25 лютого 2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 791-VII «Про призначення позачергових виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради 25 травня 2014 року», якою були призначені позачергові вибори Київського міського голови та  депутатів Київської міської ради на неділю 25 травня 2014 року. Ці вибори відбулися і на них були обрані Київський міський голова та депутати Київської міської ради.

В той же час, виникають питання стосовно строку повноважень Київського міського голови та депутатів Київської міської ради, а також, відповідно, щодо дати наступних виборів. Так, заступник голови КМДА і секретар Київради Олексій Резніков заявив, що вибори в Києві 25 травня 2014 року були не просто черговими, вони ще й відбулися із запізненням. Парламенту потрібно розібратися з цим, і коли він буде приймати постанову про призначення місцевих виборів по всій країні, визначити суб'єкти, де вибори вже були проведені в травні, адже окрім Києва, таких міст близько двадцяти. На думку Олексія Резнікова, спроби організувати повторні вибори у Києві необхідно присікти. Також Олексій Резніков в іншому своєму інтерв’ю згадав, про рішення Конституційного суду України 2009 року, яке стосувалося цієї ситуації та досвід місцевих позачергових виборів у м. Києві 2008 року.

Варто зазначити, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» повторні вибори призначаються у разі визнання відповідних виборів такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від посади, на яку її обрали, тому не коректно вживати термін «повторні вибори» щодо майбутніх виборів, як це було зроблено у статті.

Щоб розібратися у ситуації, варто повернутися у 2006 рік, коли були проведені чергові вибори депутатів Київської міської ради та Київського міського голови (26 березня 2006 року). Стаття 141 Конституції України на час виборів передбачала, що депутати Київської міської ради обираються строком на 5 років, а Київський міський голова – на 4 роки (не уточнювалося, на яких видах виборів). Щодо строку, коли мають відбутися місцеві вибори, то було передбачено тодішнім Законом України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад  та сільських, селищних, міських голів», що це неділя.            

У 2008 році Верховною Радою України були призначені на 25 травня позачергові вибори депутатів Київської міської ради та Київського міського голови, які відбулися. Після цих виборів виникло запитання – на який строк обрані відповідні органи? Конституційний суд України у своєму Рішенні № 13-рп/2009 від 4 червня 2009 року у справі за конституційним поданням Київської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 141 Конституції України зазначив, що положення частин першої, другої статті 141 Конституції України, що встановлюють строки, на які обираються депутати до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради чи сільський, селищний, міський голова, слід розуміти так, що при обранні цих осіб на передбачених Конституцією України виборах (як чергових, так і позачергових) – на них поширюються відповідно п’ятирічний та чотирирічний строки повноважень. Тобто, строк повноважень депутатів Київської міської ради збігав у 2013 році, а Київського міського голови – у 2012 році.

30.09.2010 року Конституційний суд України прийняв рішення, у якому визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Закон України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року N 2222-IV у зв'язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття. Як наслідок – ст. 141 Конституції України повернулася до редакції, що існувала до внесення до неї змін Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року N 2222-IV. Новою-старою редакцією передбачалося, що депутати місцевих рад обираються строком на 4 роки, як і сільські, селищні, міські голови (зрівнялися строки повноважень органів місцевого самоврядування).

Того ж року (31 жовтня) було проведено місцеві вибори по всій Україні. Вибори були призначені Постановою Верховної Ради України N 2412-VI «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році» від 1.07.2010 року. У тексті Постанови зазначалося: «призначити чергові  вибори  депутатів  місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю 31 жовтня 2010 року», однак не згадувалося про те, що місцеві вибори не проводяться у м. Києві. В той же час з огляду на Рішення Конституційного суду, про яке згадувалося вище – вибори у Києві фактично не проводилися.

