Півсотні народних депутатів офіційно відпочивали під час роботи шостої сесії Верховної Ради. Так, за період із 1 лютого по 21 липня 2017 р. 55 народних депутатів скористалися правом на відпустку. Із них 29 - оформили відпустки без збереження заробітної плати. Про це КВУ повідомили в Апараті Верховної Ради.

Абсолютна більшість депутатів перебували у відпустках під час днів, відведених для роботи із виборцями чи діяльності в комітетах.  Однак троє народних депутатів перебували у відпустках й під час пленарних засідань ВР. Це В. Бухарєв (ВО «Батьківщина»), М. Ланьо («Відродження») та В. Парасюк (позафракційний).

В. Бухарєв перебував у відпустці з 6 по 13 квітня, а також 11 липня, під час яких пропустив 10 пленарних засідань ВР. М. Ланьо пропустив 6 засідань ВР упродовж 4-7 квітня. Найдовше відпочивав В. Парасюк, який брав відпустку в травні (із 16 по 26 травня). Нардеп пропустив всі 12 пленарних засідань ВР за цей місяць. Як повідомляв сам політик в мережі фейсбук, після Великодня він перебував з робочою поїздкою в Німеччині, а на початку травня був у відрядженні в Норвегії.

Упродовж 6 сесії відбулося 65 пленарних засідань ВР. За даними письмової реєстрації В. Бухарєв відвідав 46 засідань, М. Ланьо – 55, В. Парасюк – менше половини, 30 засідань.

«Низка народних депутатів поводять себе досить цинічно і обирають стиль життя сибаритів. Де-факто, кількість тих, хто неофіційно відпочивав під час роботи в парламентських комітетах є в рази більшою. При цьому у парламентарів було три великих періоди для відпочинку: напередодні Нового Року (із 24 грудня по 17 січня), упродовж травневих вихідних (з 15 квітня по 16 травня) та під час перерви між сесіями (з 14 липня по 5 вересня). Тому, крім 42 днів офіційної відпустки (згідно
із Законом «Про статус народного депутата України»), у політиків було майже 2 місяці на неформальний відпочинок. При цьому ці цифри не враховують депутатів, які офіційно перебували на лікарняному», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Інформація в рамках проекту «Дослівно».

Попри перебування у відпустках, окремі народні депутати продовжують активно займатися законодавчою діяльністю. Так, за місяць канікул (з 14 липня по 22 серпня) було зареєстровано 128 нових законопроектів. Однак значна частина таких ініціатив ризикує потрапити в категорію законодавчого спаму.

«Темпи реєстрації законопроектів під час канікул залишаються такими самими, що й впродовж сесії. Однак, як правило, саме в літній період в парламенті найчастіше з’являються неякісні законодавчі пропозиції. Адже влітку неможливо провести діяльність, яка передує створенню повноцінного документу. Зокрема, організувати експертне обговорення ініціативи, отримати висновки профільних організацій, провести фокус-групи тощо», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

При цьому саме в період канікул народні депутати зареєстрували низку резонансних законопроектів. Зокрема, щодо внесення змін до Конституції України (в частині скасування депутатської недоторканності, №6773), відповідальності за незаконне перетинання державного кордону (№7017), процедури звільнення та призначення обмудсмена (№7018). Крім того, під час канінкул було подано низку законодавчих ініціатив на чутливі для суспільства теми, що потребувало відповідного обговорення. До прикладу, законопроект №6747 щодо права лікаря на відмову від аборту через міркування совісті.

«На практиці в період відпусток законопроекти подають не самі народні депутати, а їхні помічники чи працівники апарату партії. Як правило, народний депутат заздалегідь ставить свій підпис під документами, а текст законопроекту може допрацьовуватися без жодної участі парламентаря. В результаті, намагаючись пропіаритися як законотворці, депутати закидають апарат ВРУ великою кількістю спаму», - додав Олексій Кошель.

За 7 місяців 2017 року із заробітної плати народних депутатів було вирахувано 3,5 млн. грн. за пропуски пленарних засідань Верховної Ради. Таку інформацію КВУ повідомили в Апараті ВРУ у відповідь на інформаційний запит.

