Експерти Комітету виборців України проаналізували депутати яких фракцій і груп виступали у Верховній Раді найчастіше за 9 місяців роботи парламенту. Також було складено рейтинг ТОП-20 депутатів за кількістю виступів. Враховувалися виступи з місця та з парламентської трибуни.
Серед ТОП-20 спікерів парламенту:
Н. Шуфрич (ОПЗЖ) – 328 виступів за 9 місяців роботи ВР
М. Сольський (Слуга народу) – 295
Д. Гетманцев (Слуга народу) – 204
Т. Батенко (За майбутнє) – 190
О. Колтунович (ОПЗЖ) – 186
Н. Южаніна (ЄС) – 181
О. Гончаренко (ЄС) – 170
І. Геращенко (ЄС) – 166
В. Івченко (Батьківщина) – 151
Н. Королевська (ОПЗЖ) – 151
М. Папієв (ОПЗЖ) – 149
Д. Монастирський (Слуга народу) – 148
Р. Князевич (ЄС) – 137
С. Власенко (Батьківщина) – 132
С. Шахов (Довіра) – 123
Я. Железняк (Голос) – 119
М. Княжицький (ЄС) – 101
І. Крулько (Батьківщина) – 99
С. Кальченко (Слуга народу) – 98
М. Цимбалюк (Батьківщина) – 96
Серед фракцій Верховної Ради найчастіше виступають народні депутати «Європейської солідарності» – в середньому за 9 місяців роботи один депутат ЄС виступив 48 разів. У списку ТОП-20 спікерів ВР – 5 депутатів ЄС. Основним спікером від фракції є Ніна Южаніна.
На другому місці депутати «Батьківщини» – 47 виступів. Найчастіше від політичної сили виступає Вадим Івченко. У депутатів ОПЗЖ в середньому 39 виступів. Основний спікер -Нестор Шуфрич. У депутатів «Голосу» в середньому 38 виступів. Головний спікер - Ярослав Железняк.
Найменше е Раді виступають депутати монобільшості. В середньому один депутат «Слуги народу» за 9 місяців роботи виступив лише 10 разів. Лідер за кількістю виступів – Микола Сольський.
«Як не парадоксально, але «Слуга народу» – найбільш мовчазна фракція Верховної Ради. Різниця в активності між монобільшістю та іншими парламентськими фракціями – вражаюча. Депутати «Слуги народу» виступають в 4-5 разів рідше, ніж їхні колеги з ЄС, Батьківщини, ОПЗЖ та Голосу. Головна причина цього – відсутність досвіду та належного фахового рівня у низки депутатів цієї фракції. Саме тому багато із них змушені самоусуватися від складної роботи по розгляду законопроектів і обговоренню правок», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.
Комітет виборців України проаналізував статистику виступів народних депутатів під час пленарних засідань Верховної Ради. Враховувалися як виступи з місця, так і з парламентської трибуни.
За даними КВУ половина депутатів монобільшості майже не виступає у Верховній Раді. Загалом 150 депутатів «Слуги Народу» мали не більше трьох виступів за дев’ять місяців роботи Ради.
При цьому 58 із них все ще не сказали жодного слова за 9 місяців роботи: зокрема, жодного разу не виступили в Раді М. Ананченко, А. Боблях, В. Бородін, С. Бунін, В. Вагнєр, І. Васильєв, І. Васильковський, О. Гайду, М. Галушко, Д. Герман, О. Горобець, С. Гривко, О. Куницький та ін.
Ще 92 депутати монобільшості виступали не більше трьох разів за весь час роботи. Серед них – низка депутатів, які раніше працювали в структурах «Студії Квартал 95». Зокрема, О. Руденко (менеджер з маркетингу, ТОВ "Квартал 95") – 0 виступів, О. Кабанов (сценарист, ТОВ "Квартал 95") – 1 виступ, М. Ткаченко (керівник, ТОВ "Квартал-Концерт") – 3 виступи, О. Хоменко, (директор з управління цифрових продуктів, ТОВ "Квартал 95") – 3 виступи, Ю. Корявченков (актор 95 кварталу) – 1 виступ. Серед «мовчазних» депутатів – претендент в кандидати на посаду київського міського голови М. Тищенко (2 виступи).
Щодо інших фракцій, то нульові показники виступів у 9 депутатів фракції «Опозиційна платформа – За життя»: зокрема, С. Льовочкіна, Ю. Льовочкіної, Т. Козака, В. Столара. Частина фракції ОПЗЖ виступили лише 1 раз: зокрема, В. Медведчук і Г. Суркіс. Також не мали виступів 6 позафракційних депутатів, 4 депутати групи «Довіра», 3 депутати групи «За майбутнє». Зокрема, Р. Іванісов, А. Деркач, О. Герега.
Серед фракцій «Європейська солідарність», «Голос», ВО «Батьківщина» немає депутатів, які б не виступали у Верховній Раді.
