Загорій Г.В. – БПП
39. Добкін Д.М. – Опоблок
40. Льовочкін С.В. – Опоблок
41. Святаш Д.В. – Відродження
42. Добкін М.М. – Опоблок
43. Льовочкіна Ю.В. – Опоблок
44. Кожем’якін А.А. – Батьківщина
45. Каплін С.М. – БПП
46. Фурсін І.Г. – Воля Народу
47. Бобов Г.Б. – Відродження
48. Головко М.Й. – позафракційний
49. Новинський В.В. – Опоблок
50. Шипко А.Ф. – Відродження
51. Нестеренко В.Г. – БПП
52. Іоффе Ю.Я. – Опоблок
53. Деркач А.Л. – позафракційний
54. Балицький Є.В. – Опоблок
55. Дубіль В.О. – Батьківщина
56. Мирний І.М. – Опоблок
57. Тимошенко Ю.В. – Батьківщина
58. Бойко Ю.А. – Опоблок
59. Ничипоренко В.М. – позафракційний
60. Дунаєв С.В. – Опоблок
61. Тригубенко С.М. – БПП
62. Березкін С.С. – позафракційний
63. Вілкул О.Ю. – Опоблок
64. Кривохатько В.В. – БПП
65. Богуслаєв В.О. – Воля Народу
66. Матвійчук Е.Л. – позафракційний

Семеро народних депутатів України не були офіційно зареєстровані на жодному пленарному засіданні Верховної Ради в лютому.

Це Євген Бакулін («Опозиційний блок»), Олесь Довгий («Воля Народу»), Вадим Рабінович («Опозиційний блок»), Дмитро Ярош (позафракційний), В’ячеслав Константіновський (заявив про складання повноважень), а також нардепи-втікачі Сергій Клюєв та Олександр Онищенко.

Вони пропустили всі засідання ВР за даними письмової та електронної реєстрацій. Вказані нардепи пропустили засідання з невідомих причин, тобто, не через хворобу чи відрядження.

Загалом лише половина депутатів (198 із 423) були зареєстровані на всіх засіданнях в лютому. Найбільше депутатів відвідали ранкове засідання 6 лютого, найменше – ранкове засідання 9 лютого.

Серед фракцій та груп ВР найвищі показники відвідування в «Народного Фронту», «Самопомочі» та Блоку Петра Порошенка. В середньому в залі парламенту було письмово зареєстровано 83% депутатів НФ, 81% - «Самопомочі», 80% - БПП, 78% - Радикальної партії Олега Ляшка, 75% - ВО «Батьківщина», по 69% - «Опозиційного блоку» та «Відродження».

Найнижчі показники відвідування у депутатів групи «Воля Народу». У залі парламенту письмово було зареєстровано в середньому 59% депутатів.

Всього в лютому відбулося дев’ять пленарних засідань ВР.

Інформація в рамках проекту "Дослівно".

Комітет виборців України закликає Верховну Раду невідкладно прийняти Постанову щодо незаконної підготовки виборів Президента Російської Федерації на території тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя, що призначені на 18 березня.

Проект відповідної Постанови зареєстрований під номером 7546 – «Про Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства у зв'язку із незаконною підготовкою виборів Президента Російської Федерації на тимчасово окупованій частині території України - в АР Крим та Севастополі».

Організація виборчого процесу на території тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя є порушенням Конституції України, Статуту ООН, Гельсінського Заключного акту, Будапештського меморандуму та Резолюції Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України № 68/262.

За даними КВУ до організації виборів на території півострову залучені понад 10 тис. осіб, що працюють у складі так званих виборчих комісій. На території Криму незаконно сформовано 27 територіальних виборчих комісій, 1164 дільничних виборчих комісій, в місті Севастополь 4 територіальні виборчі комісії та 181 дільничних виборчих комісій.

«Ми вважаємо, що відповідну Постанову має бути прийнято вже зараз, а не після оголошення результатів голосування, як це було на виборах до Держдуми 2016 року. Тоді мова йшла про невизнання легітимності кількох депутатів-мажоритарників із Криму, що було спроможним завданням. Зараз подібний сценарій є малореальним. Тому варто зосередити увагу не лише на питанні нелегітимності голосування, але й на засудженні самого факту організації виборів у Криму. Завчасне прийняття Постанови дасть змогу Верховній Раді зіграти на випередження, не чекаючи офіційного оголошення результатів виборів», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель. 

Нагадаємо, що раніше КВУ звернувся до Прокуратури АР Крим із вимогою притягнути до відповідальності та порушити кримінальні справи щодо 10 тис. членів так званих виборчих комісій, що організовують вибори Президента РФ на території анексованого півострову.

КВУ в рамках проекту «Дослівно» визначив політичні партії, що мають найбільші фракції в обласних радах. Інформацію було отримано у відповідь на інформаційні запити від 22 облрад. Дані станом на лютий 2018 року.

Серед ТОП-10 партій із найчисельнішими фракціями: Блок Петра Порошенка «Солідарність», ВО «Батьківщина», «Опозиційний блок», «УКРОП», Радикальна партія Олега Ляшка, Відродження, ВО «Свобода», «Самопоміч», «Наш Край» та «Аграрна партія».

Із загалом 1700 депутатів облрад 884 або 52% входять до фракцій опозиційних партій. Із них 250 є членами фракції «Батьківщина», 191 – «Опозиційного блоку», 134 – «УКРОПу», 111 – Радикальної партії Олега Ляшка, 102 – «Свободи», 96 – «Самопомочі».

Для порівняння: у фракції Блоку Петра Порошенка «Солідарність» 373 депутати в облрадах, «Нашою Краю» та «Відродження», які часто є ситуативними союзниками БПП, 75 та 104 депутати відповідно.