У Верховній Раді є 66 народних депутатів, які досі не стали авторами жодного прийнятого закону. Такі нардепи зареєстрували від одного до кількох десятків проектів законів, однак жоден із них не було прийнято. 

Комітет виборців України в рамках проекту «Дослівно» проаналізував фінансові звіти парламентських політичних партій за ІІ квартал (квітень-червень) 2017 року. Відповідні звіти партії мали подати до НАЗК та оприлюднити на власних сайтах до 9 серпня.

Радикальна партія Олега Ляшка, «Самопоміч» та «Опозиційний блок» витрачають значні відсотки коштів на розміщення політреклами. Блок Петра Порошенка – вкладає гроші в розбудову партійної мережі. «Народний Фронт» та «Батьківщина» – витрачають всі кошти на оренду приміщень та заробітну плату.  

За квітень-червень РПЛ витратила на статутну діяльність 13 млн. грн., із яких 12,8 млн. грн. склали кошти держбюджету. 45% всіх коштів було витрачено на рекламу по ТБ: найбільше, 3,2 млн., було передано ТОВ «Інформаційне агенство «112-Україна та 1,9 млн. грн. – ТОВ «Новини 24». Для порівняння: на заробітну плату РПЛ витратила 2,4 млн. грн., на оренду приміщень – 0,3 млн. грн.

«Самопоміч» витратила за три місяці 19,8 млн., із яких 98% склали кошти Державного бюджету. Найбільше коштів, 26% всієї суми, «Самопоміч» витратила на видавничу діяльність, а саме на друк та розповсюдження партійної газети. Більше 1 млн. пішло на рекламу по ТБ та радіо. 23% коштів було витрачено на матеріальні витрати та оплату послуг, 19% – на заробітну плату, 8% – на оренду приміщень. 

«Опозиційний блок» вперше відзвітувався про витрачання коштів із Державного бюджету. За квітень-червень партія витратила найменше з усіх політичних сил – 3 млн. грн. (1,3 млн. – кошти держбюджету). Третину всіх коштів Опоблок спрямував на політичну рекламу. Зокрема, 1 млн. було витрачено на розміщення зовнішньої політичної реклами, 1.5 млн. – на оренду приміщень. Рекламні матеріали були оплачені за власні кошти партії.

Блок Петра Порошенка «Солідарність» упродовж ІІ кварталу витрачав виключно кошти із держбюджету. Всього було витрачено 22,1 млн. грн., що є найбільшим показником з усіх партій. 62% коштів було спрямовано на утримання місцевих організацій партії, 9% - на заробітну плату, 7% - на матеріальні витрати та оплату послуг.

«Батьківщина» витратила на свою діяльність 4,3 млн. грн. (з них 4 млн. – кошти держбюджету). Третину коштів, 32%, «Батьківщина» спрямувала на оренду приміщень, 28% - на матеріальні витрати та оплату послуг, 14% - на заробітну плату.

«Народний Фронт» витратив за три місяці 21,3 млн., із яких 18,7 млн. склали кошти із держбюджету. Всі витрати пішли на заробітну плату (36%), оренду приміщень (37%) та оплату податків і зборів (24%). У центральному апараті партії працює 27 осіб, в місцевих організаціях – 616. При цьому жодна місцева організація партії не має статусу юридичної особи, що свідчить про централізований характер управління.

«У ІІ кварталі Радикальна партія Ляшка та «Самопоміч» продовжують ганебну практику витрачання державних коштів на саморекламу. Замість того, щоб розбудовувати місцеві осередки, проводити навчання партійців, працювати із виборцями, ці політичні сили банально скуповують рекламу, фактично викидаючи на вітер кошти платників податків. КВУ розробив зміни до законодавства про держфінансування партій, які серед іншого передбачають заборону політреклами за бюджетні кошти», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

У ІІ кварталі 2017 року «Народний Фронт» отримав з Державного бюджету України 28,4 млн. грн., БПП «Солідарність» - 28 млн., «Самопоміч» - 25,1 млн., Опоблок – 12,1 млн., Радикальна партія Олега Ляшка – 9,5 млн., «Батьківщина» - 7,2 млн. грн.