"Аналіз виступів на пленарних засіданнях Верховної Ради показує, що половина депутатів монобільшості фактично мовчить. Причин такої ситуації може бути дві. Перша - вроджена сором’язливість, що не притаманно для професії політика. Друга – нездатність висловити свою думку, коли депутат не може сформувати свою позицію в складному процесі законотворчості і віддає перевагу відмовчуванню при розгляді важливих питань або й повна відсутність власної думки", – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.
15 червня відбулася прес-конференція Комітету виборців України: «Місцеві вибори в Україні в умовах пандемії». Захід відбувся за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні. Під час події було презентовано дослідження КВУ: «Вибори в умовах пандемії: міжнародний досвід і рекомендації для України». Завантажити його можна тут.
Модератором заходу виступив голова КВУ Олексій Кошель. Він наголосив на важливості дослідження і вказав, що пандемія коронавірусу стане одним із факторів впливу на місцеві вибори. Зокрема, пандемія здійснюватиме психологічний та емоційний вплив на виборців, частина з яких можуть не ризикнути прийти на дільниці. Важливо, щоб держава створила безпечні умови для голосування громадян і ризик поширення коронавірусу було знижено.
Аналітик КВУ Денис Рибачок представив дослідження КВУ: «Вибори в умовах пандемії: міжнародний досвід і рекомендації для України». За словами Д. Рибачка розгортання пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 суттєво вплинуло на організацію та проведення виборів в усьому світі – понад 50 держав відтермінували голосування на більш пізній період. У той же час лише частина держав спромоглися провести голосування в умовах пандемії: зокрема, корисним для України може стати досвід Республіки Корея. При цьому під час виборів важливо потурбуватися не лише про безпеку виборців, але й членів комісій, кандидатів, спостерігачів. Також не варто обмежуватися лише днем голосування, а бути готовими до обмежень, пов’язаних із роботою виборчих комісій, проведенням агітації, діяльністю політичних партій і кандидатів. Більшість рекомендацій мають в основі три базові підходи до уникнення поширення коронавірусу: дотримання соціальної дистанції, проведення регулярної дезінфекції та наявність засобів індивідуального захисту під час голосування. Також варто мінімізувати ризики поширення хвороби серед уразливих категорій громадян, зокрема, людей старшого віку, які, як правило, працюють на виборах як члени виборчих комісій.
Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик зазначив, що перед ЦВК, урядом, органами місцевого самоврядування у контексті організації виборів стоять два виклики: безпека учасників виборчого процесу, їх захист та фінансовий. «Але найбільший виклик — це фінансовий. Центральній виборчій комісії зменшені всі фінансові видатки на організацію і проведення виборів. Тільки на організацію місцевих виборів субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам була зменшена більш ніж на 1,2 млрд гривень”, - нагадав С. Дубовик. Одним із головних завдань має стати неможливість створення пікових точок голосування. «Це питання є нагальним. ЦВК має діяти в межах і у спосіб передбачений законодавством. На жаль законодавство не передбачає всіх зазначених заходів. Головне – це безпека і захист… Багато питань викликає захист спостерігачів, працівників правоохоронних органів та працівників дільниць, які будуть знаходитися там протягом всього робочого дня», – підкреслив Сергій Дубовик.
Валерій Івасюк, народний депутат України першого скликання, доктор медичних наук, деталізував, що проблема не в тому, що вибори можуть бути фактором ризику, а у відповідальному ставленні кожної особи до свого здоров’я та здоров’я оточуючих. «Проблема в поведінці людей. Необхідно штрафувати людей за порушення карантинних норм. Щодня водії в громадському транспорті та касири в магазинах контактують з більшою кількістю людей ніж працівник виборчої дільниці», – заявив він. За словами В. Івасюка часто дії української влади в питанні протидії поширенню коронавірусу не були коректними. На думку експерта система протиепідеміологічного захисту населення, біологічної безпеки в Україні перебуває на вкрай низькому рівні. У ході протидії поширенню пандемії влада допустила значні помилки, які негативно позначилися на здоров'ї громадян. За словами В. Івасюка держава має вжити належних заходів задля уникнення ризиків поширення коронавірусу під час місцевих виборів. Одним із таких варіантів є проведення виборів за межами виборчих дільниць, на відкритому просторі. Це може зменшити ризики поширення коронавірусу, оскільки, згідно останніх наукових досліджень, основним способом поширення хвороби є не повітряно-крапельний спосіб, як вважалося раніше, а повітряний. Тому відкриті приміщення є більш безпечними для громадян, аніж закриті.
Максим Окопий, полковник поліції (Департамент захисту інтересів суспільства та держави), зазначив, зазначив, що поліція готова до здійснення правоохоронної діяльності під час місцевих виборів і буде діяти на основі чинного законодавства. Зазначив, що одним із завдань поліції може стати нагляд за дотриманням вимог щодо соціальної дистанції між виборцями шляхом контролю за чергами та потоком громадян.
Нижче наведено відповіді на найбільш резонансні питання учасників, які переглядали трансляцію заходу онлайн:
Яку ви прогнозуєте явку на місцевих виборах? Чи може вона знизитися через коронавірус?
