Відбулася конференція КВУ: «Місцеві вибори 2020: законодавчі новели та регіональний вимір». Захід організовано за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. 

Нижче наведено основні тези учасників заходу.

Тім Б. Петерс, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, привітав учасників заходу і побажав плідної дискусії під час обговорення. Він відзначив, що в 2019 році в Україні вже відбулися парламентські і президентські вибори і на черзі місцеви вибори 2020 року, які також є важливим елементом.

Голова КВУ Олексій Кошель зазначив, що, за оцінкою КВУ, де факто кампанія із місцевих виборів вже розпочалася. Зокрема, про це свідчить активне розміщення рекламних матеріалів у регіональних ЗМІ та активне створення нових політичних проектів на місцях. Також О. Кошель вказав на основні недоліки Виборчого кодексу в частині місцевих виборів. Зокрема, високий розмір виборчої застави, недосконалу форму бюлетеня та ін. З огляду на повну зміну виборчих систем держава варто провести широку інформаційно-роз’яснювальну робоут в цьому напрямку.

Сергій Дубовик, заступник голови ЦВК, наголосив, що Центральна виборча комісія готова реалізувати положення Виборчого кодексу, хоч документ містить низку технічних проблем, які варто було б вирішити. С. Дубовик нагадав, що ЦВК є правозастосовчим органом, а тому не має привілегій визначати, якою буде виборча система, який буде розмір грошової застави тощо. При цьому ЦВК готове адмініструвати виборчий процес, однак відзначає низку технічних проблем, які виникли у зв’язку з недостатнім чи некоректним врегулюванням певних виборчих процесів після прийняття Виборчого кодексу. Серед проблемних питань – можливі зміни в адміністративно-територіальної устрої України і їх вплив на виборчий процес, зокрема, щодо діяльності районних рад. Також за словами С. Дубовика варто звернути увагу на питання голосування в прикордонних районах Донецької і Луганської областей задля того, щоб не допустити проявів так званого виборчого туризму.

Сергій Рудик, народний депутат України, позафракційний, вказав на проблему високого бар’єру на місцевих виборах, встановленого Виборчим кодексом. На думку депутата на місцевих виборах роль партій є не такою важливою, аніж на всеукраїнському рівні. Тому той факт, що у великих містах лише партії зможуть делегувати кандидатів є некоректним підходом. Щодо виборів в ОРДЛО вже в жовтні 2020 року, депутат вказав на нереалістичність цієї ідеї. Також запропонував не відкладати зміни до Виборчого Кодексу і зайнятися цим питанням якогось швидше.

Максим Саврасов, народний депутат України, фракція «Європейська солідарність», виступив за поширення пропорційної виборчої системи на вибори нижчого рівня (не лише щодо міст із кількістю виборців понад 90 тис., але й нижче, можливо 20-50 тис.). Також за словами М. Саврасова потрібно надати можливість центральному апарату партії погоджувати кандидатів, яких висувають місцеві осередки. Також станом на зараз у партій немає розуміння як саме платити грошову заставу, оскільки кодекс вимагає, щоб місцеві осередки робили це самостійно.

Інна Совсун, народна депутатка України, фракція «Голос» зазначила, що надмірно високий розмір застави фактично унеможливлює участь партій у виборах в усіх громадах. Підкреслила, що вибори будуть відбуватися в контексті незавершеної реформи децентралізації, що також впливатиме на їх перебіг. Наприклад, якщо залишаться районні ради, то не буде зрозуміло їх повноваження і чим саме займатимуться депутати, які в них балотуватимуться. Також, за словами І. Совсун, необхідно роз’яснити громадянам особливості нових виборчих систем і як саме будуть враховуватися їх голоси. Насамкінець пані Інна акцентувала на проблемних питаннях, пов’язаних із дотримання гендерних квот на місцевих виборах. Зокрема, питання буде в тому, яким чином мотивувати достатню кількість жінок взяти участь у виборах, щоб заповнити гендерну квоту і забезпечити їм рівні права.