01.02.2011 року до ст. 141 Конституції України було внесено зміни, якими передбачалося:

ч.1 – строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати  якої  обрані на чергових виборах, становить п'ять років;

ч.2 – строк   повноважень сільського,  селищного,  міського  голови,  обраного  на  чергових

виборах, становить п'ять років,

ч.3 – чергові   вибори   сільських,  селищних,  міських,  районних, обласних  рад,  сільських,  селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах.

Також 21.02.2014 року було прийнято Закон України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України», однак він ролі у вирішенні цього питання не відіграє, оскільки текст статті 141 Конституції України залишився без змін.

Враховуючи вищезазначені зміни, виділимо 3 групи виборних органів:

1) місцеві ради та сільські, селищні і міські голови, які були обрані 31.10.2010 року і не переобиралися - щодо них очевидно, що вибори цих органів мають відбутися 25 жовтня 2015 року;

2) місцеві ради, сільські, селищні і міські голови, які були обрані 31.10.2010 року і пізніше були переобрані на позачергових виборах.

Оскільки Конституцією України не врегульовано строк повноважень органів, обраних на позачергових виборах, та, відповідно, строк проведення виборів таких органів, Суд у своєму Рішенні № 2-рп/2013 від 29.05.2013 р. застосував поширювальне тлумачення положень частини другої статті 136, частини третьої статті 141 Конституції України і зазначив, що чергові вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських, районних, обласних рад та сільських, селищних, міських голів, обраних на чергових або позачергових виборах, відбуваються одночасно на всій території України в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень рад чи голів, обраних на чергових виборах 31 жовтня 2010 року. Таким чином, якщо орган обраний 31 жовтня 2010 року на чергових виборах, переобирався пізніше на позачергових виборах, чергові вибори цього органу все одно повинні відбутися 25 жовтня 2015 року.

3) місцеві ради, сільські, селищні і міські голови, які не були обрані 31.10.2010 року на чергових виборах.

До таких відносяться у тому числі Київська міська рада та Київський міський голова. Останні чергові місцеві вибори таких органів відбувалися ще 26 березня 2006 року. Ця група є найбільш проблемною. Якщо застосувати до виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради вищезазначену частину 3 ст. 141 Конституції України, то чергові місцеві вибори у м. Києві повинні були б відбутися 31.10.2010 року, тобто ще до прийнятих 01.02.2011 року змін до Конституції України, що є неможливим.

У даному випадку очевидно, що Верховна Рада України повинна була б врахувати це та зазначити у Перехідних положеннях Закону України «Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 01.02.2011 р., що робити з місцевими виборами окремих виборних органів, у тому числі Київської міської ради та Київського міського голови. Однак це зроблено не було.

Таким чином, можна стверджувати, що строк проведення чергових місцевих виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради не визначений через прогалину у законодавстві.

У той же час посилатися на рішення Конституційного суду України 2009 року, як це робив Олексій Резніков, для вирішення даної ситуації не є коректним, оскільки КСУ тлумачив статтю 141 Конституції України у редакції 2009 року, а з того часу ця стаття змінилася, у т. ч. появилася частина 3, яка передбачає строк проведення чергових місцевих виборів. Позачергові вибори депутатів Київської міської ради та Київського міського голови проводилися уже за нової редакції статті 141 Конституції України.

Розуміючи існування вищеописаної проблеми, Конституційний суд України спробував її вирішити у вже згадуваному Рішенні № 2-рп/2013 від 29.05.2013 р.. У мотивувальній частині він згадав про проблему з визначенням строків виборів депутатів Київської міської ради, Тернопільської обласної ради та Київського міського голови. А також зазначив про важливість уніфікації строків проведення усіх чергових виборів, що зміцнює засади унітарної форми державного устрою України, єдності та цілісності її території. Далі слід цитувати резолютивну частину Рішення № 2-рп/2013:

«В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 136, частини третьої статті 141 Конституції України, абзацу першого частини другої статті 14 Закону України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів“ від 10 липня 2010 року № 2487–VI слід розуміти так, що наступні після набрання чинності Законом України „Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів“ від 1 лютого 2011 року № 2952–VІ усі чергові вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських, районних, обласних рад та сільських, селищних, міських голів, обраних на чергових або позачергових виборах, відбуваються одночасно на всій території України в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень рад чи голів, обраних на чергових виборах 31 жовтня 2010 року».  

