Цьогорічні місцеві вибори на Закарпатті будуть в рази брудніші, ніж попередні. Такий прогноз зробив голова закарпатського осередку ВГО «Комітету виборців України» Дмитро Тужанський, коментуючи офіційний старт виборчої кампанії.

– Передумов для таких песимістичних прогнозів є відразу кілька. Як локальних, так і всеукраїнських. Перший – це досвід виборів у Чернігові, де зашкалювали рівень маніпулятивних технологій, спекуляцій та підкупу виборців. І як не парадоксально, в тому числі з боку команди провладного кандидата. Є всі підстави вважати, що вибори в Чернігові були також полігоном для випробовування технологій, які будуть задіяні й цієї осені по всій країні, і в тому числі на Закарпатті, – пояснюють в закарпатському осередку Комітету виборців України.

– По-друге – це проблеми єдності у так званій демократичній коаліції та ситуативні альянси партій влади з представниками режиму Януковича. Це відбувається і на місцевому рівні, насамперед, в рамках висунення і погодження кандидатів за округами, – додає Дмитро Тужанський.

– По-третє, події 11 липня в Мукачеві, які потягли за собою кадрові зміни в керівництві регіону, і фактично передчасний старт виборчої кампанії. Закарпаття з усіма нюансами було вмонтоване у всеукраїнський політичний та медійний контекст з великою маніпулятивною складовою. Це триватиме і в рамках місцевих виборів. Медійна складова протистояння буде підсилена локальною особливістю, коли у кожного пристойного кандидата є власний сайт, газета, а в політичного угрупування – по  цілій медіагрупі, – зауважує політичний оглядач. 

– По-четверте, як і у попередні виборчі кампанії до Євромайдану, головним опонентом партії влади на Закарпатті буде Єдиний Центр. Саме між цими командами і йтиме головне протистояння – і медійне, і партійне, і особистісне. Це відбувається вже зараз, – підкреслюють в КВУ. – По-п’яте, нове виборче законодавство, яке з огляду на чимало новел та процедурну складність, може бути використане для нечесної боротьби з конкурентами.

– Окремо варто звернути увагу на роль правоохоронних органів, зокрема у напрямку протидії підкупу виборців, що може стати головною технологією місцевих виборів 2015. Під час жодної з попередніх виборчих кампаній чи то на Закарпатті, чи то деінде в Україні, дії правоохоронців у протидії підкупу виборців не були ефективними, точніше були абсолютно неефективними. У Закарпатті це може бути підсилено тим фактором, що за підсумками подій 11 липня в Мукачеві, де силовики були однією з зацікавлених сторін та безпосередніх учасників розбірок, робота насамперед місцевої міліції, на жаль, має чітку політичну складову, – підсумував Дмитро Тужанський.

В рамках моніторингу ходу виборчої кампанії в Україні Комітет виборців України підготував розгорнуту інфографіку про форми агітації потенційних кандидатів – від зустрічі з виборцями до роздачі продуктових пакетів.

Відповідне рішення було прийнято Центральною виборчою комісією 11 вересня.

Текст Постанови за посиланням

Окрім 1.4 млн. переселенців, ще біля 13 млн. громадян матимуть труднощі із голосуванням на місцевих виборах. З тих чи інших причин ці громадяни проживають не за місцем офіційної реєстрації. Комітет виборців України наполягає на тому, що проблема виборчих прав має бути вирішена для всіх категорій громадян одночасно. Для цього необхідна комплексна реформа законодавства, що визначає приналежність особи до територіальної громади.

У Верховній Раді України на даний момент зареєстровано три законопроекти (№ 2501а, 2501а-1, 2501а-2), якими пропонується надати внутрішньо переміщеним особам право голосу на наступних місцевих виборах.

У пояснювальних записках автори законопроектів посилаються на міжнародні стандарти, які захищають права внутрішньо переміщених осіб, а також норми статті 24 Конституції України, яка передбачає рівність прав громадян, у тому числі виборчих.

«Комітет виборців України» і на виборах Президента України у травні 2014 року і на виборах народних депутатів України у жовтні 2014 року здійснював активну діяльність на підтримку реалізації виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, спрощення процедури тимчасової зміни місця голосування для них.

В той же час, ми вимушені застерегти, що прийняття будь-якого з вищезгаданих законопроектів призведе до порушення статті 24 Конституції України, яка передбачає, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.  Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Відповідно до ст. 141 Конституції України до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

25 жовтня 2015 року відбудуться місцеві вибори в Україні, а якщо бути точнішим, то відбудуться тисячі виборів різних органів місцевого самоврядування.