Олександр Черненко, народний депутат України VIII скликання, підкреслив, що вибори будуть відбуватися в умовах незавершеної децентралізації. При цьому зміни до Конституції народні депутати вже прийняти не зможуть з огляду на вимоги Регламенту Верховної Ради. О. Черненко додав, що на разі в потенційних кандидатів немає розуміння куди і як вони можуть обиратися і на які повноваження претендувати. При цьому за словами експерта найбільша конкуренція буде за посади міських голів великих міст.

Андрій Магера, колишній заступник голова ЦВК, підкреслив, що традиційно українці розглядають місцеві вибори як менш важливі у порівнянні із вибори Президента чи парламенту. Хоч, до прикладу, в державах Європи – ситуація протилежна. Щодо Виборчого кодексу, то експерт не вважає його повноцінним кодексом за своєю суттю, оскільки в ньому відсутність закони про Центральну виборчу комісію, про Державний реєстр виборців, про всеукраїнський та місцевий референдуми. На думку А. Магера в додатки до кодексу було б варто додати зразки документів, які є обов’язковими на місцевих виборах. Це б спростило життя для суб’єктів виборчого процесу. Щодо змін виборчих систем пан Магера наголосив, що не вважає за потрібне політизувати роботу місцевих рад і загалом вважає мажоритарну систему найбільш вдалою саме для місцевих виборів. При цьому додав, що система, запропонована кодексом, для малих міст і сільських, селищних рад – це не багатомандатна мажоритарка, як її помилково називають, а це система єдиного неперехідного голосу. Також експерт вказав на певні вади кодексу, зокрема, щодо визнання бюлетенів недійсними. За словами А. Магери бюлетень можна буде визнати недійсним, якщо виборець вкаже не існуючий номер кандидата у списку партії, хоч при цьому сам номер партії буде вказано правильно.

Ігор Попов, експерт «Інституту майбутнього», погодився із думкою, що Конституція через технічні причини не зможе бути змінена до місцевих виборів. Щодо застави, то, на його думку, знижувати її розмір варто, але не більше, ніж вдвічі. І це потрібно, щоб обмежити участь у виборах технічних кандидатів і партій. На рахунок відкритих списків експерт висловився, що де факто списки будуть все одно закриті через особливості виборчої системи. Він також проти того, щоб центральна партія отримала монополію на призначення всіх кандидатів на місцях і нівелювала роль місцевих осередків. Також І. Попов вважає, що місцеві вибори стануть проривом для діджитал технологій на місцях, зокрема, підвищиться роль Інтернету та використання соціальних мереж на місцевому рівні.

Володимир Цибулько, політичний експерт, підкреслив, що парламентські партії знаходяться в більш виграшних позиціях щодо боротьби за мандати на місцях, ніж позапарламентські політичні сили. На його думку зараз спостерігається ситуація, коли нове покоління політиків намагається тиснути на місцевого самоврядування, відтворюючи старі підходи. Також зазначив, що у влади зараз немає достатньо ресурсів, щоб заходити на рівень малих міст і важливо не допустити перетворення місцевих виборів у персоналістські конфлікти.

Олексій Буряченко, політичний аналітик, голова правління "Всеукраїнська експертно-юридична асоціація впливу"(RELAI), зазначив, що Виборчий кодекс є сирим документом, який містить суттєві недоліки. В результаті місцеві вибори перетворяться в змагання юристів і політтехнологів, які зможуть краще скористатися вадами документу. За словами експерта станом на зараз партійне будівництво в Україні знаходиться на низькому рівні і політичні партії слабо представлені на місцях. Щодо безпосередніх проблем виборчого процесу, О. Буряченко наголосив на проблемі легальної оплати праці агітаторів та вирішення низки техніко-юридичних недоопрацювань у Виборчому кодексі.

Олександр Ухмановський, керівник Миколаївського відділення ВГО КВУ, Директор Consulting Agency F5 заявив, що партії на Миколаївщині не мають якогось сталого іміджу чи репутації. Тому зміна депутатів залежить скоріше від договірних відносин та фінансових можливостей, імені лідера та самого кандидата, аніж від партії. Додав, що нерозвинута система партійних організацій перетворює вибори в ОТГ фактично в чисто мажоритарну боротьбу. Крім того, спостерігається падіння цікавості жителів сіл до депутатства, а в багатьох ОТГ громадяни не бажають були депутатами рад рівня сільських ОТГ.

