Багато з тих, хто уклав декларацію з сімейним лікарем, терапевтом або педіатром, тривалий час не мав потреби відвідувати амбулаторію чи поліклініку. А коли така потреба виникла - дізнався, що його лікар більше не працює тут.

НСЗУ для пацієнта розповіли, що робити, якщо вам потрібна допомога сімейного дікаря, а він звільнився.

Якщо людина звернулась до центру надання первинної меддопомоги і дізналась, що її лікар звільнився, то в закладі мають запропонувати подати декларацію до іншого лікаря. Або пацієнт обирає будь-який інший заклад на свій розсуд. Ось тут ми розповідали https://bit.ly/32T81y5 як шукати фахівця, з яким можна укласти декларацію. Допоможе або електронна карта на дашборді НСЗУ https://nszu.gov.ua/e-data/dashboard/pmd-map, або дзвінок до контакт-центру НСЗУ на номер 16-77.

Центри первинної медичної допомоги мають інформувати пацієнтів про звільнення тих лікарів, з якими вони уклали декларації. Ось яким чином:

розміщувати інформацію безпосередньо у центрі ПМД, в доступному для пацієнтів місці;

розміщувати інформацію на веб-сайтах, у соцмережах відповідного ЦПМСД. Звичайно, якщо заклад має власні веб-сторінки;

індивідуально повідомляти пацієнтів телефоном чи в інший спосіб, визначений пацієнтами.

Заклад первинної меддопомоги має протягом одного місяця з дати звільнення лікаря, а значить і припинення дії декларації, повідомити про це пацієнта (або його законного представника) за допомогою бажаного способу зв'язку, зазначеного у декларації такого пацієнта.

В одній із районних лікарень батько помер, віддавши свій кисень хворому на коронавірус синові.

Про це повідомила волонтерка Дана Ярова на своїй сторінці у Facebook. Вона уточнила, що діагноз COVID-19 був в обох пацієнтів, і кисень кожному з них давали всього на 15 хвилин на день.

"Батько відмовився від своїх 15 хвилин на день на користь сина. Батько помер, сина продовжують лікувати. Тільки от не знаю, за померлого батька йому дають ще 15 хвилин кисню або вже ні", – написала вона.

Пізніше стало відомо, що трагедія сталася в інфекційній лікарні №3 міста Біла Церква на Київщині.

Дана, яка сама пережила важку форму COVID-19, розповіла про свої відчуття під час хвороби.

"Хто не пережив ознаки задухи під час ковіду, не зрозуміє. І я начебто як спокійно до них ставилася, і в мене був концентратор, але на підкірці все одно цей моторошний страх, що наступного разу ти можеш не вдихнути. Я задихалася настільки, що не могла розмовляти. І ще раз, це я була з концентратором. А тепер уявіть людину, яка задихається добу, і їй на 15 хвилин дають подихати киснем. 15 хвилин на добу! Це, с*ко, просто гестапо, Освенцим у чистому вигляді... Ви, с*ко, влаштували геноцид. Дійсний геноцид нації", – заявила вона, звертаючись до членів пропрезидентської партії "Слуга народу".

Дана також розповіла про те, що проблемою закупівлі кисневих концентраторів займається волонтерка Леся Литвинова.

В Україні можуть запровадити тритижневий повний локдаун у разі, якщо нинішні карантинні заходи, зокрема карантин вихідного дня, не даватимуть результатів, і кількість хворих на COVID-19, зокрема шпиталізованих, зростатиме, повідомив голова уряду Денис Шмигаль.

«Рішення про повний локдаун не буде запроваджено, поки у нас є альтернатива. Якщо ми з вами не продемонструємо необхідного зменшення кількості соціальних контактів під час карантину «вихідного дня», то, за даними аналітиків РНБО, позначку в 20 тисяч захворілих щодня ми можемо перетнути вже за 3 тижні», – написав Шмигаль у телеграмі 17 листопада після виступу щодо цього питання в парламенті.

«Якщо не вживати заходів, то вже за місяць у нас можуть закінчитися ліжкомісця. Це при тому, що в останні місяці ми збільшили їхню кількість удвічі. І тоді шлях буде тільки один — жорсткий карантин аж до повного локдауну. При чому локдаун треба буде вводити щонайменше на три тижні», – наголосив прем’єр-міністр.

У п’ятницю, 20 листопада, об 10:00, в ІА «Інтерфакс-Україна» розпочнеться брифінг Комітету виборців:

«Другий тур виборів 22 листопада: висновки спостереження КВУ».

Теми заходу:

в яких містах відбудеться другий тур виборів 22 листопада;

оцінка КВУ ходу виборчої кампанії;

основні проблеми та порушення;

вибори в умовах пандемії: основні загрози в день голосування.

Спікери:

Олексій Кошель, генеральний директор Комітету виборців України;

Денис Рибачок, аналітик Комітету виборців України.

Мови заходу: українська.

Буде доступна онлайн-трансляція.

16 листопада в міжнародному медіа-центрі КВУ відбувся брифінг Комітету виборців: “День голосування: підсумки спостереження КВУ”. Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу. Висловлені думки не є позицією ЄС.

Голова КВУ Олексій Кошель зазначив, що вибори відбувалися у семи міських громадах. У п’яти із цих громад були зафіксовані типові порушення виборчого законодавства, які не мали суттєвого впливу на результати волевиявлення. Це були помилки в роботі комісій, декілька фактів перешкоджання роботі спостерігачів, в тому числі спостерігачів КВУ, факти незаконної агітації. Однак у двох громадах були зафіксовані факти використання технологій, які можуть мати суттєвий вплив на результати волевиявлення. У громаді міста Краматорська спостерігачі КВУ зафіксували п’ять фактів, які можуть свідчити про використання технологій підкупу, а саме фотографування бюлетенів та звітування щодо результатів волевиявлення.

За словами О. Кошеля явка на виборах 15 листопада була найнижчою за останні 10 років. Головною причиною такої низької явки став карантин вихідного дня. Багато виборців просто не зрозуміли, чи можна брати участь в голосуванні в умовах карантину вихідного дня. Таку ж проблему прогнозують на виборах 22 листопада. Експерти КВУ наголосили, що керівництво Міністерства охорони здоров’я має донести до виборців інформацію щодо дотримання на дільницях заходів безпеки, закликати до голосування та провести перевірку виборчих дільниць на предмет наявності термометрів, достатньої кількості масок, дезінфекторів тощо.

О. Кошель додав: «Особливістю кампанії другого туру стали спроби проведення дебатів в більшості міст. Але повноцінні дебати були лише в Луцьку, а в інших громадах дебати відбувались за участі одного з кандидатів. Позиція Комітету виборців: дебати потрібно обов’язково вказати у Виборчому кодексі, адже навіть саме згадування необхідності проведення дебатів у Виборчому кодексі буде стимулювати до їх організації, і в разі відмови буде працювати форма політичної відповідальності».

Технологія чорного піару стала основною напередодні другого туру. В Одесі були спроби поділити виборців на “чорне і біле”, основні гасла, які звучали: “Мир і стабільність, чи війна і розруха?”. КВУ зафіксували факти чорного піару в Луцьку, де поширювались газети з неправдивими матеріалами проти одного з кандидатів. Незаконна агітація в другому турі була масовою і відкритою. В Комітеті виборців вважають, що це спричинила безкарність, відсутність достатньої кількості прецедентів притягнення до відповідальності.

В КВУ наголосили на проблемі перешкоджання роботі спостерігачів в день голосування. Актуальною залишається проблема недотримання протиепідемічних заходів.