На 11 та 18 грудня 2016 року призначені перші вибори в 184 об’єднаних територіальних громадах, позачергові вибори старост, проміжні вибори до сільських, селищних рад, а також повторне голосування. До організації виборчого процесу залучені, в тому числі, районні територіальні виборчі комісії. Проте, під час формування кошторису на проведення виборів не було передбачено коштів на їх діяльність. Тому члени комісій працюють за власний кошт. 

Районні ТВК відповідно до Закону «Про місцеві вибори» утворюють дільничні виборчі комісії, проводять жеребкування щодо включення до їх складу кандидатур, розглядають скарги в день виборів.

Свою роботу районні ТВК розпочали наприкінці жовтня. За цей час їх члени за власний рахунок оплачували послуги телефонного та інтернет-зв’язку, займалися друком необхідних матеріалів, видавали відповідні документи.

Комітет виборців України закликає ЦВК невідкладно підготувати кошторис витрат для районних ТВК, а Верховну Раду та Кабінет Міністрів України – знайти можливість виділення коштів на діяльність зазначених комісій.  

Станом на 18 листопада лише половина політичних партій подали фінансові звіти про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Відповідна інформація була надана Національним агентством із питань запобігання корупції.

За І квартал 2016 року звіти подали 195 політичних партій; за ІІ квартал – 200 партій; за ІІІ квартал – 125 партій. Всього в Україні зареєстровано 349 діючих політичних партій.
При цьому відповідний звіт за І квартал партії мали подати до 29 липня 2016 року, за ІІ квартал – до 9 серпня, за ІІІ квартал – до 9 листопада.

«Така ситуація свідчить про те, що частина партій існують лише на папері. При цьому, реєстрація партій фактично перетворилася на різновид бізнесу. Партії часто створюються з метою торгівлі пакетами реєстраційних документів або ж місцями у виборчих комісіях. Сприяє такій ситуації спрощений механізм їх реєстрації. Створити партію в Україні не складно, тоді як лікдвідувати її – майже нереально» – пояснює Олексій Кошель, генеральний директор КВУ. 

«Для вирішення ситуації варто внести зміни до Закону «Про політичні партії в Україні». Зокрема, передбачити, що неподання партією упродовж року фінансового звіnу про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру є підставою для анулювання її реєстрації» - зазначив Кошель. 

Нагадаємо, що відповідно до чинного законодавства за неподання партіями фінансових звітів передбачена адміністративна відповідальність – штраф до 6800 грн.

Популістськими визначалися законопроекти, які було не можливо виконати через брак коштів на їх реалізацію, які не передбачали шляхів їх втілення або ж відверто суперечили чинному законодавству чи Конституції України.

Оцінка законопроектів базувалася на висновках Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, профільних комітетів ВРУ, Комітету ВРУ з питань бюджету, Міністерства фінансів України, Національного банку України.

1. Законопроект №1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті»

Ініціатор: «Народний Фронт»
Суть законопроекту: дозволяє фізичним особам повертати кредити банку в іноземній валюті за тим курсом, за яким вони їх брали.
Ціна реалізації: 76 млрд. грн. (сума збитків для банківської системи України – за оцінкою Національного банку)
Найактивніше підтримували: РПЛ – 86% депутатів «за», «Батьківщина» - 68% "за". Враховувалося останнє голосування, коли законопроект було прийнято.

2. Законопроект №2883 «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (щодо індексації грошових доходів громадян)»

Ініціатор: «Батьківщина»
Суть законопроекту: індексація грошових доходів населення через підвищення споживчих цін та підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги.
Факт: реалізація законопроекту потребує значних коштів. Автори законопроекту не надали відповідних розрахунків.

3. Законопроект №2835 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості газу для населення»

Ініціатори: «Батьківщина», БПП, Радикальна партія Олега Ляшка, «Самопоміч»
Суть законопроекту: зниження вартості газу для населення до рівня, який був до підвищення тарифів.
Факт: реалізація законопроекту потребує значних коштів. Автори законопроекту не надали відповідних розрахунків.
Найбільше підтримували: «Самопоміч» - 92%, «Батьківщина» - 84%.

