Комітет виборців України проаналізував показники участі народних депутатів у голосуваннях Верховної Ради в травні 2021 р.

За даними КВУ 21 народний депутат не проголосував жодного разу за місяць. Серед них Юрій Бойко («Опозиційна платформа За життя), Сергій Льовочкін (ОПЗЖ), Антон Яценко («Батьківщина»), Ренат Кузьмін (ОПЗЖ), Федір Христенко (ОПЗЖ), Сергій Ларін (ОПЗЖ), Ілля Кива (ОПЗЖ).

Були офіційно відсутні і, відповідно, не голосували Олександр Абдуллін («Батьківщина»), Костянтин Бондарєв («Батьківщина»), Вікторія Вагнєр («Слуга Народу»), Юлія Гришина («Слуга Народу»), Степан Івахів («За майбутнє»), Тарас Козак (ОПЗЖ), Олександр Куницький («Слуга Народу»), Віктор Медведчук (ОПЗЖ), Вадим Рабінович (ОПЗЖ), Юлія Світлична (позафракційна), Сергій Соболєв («Батьківщина»), Євгеній Шевченко («Слуга Народу»), Євген Яковенко (позафракційний).

Участь в 100% голосувань Ради взяли лише 10 народних депутатів.

У травні найактивніше голосували депутати «Слуги Народу», «Європейської солідарності» і «Голосу». В середньому депутати «Слуги Народу» взяли участь в 85% голосувань, ЄС та Голосу – 81%. Депутати групи «Довіра» взяли участь в 73% голосувань. Депутати інших фракцій голосували (натискали «за», «проти» чи «утримався») значно рідше. Народні депутати «Батьківщини» взяли участь в 54% голосувань, групи «За майбутнє» - 52%, «Опозиційної платформи За життя» - 33%.

«У порівнянні із попередніми місяцями, у травні кількість депутатів, які не голосували подвоїлася. Якщо в лютому жодного разу за місяць не голосувало 7 депутатів, а в березні-квітні – по 10 депутатів, то в травні – 21 депутат, що є антирекордом за останній час. Окремі парламенті фактично безвідповідально ставляться до своїх депутатських обов’язків, систематично ігноруючи голосування Верховної Ради», – заявив голова КВУ Олексій Кошель.

Всього у травні відбулося шість пленарних засідань Верховної Ради, під час яких було проведено 266 голосувань. Серед іншого народні депутати ухвалили Постанову ВР: «Про Звернення Верховної Ради України до Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо активізації зусиль зі зміцнення енергетичної безпеки України та Європи шляхом загального запровадження санкцій щодо будівництва газопроводу "Північний потік-2".

Комітет виборців України проаналізував показники законодавчої роботи Верховної Ради, визначивши депутатів, які подають найбільшу кількість законопроектів. За даними КВУ окремі народні депутати демонструють надвисокі показники реєстрації законопроектів, реєструючи нові проекти законів фактично щотижня.

Серед ТОП 10 депутатів, які зареєстрували найбільшу кількість законопроектів:

1. Наталія Королевська («Опозиційна платформа За життя») – автор 240 законопроектів;

2. Юрій Солод (ОПЗЖ) – 221 законопроектів;

3. Галина Третьякова («Слуга Народу») – 178 законопроектів;

4. Данило Гетманцев («Слуга Народу») – 177 законопроектів;

5. Михайло Цимбалюк (ВО «Батьківщина») – 173 законопроекти;

6. Дмитро Любота («Слуга Народу») – 172 законопроекти;

7. Сергій Гривко («Слуга Народу») – 164 законопроекти;

8. Юлія Тимошенко (ВО «Батьківщина») – 154 законопроекти;

9. Георгій Мазурашу («Слуга Народу») – 151 законопроект;

10. Ярослав Железняк («Голос»), Лариса Білозір («Довіра») – 145 законопроектів.

Загалом тридцять сім народних депутатів за півтора роки роботи Верховної Ради стали авторами вже понад 100 законопроектів.