Михайло Камчатний, голова відділення КВУ в Харківській області, директор ГО «Інститут свободи і конкуренції», заявив, що місцеві еліти, фінансові групи і політичний актив Харківської області чекають на внесення змін до Виборчого кодексу аби розуміти правила гри за якими відбудуться вибори восени. Майже всі чекають, хто саме очолить партію «Слуга Народу» в області, щоб зрозуміти, яка саме місцева фінансова група буде на чолі фаворита майбутньої кампанії. За його словами головна увага сьогодні прикута до виборів народного депутата у 179 в.о. Головними претендентами на перемогу є висуванець від «Слуги Народу» Вікторія Олексійчук та колишній губернатор області Юлія Світлична. Інші кандидати за словами М. Камчатного загалом виконують роль статистів або «олімпійців».

Владислав Телень, голова правління Вінницького обласного осередку КВУ, зазаначив, що наразі в області відсутнє легітимне керівництво в більшості РДА, на які саме й покладено контроль за  матеріально – технічним забезпеченням виборів. Через невизначеність із адміністративно – територіальним устроєм спостерігається відтік кваліфікованих кадрів з місцевих органів влади і, що особливо суттєво напередодні виборів, з відділів веденні Державного реєстру виборців. Також Через значне скорочення кадрів у місцевих підрозділах Національної поліції виникають питання щодо спроможності забезпечити охорону виборчих дільниць та громадського порядку навколо них під час проведення чергових загальнодержавних місцевих виборів. Відсутність судів в деяких районних судах унеможливлює оперативне вирішення питань, які виникають під час підготовки та проведення виборів. Наприклад, питання пов’язані із списками виборців.

Володимир Андрійченко, голова Чернігівського осередку КВУ, заявив, що станом на середину лютого в Чернігівській області підготовку до місцевих виборів розпочав діючий міський голова з проектом «Рідний дім» (політична партія переєстрована на прикінці 2019 р., до керуючих органів увійшли люди, наближені до мера Владислава Атрошенка). «Слуга народу» як партія не проводить ативної кампанії, втім голова ОДА Андрій Прокопенко розпочав власну кампанію і публічно заявляє, що буде локомотивом, який вестиме список до облради. ВО «Батьківщина» має розгалужену партструктуру і протягом тижня зможе її розгорнути, але зараз активності не спостерігається. ОПЗЖ і ЄС — помітної активності не проявляють.

Дементій Бєлий, голова Херсонського осередку КВУ, заявив, що в політичному житті Херсонщині спостерігаються всі головні тенденції, які характерні для передвиборчої ситуації в країні в цілому. Зокрема, криза партійної системи, яка характеризується зменшенням активності абсолютної більшості партійних осередків, припинення діяльності партійних осередків вже існуючих партій, в тому числі тих, які мають державне фінансування, відсутність зв’язку між партійними осередками та депутатами, які були обрані від тих партій, між виборцями та партіями; відсутність дискусії по суспільно значущим місцевим проблемам серед партійців; поява нових регіональних партійних проектів; зменшення активності депутатів місцевих рад, які чекають на перезавантаження; поява різноманітних анонімних телеграм-каналів, які впливають на формування громадської думки через маніпулювання, вкидування інформації тощо.

Комітет виборців виступає за перегляд положень Виборчого кодексу в частині місцевих виборів.

Про це заявив голова КВУ Олексій Кошель під час конференції КВУ: «Місцеві вибори 2020: законодавчі новели та регіональний вимір», яка відбувалася за підтримки Фонду Конрада Аденауера.

За словами О. Кошеля низка положень Виборчого кодексу в частині місцевих виборів є суперечливими і такими, що не сприяють реалізації виборчих прав громадян.