На кожних таких виборах мають право проголосувати члени відповідної територіальної громади. Це дуже важлива особливість місцевих виборів, яка відрізняє ці вибори від виборів народних депутатів України та виборів Президента України, де мають право голосу усі дієздатні громадяни України, що досягли 18 років. Якщо узагальнити норми Конституції України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», «Про місцеві вибори» то член територіальної громади – це особа, яка має зареєстроване місце проживання (відмітка у паспорті громадянина України або тимчасовому посвідченні громадянина України) у межах відповідної територіальної громади.

Можна сперечатися стосовно того, чи є справедливим визначати члена територіальної громади за місцем реєстрації його проживання, чи ні, однак це правило є єдиним для всіх громадян України. В той же час, саме «завдяки» цій нормі не мають права голосу на місцевих виборах такі категорії осіб, як військовослужбовці строкової служби, громадяни України, які проживають за кордоном, а також громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, оскільки вони не належать до жодної громади.

Теж позбавлені права голосу на місцевих виборах особи, які не мають реєстрації місця проживання з причин відсутності житла, з певних ідеологічних міркувань (які вважають, що реєстрація місця проживання – все та ж радянська «прописка», тому свідомо відмовляються від неї) чи інших причин. При цьому усі вищезазначені особи можуть голосувати на виборах Президента України та виборах народних депутатів України, оскільки вони є громадянами України.

Крім того, не варто забувати про осіб, які не проживають за реєстрацією місця проживання протягом багатьох років. Звісно ж, такі особи можуть поїхати у день виборів і проголосувати за місцем реєстрації свого проживання, однак навіщо їм голосувати за місцеву владу певної територіальної громади, до якої вони не мають відношення. Такі особи фактично проживають у іншій громаді, однак не можуть обирати місцеве самоврядування у ній через відсутність реєстрації місця проживання.

Автори законопроектів про забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб пропонують дозволити обирати внутрішньо переміщеним особам територіальну громаду, членами якої вони себе вважають:

-  або громаду за реєстрацією їх місця проживання (як є зараз);

- або громаду за фактичним місцем проживання, яке зазначене у довідці про взяття на облік.

Відповідно, обравши 2 варіант, такі особи зможуть проголосувати за органи місцевого самоврядування 25 жовтня 2015 року. Особи, які оберуть перший варіант – проголосують на місцевих виборах, коли їх територіальні громади повернуться під контроль української влади.

У той же час, законопроекти не пропонують механізмів визначення належності до територіальної громади за фактичним місцем проживання іншим громадянам, у тому числі тим, які на даний момент взагалі позбавлені права голосу на місцевих виборах. Для них залишається правило про належність до територіальної громади за реєстрацією місця проживання. Тобто пропонується створити певні винятки – привілеї для внутрішньо переміщених осіб, хоча такі привілеї прямо заборонені статтею 24 Конституції України. З погляду рівності прав громадян не зрозуміло, чому можна дозволити внутрішньо переміщеній особі належати до територіальної громади за місцем фактичного проживання (і, відповідно, голосувати), але продовжувати забороняти це іншому громадянину України, який не має реєстрації місця проживання, хоча він також фактично проживає у відповідній територіальній громаді і навіть може надати певні документи на підтвердження цього.

З огляду на це, законопроекти № 2501а, 2501а-1, 2501а-2 порушують ст. 24 Конституції України, яка передбачає рівність прав громадян, створюючи для внутрішньо переміщених осіб особливі правила визначення належності до територіальної громади, і не даючи таких можливостей іншим громадянам України. 

Загалом, ідея права вибору територіальної громади, до якої особа належить, є прогресивною, але її реалізація повинна бути більш продуманою, а також стосуватися усіх громадян України, а не лише певної категорії. Забезпечення реалізації виборчих прав внутрішньо переміщених осіб потрібне, однак воно не повинно супроводжуватися порушенням Конституції України та дуже важливого принципу – рівності прав усіх громадян.

Прес-служба КВУ

Дані про кількість осіб, що не мешкають за місцем реєстрації було взято із дослідження громадської організації "Територія успіху", проведеного у 2012 році. Текст дослідження за посиланням.

Вибори до органів місцевого самоврядування стартували 5 вересня. Владислав Телень, голова Вінницького КВУ, відзначив основні тенденції виборчої кампанії.

Конкуренція під час місцевих виборів, які відбудуться 25 жовтня, буде дуже високою. У Вінницькій області вже зареєструвалось більше двохсот політичних партій. І їх кількість збільшується.

- Таке враження, що кожен другий збирається балотуватися. Вже зареєстровані понад 200 політичних партій, щодня з'являються нові, - говорить голова Вінницького обласного осередку Комітету виборців України Владислав Телень.

- Таке враження, що вибори у області почалися задовго до офіційного старту самого виборчого процесу. Чи законною була реклама, яка розповсюджувалась до 5 вересня?

