У вівторок, 25 квітня, о 14:30, в агенції «Інтерфакс-Україна» (Рейтарська, 8/5а) відбудеться прес-конференція Комітету виборців України: «Рейтинг діяльності голів ОДА за перший квартал 2017 року».

Під час заходу буде презентовано дослідження КВУ щодо діяльності голів обласних державних адміністрацій у першому кварталі 2017 року. При визначенні рейтингу очільників ОДА враховувалися показники соціально-економічного розвитку регіонів та результати експертного опитування.

У вівторок, 25 квітня, о 14:30, в агенції «Інтерфакс-Україна» (Рейтарська, 8/5а) відбудеться прес-конференція Комітету виборців України: «Рейтинг діяльності голів ОДА за перший квартал 2017 року».

Під час заходу буде презентовано дослідження КВУ щодо діяльності голів обласних державних адміністрацій у першому кварталі 2017 року. При визначенні рейтингу очільників ОДА враховувалися показники соціально-економічного розвитку регіонів та результати експертного опитування.

Міністр регіонбуду Геннадій Зубко, міністр інфраструктури Володимир Омелян та міністр екології Остап Семерак – лідери серед членів Кабміну за рівнем взаємодії із Верховною Радою. Це включає презентацію урядових законопроектів в Раді, присутність на «годині запитань до уряду» та участь в роботі комітетів. 

Зубко, Омелян та Семерак особисто презентували в Раді більше половини урядових законопроектів. Так, з початку квітня 2016 року, Геннадій Зубко був визначений доповідачем в Раді по 14 законопроектах, Володимир Омелян – 13, Остап Семерак – 7. В інших випадках законопроекти презентували їхні заступники. Загалом Геннадій Зубко є лідером серед урядовців за кількістю виступів у Раді. За час роботи уряду Гройсмана він виступав на засіданнях парламенту 55 разів.

Зубко, Омелян та Семерак також справно відвідували засідання «години запитань до уряду», що проводяться у парламенті щоп’ятниці. Загалом із квітня 2016 року по березень 2017 року відбулося 17 відповідних засідань. Зубко відвідав всі 17 засідань, Семерак  – 15, Омелян – 14.

Згадані міністри також активніше за інших міністрів працювали в парламентських комітетах: Омелян за рік роботи уряду був присутній на 12 засіданнях комітетів Ради, Семерак – 9, Зубко – 8.

Натомість, окремі міністри не налагодили належної співпраці із Радою. Серед них міністр фінансів Олександр Данилюк.

«У Данилюка перманентний конфлікт із профільним комітетом Ради, він пропустив третину засідань «години запитань до уряду» і при цьому не ходить в парламент презентувати законопроекти. Замість Данилюка законопроекти в Раді презентують його заступники. Вони були визначені доповідачами 32 рази, тоді як сам міністр – 8. У парламенті також досі лежить Постанова про його звільнення через офшорні скандали», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Інформація із дослідження КВУ«Річниця уряду: чи вдалося Гройсману налагодити співпрацю з Радою», яке було виконано в рамках проекту Дослівно. Переглянути повний текст звіту можна за посиланням.

Серед найпродуктивніших міністрів уряду Гройсмана міністр регіонбуду Геннадій Зубко, міністр закордонних справ Павло Клімкін, міністр культури Євген Нищук, міністр освіти Лілія Гриневич та міністр оборони Степан Полторак. Саме законопроекти, розроблені їхніми міністерствами, найчастіше приймає Верховна Рада. Про це йдеться в дослідженні КВУ: «Річниця уряду: чи вдалося Гройсману налагодити співпрацю з Радою», яке було виконано в рамках проекту Дослівно.

Рада приймає в середньому 50% законопроектів, розроблених МЗС, 38% - Мінрегіонбуду, 33% - Міносвіти та Мінкультури, 31% - Міноборони.

Також високі показники результативності (51%) у Мінфіну, який очолює Олександр Данилюк. «Однак результативність Мінфіну радше пов’язана не із персоною міністра, а із статусом міністерства. Саме Мінфін розробляє більшість законопроектів, що стосуються державних видатків і які активно підтримує Кабмін», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Із 4 законопроектів МЗС два стали законами, із 16 законопроектів Мінрегіонбуду законами стали 3 і ще 3 було прийнято в першому читанні, із 6 законопроектів Міносвіти 2 стали законами, із 3 законопроектів Мінкультури законом став 1, із 13 законопроектів Міноборони три стали законами.

Позитивну динаміку також демонструє Міністерство інфраструктури Володимира Омеляна. Як правило кожен четвертий законопроект Мінінфраструктури стає законом.

Антилідерами рейтингу є Міністр економрозвитку Степан Кубів та Міністр соцполітики Андрій Рева. Саме ці міністерства подали найбільше законопроектів, однак менше 20% з них стали законами. Із 32 законопроектів Міністерства економрозвитку законами стали лише 4, із 40 законопроектів Мінсоцполітики – також 4.