Зокрема, мова йде про ті норми, що стосуються внесення грошової застави на місцевих виборах. На думку КВУ реалізація нових правил може стати штучним бар’єром для висування громадян на місцевих виборах. В результаті змін, передбачених Виборчим кодексом, розмір застави на виборах у великих містах (понад 90 тис.) та обласних радах зросте в десятки разів. До прикладу, якщо в 2015 році кандидат на посаду міського голови Одеси мав сплатити лише 34 тис. грн. застави, то в 2020 році – 1,3 млн. грн., Львова – 28 тис. грн. і 1 млн. грн. та ін.

КВУ нагадує про Рішення Конституційного Суду України N 1-18/2002, в якому зазначалося, що відповідно до міжнародного досвіду «розмір грошової застави встановлюється залежно від майнової спроможності переважної більшості населення країни, а порушення цієї вимоги може суттєво обмежити кількість претендентів на місця в парламенті, особливо від фінансове малозабезпечених партій (блоків) та кандидатів у депутати».

На думку КВУ при визначенні розміру грошової застави варто враховувати реальну спроможність громадян до її внесення і з огляду на це зазначені у Виборчому кодексі суми коштів виглядають надмірними, а тому мають бути зниженими.

Також проблемним моментом також може стати реалізація положень Виборчого кодексу, пов’язаних із новою формою виборчого бюлетеня. На думку КВУ форма виборчого бюлетеню, що стосується виборів у містах з понад 90 тис. виборців і виборів до обласних рад, є невдалою. Вибори до таких рад проводяться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками, що позначиться на формі бюлетеню, оскільки виборці зможуть проголосувати як за партію, так і за конкретного кандидата. Однак, запропонована форма бюлетеню надмірно акцентує увагу виборця на переліку політичних партій і недостатньо уваги приділяє конкретним кандидатам зі списку (відповідне поле для голосування знаходиться знизу бюлетеня і частина виборців можуть його не помітити). Це породжує ситуацію, коли значна частина виборців можуть проголосувати лише за партію і не надати значення голосуванню за кандидата, що нівелює суть відкритих списків як таких, оскільки останні якраз передбачають, що виборець може підтримати не лише партію, але й того чи іншого кандидата з її списку. При цьому існує серйозний ризик, що, навіть вписавши відповідну цифру на користь того чи іншого кандидата з виборчого списку партії, такі позначки будуть некоректно протрактовані. Наприклад, цифри 1 чи 7 можуть бути незрозумілими для членів виборчої комісії через особливості почерку громадян. Також є ризик технічних маніпуляцій із волевиявленням громадян, коли недоброчесні члени комісій спробують виправити ту чи іншу цифру (наприклад, із цифри 3 зробити 8, або з 1 – цифри 11,12,13 шляхом дописування потрібного номеру).

Крім того, Виборчий кодекс в частині місцевих виборів містить низку техніко-юридичних недоопрацювань, які можуть бути по-різному протрактовані суб’єктами виборчого процесу.

Актуальним питанням залишається й тема обмеження витрат кандидатів і партій на політичну рекламу під час виборчих кампаній. Попри певні попередні напрацювання в цьому напрямку, Верховна Рада не зробила помітних кроків у напрямку детінізації партійних витрат, а тому це питання потребує суттєвого доопрацювання при внесенні змін до Виборчого кодексу.

В цілому Виборчий кодекс передбачає застосування принципово інших виборчих систем на місцевих виборах, ніж це було на виборах в 2015 році, а тому вимагає проведення широкої інформаційно-роз’яснювальної роботи серед громадян. Запропоновані виборчі системи, зокрема, в частині відкритих списків, є новими для українського виборця і тому при першому застосуванні можуть викликати нерозуміння та недовіру, що вимагає проведення комплексної просвітницької програми з боку держави та органів адміністрування виборів.

КВУ проаналізував останній звіт політичної партії «Слуга Народу» про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за IV квартал 2019 року (жовтень-грудень).

Відповідно до нього в партії офіційно не працює жодного працівника і немає жодного місцевого осередку зі статусом юридичної особи.

За даними звіту партія загалом витратила 479 млн. грн., однак з них жодної гривні на заробітну плату.

КВУ відзначає, що така ситуація може свідчити про тінізацію роботи в «Слузі Народу».