Як бачимо, Конституційний суд України взяв на себе відповідальність зазначити, що УСІ (у тому числі, вибори депутатів Київської міської ради та Київського міського голови) чергові місцеві вибори повинні відбутися в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень рад чи голів, обраних на чергових виборах 31 жовтня 2010 року, тобто 25.10.2015 року.

Ще раз варто нагадати ч. 3 ст. 141 Конституції України, де зазначено, що чергові   вибори   сільських,  селищних,  міських,  районних, обласних  рад,  сільських,  селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах. Потрібно розуміти, що місцеві вибори – це сукупність багатьох виборів, серед яких окремо вибори депутатів Київської міської ради та вибори Київського міського голови. Наявність слова «відповідно(го)ї» у ч. 3 ст. 141 Конституції України означає, що для призначення кожних чергових виборів потрібен індивідуальний підхід до цих виборів. Для виборів Київського міського голови ч. 3 ст. 141 буде наступною – чергові вибори Київського міського голови відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Київського міського голови, обраного на чергових виборах. Як ми пам’ятаємо, Київський міський голова обраний на чергових виборах аж у 2006 році.

Тому є певні підстави критикувати рішення Конституційного Суду України та стверджувати, що він дещо вийшов за межі своїх повноважень при тлумаченні ч. 3 ст. 141 Конституції України. Однак, слід нагадати, що в той же час рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, що є важливим при вирішенні питання про строки проведення чергових виборів депутатів Київської міської ради та Київського міського голови.

Крім того, важливо зазначити про основоположні принципи проведення виборів. Відповідно до ст. 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожний громадянин  повинен  мати без будь-якої дискримінації, згаданої в статті 2, і без  необґрунтованих обмежень право і можливість голосувати і бути обраним на справжніх   періодичних виборах, які проводяться на основі загального і рівного виборчого права при   таємному голосуванні і забезпечують свободу волевиявлення виборців. Принцип періодичності згадується і в Кодексі належної практики у виборчих справах, ухваленим Венеціанською комісією. Також відповідно до Документу Копенгагенської наради Конференції з людського виміру НБСЄ від 29 червня 1990 року воля народу повинна виражатися в ході періодичних і справжніх виборів і вимагається, щоб вільні вибори проводилися через розумні проміжки часу, з розумною періодичністю (підпункт 5.1 пункту 5, пункт 6, підпункт 7.1 пункту 7). Як бачимо, суть принципу періодичності полягає у тому, що вибори повинні відбуватися через певні проміжки часу. При цьому виборець повинен розуміти, який саме цей проміжок часу, тобто на який строк він обирає той чи інший орган (принцип правової визначеності).

Перед позачерговими місцевими виборами ніхто не повідомляв виборцям, що Київський міський голова та депутати Київської міської ради обираються на 5 років. Про позицію КСУ з цього приводу вже згадували, а іншого офіційного роз’яснення не було. Таким чином, можна стверджувати, що виборці обирали депутатів Київської міської ради та Київського міського голову на строк до наступних чергових виборів – 25 жовтня 2015 року.

Тому, з огляду на вищезазначені аргументи, чергові вибори депутатів Київської міської ради та Київського міського голови необхідно провести 25 жовтня 2015 року. 

Завантажити юридичний висновок Комітету виборців України щодо виборів та депутатів Київської міської ради можна за посиланням.

Представники Комітету виборців України взяли участь у Навчальному курсі IFES з виборчого права для експерток/ів та активісток/ів, які працюють з ґендерними питаннями. Навчання проходило 18-19 та 25-26 квітня в м. Київ.