4. Законопроект №2093 «Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо соціального захисту постраждалих осіб»

Ініціатор: «Народний Фронт»
Суть законопроекту: повернення та збільшення пільг для чорнобильців.
Ціна реалізації: щорічно 1,5 млрд грн. Як наслідок, розбалансування Державного бюджету (за оцінкою Міністерства фінансів). 
Найбільше підтримували: «Народний Фронт» - 80%, РПЛ – 76%.

5. Проект Закону №2435 «Про особливості управління окремими територіями Донецької та Луганської областей»

Ініціатор: «Опозиційний блок»
Суть законопроекту: створення на території Донецької та Луганської областей Міжобласного Територіального об’єднання Донбас. Серед іншого це утворення матиме власний орган влади (Зібрання МТО «Донбас»), загони народної міліції, а також широкі повноваження щодо надання згоди на призначення керівника СБУ, Прокуратури та ОВС на цій території. 
Факт: створення МТО «Донбас» суперечить Конституції України. Є спробою зазіхання на сувернітет держави шляхом створення квазітериторіальних утворень.

6. Законопроект №1731 «Про вільну (спеціальну) економічну зону «Порто-франко»

Ініціатор: «Опозиційний блок», «Відродження»
Суть законопроекту: встановлює особливий порядок роботи спеціальної економічної зони «Порто-франко» на території Одеської області.
Факт: частина положень законопроекту є декларативними та не мають механізму їх реалізації. Законопроект не відповідає вимогам антикорупційного законодавства, сприяє появі конфлікту інтересів.

7. Законопроект №2832 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо посилення захисту громадян у зв'язку з встановленням нових тарифів на житлово-комунальні послуги)»

Ініціатор: «Батьківщина»
Суть законопроекту: захист населення від підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги.
Факт: законопроект містить норми, що можуть призвести до руйнування конкуренції на газовому ринку. Його реалізація потребує значних коштів. Автори законопроекту не надали відповідних розрахунків.

8. Проект Закону №2463 «Про День пам'яті та примирення»

Ініціатор: «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка, «Народний Фронт»
Суть законопроекту: визначення 8 травня як Дня пам’яті та примирення.
Факт: згідно з Указом Президента України від 24.03.2015 р. 8 травня вже визначено як «День пам’яті та примирення»

9. Проект Закону №2857 «Про внесення змін до Закону України "Про культуру" (щодо просвітництва)»

Ініціатор: «Опозиційний блок» 
Суть законопроекту: задоволення індивідуальних та колективних потреб громадян у пізнанні Всесвіту та суспільства через просвітництво.
Оцінка: законопроект містить вирази, не характерні для нормативно-правового акта. До прикладу, громадяни мають право на збереження "духовно самобутності", що не узгоджується із термінологією Конституції.

10. Законопроект №2698 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відновлення повного обсягу пенсійного забезпечення для працюючих пенсіонерів)»

Ініціатор: «Батьківщина», БПП, «Самопоміч», «Воля Народу»
Суть законопроекту: виплата працюючим пенсіонерам 100% розміру їх пенсій.
Ціна реалізації: за оцінкою авторів законопроекту - 69,3 млн. грн. За оцінкою Пенсійного фонду - 1,6 млрд. грн. що негативно вплине на показники фонду.

Комітет виборців України увійшов до складу Координаційної ради сприяння розвитку громадянського суспільства. Організацію представлятиме Наталія Линник, заступник генерального директора, керівник програм. 

Координаційна рада сприяння розвитку громадянського суспільства є консультативно-дорадчим органом при Президентові України.

Основними завданнями Координаційної ради є:

1) напрацювання та внесення на розгляд Президентові України пропозицій стосовно:

сприяння налагодженню конструктивної взаємодії державних органів, органів місцевого самоврядування з організаціями громадянського суспільства;

формування сприятливого середовища для посилення ролі громадянського суспільства, залучення потенціалу його організацій до процесів формування та реалізації державної, регіональної політики, вирішення питань місцевого значення;

2) здійснення методичного забезпечення, моніторингу та оцінки реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 - 2020 роки, визначення критеріїв оцінки ефективності та індикаторів її реалізації, підготовка пропозицій щодо актуалізації положень Стратегії;

3) підготовка, розгляд законопроектів, які пропонуються для внесення Президентом України на розгляд Верховної Ради України і стосуються питань розвитку в Україні громадянського суспільства;

4) участь у підготовці послань Президента України до народу, щорічних і позачергових послань Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

5) участь у проведенні просвітницько-інформаційних заходів, спрямованих на залучення представників організацій громадянського суспільства до участі у роботі державних органів та органів місцевого самоврядування.