Щодо інших парламентських партій, ситуація є наступною: ВО «Батьківщина» (96 працівників, понад 600 осередків), «Європейська солідарність» (39 офіційних працівників, 29 місцевих організацій зі статусом юрособи), «Опозиційна платформа За життя» (3 працівники, 30 осередків), «Голос» (6 працівників, 13 осередків).

«Ми припускаємо, що частина робіт, таких як ведення бухгалтерії чи прибирання офісу можуть виконувати на контрактній основі. Однак робота такої структури як парламентська партія передбачає легальну діяльність десятків людей, які займаються організаційною, медійною та іншою партійною роботою. На практиці ситуація з нулями в звіті «Слуги Народу» може свідчити, що значна частина її діяльності перебуває в тіні, а заробітна плата може виплачуватися в конвертах. Де факто звіт партії показує, що «Слуга Народу» залишається переважно віртуальною політичною силою», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

У п’ятницю, 21 лютого, о 10:00, в готелі «Київ» (вул. Грушевського 26/1, «Кришталева зала») розпочнеться конференція Комітету виборців України: «Місцеві вибори 2020: законодавчі новели та регіональний вимір». Захід організовано КВУ за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні.

До участі в заході запрошені народні депутати України, представники органів адміністрування виборів, міжнародні і вітчизняні експерти.

Теми:

• що потрібно змінити у Виборчому кодексі;
• чому де-факто місцеві вибори вже стартували;
• скільки в Україні регіональних партій;
• активність політичних сил на місцях;
• як партії готуються до виборів;
• ключові тенденції в регіонах.

Запрошені учасники:

• Олексій Кошель, голова КВУ;
• Сергій Дубовик, Заступник Голови Центральної виборчої комісії;
• Інна Совсун, народний депутат, фракція політичної Партії «Голос»;
• Сергій Рудик, народний депутат позафракційний;
• Ігор Попов,  експерт «Інституту майбутнього»;
• Олександр Черненко, народний депутат VIII скликання;
• Андрій Магера, колишній Заступник Голови Центральної виборчої комісії;
• Віктор Таран, експерт Центру «Ейдос»;
• Ростислав Цирень, Президент Асоціації виробників систем опломбування.

Вхід за редакційними посвідченнями.

17 лютого відбувся міжнародний круглий стіл: "Посилення російського втручання у виборчі процеси: загроза та реагування". Захід організовано Комітетом виборців України за сприяння Шотландської національної партії Вестмінстерського фонду демократії (SNP WFD).

Олексій Кошель, голова КВУ, зазначив, що він вбачає досить серйозні ризики щодо можливого втручання Росії в місцеві вибори в Україні 2020 року. Він нагадав, що традиційно РФ використовує кілька технологій задля втручання у виборчий процес. Одним із таких аспектів є інформаційне втручання. «Де-факто російська медійна машина перетворилася у фабрику для створення українських політичних зірок», - зазначив голова КВУ. Також О. Кошель додав, що Росія фактично здійснювала пряму підтримку низки партій на останніх парламентських виборах в Україні. Зокрема, нагадав про поїздку В. Медведчука під час виборчої кампанії до Москви для зустрічі з російським керівництвом. Крім того О. Кошель підкреслив, що проблемою залишається так зване фейкове спостереження за виборами, а також активізація російських ботів під час виборчих кампаній в Україні.

Андрій Магера, колишній заступник голови ЦВК, закликав реалістично підходити до питання можливих виборів на окупованій частині Донбасу. Він наголосив, що місцеві вибори мають відповідати українському законодавству та міжнародним стандартам. На думку А. Магери без дотримання цих принципів вибори не матимуть жодного сенсу. Лише повне дотримання принципів вільних виборів, загального виборчого права, таємного голосування дозволить говорити про реальне проведення демократичних виборів. За словами А. Магери станом на зараз умов для проведення виборів на окупованій частину Донбасу в жовтні 2020 року немає. Говорити про вибори можна буде лише тоді, коли буде здійснено повну деокупацію регіону та створено належні умови для реального волевиявлення громадян.