Частина народних депутатів ВР VIII скликання побила сумнівні рекорди по кількості зареєстрованих законопроектів і фактично займається законодавчим спамом. Так, за 2,5 роки роботи парламенту 28 народних депутатів зареєстрували вже більше ста проектів законів. Про це в ефірі Радіо-Ера заявив голова КВУ Олексій Кошель.

Олег Ляшко зареєстрував найбільше законопроектів серед всіх народних депутатів – 222 проекти законів. Серед ТОП-5 депутатів, які є авторами найбільшої кількості проектів законів Віктор Галасюк із РПЛ (196 проектів законів), а також нардепи-свободівці Юрій Левченко (174), Михайло Головко (174) та Юрій Бублик (157).

Найбільше законопроектів реєструють представники опозиції. Із 28 найактивніших депутатів 10 є позафракційними, 4 – із ВО «Батьківщина», 3 – із РПЛ, 1 – із «Самопомочі», 1 – із «Опозиційного блоку», 3 – із «Народного Фронту» та 6 – із БПП. Враховуючи кількість осіб у фракціях, такі показники засвідчують переважання депутатів опозиційних сил.

"Три десятки народних депутатів фактично щотижня реєструють у парламенті нові законопроекти. В такому темпі, навіть маючи професійних помічників, нереально підготувати якісні законодавчі зміни. Адже вони потребують проведення консультацій із експертами, представниками профільних організацій та часто організацію фокус-груп для виявлення прогалин в законопроектах. Тому значна кількість таких "ініціатив" є швидше медіаприводами для того, щоб відзвітувати про свою "ефективність"» - зазначив Олексій Кошель.

При цьому в парламенті також є троє депутатів, які зареєстрували лише по одному проекту закону. Це депутати «Опозиційного блоку» Дмитро Добкін і Денис Омельянович та позафракційний Павло Балога.

В середньому один депутат ВР VIII скликання є автором від 30 до 40 проектів законів. Наразі у ВР зареєстровано рекордні 5,4 тис. проектів законів, із яких 4,5 тис. подали народні депутати.

Інформація в рамках проекту «Дослівно». 

1 серпня в Кризовому медіа-центрі Херсон відбулася прес-конференція  з  теми «Впровадження Стратегії  Кочубеївської ОТГ: презентація перших документів», під час якої сільський голова Іван Дудар та експерти Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень, що працює на базі ХОО КВУ, презентували перші документи, розроблені в рамках впровадження Стратегії сталого розвитку громади до 2027 року.

Керівник Причорноморського центру Олександр Мошнягул та Іван Дудар нагадали, що Стратегія була затверджена сільською радою 28 лютого цього року. Документ розробила робоча група, яка була створена сільським головою ще в квітні 2016 року. До складу групи входили представники виконкому, депутати сільської ради, керівники комунальних установ, бізнесу, місцеві громадські активісти та експерти Причорноморського центру. Остаточний текст документу приймався депутатами після обговорення в громаді.

Після затвердження документу був створений Комітет з управління впровадженням Стратегії (КУВ), до якого увійшли активісти громади, представники влади, експерти Причорноморського центру. Уже відбулося декілька засідань Комітету, на останньому з яких обговорили розроблені спеціально для Кочубеївської громади положення про Бюджет участі та Програму розвитку інформаційного простору. Також нещодавно експерти презентували ці документи у с.Новобратське, с.Свободне під час загальних зборів, проведення яких є яскравим прикладом використання механізмів демократії участі в громаді. Так, у Новобратському на загальні збори прийшла майже половина населення села, що свідчить про високу активність людей. Мешканці цих сіл висловили свою зацікавленість Бюджетом участі та Програмою розвитку інформаційного простору.

Голова  Кочубеївської ОТГ Іван Дудар вважає, що Бюджет участі дозволить активізувати громадян, залучити їх до інноваційного управління й розпорядження ресурсами, що є вкрай важливим для прискореного розвитку громади.

«Ця ідея зародилася ще у 2015 році, коли ми їздили по Польщі, де такий механізм працює. Ми зрозуміли, що це гарний приклад того, як люди можуть реалізовувати власні проекти та ідеї. Починати ми вирішили з малого – в бюджеті на 2017 рік запланували 50 тисяч гривень. Поки що заявок нема, але я знаю, що вони вже пишуться», - прокоментував Іван Дудар.