Детальніше про діяльність Координаційної ради в указі Президента

Усі обіцянки партій взяті із передвиборчих програм 2014 року.

1. Повернути ядерний статус Україні (Радикальна партія)
Факт: Україна формально втратила статус ядерної держави, приєднавшись до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року. Відповідний Закон №248 було прийнято 16 листопада 1994 року. Із того часу змін до нього не вносилося, а тому без’ядерний статус України залишається в силі.

2. Обирати парламент за відкритими партійними списками (БПП, РПЛ, "Батьківщина)
Факт: в Україні є чинним Закон «Про вибори народних депутатів України», прийнятий 17 листопада 2011 року. Відповідно до нього вибори відбуваються за змішаною пропорційно-мажоритарною системою. На розгляді парламенту перебуває низка законопроектів, які передбачають зміну виборчої системи на виборах до Верховної Ради. Проте станом на початок листопада жоден із законопроектів не ставився на голосування.

3. Прийняти закон про парламентську опозицію ("Батьківщина") 
Факт: у жовтні 2010 року із чинного Закону «Про Регламент Верховної Ради України» було вилучено главу, яка регулювала статус та права парламентської опозиції. У такому вигляді Регламент зберігся до нашого часу. На розгляді парламенту знаходиться три законопроекти про статус парламентської опозиції: №3061 авторства депутатів «Опозиційного блоку», №3061-1 – «Відродження» та №3061-2 – Радикальної партії Олега Ляшка. Жоден із них не виносився на розгляд Верховної Ради.

4. Скасувати депутатську недоторканність ("Самопоміч", "Батьківщина")
Факт: 5 лютого 2015 року Верховна Рада прийняла Постанову «Про направлення до Конституційного Суду України законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів)», що передбачає скасування депутатської недоторканності. У червні 2015 року Конституційний Суд схвалив відповідні зміни до Конституції. Але з того часу народні депутати так і не розглянули це питання.

5. Ліквідувати місцеві державні адміністрації (БПП, "Опозиційний блок", "Батьківщина") 
Факт: статус районних та обласних державних адміністрацій закріплений в Конституції України. Для того, щоб їх ліквідувати потрібно внести зміни до Основного Закону. Серед іншого саме це передбачає президентський законопроект «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)». У серпні 2015 року документ був прийнятий в першому читанні, але з того часу на розгляд парламенту не виносився.

6. Побудувати надійно укріплений державний кордон ("Народний Фронт")

За інформацією ЗМІ станом на серпень 2016 року проект «Стіна» завершений на 10,5%.

7. Виділити на медицину в 10 разів більше коштів ніж зараз (РПЛ)

Факт: видатки на охорону здоров’я у зведеному бюджеті України:
2014 рік – 57,1 млрд. грн.; 
2015 рік – 70,9 млрд. грн.; 
2016 рік – 74,3 млрд. грн.

8. Надати громаді право обирати місцевих суддів ("Опозиційний блок", "Батьківщина")
Із 30 вересня 2016 року в Україні стартувала судова реформа. Серед іншого нею встановлено публічний контроль за призначення суддів, а також обмежено вплив законодавчої та виконавчої гілок влади на їх функціонування. У той же час реформи не передбачає змін, які б надавали громадам право обирати місцевих суддів.

9. Підвищити заробітну плату вчителів, популяризувати професію ("Самопоміч")
На початку вересня 2016 року міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що зарплата вчителів має зрости на третину. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підкреслив, що зростання має відбутися вже з 1 січня 2017 року. Відповідні зміни передбачає проект бюджету на 2017 рік. На разі документ прийнято в першому читанні і тривають консультації щодо його змісту. Не виключено, що його зміст може суттєво змінитися. Тому говорити про реалізацію обіцянки можна буде лише після остаточного прийняття бюджету.