Євген Магда, виконавчий директор Інституту світової політики, презентував доповідь щодо протидії російському впливу на виборах в Україні. Він зазначив, що Росія повноцінно домінувала на виборах в Україні в 1994 і 2012 роках. Тоді вплив російських технологій та грошей був особливо відчутний. На думку пана Магди за час свого існування Росія напрацювала успішну інфраструктуру для втручання у вибори. Також експерт зазнав, що в Україні на разі де факто відбувається процес десакралізації влади, який ініціювала Російська Федерація. На думку Є. Магди значна частина українського суспільства перебуває в стані стресу після початку гібридної війни і вплив на виборців є особливо відчутним. Щодо безпосередньо виборів, то їх пан Магда називає однією із беззаперечних демократичних цінностей, на які першочергово намагається впливати РФ. При цьому в Україні, як правило, недостатньо уваги приділяється саме місцевим виборам, які розглядаються як не надто важливі. Хоч саме на цьому полі діяльності російський вплив може бути успішно відчутним, оскільки Росія може повернутися до ідеї створення так званих народних республік не лише в Донецьку і Луганську, але й в інших регіонах України.

Емма Армшоу, Голова Офісу Шотландської національної партії Вестмінстерського фонду демократії, подякувала КВУ за співпрацю та проведення дослідження щодо російського впливу на виборчий процес. Вона нагадала, що в рамках співпраці було підготовлено «Білу книгу» протидії російській агресії, а також низку інформаційних матеріалів, які було поширено в регіонах України.

Скот Мартін, юрист Шотландської національної партії, коротко представнив історію створення ШНП та розповів про особливості шотландського народу як волелюбного і такого, що тяжіє до самостійності. Пан Мартін відзначив, що одним із ключових аспектів у протидії гібридному впливу є питання інформаціної війни та маніпуляцій з боку зацікавлених сторін. Зокрема, він зазначив, що опоненти регулярно намагаються спотворити позиції і дискредитувати діяльність Шотландської національної партії. Пан Мартін підкреслив диспропорцію під час розподілу ефірного часу на телебаченні, коли партія не отримала достатньо можливостей для висловлення своїх позицій. На думку експерта одним із кричущих порушень є розповсюдження брехні. Як приклад він навів ситуацію із Brexit, в ході якого частина громадян мали викривлене уявлення про суть референдуму, оскільки повірили в маніпуляції, поширені політиками, які агітували за вихід з ЄС.

Дмитро Теперик, експерт ICDS, Естонія, зазначив, що втручання у вибори – це лише один із можливих інструментів, які використовує Росія для дестабілізації ситуації в інших державах. При цьому цей інструмент справді є дешевшим, ніж прямі економічні чи військові дії. На думку експерта інформаційний вплив – це, перш за все, просування певних тем, вигідних ворогу. Особливо часто жертвами такого впливу стають вразливі групи населення. Протидією цьому мають стати широкі національні і регіональні кампанії з протидії дезінформації. При цьому потрібно навчати не лише членів виборчих комісій, але й виборців та громадські організації, які спроможні виявляти факти інформаційних маніпуляцій.

Дмітрій Лукашук, спеціальний кореспондент Європейського радіо Білорусі, зазначив, що станом на сьогодні про вільні вибори в Білорусі говорити не доводиться. Де-факто в країні діє авторитарний режим, який має підконтрольну ЦВК і в ручному порядку вирішує, кого з кандидатів реєструвати, а кого ні. На думку експерта говорити про російське втручання у вибори в Білорусі підстав немає, оскільки такі спроби були б відразу зупинені з боку авторитарного керівництва, яке має монополію на проведення маніпуляцій із виборчим процесом.

Дорін Попеску, CMN BSH, розповів щодо спроб Росії впливати на ситацію в Румунії. На думку експерта такі спроби хоч і мають місце, однак не є ефективними. Ключові методи, які використовує РФ: фейк ньюс, пропаганда, перекручування реальності, неправда, дезінформація. Однак при цьому в Румунії немає проросійських партій, а сама російська громада є нечисленною і займає проєвропейські позиції. Щодо інформаційних атак, то вони проводяться з боку Росії з метою піддати сумніву європейський вибір Румунії. Зокрема, поширюються тези про те, що румунський народ має значно більше спільного з РФ, ніж з Європою і що самі румуни є васалами своїх господарів в ЄС.

