Комітет виборців України підрахував, які партії провели до обласних рад найбільше жінок-депутаток. На першому місці Солідарність – 36 депутаток, за ним Батьківщина – 34 депутатки, Об’єднання «Самопоміч» - 30, Опозиційний блок – 29, УКРОП – 27, Радикальна партія – 21, Відродження – 19.

Якщо ж оцінити ті самі партії за відсотком жінок серед обраних депутатів, то на першому місці Об’єднання «Самопоміч» - 28,8% (30 жінок зі 104 депутатів), на другому місці УКРОП – 19% (27 зі 140 депутатів), на третьому – Відродження з 18,1% (19 депутаток зі 105). Серед новообраних депутатів від Радикальної партії – 16,7% жінок, від Свободи – 16%, від опозиційного блоку – 14,4%, від Батьківщини – 13,2%, від БПП – 9,4%.

Ґендерний моніторинг здійснюється в рамках діяльності КВУ «Ґендерний моніторинг та сприяння фактичній ґендерній рівності на місцевих виборах 2015 року в Україні» за підтримки Ради Європи. Висловлені тут думки жодною мірою не відображають офіційну позицію Ради Європи». 

КВУ проаналізував результати виборів до обласних рад. 

За даними двадцяти з двадцяти двох обласних рад, щодо яких вже оприлюднено офіційні результати, обрано 222 депутатки та 1249 депутатів. На момент підрахунку, ще не оприлюднено офіційні результати виборів до Харківської та Черкаської обласних рад.

Середній рівень представництва жінок в обласних радах – 15,1%. Порівняно із попередніми виборами, коли жінки отримали 12% мандатів в обласних радах, ситуація із ґендерним балансом трохи покращилась.

Втім, такий результат не відповідає відсотку жінок серед кандидатів до обласних рад – 29,8%. Так само як і на виборах до міських рад, в кандидаток-жінок були вдвічі менші шанси бути обраними, ніж в кандидатів-чоловіків.

Найбільший рівень представництва жінок – у Сумській обласній раді, 21,9%. 14 з 64 новобраних депутатів цієї ради – жінки. У Хмельницькій обласній раді рівень представництва жінок досяг 21,4%, з 84 новообраних депутатів, 16 є жінками.

Найнижче представництво жінок – у Одеській обласній раді (9,5%). Серед 84 депутатів тільки 8 жінок.

Дані ще можуть змінитись в разі відмови окремих депутатів від мандату через одночасне обрання на посаду міського голови або ради іншого рівня.

З 222 депутаток, обраних за результатами виборів, 13 були лідерами партійних списків.

Порівняно із міськими радами м. Києва та міст обласних центрів, рівень представництва жінок в обласних радах нижчий – 15,1 проти 18%. Це відповідає загальній тенденції в Україні — чим вищий рівень представницького органу, тим менше в ньому представлені жінки.

Комітет виборців України продовжує комплексний ґендерний моніторинг на місцевих виборах і буде публікувати оновлені дані за результатами виборів та аналізу інформації.

Ґендерний моніторинг здійснюється в рамках діяльності КВУ «Ґендерний моніторинг та сприяння фактичній ґендерній рівності на місцевих виборах 2015 року в Україні» за підтримки Ради Європи. Висловлені тут думки жодною мірою не відображають офіційну позицію Ради Європи».

КВУ проаналізував результати виборів до міських рад м. Києва та міст-обласних центрів.

За даними з 19 міських рад, щодо яких вже оприлюднено офіційні результати, обрано 190 депутаток та 842 депутати. Таким чином, середній рівень представництва жінок в міських радах – 18,4%. 

Найбільший рівень представництва жінок – у Чернігівській міській раді, 33,3%. 14 з 42 новобраних депутатів цієї ради – жінки. У Львівській міській раді рівень представництва жінок досяг 25%, з 64 новообраних депутатів, 16 є жінками.

Найнижче представництво жінок – у Івано-Франківській, Кіровоградській міських радах (по 9,5%) та міській раді Ужгорода (8,3%). З 36 депутатів Ужгородської міської ради тільки 3 жінки.

Такий результат не відповідає представництву жінок серед кандидатів до міських рад на рівні 32,1%. В кандидаток-жінок були менші шанси бути обраними, ніж в кандидатів-чоловіків. 

Зі 190 депутаток, обраних за результатами виборів, 11 (або 5,8%) були лідерами партійних списків.

У попередніх заявах за проміжними результатами ґендерного моніторингу КВУ вже звертав увагу на непропорційну фінансову та організаційну підтримку агітації жінок-кандидаток з боку партій, недостатнє представництво жінок в органах управління партій на місцевому та центральному рівні, а також непропорційне представництво жінок серед лідерів списків, які гарантовано отримують мандат за умови подолання партією 5% бар’єру.

