Відео прес-конференції: https://www.facebook.com/doslivno/videos/1545869862114730/

Текст дослідження: http://www.cvu.org.ua/…/slug:doslidzhennia-kvu-verkhovna-ra…

Резюме

Темпи законодавчої активності Верховної Ради суттєво знизилися за три роки роботи. Про це свідчить щорічне зменшення кількості зареєстрованих законопроектів та прийнятих законів. Якщо у 2015 р. у ВР за рік було зареєстровано понад 4 тис. законопроектів, то у 2016 р.– 3,2 тис., а в 2017 р. – майже вдвічі менше, 2,3 тис.

Попри щорічне зменшення кількості законопроектів ВР VIII скликання залишається рекордсменом серед українських парламентів за кількістю зареєстрованих законодавчих ініціатив. Наразі у ВР зареєстровано 10,7 тис. законопроектів.

Україна також є абсолютним лідером серед європейських держав за кількістю поданих законопроектів. Так, в середньому за один рік українські народні депутати ініціюють 1,8 тис. проектів законів. Для порівняння: парламентарі Норвегії в середньому ініціюють 5 законопроектів на рік, Швейцарії – 6, Греції – 13, Австрії – 46, Великобританії – 66, Ісландії – 71, Данії – 74, Португалії – 115, Бельгії – 227, Фінляндії – 257, Франції – 337, Італії – 644.

КВУ зазначає, що надмірна кількість законопроектів суттєво ускладнює роботу парламенту і не сприяє належній роботі Верховної Ради. КВУ рекомендує обмежити право законодавчої ініціативи для окремо взятих народних депутатів.

У 2017 році було прийнято 162 закони. Із 162 законів 92 ініціювали народні депутати, 48 – Кабмін, 22 – Президент. За прийняті в 2017 році закони найбільше голосів віддавали народні депутати «Народного Фронту», Блоку Петра Порошенка та Радикальної партії Олега Ляшка. В середньому «за» один прийнятий закон голосували 77% фракції НФ, 72% - БПП та 67% - РПЛ. Також «за» голосували близько половини депутатів «Самопомочі» (59%), «Батьківщини» (47%) та позафракційних (41%), третина депутатів «Волі Народу» (36%) та «Відродження» (34%) та чверть нардепів «Опозиційного блоку» (24%). Така ж тенденція зберігалася при голосуванні за закони, ініційовані урядом, та Президентом.

Як і в 2016 році, більшість прийнятих законів ініціювали депутати БПП та НФ. Члени фракції БПП були серед авторів 68 прийнятих законів, НФ – 62.

Темпи законодавчої активності народних депутатів значно відрізняються. Так, 11 народних депутатів не подали жодного проекту закону за 2017 рік, 49 – подали понад тридцять. Серед окремо взятих нардепів найбільше законопроектів за рік подали А. Шинькович – 75, Р. Мацола – 68, О. Ляшко – 56.

Збільшення відсотку голосів «за» прийняті закони та зростання кількості успішних законодавчих ініціатив засвідчили зростання впливу в парламенті депутатів РПЛ та «Відродження», а також зменшення ролі представників «Батьківщини» та «Самопомочі». Якщо в 2016 році «за» прийняті закони в середньому голосували 54% РПЛ, то у 2017 році - 67%. У «Самопомочі» та «Батьківщини» показник підтримки прийнятих законів знизився. У 2016 році «за» прийняті закони в середньому голосували 68% «Самопомочі» та 54% «Батьківщини», а у 2017 році – 59% та 47% відповідно.

Сумлінність роботи народних депутатів дещо знизилася за три роки. Зокрема, щодо участі в голосуваннях. Якщо в 2015 та 2016 роках один нардеп в середньому брав участь відповідно в 55% та 54% голосувань за рік, то у 2017 році – лише в 42%.

Півсотні нардепів, 56 осіб, пропустили 90% голосувань у 2017 році. Серед ТОП-10 народних депутатів, які пропустили найбільше голосувань у 2017 році: Євген Бакулін, Сергій Льовочкін, Вадим Рабінович, Євгеній Мураєв, Віталій Чепинога, Денис Дзензерський, Костянтин Жеваго, Юхим Звягільський. При цьому Євген Бакулін не проголосував (не натискав «за», «проти», «утримався») жодного разу за рік.