Елліна Шнурко-Табакова, голова правління ГО «Рада інформаційної безпеки та кіберзахисту», наголосила на тому, що в Україні немає дієвої системи протидії російській агресії. Станом на зараз в Україні не існує комплексної інформації щодо того, як саме в регіональному розрізі працює російська пропаганда, які меседжі є успішнішими за інші і чому відбувається саме так. На думку експерта ключовий ризик від російського впливу полягає не стільки в поширенні фейків, скільки в спотворенні цінностей.  Зокрема, спотворенні змісту понять свобода слова, права людини, демократія. За словами експерта, для того, щоб успішно боротися із пропагандою, потрібно користуватися принаймні базовими правилами інформаційної гігієни і належним чином систематизувати всю доступну інформацію щодо ключових напрямків атак російської пропаганди.

КВУ назвав маніпуляції на тему скорочення кількості депутатів

Експерти КВУ проаналізували основні заяви представників монобільшості на тему скорочення кількості народних депутатів. До уваги було взято виступи в медіа, коментарі в ЗМІ, виступи на політичних ток-шоу та заяви під час роботи у Верховній Раді.

У ході аналізу виявлено низку маніпуляцій та перебільшень. Зокрема, це питання, які стосувалися майбутньої роботи депутатів в комітетах після скорочення їх кількості, зменшення видатків на роботу ВР, пов’язування скорочення кількості депутатів зі зміною виборчої системи, апелювання до результатів референдуму 2000 року та застосування математичних формул, які мають свідчити про потребу в скороченні.

1. Давид Арахамія: «Достатньо буде 300 людей для того, щоб вони адекватно працювали в комітетах»

У разі скорочення кількості депутатів робота в комітатах суттєво зміниться. За умови збереження їх чинної кількості (23) в середньому в одному комітеті працюватиме лише 13 народних депутатів. Враховуючи значне законодавче навантаження на комітети, такій незначній кількості депутатів буде значно складніше працювати над розглядом законопроектів, аніж це є тепер. Також лише 7 депутатів буде достатньо для того, щоб на комітеті був кворум, що потенційно може знизити легітимність прийнятих рішень.

1. Давид Арахамія: «Зараз мажоритарників вже немає, згідно з новим Виборчим кодексом, залишились лише відкриті партійні списки. Зрозуміло, що якщо вже один компонент зникає, то це означає автоматично, що треба зменшувати кількість людей».

Тип виборчої системи безпосередньо не впливає на кількість депутатів у парламенті, а скасування мажоритарної системи не означає потреби в автоматичному зменшенні кількості депутатів.

1. Давид Арахамія: «Якщо буде (ред-. скорочення) третина депутатів, то можна очікувати, що на третину зменшиться навантаження на бюджет»

Видатки на ВР залежать не лише від того, скільки коштів витрачається на роботу народних депутатів, але й від загальних витрат на Апарат ВР. Зокрема, це питання оплати праці співробітників ВР, утримання адміністративних будівель, автобази парламенту. При цьому такі питання як утримання адмінбудівель не залежать прямо від кількості депутатів. Згідно Держбюджету-2020 понад 900 млн. із 2 млрд. грн. видатків на ВР – це «обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ВР». Тому скорочення кількості депутатів на третину не означатиме автоматичного скорочення загальних видатків на роботу ВР на таку ж цифру, а залежатиме від подальших дій влади (наприклад, звільнення частини працівників Апарату ВР та його структурних утворень). На разі відповідних розрахунків запропоновано не було.

1. Ольга Совгиря: «Є науково доведена формула, відповідно до якої при кількості населення в державі, яка на сьогодні приблизно дорівнює 37 мільйонів громадян, кількість народних депутатів, кількість парламентарів має становити 300, максимум 320 народних депутатів. Це теорія конституційного права. Це базові речі»

Так звана формула «кубічного кореня» не є загально прийнятою нормою щодо визначення кількості депутатів, а швидше є теоретичною моделлю щодо можливого обрахунку. В світі є лише незначна кількість держав, в яких кількість депутатів абсолютно відповідає цій математичній формулі. Застосування формули «кубічного кореня» було критично оцінено низкою суддів Конституційного суду під час відкритого обговорення цього питання. 