- Та політична реклама, яку ми бачили на вулицях міста до цієї дати, не потрапляє під дію закону про вибори. А от тепер - так, і партія, і кандидати мають утримуватись від політичної реклами до моменту їх офіційної реєстрації відповідними територіальними виборчими комісіями. На жаль, ініціатива Комітету виборців України про заборону окремим кандидатам і політичним партіям проводити агітацію через так звані "клони" поки не відображена у законі. Мається на увазі випадок, коли біля політичної партії утворюється громадська організація чи фонд із тією ж назвою. Це потребує врегулювання, бо ми можемо стикнутися із випадками масштабного підкупу виборців. Сподіваємось, що парламент ще повернеться до цього питання.

- Так само як до питання врегулювання агітаційних мітингів?

- За новим законодавством, мітинги, зустрічі кандидатів із виборцями, мітинги та демонстрації, які проводяться у рамках виборчої кампанії, взагалі випадають із юрисдикції місцевих органів влади та правоохоронних органів. Закон навіть не вимагає інформувати про них місцеві органи влади. Ми жартували між собою, що коли якийсь із кандидатів захоче поставити агітаційне шатро десь посеред дороги, то формально він закон не порушить, бо йому дозволено у будь-якому місці проводити агітацію. Єдине, що чітко вказано - агітувати не можна у органах влади, на вокзалах, у аеропортах і розміщувати агітаційні матеріали у громадському транспорті. Ось і всі обмеження. Хочеш поставити агітаційне шатро просто на Меморіалі Слави - можеш поставити. Хочеш поставити на перехресті Соборної та Козицького - став... Хіба ж це правильно?! Тому ми й просимо у парламентарів цю норму теж уточнити.

- А які новації у самій виборчій системі?

- Уже зараз можемо говорити, що Вінниця на цих виборах буде поділена на 54 виборчих округи. Вибори міського голови проходитимуть за системою абсолютної більшості, тобто для перемоги у першому турі кандидату потрібно набрати хоча б 50% плюс один голос від тих, хто прийшов на голосування. У Вінниці висування кандидатів у мери та кандидатів у депутати відбувається лише від партій, самовисування дозволено тільки на рівні сіл, селищ і маленьких містечок. Тобто округи не будуть прив'язані до конкретних депутатів, вони створені лише для зручного адміністрування самого процесу виборів. За великим рахунком можлива навіть така ситуація - у одному окрузі буде чотири чи п'ять переможців, а кілька інших округів не отримають жодного.

- А що потрібно партії для перемоги?

- Для перемоги партії потрібно буде набрати 5% голосів від усіх виборців. Перелік усіх кандидатів у депутати буде вибудований у алфавітному порядку із вказаними номерами округу. А вже за результатами голосування списки будуть перебудовані у залежності від набраних голосів. Якщо партія здолає 5-відсотковий бар'єр і набере певну кількість голосів, то у залежності від цієї кількості і буде обчислена кількість мандатів, які отримають її кандидати у тій чи іншій раді.

- Яку перевагу дає ця система?

- Як на мене, важливою перевагою є те, що не партія визначатиме, яких кандидатів зі списку вважати переможцями. Лише ми із вами, голосуючи за того чи іншого кандидата, визначатимемо, чи переможе він на виборах.

- А які слабкі місця у такому голосуванні?

- На жаль, не враховані коефіцієнти вирівнювання, які передбачав законопроект на стадії обговорення. Поясню про що йдеться. Округи, на які поділять Вінницю, будуть близькі за кількістю виборців, але все ж не тотожні. Десь будуть округи, які дадуть 3-4 тисячі голосів, а будуть і такі, де нараховуватиметься 7-8 тисяч голосів. Зрозуміло, що два кандидати, які наберуть однакову кількість голосів у округах із різною кількістю виборців, у пропорційному відношенні будуть мати різний кінцевий результат. Коефіцієнти вирівнювання, які планувалось застосувати, це могли б виправити. Але, мабуть, Центрвиборчком вирішив, що це надто складно для підрахунків, і врешті ця норма зникла із кінцевого варіанта закону про вибори. Самі кандидати кажуть, що це несправедливо, але що поробиш.

- Наскільки активною буде політична боротьба за голоси вінницьких виборців?

- Упевнений, що дуже активною. Навіть якщо зараз пройти вздовж Соборної, можна помітити багато гасел від різних партій, при цьому від тих, про існування яких ніхто ще вчора й гадки не мав. А тепер тільки погляньте - й офіси нові, і шатра нові, і люди у брендованих футболках вже щось роздають. І ця активність лише набиратиме обертів.

У рамках проекту «Вінницький вибір – 2015», підтриманий DVV International, Владислав Телень проведе тренінги для журналістів Вінницької області з питань виборчого законодавства.