10. Домогтися членства України в Європейському Союзі ("Батьківщина")
Виконання подібних обіцянок займає більше часу, аніж каденція Верховної Ради. Наприклад, Хорватія, яка останньою вступила до ЄС (в 2013 році) подала заявку про вступ в 2003 році. Станом на сьогодні Україна навіть не є офіційний кандидатом на вступ в ЄС, не кажучи вже про повноцінне членство.

Відповідно до результатів дослідження КВУ найбільший відсоток виконання положень виборчих програм у «Народного Фронту» та «Блоку Петра Порошенка».

Виборча програма «Народного Фронту» виконана майже повністю – на 82%. Із програми «Блоку Петра Порошенка» виконано 60% положень. Трохи більше половини положень реалізовано й у програмі «Самопомочі» - 54%. Програма «Батьківщини» виконана на 42%. Йдеться в дослідженні КВУ: "Два роки Верховної Ради: як фракції виконують передвиборчі програми".

На посаді голови Одеської обласної державної адміністрації Міхеіл Саакашвілі не виконав переважну більшість своїх обіцянок. Такий висновок зробили експерти проекту «Дослівно», після аналізу найгучніших заяв політика.

«Найбільша проблема Саакашвілі в тому, що він від самого початку перебування на посаді голови обласної адміністрації обіцяв багато речей, які взагалі не входять до його повноважень. Очевидно, на першому етапі це було пов’язано з тим, що він погано знав українські реалії та закони. А також одночасно намагався бути і державним службовцем, і політиком», - наголосив Олексій Кошель, голова Комітету виборців України.

НАЙБІЛЬШ ГУЧНІ ОБІЦЯНКИ СААКАШВІЛІ

1. «Ми полагодимо дорогу Одеса-Рені, а потім і Одеса-Київ»
Факт: Ремонт дороги Одеса-Рені досі не завершився через відсутність інвестора

2. Саакашвілі обіцяв відкрити одеситам доступ до незаконно привласнених пляжів.
Факт: Містян почали пускати на пляж на закритій території пансіонату «Зелений берег» та у районі Дачі Ковалевського. Проте більшість пляжів залишилась закрита. Зокрема, не знесли паркан біля резиденції Сергія КіваловаОбіцянка:

3. «В Одесі запрацює новий центр, де можна буде за один день отримати паспорт або оформити право на нерухомість»
Факт: У жовтні 2015 в Одесі справді відкрили Центр адміністративних послуг, який згодом був закрити через «брак повноважень та фінансування»

4. Скоротити кількість чиновників в ОДА, ліквідувати зайві структурні підрозділи та посади
Факт: Вдвічі скоротив штат облдержадміністрації та об'єднав цілий ряд департаментів та управлінь ОДА, залишив всього 10 управлінь і департаментів з 27

5. Одеса стане містом базування ВМС України. Для цього потрібно знайти штаб базування ВМС. Ми вирішили зробити це в Будинку профспілок
Факт: Суд залишив Одеський будинок профспілок у власності профспілкових організації. Для штабу ВМС уряд виділив інше приміщення

6. Закінчити будівництво нового терміналу аеропорту та відкрити нову злітну смугу
Факт: Термінал аеропорту не зданий в експлуатацію, злітна смуга не побудувана

7. У червні 2015 року в Україні буде нова поліція
Факт: Нову поліцію у великих містах України почали запускати у серпні 2015

8. Провести відкритий конкурс на посаду голови одеської митниці
Факт: 16 жовтня 2015 року із порушенням процедури Юлії Марушевську призначили головою одеської митниці

9. Знести «дачу Злочевського», яку «оплачують звичайні одесити»
Факт: Станом на листопад 2016 року дачу екс-міністра екології не знесли

10. Запобігти знесенню Дачі Докса. 28 жовтня 2016: «Я зупинив руйнування унікального пам'ятника архітектури 19-го століття»
Факт: Наступного дня, 29 жовтня, Дачу Докса знесли

Аналіз виконаний у рамках дослідження діяльності позапарламентських партій та політиків. Обрано заяви та обіцянки Міхеіла Саакашвілі, які отримали найбільше уваги ЗМІ і які політик озвучив, перебуваючи на посаді голови Одеської обласної адміністрації (з 30 травня 2015 по 9 листопада 2016).