Серед тем курсу – чому гендерна рівність важлива у сфері виборів; гендерна рівність протягом усього виборчого циклу; міжнародні стандарти виборів та  участь жінок у виборах; шляхи до створення рівного доступу та представництва; потенційний вплив виборчих систем на гендерний баланс в представницьких органах; органи адміністрування виборчого процесу та гендерна рівність; роль зацікавлених сторін виборчого процесу у забезпеченні гендерної рівності у виборах та інше.

Комітет виборців України висловлює подяку Міжнародній фундації виборчих систем (IFES) за організацію заходу.

24 квітня в Одесі відбувся Всеукраїнський форум «Від локальних дій до єдиної України», покликаний сформувати мережу політичних платформ для посилення впливу жінок на прийняття суспільно важливих рішень.

Із вітальним словом захід відкрили Тетяна Семикоп, голова Громадського Руху «Віра, Надія, Любов», Людмила Кормич, доктор історичних наук, професор, голова Південноукраїнського центру гендерних проблем, Олена Микитась, представниця Херсонської області та ХОЦ «Успішна жінка», і Оксана Ярош, представниця ВОГО «Гендерний центр» Волинської області.

У межах програми форуму Мілена Горячковська, міжнародний секретар Комітету виборців України, представила європейський досвід упровадження законодавчих квот та внутрішньопартійних правил. Під час свого виступу-презентації вона розповіла про те, як досягнути 30% представництва жінок у парламенті.

Крім того, учасники та учасниці форуму обговорили проблему місцевих ініціатив та платформ по залученню жінок до політики, подискутували на тему «Роль місцевих та національних коаліцій у просуванні жінок у політику», а також взяли участь у майстер-класі «Миротворчість у конфліктах».  

Зазначимо, що Всеукраїнський форум «Від локальних дій до єдиної України» було проведено за підтримки Благодійного Фонду «Український жіночий фонд», Херсонського обласного центру «Успішна жінка», Волинської обласної громадської організації «Гендерний центр» та Одеського Фонду «Віра, Надія, Любов». 

У понеділок, 27 квітня, об 11:30, в приміщенні інформаційної агенції УНІАН (вул. Хрещатик, 4) відбудеться прес-конференція Комітету виборців України: «Півроку до місцевих виборів: нові гравці та старі проблеми»

На заході будуть презентовані результати опитування регіональних експертів КВУ та основні рекомендації. 

Теми прес-конференції:

-          як партії та потенційні кандидати ведуть виборчі кампанії;

-          які нові регіональні політичні проекти з’являться на виборах;

-          головні загрози виборчому процесу;

-          чи відбудуться місцеві вибори в Києві: висновки юридичної служби КВУ;

-          зміни до виборчого законодавства: реалістичний сценарій

Спікери:

-          Олексій Кошель, Генеральний директор КВУ;

-          Святослав Пікуль, керівник юридичної служби КВУ

Реєстрація на місці

20 квітня 2015 р., у Києві, відбулась конференція на тему: «Гендерна політика ЄС: чи можна імплементувати найкращий досвід в Україні?».

Участь в заході взяла міжнародний секретар Комітету виборців України – Горячковська Мілена. Вона розповіла про європейський досвід збільшення представництва жінок в парламенті і про те, як його можна використати в Україні.

Конференцію відвідали посол Королівства Швеції в Україні – Й. В. Андреас фон Бекерат, народна депутатка – Олена Кондратюк, депутатка Київської міської ради – Наталія Шульга та інші.

Захід організовано Міжнародним центром перспективних досліджень. 

ІФОО «Комітет виборців України»в рамках Проекту «Київський Діалог» за підтримки Міністерства Закордонних Справ Федеративної Республіки Німеччина запрошує громадські організації та благодійні фонди Івано-Франківської області до участі в  конкурсі міні-грантів.

