У ході аналізу фінансових звітів політичних партій «Слуга Народу» за ІІ квартал 2020 року та політичної партії «Опозиційна платформа За життя» за І квартал КВУ виявив аномальні показники у співвідношенні офіційної кількості працівників партії до площі офісу, який орендує політична сила, що може свідчити про тіньовий характер фінансування політичних партій.

Так, відповідно до даних звіту про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру один працівник партії «Слуга Народу» в середньому працює на офісній площі розміром понад 200 кв.м., що є аномально високою цифрою.

Всього в центральному апараті партії «Слуга Народу» працює 8 осіб. При цьому партія вказує, що орендує приміщення в конгресно-виставковому центрі «Парковий» (м.Київ, Паркова дорога 16А) загальною площею 1 828,2 кв. м. Ця адреса також зазначена на офіційному веб-сайті партії як головний офіс політичної партії «Слуга Народу». Зокрема, у КВЦ «Парковий» відбувалося висування кандидатів від партії на останніх місцевих виборах. Відповідно до даних звіту орендна плата за вказане приміщення у березні 2020 р. склала 987 853 грн, квітні 2020 року – 1 111 245 грн. Таким чином за даними фінансового звіту партії «Слуга Народу» 8 офіційних працівників партії працюють в офісі площею 1 828 кв.м., що складає в середньому 228 кв.м. на одного працівника.

Схожа аномалію КВУ виявив у політичній партії «Опозиційна платформа За життя». Відповідно до даних фінансового звіту партії за І квартал 2020 р. в центральному апараті політсили працює лише 3 особи. При цьому партія орендує офісні приміщення загальною площею 2 032 кв.м., що складає 677 кв.м. на одного працівника.

Щодо інших парламентських партій ситуація є наступною:

«Голос»: 38 працівників, площа офісу – 437 кв.м.

ВО «Батьківщина»: 92 працівники, площа офісу – 1 177 кв.м.

«Європейська солідарність»: 41 працівник, площа офісу – 2 164 кв.м.

Голова КВУ Олексій Кошель так прокоментував результати моніторингу: «Офіційні дані про порожні партійні офіси можуть свідчити лише про одне – тіньовий характер фінансування політичної партії та зарплати в конвертах. Такі величезні офіси не можуть обходитися без охорони, секретарів, оргвідділу, комп’ютерних фахівців тощо. За найскромнішими підрахунками в офісі має працювати щонайменше 30-40 осіб».

КВУ закликає Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) ретельно вивчити зазначені пункти офіційних фінансових звітів на предмет можливого тіньового фінансування цих партій.

Відповідно до статті 159-1 Кримінального Кодексу України подання завідомо недостовірних відомостей у звіті політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років.

Комітет виборців України відзначає низьку продуктивність роботи Верховної Ради під час останньої сесії. Зокрема, кількість прийнятих законів зменшилась майже на половину, проведених засідань – на третину, кількість проведених голосувань знизилась втричі.

Всього під час 4-ої сесії ВР (вересень 2020р. – січень 2021р.) народні депутати мали 28 робочих днів, під час яких працювали в сесійному форматі. Це на третину меншу, ніж на попередній 3-ій сесії ВР (лютий-липень 2020р.), коли нардепи працювали 39 днів. Це також менше, ніж на 2-ій сесії ВР (вересень 2019р.-січень 2020р.), під час якої депутати мали 36 робочих днів.

Також різко впала кількість прийнятих законів. Упродовж 4 сесії було прийнято 110 законів[1]. Це майже вдвічі менше, ніж на попередніх сесіях. Так, на 3 сесії було ухвалено 181 закон, на 2 сесії – 215 законів.

Кількість зареєстрованих законопроектів теж дещо зменшилася. Так, під час 4 сесії було зареєстровано 934 проекти законів, 3 сесії – 1416 проектів, 2 сесії – 1003 проекти законів.

Втричі знизилась й загальна кількість проведених голосувань. Всього під час 4 сесії в Раді відбулося 1073 голосування, під час 3 сесії – 2981 голосування, 2 сесії – 1814 голосувань.

Голова КВУ Олексій Кошель так прокоментував результати моніторингу: «Різке падіння показників роботи парламенту можна пояснити двома причинами. По-перше, складається враження, що в останні п’ять місяців парламент фактично випав із структури влади. Через це фактично в ручному режимі приймалися рішення щодо призначення в.о. міністра енергетики, здійснювалися невдалі спроби вирішення конституційної кризи напряму Офісом Президента, в ручному управлінні приймались рішення щодо боротьби з коронавірусом.