«Варто відзначити різноманітність тематики законопроектів, які подають народні депутати. До прикладу, Н. Королевська є членом Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, але при цьому подає законопроекти на тему сільського господарства, виконання Мінських угод, освіти, грального бізнесу, законодавства про референдуми. Схожа ситуація й в інших депутатів-рекордсменів», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

«Проблема полягає не стільки в кількості законопроектів, скільки в їх якості. Більшість документів подаються депутатами без належного професійного обговорення на стадії розробки законопроекту. В результаті законопроекти часто є неякісними, що призводить до проблеми законодавчого спаму. Депутати часто зловживають можливостями для реєстрації законопроектів, подаючи десятки малозмістовних ініціатив. Попри те, що більшість з них фактично не мають шансів бути ухваленими, в такий спосіб парламентарі можуть звітувати перед виборцями про свою законодавчу «ефективність», – додав О. Кошель.

В цілому за час роботи ВР IX скликання народні депутати зареєстрували 2 997 проектів законів.

Експерти Комітету виборців провели аналіз виконання передвиборчої програми В. Зеленського з нагоди другої річниці президентства. За даними КВУ станом на сьогодні перевдиборча програма виконана на 25%. Більшість положень програми на разі не реалізовано.

Серед пунктів, які не вдалося реалізувати:

1. Я розповім Вам про Україну своєї мрії:

Україну, де стріляють лише салюти на весіллях та днях народження. Перед гарантами Будапештського меморандуму і партнерами з ЄС ми ставитимемо питання підтримки України у прагненні завершити війну, повернути тимчасово окуповані території і змусити агресора відшкодувати завдані збитки.

2. Україну, де відкрити бізнес можна за годину, отримати закордонний паспорт — за 15 хвилин, а проголосувати на виборах – за одну секунду, в Інтернеті.

3. Де немає оголошень «Робота в Польщі». А в Польщі є оголошення «Робота в Україні». Ми створимо умови, щоб люди, які роз’їхалися по світу, забажали повернутися додому.

4. Де лікарі та вчителі отримують реальну заробітну плату, а корупціонери — реальні строки.

5. Де бабця отримує гідну пенсію, а не інфаркт від рахунку за комуналку. Старшому поколінню — гідне пенсійне забезпечення. Перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи.

6. Де підставою призначення на посаду є розум, освіта, талант і совість, а не те, що разом хрестили дітей.

7. Законопроект: «Про відкликання народного депутата України».

8. «Депутатські прогули» — автоматична підстава для позбавлення депутатського мандату.

9. Ніяких «корочок», ніякого «телефонного права». Невідворотність відповідальності та справедливе і законне покарання — основа чесної України.

10. Новоствореним антикорупційним органам і Вищому антикорупційному суду — максимальну державну підтримку для ефективного виконання їхніх завдань.

11. Ми повернемо довіру і повагу до суду. Для простих спорів — мирові судді, які обираються народом. Для кримінальних злочинів — ефективний суд присяжних, який складається з народу.

12. СБУ не буде займатися економічними злочинами.

13. Ми запровадимо одноразову «нульову декларацію» для бізнесу. Кожен бізнесмен за 5% зможе задекларувати та легалізувати свої доходи.

14. Заміна податку на прибуток податком на виведений капітал дасть бізнесу більше свободи для розвитку і знизить адміністративний тиск.

15. Україна повинна перейти на забезпечення своїх потреб коштом власних енергетичних ресурсів, ставши згодом їхнім експортером на європейський ринок.

16. Необхідно впровадити економічний паспорт українця. Кожна дитина матиме право накопичувати на своєму рахунку частину від реалізації державою природних благ (надра, землі тощо).

Україна має всі можливості стати одним із найбільших у світі хабів для стартапів і високотехнологічного виробництва.

17. Найважливіший крок в охороні здоров’я — перехід до страхової медицини. Пацієнт буде сам визначати програму страхування, обирати заклад, лікаря, спосіб лікування. Базовий рівень страхування для малозабезпечених верств населення — коштом держави.

18. Велика увага — медицині профілактичній. Запобігти хворобі легше, ніж її лікувати. Програма популяризації здорового способу життя. Введення обов'язкового безкоштовного щорічного медичного огляду.

19. Створимо всі умови для того, щоб державні та приватні заклади освіти отримали рівні права. Держава гарантуватиме прозоре та легке ліцензування, підтримку і розвиток приватної освіти. Ми відкриємо український ринок для кращих іноземних закладів освіти.