«Очевидно, що бажання депутатів приймати урядові закони залежить не лише від конкретного міністра, але й від відповідного напрямку реформи. До прикладу, законопроекти в сфері децентралізації природно мають більше шансів бути ухваленими. Однак, якщо Міністерство подає в парламент три десятки законопроектів, а з них приймають 3-4, то це не є нормальним. Відповідні міністри мають краще працювати з Радою, або ж результативність їх роботи буде під сумнівом», ­- зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Переглянути повний текст звіту можна за посиланням

Найбільше підтримували урядові законопроекти «Народний Фронт» та Блок Петра Порошенка. В середньому «за» голосували 79% депутатів фракції «Народного Фронту» та 73% - Блоку Петра Порошенка. Про це йдеться в дослідженні КВУ: «Річниця уряду: чи вдалося Гройсману налагодити співпрацю з Радою», яке було виконано в рамках проекту Дослівно.

Також «за» голосували 65% депутатів «Самопомочі», 60% - Радикальної партії Олега Ляшка та 50% - ВО «Батьківщина».

Найменше підтримували урядові законопроекти депутати «Відродження» та «Опозиційного блоку». «За» голосували лише 27% та 19% депутатів відповідно. Депутати Опоблоку не дали жодного голосу за 26 прийнятих урядових законів із 49.

«Окремі фракції Ради фактично ведуть подвійну гру. До прикладу, керівництво «Батьківщини» активно критикує уряд Гройсмана і навіть ініціювало його звільнення, але при цьому половина фракції стабільно підтримує урядові законопроекти. Це означає лише два варіанти: або депутати йдуть проти керівництва фракції, або «Батьківщина» маніпулює інформацією», - підкреслив голова КВУ Олексій Кошель.

«Результати голосувань також спростовують міф про так звану олігархічну коаліцію. Лише 27% депутатів групи «Відродження» та 36% «Волі Народу» підтримували прийняті урядові законопроекти. Тоді як «за» голосувало 65% «Самопомочі» і 60% Радикальної партії, які, як і «Батьківщина», активно критикують уряд», - додав Кошель. 

Кожен п’ятий урядовий законопроект стає законом. Про це йдеться в дослідженні КВУ: «Річниця уряду: чи вдалося Гройсману налагодити співпрацю з Радою», яке було виконано в рамках проекту Дослівно.

Із 261 законопроекту, внесеного урядом Володимира Гройсмана (період із квітня 2016 року по березень 2017 року), 50 було прийнято в цілому або 19%. Ще 16 законопроектів прийнято в першому читанні.

У попереднього КМУ, очолюваного Арсенієм Яценюком, були вищі показники підтримки з боку ВР. Так, за перший рік роботи (із листопада 2014 року по листопад 2015 року) урядом Яценюка було внесено в Раду 324 законопроекти, із яких 119 було прийнято в цілому або 37%. Загалом же, за півтора роки роботи, уряд Яценюка вніс в Раду 417 законопроектів, із яких 152 було прийнято в цілому або 36%.

«Успішність урядових законопроектів багато в чому залежить від ситуації в Раді. Коли прем’єр-міністром України був Арсеній Яценюк в Раді була широка коаліція, в яку входило понад 300 депутатів. На разі в Гройсмана немає такої переваги. Загалом результати роботи ВР у 2016 році, зокрема по кількості прийнятих законопроектів, є майже вдвічі меншими від показників 2015 року. Щодо урядових законопроектів – така сама тенденція. Втім уряду вдається «проштовхувати» у парламенті ключові законопроекти», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель. 

Переглянути повний текст звіту можна за посиланням

Кожен п’ятий урядовий законопроект стає законом. Про це йдеться в дослідженні КВУ: «Річниця уряду: чи вдалося Гройсману налагодити співпрацю з Радою», яке було виконано в рамках проекту Дослівно.

Із 261 законопроекту, внесеного урядом Володимира Гройсмана (період із квітня 2016 року по березень 2017 року), 50 було прийнято в цілому або 19%. Ще 16 законопроектів прийнято в першому читанні.

У попереднього КМУ, очолюваного Арсенієм Яценюком, були вищі показники підтримки з боку ВР. Так, за перший рік роботи (із листопада 2014 року по листопад 2015 року) урядом Яценюка було внесено в Раду 324 законопроекти, із яких 119 було прийнято в цілому або 37%. Загалом же, за півтора роки роботи, уряд Яценюка вніс в Раду 417 законопроектів, із яких 152 було прийнято в цілому або 36%.

«Успішність урядових законопроектів багато в чому залежить від ситуації в Раді. Коли прем’єр-міністром України був Арсеній Яценюк в Раді була широка коаліція, в яку входило понад 300 депутатів. На разі в Гройсмана немає такої переваги. Загалом результати роботи ВР у 2016 році, зокрема по кількості прийнятих законопроектів, є майже вдвічі меншими від показників 2015 року. Щодо урядових законопроектів – така сама тенденція. Втім уряду вдається «проштовхувати» у парламенті ключові законопроекти», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель. 

Переглянути повний текст звіту можна за посиланням