Лідери фракцій ВР також демонстрували низькі показники участі в голосуваннях. Антилідером за цим показником є Юрій Бойко, який у 2017 році взяв участь в 3% голосувань. Юлія Тимошенко взяла участь в 21% голосувань, Олег Ляшко – 39%, Максим Бурбак – 63%, Олег Березюк – 64%, Артур Герасимов – 77%.

У 2017 році відбулося 116 пленарних засідань ВР, що на 8 засідань менше, аніж минулого та позаминулого років. Загалом за даними письмової реєстрації із 423 народних депутатів 50 пропустили із невідомих причин половину пленарних засідань ВР у 2017 році.

Серед ТОП-10 депутатів-прогульників 2017 року: Євген Бакулін, Дмитро Добкін, Дмитро Ярош, Михайло Добкін, Іван Фурсін, Віталій Чепинога, Геннадій Бобов, В’ячеслав Богуслаєв. Не відвідали жодного засідання ВР нардепи-втікачі Сергій Клюєв та Олександр Онищенко.

Серед фракцій та груп найбільше пленарних засідань ВР за рік відвідали народні депутати НФ та БПП, найменше – «Волі Народу». В середньому на пленарних засіданнях ВР було письмово зареєстровано 84% депутатів фракції НФ, 83% - БПП, 80% - РПЛ, 79% - «Батьківщини», 78% - «Самопомочі», 68% - «Опозиційного блоку», 67% - «Відродження», 64% - «Волі Народу».

З-поміж лідерів фракцій найвищі показники відвідуваності у 2017 році в Юрія Бойка, найнижчі – в Олега Березюка та Юлії Тимошенко. Олег Березюк та Юлія Тимошенко пропустили без поважних причин чверть пленарних засідань ВР: 33 та 30 відповідно.

У понеділок, 15 січня, о 10:00, в Українському кризовому медіацентрі, відбудеться прес-конференція Комітету виборців України: «Верховна Рада: підсумки 2017 року».

Під час заходу буде представлено дослідження КВУ щодо підсумків роботи Верховної Ради України в 2017 році. 

Теми:

- головні здобутки та провали ВР у 2017 році;

- як фракції та групи голосували за прийняті закони;

- хто підтримував ініціативи уряду та Президента;

- 2016 та 2017 роки: які фракції стали частіше голосувати «за»;

- ТОП найпродуктивніших депутатів року;

- ТОП 10 депутатів-прогульників;

- депутати яких політсил найсумлінніші;

- скільки депутатів пропустили 90% голосувань;

- хто з депутатів не проголосував жодного разу за рік;

- що змінилося в роботі депутатів за три роки;

- який рік був найпродуктивнішим;

- народні депутати України та держав Європи: хто подає більше законопроектів.

Спікери:

Олексій Кошель – генеральний директор КВУ

Денис Рибачок – аналітик КВУ

КВУ в рамках проекту «Дослівно» проаналізував відвідування та голосування народних депутатів на пленарних засідань Верховної Ради в грудні 2017 року. За місяць відбулося 11 пленарних засідань ВР, на яких в середньому були присутні 330 народних депутатів із 423.

Серед фракцій та груп ВР найкраще відвідували засідання депутати «Народного Фронту» та «Блоку Петра Порошенка», найгірше – «Волі Народу».

В середньому на пленарних засіданнях ВР було зареєстровано 85% депутатів НФ (69 нардепів), 83% – БПП (114), 78% - ВО «Батьківщина» (15), 76% - позафракційних (38), 75% - «Самопомочі» (18), 72% - Радикальної партії Олега Ляшка (15), 70% - «Відродження» (18), 69% - «Опозиційного блоку» (29), 61% - «Волі Народу» (10). Інформація за даними письмової реєстрації.

Частина нардепів були зареєстровані на засіданнях ВР, але ігнорували голосування. Так, 40 народних депутатів майже не голосували в грудні, пропустивши понад 90% голосувань. Із них 13 є членами фракції «Опозиційний блок», 11 – позафракційних, по 5 із ВО «Батьківщина» та БПП, по 2 із «Волі Народу» та НФ, по 1 із РПЛ та «Відродження».

Серед нардепів, які майже не голосували, є низка відомих прізвищ. Зокрема, Євгеній Мураєв, Вадим Рабінович, Дмитро Ярош (не проголосували жодного разу за місяць), Олесь Довгий (11 голосувань), Юрій Бойко (19), Дмитро Добкін (20), Володимир Парасюк (24), Сергій Ківалов (29), Наталія Королевська (30).