20. Ми запровадимо принцип «гроші ходять за талановитим студентом». Кожен шкільний геній отримає освітній ваучер, який зможе витратити на навчання у будь-якому обраному ним закладі вищої освіти.

21. Відновлення аеропортів у кожному обласному центрі

22. Підозрюваний у корупції не вийде під заставу. Я сам не крав і нікому не дозволю!

Серед виконаних або частково виконаних пунктів передвиборчої програми:

1. Формування прозорого ринку землі

2. Вибори до парламенту та місцевих рад мають проходити за відкритими списками

3. Законопроект: «Про зняття недоторканності з Президента України, народних депутатів і суддів»

4. Законопроект «Про імпічмент Президента України»

5. Мій перший законопроект: «Про народовладдя». У ньому ми разом закріпимо механізм, за яким тільки Народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії

6. Громадяни України отримають можливість долучатися до прийняття важливих рішень влади через мережу Інтернет, зокрема і до голосування на виборах і референдумах

7. Країна потребує капітального ремонту інфраструктури. Будівництво доріг за європейськими стандартами

8. Автоматизація публічних процесів онлайн, зведення всього функціоналу держави до розмірів смартфону.

«Із виборчої програми В. Зеленського експерти КВУ виокремили 30 пунктів, із яких 22 – не виконано, 8 – частково або повністю виконано. Таким чином програма є виконаною лише на 25%. Переважно реалізовано «другорядні» обіцянки, які не мають суттєвого впливу на життя громадян. Натомість, принципові положення програми щодо закінчення війни, підвищення якості життя, боротьби з корупцією, проведення важливих реформ не виконано. Не реалізовано положення програми щодо податкової лібералізації та зниження тиску на бізнес, не вирішено питання щодо підвищення довіри до судів, не проведено освітню реформу, не здійснено перехід в енергетиці на власні ресурси. Крім того, за два роки у влади виникла низка корупційних скандалів щодо їх роботи, яка стосувалась, в тому числі, оточення Президента. Також продовжено так звану практику «кумівства», використання «телефонного права» і втручання в діяльність інших гілок влади, - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

 30 депутатів ВР мають нульову законодавчу продуктивність

Комітет виборців України визначив найбільш та найменш продуктивних депутатів Верховної Ради IX скликання. Мова йде про політиків, чиї закони найчастіше приймає парламент. До уваги взято період із 29 серпня 2019 року по 30 квітня 2021 року.

 Серед ТОП 10 найпродуктивніших депутатів ВР:

1. Данило Гетманцев («Слуга Народу», Голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики) – прийнято 44 закони авторства депутата;

2. Олена Шуляк (заступник голови фракції «Слуга Народу») – 34 закони;

3. Роксолана Підласа («Слуга Народу») – 33 закони;

4. Андрій Клочко («Слуга Народу», Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування) – 32 закони;

5. Віталій Безгін («Слуга Народу») – 29 законів;

6. Павло Фролов («Слуга Народу») – 28 законів;

7. Оксана Дмитрієва («Слуга Народу») – 26 законів;

8. Михайло Радуцький («Слуга Народу», Голова Комітету ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування) – 26 законів;

9. Галина Третьякова («Слуга Народу», Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів) – 26 законів;

10. Денис Монастирський («Слуга Народу», Голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності) – 25 законів.

 «Відповідно до даних моніторингу серед ТОП 10 найпродуктивніших депутатів Ради виключно члени фракції «Слуга Народу». Більше, у ТОП 50 найпродуктивніших депутатів Ради лише 6 парламентів не є представниками монобільшості. Ці цифри свідчать, що у ВР фактично існує монополія на прийняття законодавчих рішень і шанси на ухвалення законопроектів авторства опозиційних депутатів є суто символічними. Депутати «Слуги Народу» фактично сформували монополію на прийняття законів», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

КВУ також визначив найпродуктивніших депутатів серед різних фракцій та груп Верховної Ради. Так, найпродуктивнішим депутатом фракції «Голос» є голова політичної сили Ярослав Железняк – 22 закони його авторства було прийнято. Найпродуктивніший депутат групи «Довіра» – Лариса Білозір (19 законів), групи «За майбутнє» – Сергій Мінько (14 законів), ВО «Батьківщина» – Валерій Дубіль (14 законів), «Європейської солідарності» – Ірина Геращенко (11 законів), «Опозиційної платформи За життя» – Михайло Макаренко (9 законів).

