Комітет виборців України проаналізував витрати найбільших міст України на допомогу Збройним силам України з початку повномасштабного вторгнення. Інформацію було отримано від 24 міських рад у відповідь на інформаційні запити. В цілому за півтора роки міські ради витратили на допомогу ЗСУ майже 10 млрд. грн. або 7% своїх бюджетів. У відсотковому відношенні найбільше на фінансування сектору оборони витратили міські ради м. Мукачево, м. Хмельницький та м. Житомир. У м. Мукачево витратили на допомогу ЗСУ склали 740 млн. грн. або 26% коштів міського бюджету. Тобто, кожну четверту гривню. Міська рада м. Хмельницький витратила на допомогу ЗСУ 21% свого бюджету, м. Житомир - 20%. Високі показники фінансової підтримки ЗСУ також в м. Львів - 10%, м. Бердичів та м. Чернівці - 9% бюджету. Серед проаналізов...

В середньому “за” голосує 282 депутати. Після початку повномасштабного вторгнення у Верховній Раді зросли темпи законодавчої роботи та підвищився рівень консолідації парламенту. Нинішні показники роботи ВР співставні із показниками на початку каденції, коли народні депутати працювати в т. зв. “турборежимі”.  Після 24 лютого збільшилася кількість народних депутатів, які підтримують рішення парламенту, голосуючи “за”. В середньому рішення ВР ухвалюються голосами 282 депутатів, що складає 70% від складу парламенту. Для порівняння: на початку роботи ВР IX скликання в середньому “за” голосували 67% депутатів Ради. Після початку вторгнення значно частіше “за” почали голосувати депутати, які раніше переважно ігнорували голосування.  Також зросл...

Комітет виборців проаналізував показники участі народних депутатів України в голосуваннях Верховної Ради після початку повномасштабного вторгнення.  За даними КВУ 20 народних депутатів пропустили понад 90% голосувань за останні півтора роки. Із них дванадцять політиків не проголосували жодного разу. Це Дмитро Шенцев, Олег Волошин, Андрій Деркач, Ілля Кива, Олександр Ковальов, Тарас Козак, Наталія Королевська, Ренат Кузьмін, Віктор Медведчук, Вадим Рабінович, Юрій Солод, Федір Христенко. Майже всі вони вже втратили депутатський мандат.  Також майже не голосували, тобто не натискали “за”, “проти” чи “утримався”, Степан Івахів (взяв участь в 0,03% голосувань), Ігор Палиця (2%), Анжеліка Лабунська (3%), Оле...

З інтерв'ю виданню Високий Замок.  Незважаючи на війну, яка поставила на паузу велику внутрішню політику, у повітрі час від часу вчувається запах прийдешніх виборів. Його підживлюють у владі. Ще у середині червня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук був категоричним противником їх проведення у нинішніх умовах, радив усім читати закон, де чітко про це сказано. Але кілька днів тому метнувся в інший бік, багатозначно заявивши, що Конституція… не забороняє проведення виборів під час воєнного стану. Спікер висловився за «баланс» у цьому питанні, виступив проти «застою демократії». Із цього можна зрозуміти, що друга-третя посадова особа країни не проти, аби...

Комітет виборців України проаналізував показники законодавчої роботи Верховної Ради з початку повномасштабного вторгнення. За півтора роки війни народні депутати ухвалили рекордну для українських парламентів кількість законів. За період із 24 лютого 2022 р. по 24 липня 2023 р. було ухвалено 480 законів (із них за перший рік війни - 386 законів). Ці цифри є рекордними не лише для ВР IX скликання, але й для парламентів попередніх скликань. Впродовж останніх років народні депутати приймали таку кількість законів щорічно: 2019 рік - 173 закони, 2020 р. - 242 закони, 2021 р. - 272 закони. Щодо парламенту попереднього скликання, то у 2018 р. було прийнято 160 законів, 2017 р. ...

Одним із ризиків впровадження електронного голосування – це ризик кібервтручання, насамперед з боку Росії. Про це «Главкому» розповів голова Комітету виборців України Олексій Кошель. Експерт нагадав інцидент кількарічної давнини, коли російські хакери поклали сайти Нацбанку, Кабміну та інших державних органів. Але ключовим ризиком, на його думку, є потенційне несприйняття виборцями результатів такого волевиявлення. У Туреччини, наприклад, під час нещодавнього другого туру виборів президента діяла стара перевірена система зі звичайними бюлетенями та протоколами, але це не вберегло від інформаційних маніпуляцій із паралельним підрахунком голосів. Електронна ж система взагалі позбавить можливості перерахунку голосів у разі виникнення питань та суперечок, коли сторони опонентів будуть розмахувати кожна своїми даними...