Також Іван Іванович озвучив побоювання, яке вдалося уникнути в документі (шляхом принципу пропорційності): що в конкурсі проектів перемагатимуть села, де більше населення, адже елементарно вони наберуть більше голосів.

Цілком можливо, що запропонований варіант Бюджету участі стане першим в своєму роді в Україні. В чому ж його унікальність?

На це питання відповів експерт Причорноморського центру Володимир Молчанов. «По-перше, проекти будуть відбиратись за допомогою механізмів демократії участі: у внутрішніх громадах (населених пунктах що входять до складу ОТГ) – на загальних зборах, на рівні всієї ОТГ – на громадських слуханнях. Кінцеве рішення прийматиме сільська рада, але з максимальним врахуванням думки громадян. По-друге, задіяно принцип пропорційності: кожне село отримає на реалізацію своїх проектів суму, пропорційну частці свого населення в ОТГ. Якщо сума проекту завелика для окремих внутрішніх громад, або його зміст стосується ОТГ в цілому, то такий проект виносяться на громадські слухання всієї ОТГ. Таким чином, всі села матимуть рівні можливості отримати частину фінансування на свої проекти та ідеї». 

Як зазначив Іван Дудар, позитивним моментом є те, що села одного округу можуть співпрацювати один з одним, домовлятися та писати спільні проекти, відповідно сума буде більшою. Голова ОТГ вважає, що це буде їх здружувати.

Можливо, Кочубеївка стане навіть позитивним прикладом для Херсону, де Бюджет участі поки що не запроваджений, незважаючи на деякі змоги громадськості.

Презентуючи Програму розвитку інформаційного простору, експерт Причорноморського центру Артем Чайковський зазначив, що вказана програма має забезпечити якісну інформаційну комунікацію між владою громади та громадянами, а також покращити участь останніх в інформаційному просторі.

Програмою передбачено:

- забезпечити якісний контент офіційного веб-сайту громади та привести його у відповідність до вимог законодавства, тобто забезпечити розміщення на сайті публічної інформації; 

- спростити процедури комунікації мешканців громади з органами місцевого самоврядування, зокрема шляхом введення бюджету участі, електронних петицій, запитів, онлайн спілкування тощо;

- створити комунікаційну платформу у соціальних мережах, яка дублюватиме контент наповнення сайту;

- створити в загальнодоступних місцях населених пунктів громади інформаційні «хаби» для отримання безкоштовного доступу до мережі Інтернет за допомогою WI-FI, та можливістю підживлення знеструмленого «гаджету».

Як зазначив Іван Дудар, показником підвищення рівня свідомості та інформаційної грамотності громадян є те, що вже навіть старше покоління кочубеївців розуміють, про що йде мова, і їм дуже сподобалася ідея створення «хабу», вони розуміють, що це виведе громаду на новий рівень. Голова ОТГ поділився планами – на початку осені в Кочубеївці планується виконання проекту по благоустрою території, тоді ж можна буде й встановити «хаб».

Журналіст Тарас Бузак запропонував також створити в Кочубеївській ОТГ власне радіо в рамках проекту «Радіо громад», запровадженого Національною Радою України з питань телебачення і радіомовлення. Також прозвучали ідеї започаткувати інтернет-радіо громади та разом з «хабом» встановити монітор, на якому також можна транслювати новини. Але це вже у довгостроковій перспективі.

Наостанок Іван Дудар подякував експертам Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень, наголосивши на тому, що спеціалістам в ОТГ вкрай необхідна була методична допомога в роботі з документами.

«Це спільна праця на благо громади. Мені як голові набагато краще, коли мешканці беруть участь в житті громади. Адже це прозорість,демократія, людські відносини», - підсумував голова Кочубеївської ОТГ.

Нагадаємо, що з травня цього року Причорноморським центром політичних та соціальних досліджень за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» реалізується проект «Надання практичної допомоги  у впровадженні Стратегії сталого розвитку Кочубеївської ОТГ Херсонської області».