1. Федір Веніславський: «Ухваленням цього закону ми фактично імплементуємо волю українського народу, яка була висловлена на вільному всеукраїнському референдумі і яку ніхто на сьогоднішній день не поставив під сумнів»

Референдум 2000 року був широко розкритикований як з боку українських експертних організацій, так і з боку міжнародної спільноти. Так, Венеціанська комісія зазначала, що одне з питань референдуму було неконституційним, тоді як інші були вкрай проблематичними або не зрозумілими. При цьому реалізація пропозицій, що містилися в референдумі, могла порушити співвідношення балансу сил між Президентом та парламентом. Крім цього, варто відзначити, що референдум відбувся 20 років тому, що може ставити під сумнів актуальність його висновків і застосування їх до теперішньої ситуації.

Експерти КВУ проаналізували законодавчі напрацювання новообраних народних депутатів серед так званих «нових облич». Під час аналізу виявилося, що досить часто новообрані депутати ставали авторами законопроектів, які не мали жодного відношення до їх освіти, попередньої професійної діяльності чи роботи у профільних комітетах Ради.

Так, український спортсмен Жан Беленюк є співавтором проекту закону щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України (в частині особливостей зарахування акцизного податку) та змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, що стосуються особливостей дорожнього руху автомобілів швидкої допомоги та поліції. При цьому Ж. Беленюк є членом є Комітету ВР з питань молоді і спорту.

Скандально відомий Євген Брагар, хоч і є членом Комітету з питань свободи слова, не подав жодного проекту закону на цю тематику. Усі 10 законопроектів депутата стосуються інших питань. Зокрема, він запропонував внести зміни до Закону про протимінну діяльність та зареєстрував законопроекти щодо змін до Податкового кодексу. 

Відомий ресторатор Микола Тищенко став співавтором законопроектів щодо пенсійного забезпечення громадян, внесення змін до Земельного кодексу та особливостей державної політики на тимчасово окупованих територіях.

У минулому весільний фотограф Сергій Штепа ініціював зміни до Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» в частині діяльності Державної прикордонної служби України. Також він запропонував низку змін до Податкового, Митного та Кримінального кодексу. При цьому депутат є членом Комітету з цифрової трансформації.

Актор 95 кварталу Юрій Корявченков запропонував зміни до Податкового кодексу щодо ліквідації корупційних схем в будівельній сфері та став співавтором нового Закону про столицю. Крім цього депутат ініціював низку законопроектів у сфері охорони здоров'я.

Святослав Юраш, один з ініціаторів створення МФО «Цінності. Гідності. Родина», став співавтором проекту закону про внутрішній водний транспорт, ініціював зміни до Податкового кодексу щодо розвитку малого бізнесу та щодо спрощення роботи ФОПів, став автором Закону про самоврядування медичних професій та щодо діяльності профспілок.

Колишній журналіст Максим Бужанський запропонував зміни до закону «Про освіту» щодо відповідності тестів ЗНО освітнім програмам, зареєстрував проект закону про скасування Закону про люстрацію, запропонував зміни до Закону про облік природного газу, щодо навчання державною мовою в закладах освіти та про «запобігання героїзації військових злочинців та легалізації нацизму».

«Ми припускаємо, що низка нових облич часто лише ставлять свої підписи під законопроектами авторства інших народних депутатів. Однак є нелогічним і неприйнятним, коли депутат стає співавтором законопроекту, не читаючи та не розуміючи його суті. Не маючи відповідної освіти, фахового досвіду та досвіду роботи у профільному комітеті навряд чи такі депутати можуть якісно долучитися до розробки законопроекту. Фактично зараз в Раді сформувалася категорія «парламентських геніїв», які, якщо оцінювати їх законопроекту роботу, однаково добре розуміються як в питаннях фінансової політики, так і в тонкощах ведення протимінної діяльності чи специфіки роботи водного транспорту», - заявив голова КВУ Олексій Кошель.