 Попри високу законодавчу активність частини депутатів, в окремих парламентарів – нульові показники продуктивності їх роботи. Загалом 31 народний депутат досі не став автором жодного прийнятого закону. Серед них є низка відомих політиків. Зокрема, Андрій Деркач (зареєстрував 7 проектів законів, 0 прийнято), Сергій Льовочкін (13 проектів законів подано), Ренат Кузьмін (3 проекти законів), Віктор Медведчук (21 проект закону), Вадим Новинський (29 проектів законів), Вадим Столар (5 проектів законів), Антон Яценко (21 проект закону), Григорій Немиря (19 проектів законів), Сергій Власенко (36 проектів законів), Антон Кіссе (21 проект закону), Юлій Іоффе (39 проектів законів подано, 0 прийнято).

 До уваги бралися виключно проекти законів, проекти постанов не враховувалися.

Напередодні другої річниці президентства В. Зеленського експерти Комітету виборців провели аналіз публічних обіцянок глави держави, виокремивши «ТОП 10 невиконаних обіцянок».

Обіцянки, які на разі не виконав В. Зеленський, переважно стосуються тематики закінчення війни, боротьби з корупцією, вакцинації громадян, зниження тарифів, зростання добробуту населення. Мова йде про обіцянки, озвучені В. Зеленським, саме під час перебування на посаді Президента, а не під час виборчої кампанії.

«Будучи кандидатом в Президенти, В. Зеленський часто використовував популістську риторику, роздаючи обіцянки, як не були підкріплені аналізом реальних можливостей щодо їх реалізації. Однак ця проблема поширилася і на період президентства. У погоні за гучними заголовками В. Зеленський часто озвучує нереалістичні речі. В результаті за два роки в глави держави назбиралася ціла категорія «забутих обіцянок», які так і не вдалося реалізувати», - заявив голова КВУ Олексій Кошель.

Серед ТОП 10 невиконаних обіцянок В. Зеленського:

1. «Я впевнений, що ми зараз стоїмо на порозі економічного прориву. Ми всі впевнені, дуже в це віримо і все для цього робимо», жовтень 2019 р.

Вказана заява була зроблена під час роботи уряду О. Гончарука. Однак досягнути економічного прориву владі не вдалося, що згодом стало однією з причин відставку Кабінету міністрів. За даними Мінекономіки у 2020 р. реальний ВВП України скоротився на 4,2%. У 2019 р. ВВП України зріс на 3,2%, 2018 р. – 3,4%, 2017 р. – 2,5%, 2016 р. – зростання на 2,4%.

2. «Україну повинна накрити лавина з інвестицій, як зовнішніх, так і внутрішніх. Вже сьогодні ми досягли необхідних для цього передумов», лютий 2020 р.

Минулоріч обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну виявився найнижчим за останні 20 років. Однак причина не лише в пандемії коронавірусу, але й в несприятливому бізнес-середовищі. Так, у 2020 р. оцінка інвесторами бізнес-середовища України знизилася до рівня 2013 р. — індекс інвестиційної привабливості України впав до 2,4 бали з 5. Більшість керівників компаній-членів Європейської бізнес Асоціації (78%) зазначили, що вважають поточний інвестиційний клімат України несприятливим для ведення бізнесу.

3. «Я думаю, до кінця 2019 роки ми приб'ємо контрабас», серпень 2019 р.

Станом на травень 2021 р. питання контрабанди залишається актуальним. На початку квітня В. Зеленський увів у дію рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів», яким було накладено санкції на низку фізичних осіб, яких підозрюють в організації контрабанди. За оцінками експертів щороку Україна втрачає від контрабанди від 40 до 70 млрд. грн.

4. «Україна повинна бути серед перших країн, які матимуть змогу закупити вакцину. Ми повинні думати про це вже зараз», липень 2020 р.

