Безсоння, панічно-депресивний настрій, погіршення пам’яті та мисленнєвих процесів: що таке постковідний синдром та як він лікується?

Постковідний синдром це діагноз?

Так, такий діагноз зараз існує. Виявилося, що постковідний синдром — це 200 синдромів, які залишаються у людей після ковіду в різній комбінації і можуть порушувати якість життя людини. Хибна думка, що коли в легкій формі перехворів коронавірусом, одразу після одужання можна виходити на роботу. На сайті ВООЗ є цілий розділ, присвячений постковіду. Це — дуже ґрунтовний документ, призначений для пацієнта, який перехворів на ковід або його доглядальників. Не буває такого, щоб ковід не залишив після себе жодного з синдромів. 

Постковідний синдром може проявлятися не одразу: залишилися ще якісь сили в організмі і почалися імунні процеси, тобто організм бореться. Але не варто забувати, що боротьба з вірусом забирає у нас сили на все інше. Людина може після одужання відразу вийти на роботу, ходити до спортзалу і навіть не помічати появу певних постковідних синдромів. Якщо не прислухатися до себе, то в майбутньому доведеться звертатися до лікаря з проблемою міокардиту — легкими запамороченнями, тривожними відчуттями тощо. Навантажуючи та виснажуючи себе після хвороби, людина провокує виникнення цих симптомів. Також недосипи викликають імунодефіцит.

Скільки часу потрібно поберегтися людині, яка в легкій формі перехворіла на ковід?

Треба розуміти, що під час ковіду всі органи та системи людини страждають: легенева, нервова системи, з’являється критична виснаженість, втома. Потрібно змінити свій робочий день так, щоб витрачати час енергетично правильно. Також має бути певний соціальний договір з працедавцем, щоб він розумів, що працівник не може перепрацьовувати.  

Які симптоми постковідного синдрому?

200 симптомів можуть комбінуватися абсолютно в різних варіантах. Але в медичній практиці ми найбільше виділяємо дихальні проблеми, проблеми критичної  втоми та фізичного знесилення. Часто після ковіду залишаються пневмоніти. Під час хвороби людина — кисневозалежна. І ця гіпоксія викликає певні зміни в м’язах, погіршує дихальну систему. Виходить, що через зміни в м’язах діафрагми та дихального м’язу людина не може нормально вдихнути. 

Також є група із певними симптомами, яка відноситься до неврологічних проблем. Вони можуть бути пов’язані з нейротоксичною дією самого вірусу, а також з гіпоксією, яка виникає при кисневій недостатності. Може проявлятися безсонням, панічно-депресивними настроями, погіршенням пам’яті, мисленнєвих процесів, втрати смаку та нюху тощо. 

Ще одна проблема — синдром постінтенсивної терапії. Люди, які пережили важкий ковід і перебували на штучній вентиляції легень, часто втрачають голос, а також порушується механізм ковтання, через те, що в горлі протягом довгого часу перебувала спеціальна трубка. В таких випадках ВООЗ рекомендує обмежити спілкування голосом, не форсувати дихання, дрібно пити та ковтати, робити дихальні вправи — своєрідну гімнастику для глотки. Також важливо підібрати правильну консистенцію їжі.