Всього в грудні відбулося 426 голосувань, на яких було прийнято 21 законодавчий акт.

У Чернігові, у вівторок, 26 грудня, о 12:00, в експертному клубі «Чиста політика» (вул. Полуботка 6-а) відбудеться освітній воркшоп Комітету виборців України на тему моніторингу роботи народних депутатів України.

Під час заходу експерти КВУ представлять методологію щодо визначення ефективності роботи народних депутатів України. Методологія включає 5 компонентів: відвідування народним депутатом засідань ВР, засідань комітетів, участь в голосуваннях, кількість поданих/прийнятих законопроектів, тематика яких відповідає сфері відання комітетів, до складу яких входить народний депутат, якість законопроектів.

Окрім цього, учасники воркшопу ознайомляться з інструментами моніторингу діяльності парламенту та долучення до законодавчого процесу, що були розроблені представниками та партнерами Ініціативи «Відкритий парламент».  Під час воркшопу буде проведено низку практичних завдань щодо написання запитів на публічну інформацію, звернень громадян, створення електронних петицій тощо.

Модератор заходу – Володимир Андрійченко, керівник Чернігівсього осередку КВУ

Запрошені гості:

-         Олександр Черненко, народний депутат від фракцїї БПП

-         Наталія Ватаманюк, Координатор Ініціативи 'Відкритий парламент' в Україні.

Цільова аудиторія: регіональні експерти, журналісти, громадські діячі та зацікавлені особи.

Захід відбудеться в рамках проекту «Дієві механізми оцінки роботи народних депутатів для виборців» на виконання Плану дій Ініціативи «Відкритий парламент» за підтримки проекту ЄС-ПРООН «Рада за Європу».

«Самопоміч» виключила зі списку 40% кандидатів

За менше ніж два роки парламентські політичні партії чотири рази скористалися так званим законом про «партійну диктатуру», виключивши із виборчих списків до Верховної Ради 43 особи. Відповідний закон №1006 «Про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку партії у багатомандатному окрузі» було прийнято 16.02.16. Він дозволяє партіям виключати зі свого виборчого списку до Верховної Ради будь-якого кандидата після встановлення результатів виборів.

Із виборчого списку «Самопомочі» було виключено кожного третього потенційного кандидата в народні депутати – 11 осіб. Всього в списку партії 61 кандидат, із яких 36 вже стали народними депутатами. Із 27 осіб, що залишилися, партія виключила зі списку 11: Гаркуши В.П., Ялового А.І., Банаха І.Р., Кузьменка О.В., Шпака Г.В., Толкачова О.А., Шкільняка В.П., Солодовнікова Р.Є., Тара Ю.П., Міщенка В.В., Качура І.В.

Радикальна партія Олега Ляшка в березні 2016 р. рішенням з’їзду партії виключила зі списку 9 кандидатів у народні депутати: Мисика А.І., Смолянчук Є.А., Ковтун В.М., Костирі І.О., Кучера В.Г., Шакуна С.В., Поліщука Н.М., Мурованого С.Г., Стасюка В.І. Ще 10 осіб було виключено в грудні 2016 р. відповідно до положень закону про «партійну диктатуру» через відмову кандидатів балотуватися.

Партія БПП «Солідарність» виключила зі списку 13 осіб: Богданa А.Й., Маловацького О.В., Малашенкової Т.М., Рябикіна О.В., Вовка А.М., Фрідмана В.Є., Раупова Р.Б., Іляшенка В.В., Тарасовця Ю.М., Ревенка А.Д., Бєдового К.А., Лешика С.В., Велімовського А.Р.

«У 2014 році партії включили до своїх виборчих списків осіб, які були частиною політичних домовленостей із впливовими політичними групами. З часом домовленості втратили актуальність, однак люди в списку залишилися. Щоб змінити цю ситуацію партіям потрібен закон про «партійну диктатуру», який сприяє тому, щоб в Раду потрапили виключно «правильні» люди, - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Востаннє закон про партдиктатуру застосовувався в грудні 2017 р. Тоді ЦВК визнала обраною народним депутатом кандидатку від РПЛ В. Заружко, яка увійшла в Раду замість скандального нардепа А. Артеменка. При цьому кандидатка була у виборчому списку РПЛ під номером 28 і якби не закон про «партійну диктатуру», то замість неї до ВР мав увійти інший кандидат під номером 27 – А. Мисик. Однак у березні 2016 р. його було постфактум виключено зі списку РПЛ.