Плани влади щодо завезення вакцини в країну переважно не реалізовано. Кількість отриманої вакцини є значно меншою, ніж було заплановано. В результаті темпи вакцинації в Україні – одні з найнижчих в Європі. Станом на 8 травня другу дозу вакцини отримали лише 450 осіб.

5. «Я буду одразу вакцинуватися, але не у першій хвилі, яка призначена для медиків, бо це неправильно… Перша хвиля буде вакцинуватися препаратом від Pfizer», лютий 2021 р.

Перша хвиля вакцинації в Україні розпочалась 24 лютого. Саме під час неї 2 березня вакцинувався В. Зеленський. Друга хвиля вакцинації стартувала 22 березня. Крім того, вакцинація першої хвилі проводилася препаратом AstraZeneka (Covishield), а не вакциною Pfizer, яку було отримано лише 16 квітня.

6. «Ми не можемо говорити про все, тому що повинні пройти клінічні дослідження, і це правда, не маємо права. Вона (ред. – українська вакцина від коронавірусу), скажу правду – унікальна. Це не пафос і не популізм. Вона унікальна, тому що не така як інші», – жовтень 2020 р.

Станом на сьогодні інформації щодо успішної розробки української вакцини від коронавірусу немає. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов у березні 2021 р. заявив, що для виробництва власної вакцини потрібно спочатку створити чіткі гарантії для її виробників, в тому числі, шляхом прийняття необхідного законодавства та оформлення відповідного держзамовлення.

7. «Я впевнений у тому, що за мою каденцію ми закінчимо цю війну. Упевнений... Я говорив, що готовий чекати один рік. Якщо Мінський процес не буде працювати, то ми будемо міняти тактику. Ми до цього готові. Рік ще не пройшов», квітень 2020 р.

Очікуваного прогресу щодо закінчення війни не вдалося досягнути у визначені строки. Навпаки, починаючи з грудня 2020 р. бойові дії знову активізувалися. При цьому суттєвих змін в тактиці України, про які говорив В. Зеленський, не відбулося. В. Зеленський продовжує наполягати на потребі змінити Мінські домовленості, однак радикальних кроків, які обіцяв Президент, щодо зміни політики України в цьому напрямку зроблено не було.

8. «З приводу одного з депутатів партії «Слуга народу» (ред. – Роман Іванісов) я прочитав, що є скандал. Я хочу відразу сказати, що завтра (ред. – 21 листопада) у мене будуть реальні дані… якщо завтра буде хоч один факт, хоч щось, завтра я змушу цю людину скласти мандат і піти з партії «Слуга народу», листопад 2019 р.

Роман Іванісов не склав повноваження народного депутата, попри відповідні заяви В. Зеленського. Після історії із судимістю депутата за зґвалтування він вийшов зі складу фракції «Слуга Народу», однак залишився працювати в парламенті як позафракційний депутат. У січні 2020 р. Давид Арахамія заявив, що відповідно до закону Р. Іванісов має право залишатися народним депутатом.

9. «Ми з гелікоптера побачили, що у вас відбувається і з вирубкою лісу, і з бурштином. Знаємо всі прізвища… Ми обов'язково займемося цим питанням. Думаю, що ці люди далеко не виїдуть із нашої країни», серпень 2019 р.

У грудні 2019 р. В. Зеленський підписав закон, що регулює видобуток бурштину в Україні. Однак експерти відзначають, що комплексно проблема досі не вирішена. Поліція регулярно повідомляє про факти незаконного видобутку бурштину. Це ж стосується проблеми незаконної вирубки лісу. До прикладу, в 2020 р. органами прокуратури Волинської області було скеровано до суду провадження щодо працівників військового лісгоспу, дії яких завдали державі збитків на 17 млн. грн. Також СБУ викрила схему експорту деревини, незаконно зрубаної в Івано-Франківській і Чернівецькій областях, організатори якої протягом 2020-2021 рр. вивезли за кордон лісу на майже 15 млн. грн.

10. «Також знайшли цікаве рішення, яке дозволить наступної зими зменшити тарифи на тепло майже на половину. Це буде дійсно окрема програма», грудень 2019 р.