По-друге, на роботу парламенту негативно вплинула ситуація із коронавірусом серед народних депутатів. Однак замість того, щоб наздогнати втрачений темп, народні депутати фактично продовжили собі різдвяні відпустки, попрацювавши в січні лише 4 сесійні дні. Це з урахуванням того, що парламент і так майже не працював у жовтні і лише частково працював у листопаді».  

Комітет виборців України проаналізував роботу народних депутатів, які є головами та співголовами парламентських фракцій у Верховній Раді в 2020 році. До уваги було взято такі показники як участь в голосуваннях ВР, відвідування пленарних засідань, виступи в Раді, кількість зареєстрованих та прийнятих проектів законів.

Найвищі показники роботи серед лідерів фракцій в Ірини Геращенко з «Європейської солідарності» та Ярослава Железняка з «Голосу». Найнижчі – у Вадима Рабіновича із «Опозиційної платформи – За життя».

І. Геращенко має найвищі показники участі в голосуваннях ВР та виступів під час пленарних засідань. Упродовж року політик взяла участь в 78% голосувань, що є найвищим показником серед лідерів фракцій. Виступила 106 разів під час пленарних засідань (1-ше місце серед лідерів фракцій). Була присутня на 86-ти пленарних засіданнях (2-ге місце), зареєструвала 51 проект закону, 8 із яких було прийнято (3-те місце).

Я. Железняк відвідав всі пленарні засідання ВР впродовж року – 89 (1-ше місце). Народні депутати прийняли 16 проектів законів його співавторства (1-ше місце). Загалом зареєстрував 103 проекти законів, що також є найбільшою цифрою. Взяв участь в 74% голосувань (3-те місце), виступив у ВР 101 раз (2-ге місце).

Натомість окремі лідери фракцій фактично провалюють роботу за певними напрямками. Голова фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія має низькі показники участі в голосуваннях Верховної Ради. За рік він взяв участь лише в 54% голосувань. Також низькі показники участі в голосуваннях у Ю. Тимошенко (40%) та Ю. Бойка (15%).

Найнижчі показники роботи серед лідерів фракцій у Вадима Рабіновича. Співголова ОПЗЖ відвідав найменше пленарних засідань (48 засідань із загалом 89), має найнижчі показники участі в голосуваннях (за рік взяв участь лише в 5% голосувань), виступив найменшу кількість разів (9 виступів за рік) та має найменші показники продуктивності законодавчої роботи (лише 2 проекти законів його авторства було прийнято).

Минулого року лише 16% законів було прийнято голосами монобільшості.

Комітет виборців України проаналізував результати голосувань за закони, ухвалені Верховною Радою в 2020 році. Всього за рік було прийнято 230 законів.

Депутати «Слуги Народу», які мають права коаліції у ВР IX скликання, забезпечили 226 голосів лише за 16% прийнятих законів. Так, 226 або більше депутатів монобільшості проголосували за 37 із 230 законів.

Всі інші закони не були б прийняті без голосів інших фракцій та груп ВР. При цьому абсолютна більшість проектів були ініційовані самими членами провладної команди: Президентом, урядом, народними депутатами монобільшості.

Загалом показники голосувань монобільшості постійно знижуються, починаючи з початку роботи ВР IX скликання. Якщо у вересні 2019 року за прийняті закони в середньому голосували 231 народний депутат «Слуги Народу», то у вересні 2020 р. – 206 депутатів, а в грудні 2020 р. – 211 депутатів.

Голова ВГО КВУ Олексій Кошель так прокоментував результати моніторингу: «Де факто «Слуга Народу» вже не здатна самостійно приймати закони. За рік в монобільшості залишилося 211 депутатів, які переважно натискають «за». Тоді як для прийняття закону необхідно як мінімум 226 голосів. Таким чином без депутатів інших фракцій та груп ВР монобільшість фактично є недієздатною».

«Низькі показники роботи монобільшості пояснюються не лише загальним зменшенням відвідування Ради через коронавірус. Фактично під час кожного голосування в «Слузі Народу» є більше десятка депутатів, які або взагалі не голосують, або натискають «утримався» чи «проти». Тому, в першу чергу, це питання фракційної дисципліни та політичних розколів всередині політичної сили», - додав О. Кошель.

Методологія. До уваги було взято голосування за закони, прийняті ВРУ за період із 1 січня 2020 р. по 1 січня 2021 р. та підписані Президентом України. Враховувалися результати фінального голосування, коли закон було прийнято в цілому.