Комітет виборців України наголошує, що формального виконання квот при реєстрації списків кандидатів недостатньо для забезпечення рівних можливостей для жінок для участі в політичному житті. Для забезпечення жінкам-кандидаткам рівних можливостей бути обраними необхідна пропорційна фінансова та організаційна підтримка з боку політичних партій.

КВУ закликає політичні партії бути більш відкритими до залучення жінок до керівних органів партії як на центральному рівні, так і на рівні місцевих осередків. Активна участь жінок у внутрішньопартійній діяльності в перспективі сприятиме ширшому представництву і у місцевих радах.

Ґендерний моніторинг здійснюється в рамках діяльності КВУ «Ґендерний моніторинг та сприяння фактичній ґендерній рівності на місцевих виборах 2015 року в Україні» за підтримки Ради Європи. Висловлені тут думки жодною мірою не відображають офіційну позицію Ради Європи».

Одеський окружний адміністративний суд визнав необґрунтованими вимоги представників міської організації партії ВО “Батьківщина” визнати протокол про встановлення результатів голосування в Приморському районі недійсними. Про це повідомляє Одеська обласна організація "Комітет виборців України", передає УНН.

Позивач посилався на порушення при прийманні виборчої документації від дільничних виборчих комісій. Зокрема, в суді заявили, що цілісність і комплектність мішків із виборчою документацією не перевіряли у половини дільничних комісій.

“Позов відхилений у повному обсязі”, — зазначили у КВУ.

Як показали місцеві вибори 25 жовтня 2015 року, для осіб із обмеженими можливостями досі не створені належні умови щодо їх участі у виборчому процесі. Серед найчастіших перешкод для доступу таких людей до виборів: недоступність агітаційних матеріалів, нерозуміння з боку членів комісій, розташування приміщень для голосування у невідповідних місцях, відсутність трафаретів на дільницях тощо.

В України налічується 2,7 млн. людей із обмеженими можливостями, із яких 330 тис. складають люди із порушеннями зору, слуху та опорно-рухового апарату[1]. Значна частина людей із обмеженими можливостями – це особи, що постраждали внаслідок бойових дій на Сході України, зокрема військовослужбовці.

Закон «Про місцеві вибори» передбачає, що виборці, які не здатні пересуватись самостійно, голосують за місцем їх перебування. Проте значна частина таких громадян прагнуть здійснити волевиявлення самостійно на виборчій дільниці. При цьому приміщення для голосування як правило не пристосовані до потреб таких людей, а члени комісій не знають, як із ними поводитись. Все це перешкоджає доступу осіб до голосування і порушує їх право на участь у політичному та суспільному житті[2].

З іншого боку, недоступною для частини людей із обмеженими можливостями залишається агітація кандидатів. Не маючи змоги ознайомитись із такою агітацією, виборці із обмеженими можливостями фактично втрачають спроможність зробити усвідомлений вибір. Для людей із обмеженими можливостями не передбачено ані жестової мови при трансляції агітаційних матеріалів по телебаченню, ані аудіформ при представленні програм кандидатів.

Люди із обмеженими можливостями всіляко привертають увагу до проблеми їх низької залученності до виборчого процесу. Так, на «гарячу лінію» Комітету виборців України неодноразово надходили скарги від осіб із обмеженими можливостями щодо неможливості взяти повноцінну участь у виборах. Окрім цього, такі люди акцентують на своїх проблемах через різноманітні вистави та спектаклі, під час яких наочно демонструють проблеми при голосуванні.

Комітет виборців України долучився до розробки рекомендацій щодо залучення громадян із обмеженими можливостями до виборчого процесу. Зокрема, потрібно:

- зробити інформацію на сайтах Центральної виборчої комісії та Державного реєстру виборців доступною для виборців із обмеженими можливостями;

- розробити інформаційні матеріали щодо прав людей з обмеженими можливостями на виборчих дільницях;

-  забезпечити належне оснащення виборчих дільниць трафаретами для голосування людей із вадами зору;

- залучати до розробки інформаційної кампанії щодо залученості людей із обмеженими можливостями до виборчого процесу представників відповідних громадських організацій.

КВУ: для виконання квоти «по суті»необхідні передумови – допуск жінок до керівних посад в партіях та висування лідерами списків

Низький рівень представництва жінок серед лідерів списків та керівників партій може бути причиною недостатньої партійної підтримки жінок-кандидаток під час передвиборчої кампанії. Таке припущення робить Комітет виборців України за проміжними результатами ґендерного моніторингу на місцевих виборах.