Мета конкурсу – сприяння розв’язанню конкретних проблем місцевих громад Івано-Франківської області шляхом підтримки локальних громадських ініціатив.

Тематика проектів – може бути різною, однак важливість конкретної проблеми для місцевої громади / регіону має бути обґрунтованою. Проект повинен чітко та реалістично зазначати, яким чином він спроможеться вплинути на розв’язання зазначеної проблеми.

Пріоритет надаватиметься проектам, які:

• передбачають взаємодію між громадою та місцевою владою в розв’язанні конкретної проблеми;
• передбачають активне залучення до їх реалізації молоді;
• мають чітко визначені ціль та детальний план заходів;
• передбачають реалістичні та вимірювані результати;
• мають раціональні бюджети та демонструють ефективність витрачання коштів;
• залучають власні (місцеві) ресурси не менш як 10% від загальної вартості проекту;
• пропонують інноваційні методи розв’язання проблеми. 
• окремо заохочуються до участі проекти, що будуть реалізовуватися в сільській місцевості.

Умови конкурсу:

Заявки приймаються від неприбуткових громадських організацій та благодійних фондів, які розробили свої проекти відповідно до тематики та пріоритетів конкурсу. Ініціативні групи громадян мають реалізовувати проекти у партнерстві з офіційно зареєстрованими громадськими організаціями або благодійними фондами, які будуть формальними отримувачами грантових коштів і відповідають за їх використання. 

Максимальний розмір кожного гранту, що буде надано в рамках конкурсу, не перевищуватиме 25270 грн. Загальний бюджет конкурсу складає 50540 грн. 

Не розглядатимуться проекти:

• від приватних осіб, осередків політичних партій, релігійних організацій, комерційних структур, органів місцевої влади та самоврядування;
• бюджет яких перевищує суму, яка перевищуватиме 25270 грн. 
• подані пізніше визначеного строку;
• подані не за спеціально визначеною аплікаційною формою.

Не підтримуватимуться наступні витрати:

• витрати на обладнання і купівлю офісних меблів;
• витрати, пов’язані з відрядженнями;
• підтримка поточної діяльності організації: поточна заробітна плата, оренда офісу, сплата комунальних послуг, а також витрати по вже здійсненому проекту;
• пряма гуманітарна й інша матеріальна допомога;
• витрати на надання медичної допомоги окремо взятим особам;
• комерційні проекти або проекти, що передбачають закупівлю устаткування з використанням його в подальшому в комерційних цілях;
• витрати на вручення премій, організацію вшанувань, грошову винагороду за реалізацію яких-небудь програм або проектів тощо;
• витрати на академічні (наукові) дослідження.

Заявки приймаються до 24:00 год. 30 квітня 2015 року.

Конкурсна комісія оголосить про результати конкурсу до 15 травня 2015 року.

Реалізація проектів має здійснюватися в період з 01 червня 2015 року до 31 жовтня 2015 року включно.

Заявка на конкурс міні-грантів повинна подаватися українською мовою за аплікаційною формою, яка додається, в електронному вигляді на скриньку ifoo.kvu@gmail.com з поміткою «Конкурс міні-грантів» або в друкованому вигляді за адресою вул. Грушевського 18, офіс 32 - ІФОО «Комітет виборців України».

Організатори залишають за собою право вносити зміни у конкурсні процедури.

Аплікаційну форма заявки  та взірець бюджету міні-гранту завантажте за посиланням:

https://www.dropbox.com/sh/hkayjwzk1a53177/AACOtDRw1cL_k9IPTBY-hPapa?dl=0

Контактна особа: координатор проекту «Київський діалог» в Івано-Франківській області Ігор Ткач, +380674265167,

ivano-frankivsk@kiev-dialogue.org;

асистент координатора проекту «Київський діалог» в Івано-Франківській області Ярослав Романишин +380509633322,

if-assistant@kiev-dialogue.org.