Питання явки виборців – одне з найскладніших у контексті проведення виборів в умовах пандемії. Варто врахувати, що Україна вже має певний досвід проведення виборів в умовах пандемії COVID-19. Ідеться про організацію виборчого процесу в рамках проміжних виборів народного депутата в одномандатному виборчому окрузі №179 у Харківській області, що відбулися 15 березня 2020 року. За кілька днів до голосування, а саме 12 березня, в Україні було запроваджено карантин. Попри це вибори не було скасовано, голосування відбулося у визначений строк. Однією з особливостей виборчого процесу стали спроби окремих кандидатів відтермінувати вибори у зв’язку з оголошенням в Україні карантину. Так, напередодні виборів від імені одного з кандидатів поширювалася маніпулятивна інформація про нібито заборону проведення голосування у зв’язку з COVID-19. Попри подібну інформацію голосування було проведено й результати виборів встановлено. Однак варто наголосити на значному зниженні явки виборців. Участь у голосуванні взяли лише чверть виборців — 27% (40 тис. зі 146 тис.). Це значно нижче, ніж у попередні роки (у 2014 р. явка становила 44%, у 2012 р. — 55%). З огляду на такий досвід пониження явки виборців справді є одним із ризиків проведення виборів в умовах пандемії. Відповідно органам державної влади і кандидатам варто докласти максимальних зусиль, щоб переконати виборців у безпечності голосуванні і вжити відповідних заходів.
Що буде із фінансуванням роботи членів комісій? Чи вистачить коштів?
Питання належного фінансування виборчого процесу залишається відкритим. Адже внаслідок пандемії COVID-19 загальні видатки на проведення місцевих виборів було зменшено. Так, за рішенням Верховної Ради України видатки на проведення виборів знижено на понад 1 млрд грн (загалом було заплановано витратити понад 2 млрд грн). Зокрема, мова йде саме про кошти, необхідні для оплати праці членів комісій. Важливо, щоб фінансування було забезпечено в повному обсязі, в іншому випадку – організація виборів буде під питанням.
Чи потрібно буде одягати маски в ході голосування?
Так, це є одним із елементів індивідуального захисту виборців в умовах пандемії.
Чи будуть вимірювати температуру на вході в дільниці?
Такий сценарій можливий і рекомендує як одним зі способів безпечного проведення голосування.
Хто гарантуватиме безпеку виборців?
Конкретні заходи безпеки напередодні місцевих виборів мають бути спільно розроблено урядом, Верховною Радою, ЦВК після консультацій із Міністерством охорони здоров’я.
Чи зможуть кандидати подати документи онлайн?
Наразі така функція відсутня, однак є висока ймовірність, що відповідні новації буде внесено до Виборчого Кодексу найближчим часом (відповідний законопроект вже прийнято в першому читанні).
Чи голосуватимуть виборці, хворі на коронавірус?
Виборці із підтвердженим захворюванням на коронавірус мають такі ж виборчі права як інші громадяни. Тому важливо, щоб вони мали можливість проголосувати. У Республіці Корея такі громадяни мали два варіанти голосування: за місцем їх перебування (тобто, поза межами дільниць) або ж на спеціальних виборчих дільниць, де було вжито підвищених заходів безпеки.
Яким країнам вдалося перемогти коронавірус, стратегії яких країн показують позитивну динаміку, а які країни все ще потребують активних дій для боротьби з пандемією, можна побачити в наведених діаграмах.
153 народні депутати фракції «Слуга Народу» є мільйонерами відповідно до даних їх декларацій. Всього у фракції 247 народних депутатів, таким чином, мільйонером є кожен другий депутат монобільшості.
Такі дані відображені в деклараціях народних депутатів, доступних на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (розділ 12, грошові активи).
Серед ТОП 10 найбагатших депутатів «Слуги Народу»:
Олег Воронько – задекларував 123 млн. грн.;
Олександр Сова – 79 млн. грн.;
Андрій Герус – 38 млн. грн.;
Роман Мулик – 24 млн. грн.;
Остап Шипайло – 22 млн. грн.;
Руслан Горбенко – 22 млн. грн.;
Олександр Трухін – 21 млн. грн.;
Давид Арахамія – 21 млн. грн.;
Гео Лерос – 20 млн. грн.;
Артем Культенко – 19 млн. грн.
Найменше коштів серед депутатів «Слуги Народу» задекларували Сергій Колебошин (75 тис. грн.), Єлизавета Богуцька (66 тис.), Орест Саламаха (62 тис.), Юлія Овчинникова (55 тис.) та Анатолій Драбовський (16 тис.).
Разом 247 народних депутатів «Слуги Народу» задекларували 1,1 млрд. грн. (90% коштів – готівка).
При підрахунку враховувалися лише грошові активи депутатів: готівкові кошти та кошти, розміщені на банківських рахунках. Нерухомість та інші цінні активи до уваги не бралися. Також не враховувалися грошові активи, які перебувають у власності дружин, чоловіків депутатів та їх сумісні кошти. Позичені кошти також не враховувалися. Кошти, наявні у валюті, при обрахунках було переведено в гривневий еквівалент.