В попередній заяві за проміжними результатами моніторингу КВУ відзначав, що присутність жінок-кандидатів у зовнішній рекламі (білборди, плакати, реклама в ЗМІ, агітаційні намети тощо) на рівні 15% від чоловіків не була пропорційною їх представництву у списках (в межах 26 — 36%).

КВУ звертає увагу, що значна частина партійної агітації присвячена кандидатам — лідерам списків, а жінки серед них дуже мало представлені.

З 318 списків кандидатів до обласних рад, тільки 28 списків очолювали жінки, що складає 8,8%. З 480 списків кандидатів до міських рад м. Києва та міст-обласних центрів, тільки 58 списків очолювали жінки, що складає 12,1%. Загалом, з 748 списків, жінки очолили 86 (або 11,5%). Такий показник не є пропорційним до представництва жінок загалом у списках (30,8%). Це може свідчити про неготовність партій до висування та підтримки жінок-лідерів.

З 86 списків, які очолювали жінки, в 5 випадках одна і та ж сама кандидатка очолювала списки партії до міської та обласної рад. В 15 випадках жінка-лідер списку була одночасно висуванкою від партії на посаду міського голови міста-обласного центру. В двох випадках, жінка-кандидатка була одночасно лідером у списку в обласну раду, лідером у списку в міську раду, та висуванкою на посаду міського голови від партії (Одеська область та м. Одеса: Світлана Фабрикант від партії «Відродження» та  Олена Алєксєєнко від партії «Патріот»).

Одночасне висування кандидатки від партії як лідера двох списків, або як лідера списку та кандидата на посаду міського голови, свідчить, з одного боку, про значну підтримку з боку партії. Одночасне висування збільшує шанси кандидатки бути обраною. З іншого боку, це свідчить про те, що рівень висування партіями жінок-лідерів реально ще нижчий. Це не 86 різних кандидаток-лідерів списків по всій Україні та ще 27 кандидаток від партій на посаду міського голови м. Києва та міст обласних центрів, а 81 лідерів списків та 12 кандидаток в мери. На рівні областей, Києва та міст-обласних центрів партії висунули менше сотні кандидаток-лідерів. У випадку одночасного проходження партії до міської та обласної рад, або перемоги кандидатки на виборах міського голови, їх мандати дістануться іншим кандидатам від цієї партії.

Саме місцеві організації партій висувають кандидатів у відповідні ради та розпоряджаються рахунками виборчих фондів. Також місцеві організації партій висувають кандидатів на посаду міського голови, і можуть робити внески у виборчі фонди таких кандидатів.

Комітет виборців України проаналізував ґендерний склад керівництва обласних осередків партій, які висували списки кандидатів до відповідних обласних рад.

Аналіз було здійснено на основі відкритих даних по 10 областям: Житомирській, Запорізькій, Кіровоградській, Сумській, Полтавській, Харківській, Хмельницький, Чернігівській, Чернівецькій та Черкаській. Типовою є ситуація, коли серед 15 обласних осередків політичних партій тільки один очолює жінка (Сумська область). Загалом по 10 областям, з 141 обласних осередків, жінки очолюють 18 (або 12,8%).

Місцеві організації партій підпорядковуються центральним органам партій.

Серед 123 партій, що взяли участь у місцевих виборах, тільки в 23 випадках центральні органи партії очолює жінка, або жінка є одним з керівників (17,4%).

Комітет виборців проаналізував також список кандидатів до обласних та міських рад м. Києва та міст-обласних центрів, які вибули з балотування до дня виборів. Серед 137 таких кандидатів, що вибули, 35 жінок (або 25,5%). Оскільки в середньому в усіх списках жінок 30,8%, серед кандидатів, що вибули, немає істотної різниці за ґендерною ознакою.

Комітет виборців України наголошує, що формального виконання квот при реєстрації списків кандидатів недостатньо для забезпечення рівних можливостей для жінок для участі в політичному житті. Для забезпечення жінкам кандидаткам рівних можливостей бути обраними необхідна пропорційна фінансова та організаційна підтримка з боку політичних партій.

КВУ закликає політичні партії бути більш відкритими до залучення жінок до керівних органів партії як на центральному рівні, так і на рівні місцевих осередків. Активна участь жінок у внутрішньопартійній діяльності в перспективі сприятиме ширшому представництву і у місцевих радах.

Ґендерний моніторинг здійснюється в рамках діяльності КВУ «Ґендерний моніторинг та сприяння фактичній ґендерній рівності на місцевих виборах 2015 року в Україні» за підтримки Ради Європи. Висловлені тут думки жодною мірою не відображають офіційну позицію Ради Європи».