Попри обіцянки зниження тарифів, вартість комунальних послуг для населення в сезоні 2020-21 рр. суттєво зросла, що викликало хвилю протестних настроїв. В результаті уряду довелося втручатися в ситуацію і приймати рішення щодо зниження тарифів в ручному режимі, встановивши граничну ціну на газ – 6,99 грн.

У Верховній Раді IX скликання переважно не приймаються закони, авторами яких є депутати опозиційних фракцій. Абсолютну більшість законодавчих актів ініціюють представники фракції «Слуга Народу». Про це свідчать дані моніторингу КВУ щодо законодавчої діяльності ВР IX скликання.

Всього за час роботи ВР IX скликання було прийнято 272 закони авторства народних депутатів України. Із них депутати «Слуги Народу» були серед авторів 240 законів або 88%. Під час останньої 4 сесії ВР депутати «Слуги Народу» ініціювали 93% прийнятих законів, 3 сесії ВР – 95%, 2 сесії ВР – 83%.

Найменш часто ВР приймає закони депутатів «Європейської солідарності» та «Опозиційної платформи За життя». Загалом депутати ЄС були серед авторів 52 прийнятих законів, депутати ОПЗЖ – 51. Натомість, представники ВО «Батьківщина» долучилися до розробки 62 законів, а фракції «Голос» – 65-ти законів.

«Варто врахувати, що депутати від різних фракцій часто є ініціаторами одних і тих самих законів. Тому реальна кількість підтриманих напрацювань опозиції є ще нижчою. Закони, які ініціюють представники опозиції і серед авторів яких немає «слуг народу», фактично не мають шансів на ухвалення», – заявив голова КВУ Олексій Кошель. 

«Із 52 законів, серед авторів яких були представники фракції ЄС, 46 – це спільні законодавчі напрацювання різних фракцій, зокрема, й авторства депутатів «Слуги Народу». Із 51 закону, серед авторів якого були депутати ОПЗЖ, в 49-ти з них також були депутати «Слуги Народу». Такими чином ВР переважно не приймає закони, розроблені опозицією. Натомість, окремі опозиційні політики справді можуть бути серед авторів прийнятого закону, однак для цього їм потрібно долучитися до ініціатив монобільшості», – додав О. Кошель.  

«Успішність законодавчих ініціатив окремих опозиційних фракцій також відрізняється. Наприклад, депутати «Голосу» та «Батьківщини» частіше стають авторами прийнятих законів, ніж депутати «Європейської солідарності» чи ОПЗЖ», – підсумував О. Кошель.

Комітет виборців України проаналізував показники участі народних депутатів у голосуваннях Верховної Ради в квітні.

За даними КВУ 35 народних депутатів майже не голосували в Раді впродовж місяця. Зокрема, не проголосували жодного разу за місяць Григорій Суркіс, Степан Івахів, Тарас Козак, Дмитро Шенцев, Вадим Рабінович. Також низка депутатів взяли участь в символічній кількості голосувань. Так, Сергій Льовочкін взяв участь в 0,98% голосувань, Антон Яценко – 1%, Юлія Льовочкіна – 1%, Ігор Палиця – 1%, Ігор Абрамович – 1%, Юрій Бойко – 2%, Вадим Столар – 3%, Ренат Кузьмін – 3%, Андрій Деркач – 4%.

Мова йде як про депутатів, які загалом були відсутні на засіданнях Ради, так і про тих депутатів, які були присутні в Раді, однак участі в голосуваннях не брали (не натискали «за», «проти» чи «утримався»).

Натомість, лише два народні депутати взяли участь в 100% голосувань: Мар’яна Безугла та Ігор Копитін.

Серед фракцій і груп Верховної Ради найактивніше голосували депутати «Слуги Народу» та «Європейської солідарності». В середньому депутати монобільшості взяли участь в 80% голосувань за місяць, депутати ЄС – 79%. Нижчі показники в депутатів «Голосу» (67%), групи «Довіра» (64%) та ВО «Батьківщина» (62%).

Найнижчі показники голосувань в депутатів групи «За майбутнє» та фракції «Опозиційна платформа За життя». Депутати «За майбутнє» в середньому взяли участь лише в 50% голосувань Ради, депутати ОПЗЖ – лише в 37% голосувань.

Всього в квітні відбулося 916 голосувань.