Світові тенденції свідчать про стрімке поширення нового штаму COVID-19 “Омікрон”. Наразі щодо нього ще тривають дослідження, проте вже можна виокремити симптоми, які найчастіше зустрічаються у хворих на вказаний штам. Зокрема, у 73% випадків зустрічається нежить, у 67,5% - головний біль, у 63,5% - втома. Також у 60% випадків спостерігається чхання та біль у горлі. Водночас не виявлено суттєвої відмінності від симптомів штаму “Дельта”, який наразі домінує в Україні. У разі зараження на цей штам, разом із вказаними вище симптомами, також спостерігається кашель (43,5%), хриплий голос (35,7%), озноб чи тремтіння (30%), лихоманка (29,4%), втрата/спотворення нюху та/або смаку (23,7%) тощо. Попри те що симптоми “Омікрону” здаються схожими на застуду, новий штам також може спричиняти тривалі наслідки для здоров’я, госпіталізацію та летальні випадки. Через стрімке поширення “Омікрону” у небезпеці перебувають ті,...

Третє щеплення можна робити через шість місяців після другого. Для бустерної дози перевагу надаватимуть м-РНК-вакцинам - Moderna або Comirnaty/Pfizer. Навіщо потрібен бустер? З часом виявилося, що захист від первинної серії мРНК-вакцин COVID-19 зменшується, але, разом з тим, дослідження виявили, що препарати на основі мРНК збільшують свою ефективність у якості бустерів. Бустерна доза: ⁃ може підвищити імунну відповідь ⁃ очікується, що бустер забезпечать посилений захист від інфекції та важких захворювань ⁃ може допомогти зменшити поширення інфекції Що говорять дослідження? Різні дослідження доводять, що препарати на основі мРНК показують найвищу ефективність у якості бустерів. Зокрема, виробники Comirnaty-Pfizer та її партнер BioNTech заявляють, що третя доза їх вакцини в 25 разів збільшує рівень антитіл, а також зміцнює захист від нового штамму "Омікрон". Ефективність трьох доз вакцини проти інфікування "Омі...

Сильно мутований штам Омікрон призвів до серйозного зниження здатності вакцини захищати нас від зараження коронавірусом. Дві дози деяких вакцин майже не дають захисту від зараження Омікроном, хоча і мали б значно знизити ризики того, що людина тяжко захворіє і потрапить у лікарню. Усі ці вакцини були розроблені проти першого штаму вірусу, що з'явився два роки тому. Тож чи може "бустерна" доза цих же вакцин змінити ситуацію, чи Омікрон вже перехитрив захист, який вони можуть дати? На щастя для нас, у той час, як вміст шприца може бути ідентичним, для імунної системи бустер - це не просто додавання чогось такого само...

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко у вівторок підписав наказ про введення в Україні бустерної дози вакцини проти коронавірусу. Поки що бустерну дозу вакцини від коронавірусу можуть отримати українці віком від 60 років. Отримати її можна через 6 місяців з дати другого щеплення. Для бустерної дози перевагу надаватимуть м-РНК-вакцинам – Moderna або Comirnaty/Pfizer, за такими схемами: перші дві дози Moderna або Pfizer + бустер Moderna або Pfizer перші дві дози AstraZeneca (Covishield, SKBio) + бустер Moderna або Pfizer перші дві дози CoronaVac + бустер Pfizer перші дві дози за змішаною схемою + бустер Moderna або Pfizer  

Якщо ви боїтеся утворення тромбів унаслідок вакцинації від COVID-19 чи під час хвороби, ці рекомендації — для вас Найголовніше, що потрібно пам’ятати, це те, що ризик утворення тромбів під час вакцинації дуже мізерний. З цього приводу дуже багато маніпуляцій і перебільшень, але вакцинація вже триває доволі довго, охоплено багато людей у світі та в Україні, і ці випадки — скоріше виключення з правил, до того ж лише у визначеної групи людей. А от в тих, хто має COVID-19, ризик розвитку тромбозу збільшується в десятки разів. Тому боятися тромбів під час отримання вакцини не потрібно, а от у разі захворювання варто їх остерігатися. Та навіть в цій ситуації є дуже ефективні дії, які ви можете дуже легко виконати самостійно або після консультації із лікарем, і уберегти себе чи того, кого любите, від утворення тромбів в&n...

Пандемія COVID-19 змусила науковців з усього світу об’єднатися в боротьбі проти цієї хвороби. До пошуку ліків і розробки діагностики долучилися й українські дослідниці, зокрема Інесса Скрипкіна, яка вивчає лікування коронавірусу за допомогою стовбурових клітин, і Тетяна Древицька, яка знайшла універсальний маркер для прогнозування важкості його перебігу. Організація INSCIENCE, що популяризує науку, вирішила розповісти про українських науковиць у межах проєкту «Науковий метод» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Детальніше