На Львівщині більшість партій та кілька кандидатів на посаду міського голови Львова розпочали передвиборчу агітацію раніше офіційного старту виборчої кампанії. При цьому політична реклама часто носить популістський характер і не пропонує конкретних програм для вирішення проблем регіону.

Про це під час прес-конференції розповіла голова правління Львівської обласної громадської організації «Комітет виборців України» Соломія Саврук.

«Багато кандидатів так і не дочекались офіційного старту виборчої кампанії. Ми фіксували з початку літа початок політичної реклами і політичної агітації потенційних кандидатів на посаду міського голови та кандидатів у депутати обласної, міських, та районних рад», – сказала С.Саврук.

Серед тих, хто завчасно розпочав виборчу кампанію, – партії «Народний контроль», ВО «Свобода», «Батьківщина», «УКРОП», Українська Галицька партія, «Блок Петра Порошенка», «Громадянська позиція», «Народний рух України», «Самопоміч», а також потенційні кандидати на посаду львівського міського голови Ігор Васюник, Володимир Гірняк, Дмитро Добродомов. Ці партії та кандидати розміщували інформацію на білбордах, сітілайтах, деякі з них встановлювали агітаційні намети та розповсюджували свою друковану продукцію в громадських місцях, зокрема біля церков.

Разом з тим, С.Саврук зазначила, що в цій рекламі не звучало прямого заклику проголосувати за ту чи іншу партію, натомість були вітання з Днем незалежності та різноманітні соціальні гасла. Крім того, «УКРОП», «Самопоміч» та Українська Галицька партія розміщували заклики вступати до їхніх лав, таким чином проводячи рекрутингову кампанію.

Однією з особливостей старту виборчої кампанії стала складність розмежування політичної реклами та соціальних кампаній. «Ми маємо майже однойменні громадські організації та партії. Це партія та ГО «Самопоміч»,  Українська Галицька партія, яка має ГО «Українська Галицька асамблея», партія та ГО «Народний контроль». Тому дуже складно розмежувати, де відбувається політична реклама, а де – інформаційні повідомлення громадської організації», – зауважила С.Саврук.

Крім того, партії здебільшого розповсюджують популістську інформацію та інформацію про діяльність на загальноукраїнському рівні, не представляючи програми діяльності на Львівщині.

Представники 11 політичних сил представлені в керівних складах (голова, заступник голови, секретар) територіальних (обласної, районних, міських) виборчих комісій Рівненської області відповідно до Постанови ЦВК № 230 від 6 вересня 2015 року.

Так, найбільше місць отримали партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність» та Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – по 12. Трохи менше – 11 – «Народний фронт». Радикальна партія Олега Ляшка має 9 посад у керівних складах ТВК, Опозиційний блок – 7, ВО «Свобода» – 5, УКРОП – 3. По одному місцю також отримали партії «Нова держава», «Сила людей», «Самопоміч» і Народна Партія.

Головами тервиборчкомів Рівненщини будуть представники шести політичних сил: 6 представляють партію «Блок Петра Порошенка «Солідарність», 5 – ВО «Батьківщина», 4 – «Народний фронт», 3 – Радикальну партію Олега Ляшка, 2 – Опозиційний блок, 1 – партію «УКРОП».

Рівненську обласну виборчу комісію очолила Загиней Наталія Ігорівна, 1974 року народження (від місцевої організації Радикальної Партії Олега Ляшка). Її заступником буде Курилас Василь Васильович, 1976 року народження (від місцевої організації партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність»). Секретар комісії – Кожемякіна Вероніка Ігорівна, 1984 року народження (від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).

Головою Рівненської міської виборчої комісії стала Дем’янова Лариса Павлівна, 1954 року народження (від місцевої організації партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність»). Її заступник – Теребухіна Лариса Миколаївна, 1973 року народження (від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»). Секретарем комісії буде Малухіна Оксана Юріївна, 1986 року народження (від місцевої організації Політичної партії «Народний фронт».

Загалом же у складах 21 територіальної (обласної, районних, міських) виборчої комісії Рівненської області є представники 17 політсил. Крім 11 названих вище, ще є представники таких політичних партій: «Зелені», «Воля», «Наш край», «Молодь до влади», Українська народна партія, Аграрна партія України.

До 12 вересня включно має відбутися формування складу відповідних міських (крім міст обласного значення, міста Києва), районних у містах (крім районних у місті Києві), сільських, селищних виборчих комісій.

Нагадаємо, що відповідно до Закону про місцеві вибори скликання першого засідання територіальної виборчої комісії повинно відбутися не пізніш як на другий день з дня формування складу комісії. А початок повноважень ТВК у новосформованому складі починається з моменту складання присяги більшістю від її складу, визначеного при її формуванні, на засіданні цієї комісії.

Святослав Дубов, інформаційний відділ РОГО КВУ