«Із 10 партій з найбільшими фракціями в облрадах – шість є опозиційними політичними силами. Вплив опозиції в регіонах є надзвичайно високим. Окремі обласні ради фактично повністю перебувають під контролем таких партій. Як результат, впродовж останніх років їх депутати неодноразово приймали рішення, в яких критикували чинну владу. Так, щонайменше 11 облрад підтримали торговельну блокаду Донбасу, 19 – виступили з критикою підвищення тарифів, 7 – вимагали від офіційного Києва перейти із ними на договірні відносини. Із наближенням президентських та парламентських виборів 2019 року кількість подібних рішень може значно зрости», - підсумував голова КВУ Олексій Кошель. 

Загалом в облрадах представлені 26 політичних партій, що мають бодай одного депутата в складі фракції. У Донецькій та Луганській областях обласні ради не функціонують.                                      

Нагадаємо, що раніше КВУ склав рейтинг найбільш опозиційних обласних рад України 

КВУ в рамках проекту «Дослівно» склав рейтинг найбільш опозиційних обласних рад в Україні. Дані визначено на основі кількості депутатів обласних рад, що входять до фракцій опозиційних політичних партій. Інформація отримана із запитів КВУ до 22 обласних рад щодо кількісного переліку фракцій станом на лютий 2018 року.

Дві третини обласних рад в Україні фактично перебувають під контролем опозиції. Так, у 15 облрадах із 22 більше половини депутатів є представниками опозиційних партій.

Найбільше депутатів від опозиції у Дніпропетровській (79% від загального складу ради), Івано-Франківській (70%), Тернопільській (70%), Львівській (69%), Кіровоградській (69%), Волинській (66%), Житомирській (66%), Київській (65%) облрадах.

Також значна кількість опозиційних депутатів у Херсонській (61%), Полтавській (60%), Рівненській (58%), Чернівецькій (58%), Запорізькій (54%), Вінницькій (51%), Чернігівській (50%) облрадах.

Опозиційні депутати складають меншість у Сумській (47%), Закарпатській (45%), Хмельницькій (44%), Одеській (40%), Миколаївській (38%), Харківській (33%), Черкаській (32%) облрадах.

Керівні посади в облрадах також часто займають представники опозиції. Так, головами Київської, Херсонської, Кіровоградської, Чернівецької облрад є представники «Батьківщини», Івано-Франківської – ВО «Свободи», Волинської – партії «УКРОП».

Окремі обласні ради фактично повністю перебувають під впливом опозиційних партій. Так, із 84 депутатів Івано-Франківської облради 59 є представниками «Батьківщини», «Свободи», «УКРОпу», «Самопомочі» та партії «Воля». Із 64 депутатів Тернопільської облради 45 – це депутати від «Батьківщини», РПЛ, «Свободи», «УКРОПу», «Самопомочі», «Народного Контролю» та «Громадянської позиції. Із 84 депутатів Львівської облради 58 є членами фракцій РПЛ, "Батьківщини", "Свободи", "УКРОПу", "Самопомочі", "Народного Контролю" та "Громадянської позиції".

«Така ситуація призводить до того, що депутати часто приймають політичні рішення із критикою влади, які не відносяться до компетенції цих рад. Так, щонайменше 11 облрад оприлюднили офіційні звернення щодо підтримки торговельної блокади Донбасу, 19 – закликали знизити тарифи. Щонайменше сім облрад, серед яких Житомирська, Київська, Одеська, Кіровоградська, Хмельницька, Івано-Франківська, Полтавська, закликали офіційний Київ перейти із ними на договірні відносини. Депутати Київської облради звернулися із вимогою врегулювати процедуру імпічменту Президента», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Комітет виборців України звернувся до Прокуратури АР Крим із вимогою притягнути до відповідальності та порушити кримінальні справи щодо 10 тис. членів так званих виборчих комісій, що організовують вибори Президента РФ на території анексованого півострову.

КВУ вважає, що місцеві жителі АР Крим мали б утриматися від участі в організації незаконних виборчих процесів на території Криму, а в разі відмови – нести відповідальність згідно із українським законодавством.

На думку КВУ в діях осіб, що сприяють організації виборчого процесу на території АР Крим та місті Севастополі, містяться ознаки державної зради. Зокрема, це стосується членів так званих виборчих комісій, що забезпечують організацію та проведення виборів Президента РФ 18 березня 2018 року. Їх дії підпадають під статтю 111 Кримінального Кодексу України (державна зрада), що карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років.

«Ми вважаємо, що кожен житель АР Крим напередодні голосування 18 березня має зробити вибір щодо співпраці із російською владою. Особи, які будуть залучені до виборів як члени комісій, повинні нести відповідальність згідно українських законів. Однією із мотивацій для організації виборів може бути значна фінансова винагорода: близько 2500 грн. за участь в роботі ДВК. Однак такі особи повинні розуміти, що через подібні дії на них можуть бути накладені суттєві санкції: від заборони відвідувати підконтрольні Україні регіони та неможливості отримання біометричного паспорту до кримінальної відповідальності за статтею про державну зраду», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

На тимчасово окупованій території АР Крим незаконно сформовано 27 територіальних виборчих комісій, 1164 дільничних виборчих комісій, в місті Севастополь 4 територіальні виборчі комісії та 181 дільничних виборчих комісій.

Частина інформації щодо осіб-організаторів виборів Президента РФ в Криму доступна в мережі Інтернет на веб-сайтах відповідних виборчих комісій. До прикладу, на сторінці так званої виборчої комісії Республіки Крим (https://goo.gl/vfbFGU) та Севастопольської міської виборчої комісії (https://goo.gl/StmgmG).

Загалом мова йде про близько 10 тис. жителів анексованого Криму, що можуть бути залучені до організації виборчого процесу.